Рішення № 94504035, 29.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 р. Справа№200/11085/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2020 та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2020 та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовний вимог позивач зазначає, що при вирішенні питання щодо призначення пенсії відповідачем не враховано до його пільгового стажу періоди роботи з 18.03.1996 по 30.06.2000, а також з 07.12.2006 по 30.09.2013. ОСОБА_1 зазначає, що в даному випадку факт його роботи в спірні періоди підтверджується належними та допустимими доказами, а саме його трудовою книжкою. Отже, позивач вважає, що з боку відповідача було порушено його право на пенсію, а тому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 березня 2020 року, яким відмовлено йому в призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву № 1481 від 11.03.2020 про призначення пенсії, зарахувавши при цьому спірні періоди роботи.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву. В обґрунтування незгоди представник Селидовського управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначає, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 27 років 03 місяця 06 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 01 рік 10 місяців 12 днів.

До пільгового та страхового стажу не зараховано період роботи з 18.03.1996 по 06.05.1996 на підприємстві шахта «Схід» Торезського в/о по видобутку вугілля «Торезантрацит», так як в наказі на прийом відсутній номер наказу, а також відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 07.05.1996 по 30.06.2000 на підприємстві шахта «Схід» Торезського в/о по видобутку вугілля «Торезантрацит», оскільки відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи; з 07.12.2006 по 30.09.2013 на підприємстві ТОВ «Юніон-вуглегаздобича», оскільки відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи.

За таких обставин позивачу відмовлено в призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

На підставі викладеного, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Ухвалою від 30.11.2020 Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2020 та зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 та копія картки платника податків від 05.06.1998 (а.с.7-10).

Довідкою від 11.03.2020 № 1462-5000277358 підтверджено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою із фактичним місцем проживанням: АДРЕСА_2 (а.с.11).

Записами у трудовій книжці серії НОМЕР_3 підтверджено, що у період з 18.03.1996 по 05.09.2001, а також з 07.12.2006 по 30.09.2013 позивач працював на посадах, які віднесені до Списку № 1 (а.с.14-17).

11.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою № 1481 про призначення йому пенсії за віком (а.с. 34-35 бік).

Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.03.2020 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 05 років. Відповідно до наданих документів за підрахунком відповідача страховий стаж позивача складає - 27 років 03 місяця 06 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 01 рік 10 місяців 12 днів. До пільгового та страхового стажу не зараховано період роботи, зокрема з 18.03.1996 по 06.05.1996 на підприємстві шахта «Схід» Торезського в/о по видобутку вугілля «Торезантрацит», так як в наказі на прийом відсутній номер наказу, а також відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи.

До пільгового стажу також не зараховано періоди роботи позивача з 07.05.1996 по 30.06.2000 на підприємстві шахта «Схід» Торезського в/о по видобутку вугілля «Торезантрацит», оскільки відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи; з 07.12.2006 по 30.09.2013 на підприємстві ТОВ «Юніон-вуглегаздобича», оскільки підприємство перереєстровано на території, підконтрольній українській владі, і відсутні документи, підтверджуючі пільговий стаж (а.с.12-13).

Не погоджуючись із рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці.

Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

При цьому, до пільгового стажу позивача відповідачем протиправно не зараховано періоди роботи з 18.03.1996 по 30.06.2000, а також з 07.12.2006 по 30.09.2013, оскільки судом встановлено, що трудова книжка позивача містить всі записи про роботу позивача в перелічені спірні періоди на посадах, які віднесені до Списку № 1.

З огляду на наведене, посилання відповідача на не наданням довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи суперечить приписам чинного законодавства.

Посилання відповідача на відсутність номеру наказу, як на підставу для відмови у зарахування періодів роботи, суд вважає неприйнятними, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів чинного законодавства відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З аналізу вказаних норм судом встановлено, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Суд зауважує, що записи про спірні періоди роботи у трудовій книжці позивача не містять недопустимих (таких, що внесені в супереч Інструкції) перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст, містять печатки та підписи посадових осіб, а натомість внесені у відповідності із встановленими правилами. Тому відсутні підстави для їх неврахування при визначенні періоду пільгового стажу позивача.

З огляду на наведене, відсутність номеру наказу не може бути підставою для відмови в зарахуванні до його трудового стажу спірних періодів роботи.

Суд зазначає, що записи періодів роботи, не є тими недоліками, які можуть мати наслідок порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення, тому спірні періоди роботи з 18.03.1996 по 30.06.2000, а також з 07.12.2006 по 30.09.2013 мають бути зараховані позивачу до пільгового стажу.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано спірні періоди роботи позивача, а тому суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.03.2020, з огляду на те, що спірне рішення ґрунтується на не зарахуванні спірних періодів.

Тому з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача вирішити питання щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 11.03.2020 № 1481 із зарахуванням до пільгового стажу періодів його роботи з 18.03.1996 по 30.06.2000, а також з 07.12.2006 по 30.09.2013.

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн, про що свідчить квитанція від 24.11.2020 (а.с.6).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позовна заява підлягає задоволенню, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору у розмірі 840, 80 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274, 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6) про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2020 та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.03.2020 «Про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії», яке було винесено відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 11.03.2020 № 1481 із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 18.03.1996 по 30.06.2000, а також з 07.12.2006 по 30.09.2013.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2021.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб