Ухвала суду № 94505607, 29.01.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

29 січня 2021 рокум. Ужгород№ 260/138/21 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії, в якій просить: 1) поновити строк звернення до суду; 2) визнати незаконним і скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 06.11.2015 за № 257о/с; 3) зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії в день набрання рішенням суду законної сили поновити порушені права позивача відповідно до норм чинного законодавства; 4) справу розглянути у порядку спрощеного позовного провадження.

Одночасно з позовною заявою позивач подала заяву про визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними та поновлення такого. Заяву мотивувала тим, що 10.11.2015 в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області вона отримала витяг з наказу УМВС від 06.11.2015 за № 257 о/с «По особовому складу», згідно якого позивача було звільнено з роботи, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників, з 06 листопада 2015 року. Про те, що наказ від 06.11.2015 за № 257 о/с «По особовому складу» підписаний особою, яка 06.11.2015 не перебувала на посаді начальника УМВС області, а перебувала на посаді радника Голови Національної поліції України управління забезпечення діяльності Голови Національної поліції України позивачу стало відомо 25.12.2020 року від адвоката Романенко О.І. після отримання ним за адвокатським запитом витягу з наказу від 06.11.2015 за № 2377о/с та витягу з наказу Національної поліції України по особовому складу від 06.11.2015 за №5о/с. Позивач зазначає, що вона не знала і не здогадувався, що наказ УМВС у Закарпатській області від 06.11.2015 за № 257о/с підписаний особою, яка не обіймала посаду зазначену у наказі і у зв`язку з чим останній не являється законним.

Ухвалою суду від 15.01.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк, для усунення її недоліків (із зазначенням способу їх усунення) до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали.

Відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без руху від 15.01.2021 року, судом було визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду та надано позивачеві строк для зазначення інших підстав пропуску строку звернення до суду до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали.

На виконання вимог вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, 25.01.2021 року на адресу суду надійшла заява про поновлення строку на звернення до адміністративного суду. У заяві позивач зазначає, що при наданні правової допомоги позивачу адвокатом Романенко О.І. (справа №260/3220/20) по договору від 07.10.2020 на адвокатські запити витребуванні та отриманні витяг за наказу МВС України по особовому складу від 06.11.2015 №2377о/с та витяг з наказу по особовому складу від 06.11.2015 №5о/с. Позивач вказує, що 25.12.2020 ознайомившись із відомостями, які містяться у вищевказаних наказах їй стало достовірно відомо, що 06.11.2015 ОСОБА_3 на посаді начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області не перебував та повноважень на підписання наказу УМВС від 06.11.2015 за №257о/с про звільнення позивача зі служби - не мав, а обіймав посаду - радника Голови Національної поліції України управління забезпечення діяльності Голови Національної поліції України та проходив вже службу у поліції. Позивач зазначає, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 Кримінального кодексу України, однак зазначене кримінальне правопорушення правоохоронними органами не виявлене, що засвідчено матеріалами Вікіпедії . Позивач наголошує, що за відсутності публічної інформації в засобах масової інформації про перебування публічної особи - ОСОБА_3 06.11.2015 на посаді радника Голови Національної поліції України управління забезпечення діяльності Голови Національної поліції України, не притягнення його до кримінальної відповідальності, вона була позбавлена можливості оцінки законності наказу УМВС України в Закарпатській області від 06.11.2015 за № 257о/с про її звільнення та оскарження дій службової особи і наказу до відповідних установ та суду. Таким чином, позивач наголошувала, що до 25.12.2020 вона не знала і не могла навіть припустити, що наказ про її звільнення підписаний службовою особою Національної поліції України, яка не має жодного відношення до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області у зв`язку з чим позивач не мала жодної підстави для подачі позову до Закарпатського окружного адміністративного суду раніше.

Дослідивши доводи позивача, викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 3 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Статтею 122 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 року, встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини п`ятої вказаної норми для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до вимог ст. 123 КАС України (в редакції від15.12.2017 року) встановлено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, зокрема:

- у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку;

- якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву;

- якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду;

- якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Статтею 99 КАС України (в редакції, яка діяла з 06.07.2005 року до 15.12.2017 року), встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, опублікованого у газеті «Голос України» 06.08.2015 № 141-142 (далі Закон № 580-VIII): пункт 4: до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону; пункт 8: з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів; пункт 9: працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції; пункт 10: працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Надаючи оцінку доводам позивача про поважність пропущеного строку звернення до суду, з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу від 06.11.2015 № 257о/с про звільнення позивача зі служби, суд вважає заявлені підстави не поважними, а строк звернення до суду пропущеним, з наступних підстав.

Суд констатує, що позивачеві достовірно було відомо про її звільнення з Управління МВС України в Закарпатській області згідно наказу від 06.11.2015 року №257 о/с, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штабу працівників з 06.11.2015 року. Так, отримавши 10.11.2015 року вказаний наказ від 06.11.2015 року №257 о/с позивач достовірно знала, що такий підписав начальник полковник міліції ОСОБА_3 .

Отже, з листопада 2015 року позивач не була обмежена у праві та можливості судового оскарження наказу про звільнення, однак, вказаних дій на захист порушеного права не вчиняла до 13.01.2021 року.

При цьому суд констатує, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, суд не вважає поважними заявлені підстави для поновлення строку звернення до суду з вимогою про скасування наказу про звільнення.

Суд зауважує, що позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду від 25.01.2021 року зазначені ідентичні підстави, що вказувалися нею у заяві від 13.01.2021 року.

Жодних доказів, на підтвердження того, що позивач не мала об`єктивної можливості дізнатися про можливе порушення свої прав раніше, позивачем до суду не було надано.

З огляду на зазначене, позивач не надала доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, підстави у зв`язку з якими суд міг би дійти висновку про поновлення встановленого законом процесуального строку - відсутні. Будь-яких інших причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б можна було визнати поважними, на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2021 року, позивач не вказала, а суд не встановив.

Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 ч.4 ст.169 КАС визначено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що позовну заяву подано з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, а також те, що позивач не надала належні докази поважності причин його пропуску, а суд у заяві не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.

Керуючись ст.123, 169, 241, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.М. Луцович