Рішення № 94504044, 25.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 р. Справа№200/10726/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянув в письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Добропільського міського відділення про скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Добропільського міського відділення про скасування постанови від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/2, зобов`язання прийняти нову постанову, якою здійснити розрахунок належної суми щомісячної страхової виплати із розміру середньомісячної заробітної плати позивача за грудень 2007 року у розмірі 8520 грн. із застосуванням коефіцієнту, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні; зобов`язання нарахувати та виплатити суму страхових виплат з 01.03.2015 по 19.12.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно при прийнятті постанови від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/1 та № 0510/12528/12528/2, якими обчислено суму щомісячної страхової виплати, виходячи з середньомісячної заробітної плати у розмірі прожиткового мінімуму на 2020 рік (2102 грн.) замість використання відомостей про заробітну плату позивача, що наявна, зокрема, у інформації з Реєстру застрахованих осіб (довідка ОК-5). Зважаючи, що у постанові від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/2 вказано про втрату чинності постановою від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/1, позивач просить суд скасувати лише постанову від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/2.

Позивач зазначив, що йому протиправно не виплачено страхові виплати з 01.03.2015 по 19.12.2019. За змістом позову позивачу, починаючи з 2008 року встановлено втрату професійної працездатності та призначено страхові виплати. Після березня 2015 року страхові виплати позивачу припинено через сплив терміну дії довідки МСЕК. Позивач вказує, що пропустив строк переогляду після 2015 року та звернувся до МСЕК лише у 2019 році, оскільки на території м. Краснодон, де він мешкає, триває антитерористична операція, а до м. Добропілля позивач перемістився згідно довідки внутрішньо переміщеної від 10.10.2019 № 1422-5000211294, тобто лише у жовтні 2019 року. З березня 2015 року по 19.12.2019 стан здоров`я позивача не поліпшився, що встановлено довідкою МСЕК від 19.12.2019. Відповідно до ст. 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати продовжуються з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду.

До цього ж, у позові зауважено, що відповідачем не застосовувався коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні протягом усього періоду отримання ним страхових виплат (які позивач за його твердженнями отримує після встановлення йому 20 % втрати працездатності у 2008 році) та він, відтак, на його думку, має право звернутись до суду із вимогами про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок страхових виплат із застосуванням коефіцієнту, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Відповідач надав суду відзив на позов, де виклав підстави незгоди із ним. Згідно з викладеним у відзиві підстав для розрахунку належної суми щомісячної страхової виплати, виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати позивача за грудень 2007 року у розмірі 8520 грн. немає, оскільки позивачем не надавалась відповідачу довідка про свою заробітну плату. Згідно з п. 2.4 Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 № 27 виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються відповідно до вимог Закону № 1105 (Закон України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, для обчислення страхової виплати позивачу визначено середньомісячну заробітну плату на рівні 2102 грн. (прожитковий мінімум на 2020 рік). Зазначено, що з урахуванням приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 розрахунковим періодом щодо страхового випадку, який стався 20.08.2004 буде період з 23.07.2004 по 19.08.2004. При цьому, відповідач погоджується, що розрахунковим періодом щодо страхового випадку, який стався 17.01.2008 буде грудень 2007 року, оскільки 24.11.2007 позивача прийнято на роботу головним інженером СП «Шахта Горіхівська».

Стосовно страхових виплат позивачу за період з 01.03.2015 по 19.12.2019 відповідач зауважив, що згідно з п. 3.2.4 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 якщо строк повторного огляду МСЕК потерпілим пропущено і МСЕК підтвердила стійку втрату професійної працездатності, щомісячна страхова виплата відновлюється з дати, установленої МСЕК, але не більш як за три роки з дня припинення виплати щомісячної страхової виплати.

Призначені позивачу страхові виплати здійснювалися до квітня 2015 року та їх виплату було припинено через закінчення дії довідки МСЕК серії 10 ААА від 30.04.2013, наступна медико-соціальна комісія ним пройдена лише 19.12.2019. 19.12.2019 МСЕК встановлено позивачу втрату працездатності з 16.12.2019 у зв`язку з чим позивачу призначено страхові виплати з 16.12.2019.

У відповіді на відзив позивач вказав, що Шахта ім. Н.П. Баракова та СП «Шахта Горіхівська» (де сталися страхові випадки) є відокремленими підрозділами одного й того самого підприємства - ВАТ «Краснодонвугілля». Також позивач вказав, що п. 3.2.4 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 передбачено виплату страхових виплат за минулий період за три роки при повторному огляді МСЕК, однак відповідачем не здійснено такі виплати ані за період з 01.03.2015 по 19.12.2019, ані навіть обмеживши цей період трьома роками.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 23.11.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження), ухвалою від 23.12.2020 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою у АДРЕСА_1 (довідка від 10.10.2019 № 1422-5000211294).

Як вбачається з актів № 38 від 24.08.2004 та № 1 від 31.01.2008 із позивачем 20.08.2004 на Шахті ім. Н.П. Баракова ВАТ «Краснодонвугілля» та 17.01.2008 та СП «Шахта Горіхівська» ВАТ «Краснодонвугілля» сталися нещасні випадки, він отримав трудові каліцтва, за наслідком чого ним втрачено 20 % працездатності (по 10 % під час кожної травми 20.08.2004 та 17.01.2008), про що видано довідку МСЕК серії 2-20СУ № 0044869 за результатом огляду 25.02.2010.

Сторонами вказано у позові та відзиві, що позивачу припинено страхові виплати після спливу строку дії його довідки МСЕК, що встановлювався по березень 2015 року (згідно листа Ірпінського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області від 23.01.2020 № 02/133, де позивач перебував на обліку, страхові виплати позивачу припинені з квітня 2015 року).

Зазначена довідка МСЕК суду не надана, однак сторонами визнається обставина того, що саме сплив строку її дії став підставою припинення страхових виплат, ця обставина не є спірною, отже, не підлягає доказуванню. Законність припинення страхових виплат з цієї причини позивачем також не оскаржується.

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА № 087722 позивачу за результатом огляду 19.12.2019 встановлено 20 % втрати працездатності (по 10 % під час кожної травми 20.08.2004 та 17.01.2008) з 16.12.2019 безстроково. Вказано, що переогляду позивач не підлягає.

Постановою Добропільського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/1 призначено позивачу як потерпілому, що має страховий випадок трудового каліцтва, щомісячну страхову виплату з 16.12.2019 у сумі 420,40 грн безстроково.

Постановою відділення від цієї ж дати № 0510/12528/12528/2 призначено перераховану щомісячну страхову виплату з 01.03.2020 у сумі 466,64 грн, водночас, вказано постанову від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/1 вважати такою, що втратила чинність.

Відповідно до довідки відповідача від 20.01.2020 № 35 позивачу здійснено страхові виплати з 16.12.2019 по лютий 2020 року.

Із розрахунків призначеної позивачу страхової виплати (як у сумі 420,40 грн., так і у сумі 466,64 грн.) вбачається, що її обчислено виходячи з середньомісячної заробітної плати у розмірі 2102 грн., а виплата, призначена постановою від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/2, крім цього, - із застосуванням коефіцієнта, на який перераховується щомісячна страхова виплата у розмірі 1,110.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на соціальних захисту зв`язку з тимчасовою втратою працездатності від нещасного випадку на виробництві передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV, (далі за текстом ЗУ № 1105-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 цього Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

За ст. 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Згідно з ч.ч. 1, 11 ст. 42 наведеного Закону сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

У разі повторного ушкодження здоров`я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров`я. Сума страхової виплати в цьому разі визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров`я.

Якщо повторне ушкодження здоров`я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах.

Відповідно до п. 3.4.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 (далі - Порядок № 11) щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеню втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.

При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату.

Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату.

Згідно з п. 3.4.2 цього Порядку якщо потерпілому встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності за страховими випадками, які сталися на різних підприємствах, розмір щомісячної страхової виплати встановлюється у сумі щомісячних страхових виплат, обчислених по кожному страховому випадку.

Відповідно до п. 1.6 Порядку № 11 середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на це право, визначається згідно з пунктами 9, 10, 11, 12, 13, 14 статті 42 Закону та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266.

Відповідно до п. 11 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 (далі - Порядок № 1266), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону № 1105-XIV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Відповідно до пп. 9 п. 3.1 Порядку № 11 для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до управління (відділення) Фонду подається, крім іншого, довідка про середню заробітну плату (дохід) у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб.

Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду. До справи додаються відомості про заробітну плату (дохід) потерпілого з Державного реєстру застрахованих осіб.

Згідно з п. 2.3 Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого Постановою правління

Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 № 27 (далі - Порядок № 27), у разі відсутності довідки про середню заробітну плату (доход), копії трудової книжки або витягу з неї, а для страхових випадків, що настали до 11.10.2017 - довідки про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок), використовуються наявні відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр).

Відповідно до п. 2.4 цього Порядку у разі відсутності в Реєстрі вищезазначених відомостей щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються відповідно до вимог Закону № 1105, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Після надходження необхідних документів сума страхових виплат підлягає перерахуванню.

Згідно зі ст. 44 Закону № 1105-XIV фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Фонд може затримати страхові виплати до з`ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов`язаним з виробництвом.

Відповідно до ст. 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення.

Виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Згідно з п. 3.2.4 Порядку № 11 якщо строк повторного огляду МСЕК потерпілим пропущено і МСЕК підтвердила стійку втрату професійної працездатності, щомісячна страхова виплата відновлюється з дати, установленої МСЕК, але не більш як за три роки з дня припинення виплати щомісячної страхової виплати. При цьому розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування відповідно до частини другої статті 37 Закону. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 37 Закону № 1105-XIV та п. 6.1 Порядку № 11 передбачено, що щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Коефіцієнт перерахунку відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

За наявності фінансових можливостей бюджету Фонду розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для здійснення перерахунку, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та дата такого збільшення визначаються у межах бюджету Фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Відповідно до п. 6.2 Порядку № 11 у 2018-2020 роках перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться з 01 березня, за умови зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати (за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики), відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений Кабінетом Міністрів України.

Розмір щомісячної страхової виплати обчислюється відповідно до відкоригованої заробітної плати та відсотку втрати працездатності, встановленого МСЕК.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

При вирішенні питання правомірності призначення відповідачем позивачу постановою від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/2 страхової виплати у сумі 466,64 грн. (20 % втрати працездатності*2102 (заробітна плата)*1,110 коефіцієнт, на який перераховується щомісячна страхова виплата /100), виходячи з середньомісячної заробітної плати у розмірі 2102 грн. (прожиткового мінімуму, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік») суд зазначає таке.

З аналізу ст.ст. 42, 43 Закону № 1105-XIV та п. 3.1 Порядку № 11 виходить, що розмір страхової виплати встановлюється виходячи, зокрема, з середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я. При розгляді справи про страхові виплати від потерпілого вимагається інформація про середню заробітну плату (дохід) лише у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб.

Суд не приймає посилання відповідача на п. 2.4 Порядку № 27, відповідно до якого виплата призначається, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий порядок обчислення виплати передбачений цієї нормою на випадок відсутності відомостей у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому, п. 2.3 цього Порядку визначено, що у разі відсутності довідки про середню заробітну плату використовуються наявні відомості з Реєстру застрахованих осіб, а відповідно до п. 3.1 Порядку № 11 відомості про заробітну плату (дохід) потерпілого з Державного реєстру застрахованих осіб долучаються до справ про страхові виплати, які зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду.

Як вбачається довідки ОК-5 позивача, у Реєстрі застрахованих осіб наявна інформація про його заробіток, що він мав до отримання травм 20.08.2004 та 17.01.2008.

Відповідач не врахував при прийнятті постанови від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/2 наведені відомості з Реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач при прийнятті постанови від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/2 не дотримався принципів, що визначені у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на викладене та необґрунтоване обчислення призначеної позивачу страхової виплати, визначеної постановою від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/2, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування цієї постанови.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача прийняти нову постанову, якою здійснити розрахунок належної суми щомісячної страхової виплати, виходячи із розміру середньомісячної заробітної плати позивача за грудень 2007 року у розмірі 8520 грн. суд зауважує, що у відомостях з Реєстру застрахованих осіб міститься інформація про отримання позивачем у цьому місяці заробітної плати у ПАТ «Краснодонвугілля» (код ЄДРПОУ 32363486), саме у сумі 8520 грн.

Згідно зі ст. 42 Закону № 1105-XIV у разі повторного ушкодження здоров`я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров`я. Сума страхової виплати в цьому разі визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров`я.

З трудової книжки позивача вбачається, що 24.11.2007 його прийнято на роботу до ВАТ «Краснодонвугілля» головним інженером СП «Шахта Горіхівська».

Відповідно до п. 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку. Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

Враховуючи, що з моменту прийняття позивача на роботу 24.11.2007 та до моменту отримання трудового каліцтва 17.01.2008 позивач не відпрацював 12 календарних місяців за місцем роботи на посаді головного інженера у СП «Шахта Горіхівська» ВАТ «Краснодонвугілля», то зважаючи на п. 11 Порядку № 1266 його середня заробітна плата, отримання якої передувало травмі 17.01.2008, має бути обчислена за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), тобто, виходячи з заробітної плати позивача за грудень 2007 року.

Відповідач також погоджується із тим, що розрахунковим періодом щодо страхового випадку, який стався 17.01.2008 буде грудень 2007 року. Таким чином, вказана обставина не є спірною між сторонами.

Єдиною підставою неможливості визначення середньої заробітної плати позивача, виходячи з заробітної плати за грудень 2007 року, та її визначення на рівні прожиткового мінімуму у розмірі 2102 грн, відповідач вказав відсутність довідки про заробітну плату, доводи про що суд вважає безпідставними.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги про зобов`язання відповідача прийняти нову постанову, якою здійснити розрахунок належної суми щомісячної страхової виплати, виходячи із розміру заробітної плати позивача за грудень 2007 року у розмірі 8520 грн. підлягають задоволенню.

Втім, у задоволенні вимог позивача про зобов`язання відповідача при прийнятті цієї постанови здійснити розрахунок належної суми щомісячної страхової виплати із застосуванням коефіцієнту, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні при цьому слід відмовити враховуючи наступне.

Так, при обчисленні позивачу належної суми щомісячної страхової виплати постановою від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/2 відповідач з 01.03.2020 застосував коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,110. Відповідно до п. 6.2 Порядку № 11 у 2018-2020 роках перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться з 01 березня. Позивач не оспорює розмір цього коефіцієнту та жодних доводів з цього приводу не наводить, а лише вказує, що такий коефіцієнт не застосовувався взагалі, що, втім, спростовується матеріалами справи. Підстави вважати, що при прийнятті нової постанови відповідачем не буде застосовано коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні в суду відсутні, а отже вказані позовні вимоги є передчасними.

При розгляді позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити суму страхових виплат з 01.03.2015 по 19.12.2019 суд виходить з такого.

Сторонами вказано у позові та відзиві, що позивачу припинено страхові виплати після спливу строку дії його довідки МСЕК, що встановлювався по березень 2015 року. Зазначена довідка МСЕК суду не надана, однак сторонами визнається обставина того, що саме сплив строку її дії став підставою припинення страхових виплат. Ця обставина не є спірною, отже, не підлягають доказуванню. Законність припинення страхових виплат з цієї причини позивачем також не оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У якості підстави незгоди із нездійсненням страхових виплат з 01.03.2015 по 19.12.2019 позивач вказує, що ст. 47 Закону № 1105-XIV передбачено продовження страхових виплат з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду.

Суд не приймає посилання позивача на ч. 6 ст. 47 Закону № 1105-XIV, оскільки положеннями цієї статті передбачено здійснення страхових виплат протягом строку, встановленого МСЕК та за відсутності порушення особою строку проходження переогляду МСЕК.

Згідно з п. 3.2.4 Порядку № 11 якщо строк повторного огляду МСЕК потерпілим пропущено і МСЕК підтвердила стійку втрату професійної працездатності, щомісячна страхова виплата відновлюється саме з дати, установленої МСЕК, але не більш як за три роки з дня припинення виплати щомісячної страхової виплати.

Таким чином, з урахуванням п. 3.2.4 Порядку № 11 позивачу мало бути продовжено страхові виплати саме з дати, установленої МСЕК та не більш як за три роки з дня припинення виплати щомісячної страхової виплати.

Довідкою МСЕК серії 12 ААА № 087722 від 19.12.2019 позивачу встановлено 20 % втрати працездатності з 16.12.2019 безстроково. Постановою відповідача від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/1 призначено позивачу щомісячну страхову виплату саме з 16.12.2019.

Позивач вказує, що пропустив строк переогляду після 2015 року та звернувся до МСЕК лише у 2019 році, оскільки на території м. Краснодон, де він мешкає, триває антитерористична операція, а до м. Добропілля позивач перемістився згідно довідки внутрішньо переміщеної від 10.10.2019 № 1422-5000211294, тобто лише у жовтні 2019 року.

Суд зазначає, що згідно з п. 1.15 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 N 561, якщо строк переогляду особи пропущено з поважних причин, інвалідність поновлюється МСЕК з дня її зупинення, але не більше ніж за три роки.

Водночас, правомірність встановлення позивачу медико-соціальною експертною комісією у довідці серії 12 ААА № 087722 від 19.12.2019 втрати працездатності саме з 16.12.2019 не є спірним питанням даної справи, а доказів оскарження зазначених дій та рішення медико-соціальної експертної комісії і, як наслідок, визнання їх неправомірними суду позивач не надав.

Таким чином, у відповідача відсутні підстави для здійснення позивачу страхових виплат з квітня 2015 року по 16.12.2019.

Крім цього, згідно листа Ірпінського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області від 23.01.2020 № 02/133, де позивач перебував на обліку на час припинення страхових виплат у 2015 році, страхові виплати йому припинено з квітня 2015 року. Докази нездійснення позивачу страхових виплат за березень 2015 року в матеріалах справи відсутні. Відповідно до довідки відповідача від 20.01.2020 № 35 позивачу здійснювались страхові виплати з 16.12.2019.

Відтак, позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму страхових виплат з 01.03.2015 по 19.12.2019 задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги відмову у зобов`язанні відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму страхових виплат з 01.03.2015 по 19.12.2019, позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок належної суми щомісячної страхової виплати за цей період із застосуванням коефіцієнту, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні, також не підлягають задоволенню.

У позові в обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем не застосовувався коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні протягом усього періоду отримання ним страхових виплат (які позивач, за його твердженнями, отримує після встановлення йому 20 % втрати працездатності у 2008 році) та він, відтак, на його думку, має право звернутись до суду із вимогами про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок страхових виплат із застосуванням коефіцієнту, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні. Разом із цим, у прохальній частині позовної заяви позивач не виклав жодних позовних, що стосувалися б перерахунку страхових виплат до 01.03.2015.

Отже, заявлений позивачем адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2522,40 грн. (за три позовні вимоги немайнового характеру).

Слід зазначити, що з системного аналізу частини 1 статті 5, частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі № 815/367/18.

Таким чином, позовна вимога про скасування постанови від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/2 (з підстав невірного визначення середньомісячної заробітної плати позивача для обчислення страхової виплати) та зобов`язання прийняти нову постанову, якою здійснити розрахунок належної суми щомісячної страхової виплати із розміру середньомісячної заробітної плати позивача за грудень 2007 року у розмірі 8520 грн. є однією позовною вимогою.

Друга позовна вимога стосується зобов`язання відповідача застосувати при обчисленні позивачу суми щомісячної страхової виплати коефіцієнту, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні, а третя - зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму страхових виплат з 01.03.2015 по 19.12.2019.

Враховуючи, що судом задоволено одну з трьох позовних вимог (першу), позивачу підлягає присудженню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам 840,80 грн. судового збору.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Добропільського міського відділення про скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Скасувати постанову Добропільського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 18.09.2020 № 0510/12528/12528/2.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Добропільського міського відділення прийняти нову постанову, якою здійснити розрахунок належної ОСОБА_1 суми щомісячної страхової виплати, виходячи із розміру заробітної плати позивача за грудень 2007 року у розмірі 8520 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Добропільського міського відділення на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) - ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Добропільського міського відділення (відповідач) - код ЄДРОПУ 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, вулиця Свободи, 5.

Суддя А.С. Михайлик