Ухвала суду № 94505337, 30.01.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2965/20

Номер провадження 1-кс/213/48/21

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2021 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Алексєєв О.В., за участі секретаря судового засідання Стаматової А.В., прокурора Сушка О.І., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Морозова Є.Є., розглянув у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в Дніпропетровській області клопотання слідчого Інгулецького ВП КВП КВ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасова В.Р., яке подане в межах кримінального провадження №12020045740000009 від 03 липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народилася с. Вільне Пятихатського району Дніпропетровської області, громадянки України, освіта середня спеціальна, не заміжня, дітей не має, не працює, раніше не судима, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №12020045740000009 від 03 липня 2020 року.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу директора ТОВ «Центр фінансових рішень» ОСОБА_2 №1 863 - к/тр від 23 жовтня 2018 року, призначена на посаду менеджера з кредитування відділення №246 Придніпровського регіонального управління. Відповідно до посадової інструкції менеджера з кредитування ТОВ «ЦФР», затвердженого директором ТОВ «ЦФР», обіймала посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Таким чином, ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України є службовою особою, обіймає посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

На початку січня 2020 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_1 в ході виконання нею посадових обов`язків на вказаній посаді у відділення №246 Придніпровського регіонального управління ТОВ «ЦФР», що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Південний, 17, яке є кредитним посередником ТОВ «Фінансова компанія центр фінансових рішень» (ЄДРПОУ 35725063), виник злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами ТОВ «Фінансова компанія центр фінансових рішень» (ЄДРПОУ 35725063), шляхом зловживання своїм службовим становищем.

В подальшому ОСОБА_1 , розуміючи протиправний та злочинний характер своїх дій та можливість її викриття іншими працівниками відділення, в січні місяці 2020 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, запропонувала менеджеру ТОВ «ЦФР» з кредитування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та головному менеджеру з кредитування ОСОБА_4 , прийняти участь у вчиненні злочину по заволодінню грошовими коштами ТОВ «Фінансова компанія центр фінансових рішень, використовуючи своє службове становище, з метою сприяння вчиненню даного злочину шляхом його спільного виконання надання порад, усунення перешкод та приховування злочинної діяльності групи спільників, на що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дали свою згоду та розробили спільний план злочинних дій.

Так, роль ОСОБА_1 полягала: у роздруківці з програми «Барс» даних позичальників, які в минулому звертались для отримання кредиту, їх паспортів, фотографій та інших документів, необхідних для формування заявки на кредит; оформленні, підписанні, роздрукованих документів від імені обраних з іншими членами групи, клієнтів; складанні та заведені у програму «Барс» підроблених заявок, договорів для отримання кредиту, документів, узгоджених з іншими членами групи; оформленні кредиту та кредитних карток; підшуканні засобів мобільного зв`язку, придбанні СІМ-карт мобільних операторів, з метою подальшого використання їх від імені клієнта для активування кредитних карт банку; знятті грошових коштів з банкоматів; розподілі злочинного результату між усіма спільниками.

Таким чином, наприкінці січня 2020 року, ОСОБА_1 вступила у злочинну змову із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 метою якої було заволодіння грошовими коштами ТОВ «Фінансова компанія центр фінансових рішень» в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дотримуючись спільного плану злочинних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , протягом нетривалого часу, в період з 20 січня 2020 року по 09 червня 2020 року, шляхом вчинення тотожних діянь, об`єднаних єдиним умислом, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Південний, 17, використовуючи комп`ютерне обладнання ТОВ «ФК ЦФР», за допомогою програмного забезпечення «Барс», роздрукували копії вже наявних у базі необхідних документів для заведення повторної заявки на видачу кредитів клієнтам ТОВ «ФК ЦФР» (паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, фотографії клієнта з кредитною карткою у руках), склали та підписали від імені клієнтів ТОВ «ФК ЦФР» завідомо неправдиві офіційні документи (кредитні договори, паспорт кредиту, заяву-анкету на отримання кредиту) до яких внесли завідомо неправдиві відомості, таким чином оформивши та видавши 62 фіктивних кредитних договори, в результаті чого, ТОВ «ФК ЦФР», на підставі вищевказаних оформлених договорів, на 62 кредитні картки банку АТ «ТАСКОМБАНК», наявні у відділенні, були перераховані грошові кошти, відповідно до підроблених кредитних договорів. Після чого, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в період з 20 січня 2020 року по кінець червня 2020 року, використовуючи заздалегідь підготовлені ними СІМ-карти мобільного оператору та мобільні телефони, активували 62 кредитні картки банку АТ «ТАСКОМБАНК», які перебували у їх розпорядженні, в силу виконання ними своїх посадових обов`язків та зняли з них нараховані ТОВ «ФК ЦФР» грошові кошти у банкоматах м. Кривий Ріг, таким чином заволоділи грошовими коштами вказаного товариства на загальну суму 1 146 584,37 гривень, які в подальшому розподілили між собою.

У клопотанні слідчий просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 181600,00 гривень.

Необхідність застосування до підозрюваної саме такого виду запобіжного заходу слідчий мотивував можливістю її переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий вказав, що санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання від 7 до 12 років позбавлення волі, що свідчить про можливість підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від виконання нею покладених процесуальних обов`язків та покарання, оскільки ОСОБА_1 не заміжня, дітей та осіб, що потребують її догляду не має, що вказує на відсутність її міцних соціальних зв`язків.

В обґрунтування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий вказав, що під час досудового розслідування з боку ОСОБА_1 не виключені дії по примушуванні свідків змінити свої раніше надані показання з метою покращення свого становища або уникнення кримінальної відповідальності, не виключена можливість того, що ОСОБА_1 може впливати на даних свідків, створюючи загрозу їх життю та здоров`ю.

В обґрунтування ризику передбаченого передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий вказав, що на теперішній час проведенні не всі необхідні слідчі дії, а саме органом досудового розслідування, зібрані та відшукані не всі документи, що можуть бути використані для доведення вини ОСОБА_1 , а тому не виключена вірогідність вчинення останньою їх приховування а також їх підробки, що є кримінально караним діянням.

У судовому засіданні прокурор дане клопотання підтримав, вважає, що є достатні підстави для обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначені слідчим ризики є обґрунтованими. Вказав, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 5 ст. 191 КК України.

Підозрювана та її захисник, в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши учасників кримінального провадження, встановив таке.

25 січня 2021 року ОСОБА_1 за погодженням з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Слідчий суддя не погоджується зі стороною захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри та вважає підозру обґрунтованою з огляду на наступне - у рішенні ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, викладено позицію що факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий, поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Зокрема у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 вересня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, що підтверджується: наказом директора ТОВ «Центр фінансових рішень» Сидоренко В.П. №1 863 - к/тр від 23 жовтня 2018 року, яким ОСОБА_1 призначена на посаду менеджера з кредитування відділення №246 Придніпровського регіонального управління; заявою ТОВ «ФК ЦФР» про кримінальне правопорушення від 26 червня 2020 року, висновком службового розслідування ТОВ «ЦФР» з додатком до нього, протоколом додаткового допиту представника потерпілого ОСОБА_5 , протоколами обшуків від 28 серпня 2020 року, протоколами допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року.

В клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо фактів та інформації, які дають підстави слідчому судді дійти висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні

ОСОБА_1 інкримінованого їй в провину кримінального правопорушення, яке розслідується.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ст.178 ч.1 п.2 КПК України - слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і тяжкість покарання, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, приходжу до висновку існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні, згідно ст.ст. 12, 45 КК України, особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Що стосується ризиків передбачених п.п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає їх не доведеними під час розгляду клопотання. ОСОБА_1 раніше не судима, має постійне місце проживання, характеризується позитивно. Стороною обвинувачення не доведено, що під час досудового розслідування цього кримінального провадження підозрювана ОСОБА_1 демонструвала неприйнятну процесуальну поведінку чи порушувала свої процесуальні обов`язки

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що будь-яке позбавлення волі має здійснюватись не тільки у відповідності із основними процесуальними нормами національного права, але також відповідати меті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Позбавлення свободи не повинно перетворитися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого в майбутньому вироку про позбавлення волі.

При цьому, згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п`ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, неможна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Вважаю що обставини, які були встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 є недостатніми для переконання, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам вчинення підозрюваною дій, передбачених ст.177 КПК України (можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), а також ураховуючи обставини, визначені ст.178 КПК України (позитивну характеристику, наявність постійного місця мешкання, підозрювана раніше не судима, наявність міцних соціальних зв`язків), приходжу до висновку, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків є застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю, з покладенням на підозрювану обов`язків повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Згідно з ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваній залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відтак у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити.

Разом із тим, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до вимог ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців та виходити за межі строків досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 193-196, 369-372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого Інгулецького ВП КВП КВ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасова В.Р., яке подане в межах кримінального провадження №12020045740000009 від 03 липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 строком до 25 березня 2021 року із застосуванням засобу електронного контролю.

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло цілодобово, за виключенням прибуття на виклик слідчого до СВ Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області або суду.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю по 25 березня 2021 року включно.

Копію даної ухвали передати для виконання Покровському відділенню поліції Криворізького відділу поліції ГУ Національної Поліції в Дніпропетровській області та Криворізькому відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Алексєєв