Ухвала суду № 94503371, 29.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

29 січня 2021 р. Справа № 120/65/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

05.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначено головуючого суддю по справі - Мультян Марину Бондівну.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.01.2021 року на адресу суду надійшла заява Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про відвід судді. Обґрунтовуючи заяву відповідач вказав, що відповідно до вимог статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, якщо прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

В заяві також зазначено, що суддя ОСОБА_2 є безпосередньою колегою та знаходиться у близьких стосунках з секретарем судового засідання Вінницького окружного адміністративного суду ОСОБА_3 , яка є дочкою позивача - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 28.01.2021 року заяву про відвід судді Мультян М.Б. визнано необґрунтованою, та з огляду на потребу розв`язання питання про наявність підстав для відводу судді, матеріали справи передано для визначення іншого судді, який розглядатиме відповідне питання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю - Дончик В.В.

Згідно положень ч. 8 ст. 40 КАС України розгляд даного питання здійснюється в порядку письмового провадження.

Оцінивши доводи заяви про відвід судді Мультян М.Б., суд зазначає наступне.

Так, згідно з частиною першою статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

В силу положень ч. 1, 2 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Як на підставу для відводу судді, відповідач посилається на те, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, якщо прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 36 КАС України).

Водночас для розкриття змісту вказаних правових підстав доцільно звернутись до Кодексу суддівської етики, міжнародних стандартів поведінки судді та практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до ст. 15 зазначеного Кодексу неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Більш повно критерій об`єктивності пояснюється у Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23.

Згідно з пунктом 2.5 вказаних Принципів суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення. До числа таких справ належать, серед інших, випадки, коли:

(a) суддя насправді відчуває прихильність або упередженість щодо однієї зі сторін або має особисту інформацію щодо спірних доказових фактів, пов`язаних зі справою;

(b) раніше при розгляді того ж самого спору суддя виступав як юрист або залучався як важливий свідок; або

(c) суддя або хтось із членів сім`ї судді матеріально зацікавлений у певному результаті розгляду справи.

У справі "Газета Україна-Центр проти України", заява № 16695/04, рішення від 15 липня 2010 року, п. 28, 31, 32, Європейський суд з прав людини вказав на те, що:

- існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, п. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42);

- у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).

Отже, при наданні оцінки об`єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії:

1) об`єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді;

2) суб`єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

При цьому особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 42).

Також практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно встановити наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом дотримання процесуальних прав, свобод та інтересів сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо). Інакше, особиста безсторонність суду (судді) презюмується.

Водночас, як вбачається зі змісту заяви про відвід, обставини, на які посилається представник відповідача як на підставу для відводу судді Мультян М.Б., зводяться до висловлення особистої думки, яка ґрунтується на припущеннях щодо наявності близьких стосунків з дочкою позивача.

Cуд зауважує, що по-перше, ОСОБА_3 не є колегою судді Мультян М.Б., а по-друге, ОСОБА_3 з 29.10.2020 року не працює у Вінницькому окружному адміністративному суді (наказ Вінницького окружного адміністративного суду №282-К від 28.10.2020 року).

Одночасно суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених доказами. В даному випадку, суд враховує, що доводи, які зазначені у заяві про відвід, не містить належних аргументів та долучених доказів, які б підтверджували наявність підстав для відводу, тобто такі ґрунтуються виключно на особистих припущеннях заявника.

Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді Мультян М.Б. або її необ`єктивність під час розгляду справи судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи усі наведені вище обставини, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відвід судді.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 36-40, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви про відвід судді Мультян Марини Бондівни - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 29.01.2021 р.

Суддя Дончик Віталій Володимирович