Рішення № 94503353, 20.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 р. Справа № 120/6215/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Слюсар О.О.,

представника позивача Ониська М.М.,

представника відповідача Олійник Л.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД"

до Офісу великих платників податків ДПС

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2020 до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" (далі – ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД") до Офісу великих платників податків ДПС про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача по податковій декларації з податку на додану вартість від 19.01.2019 із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 5009777,00 грн;

- зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника у розмірі 5099777,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 21.03.2019 Офісом великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2018 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 21.03.2019 за № 23/28-10-49-06/36328597, відповідно до якого контролюючим органом виявлені порушення абз. "а" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. "б" та "в" п. 200.4 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України), пп. 1 п. 4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 № 21, а саме завищено суму бюджетного відшкодування за податковою декларацією за грудень 2018 року на суму 5099777,00 грн та суму від`ємного значення за грудень 2018 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 3064150,00 грн. У зв`язку з виявленими порушеннями, 11.04.2019 винесено податкові повідомлення-рішення за №№ 0002264906 та 0002274906.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 в адміністративній справі № 400/2232/19, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020, позов ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" задоволено, а вищевказані податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано.

Позивач вважає, що за результатами судового розгляду відповідач зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Однак на звернення товариства листом від 02.10.2020 за № 32890/10/28-10-53-03 відповідач відмовив у вчиненні таких дій, посилаючись на те, що станом на 01.10.2020 Офіс великих платників податків ДПС оскаржив рішення суду до Верховного Суду, а тому сума бюджетного відшкодування товариства в розмірі 5099777,00 грн не є узгодженою.

Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та зазначає, що в силу вимог абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 ПК України після набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Таким чином, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування товариства з ПДВ за грудень 2018 року, то у відповідача відсутні правові підстави для невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Ухвалою суду від 04.11.2020 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному статтею 162 КАС України. Підготовче засідання у справі призначено на 10:00 год 02.12.2020 з викликом сторін.

Відповідач у підготовче засідання від 02.12.2020 не з`явився.

Ухвалою суду від 02.12.2020, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 11:00 год 16.12.2020 у зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання.

04.12.2020 електронними засобами зв`язку до суду надійшло "клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції", в якому представник відповідача Костіна В.Д. просить суд:

1) перенести судове засідання, призначене на 11:00 год 16.12.2020, на іншу дату та час;

2) наступне судове засідання у справі № 120/6215/20-а проводити у режимі відеоконференції;

3) доручити проведення судового засідання в режимі відеоконференції Південно-західному апеляційному господарському суду (проспект Шевченка, 29, м. Одеса);

4) клопотання розглянути без участі представника Офісу великих платників.

В підготовчому судовому засіданні суд дійшов висновку, що клопотання відповідача від 04.12.2020 є одночасно клопотанням про відкладення підготовчого засідання та про участь представника відповідача в режимі відеоконференції у судовому засіданні, наступному після засідання від 16.12.2020.

Ухвалою суду від 16.12.2020, постановленою із занесенням до протоколу засідання, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про перенесення підготовчого засідання та вирішено проводити підготовче засідання за відсутності відповідача.

Ухвалою суду від 16.12.2020 закрито підготовче провадження у справі з призначенням справи до розгляду по суті на 20.01.2021. Крім того, вказаною ухвалою клопотання відповідача про участь в режимі відеоконференції задоволено та вирішено допустити участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

21.12.2020 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Разом з тим, оскільки відзив на позовну заяву подано несвоєчасно та при цьому відповідач не навів жодних поважних причин пропуску строку для його подання, суд керується положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України та під час вирішення справи не приймає до розгляду відзиву відповідача. При цьому суд виходить з тих мотивів щодо своєчасності отримання відповідачем ухвали суду від 04.11.2020 про відкриття провадження у цій справі, що наведені в ухвалі суду про закриття підготовчого провадження від 16.12.2020.

В судовому засіданні представник позивача Онисько О.О. надав пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача Олійник Л.О., яка взяла участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, позов заперечила та просить відмовити у його задоволенні. Пояснила, що рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 400/2232/19 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2019 № 0002264906 та № 0002274906, оскаржені Офісом великих платників податків ДПС в касаційному порядку. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.12.2020 відкрито відповідне касаційне провадження. Тому дата закінчення судового оскарження податкових повідомлень-рішень та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження, буде внесена до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами розгляду касаційним судом вищезазначеної справи. На думку представника відповідача, це узгоджується з положеннями абзацу 3 пункту 200.15 статті 200 ПК України і жодної протиправної бездіяльності контролюючим органом не допущено.

Заслухавши пояснення сторін та оцінивши докази у справі, суд встановив таке.

Як юридична особа ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" зареєстроване 16.03.2009 (код ЄДРПОУ 36328597). Основний вид економічної діяльності позивача: 46.21 "Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин".

Крім того, позивач є платником ПДВ та на час виникнення спірних правовідносин позивач перебував на податковому обліку у Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків Офісу великих платників податків ДФС.

21.03.2019 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" з питань бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2018 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 21.03.2019 за № 23/28-10-49-06/36328597, відповідно до якого товариство допустило порушення вимог абз. "а" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. "б" та "в" п. 200.4 ст. 200, ст. 201 ПК України, пп. 1 п. 4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 № 21, а саме завищило суму бюджетного відшкодування за податковою декларацією за грудень 2018 року на суму 5099777,00 грн та суму від`ємного значення за грудень 2018 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 3064150,00 грн.

11.04.2019 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002264906, якими зменшено суму бюджетного відшкодування товариства на 5009777,00 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1252444,25 грн, а також податкове повідомлення-рішення № 0002274906, яким зменшено від`ємне значення з ПДВ на суму 3064150,00 грн.

Вказані рішення позивач оскаржив до суду. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 в адміністративній справі № 400/2232/19 позов ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.04.2019 за №№ 0002264906, 0002274906.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 – без змін.

16.09.2020 позивач звернувся до відповідача з листом, у якому просив внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника у розмірі 5099777,00 грн, враховуючи положення абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України та рішення суду, яке набрало законної сили.

Листом від 02.10.2020 за № 32890/10/28-10-53-03 відповідач відмовив у вчиненні таких дій, посилаючись на те, що станом на 01.10.2020 Офіс великих платників податків ДПС оскаржив судові рішення у справі № 400/2232/19 до Верховного Суду. Тому сума бюджетного відшкодування позивач у розмірі 5099777,00 грн вважається неузгодженою.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

При наданні оцінки спірних правовідносин та встановлених обставин справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України) бюджетне відшкодування – відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 № 1797-VIII (далі – Закон № 1797-VIII), яким внесено зміни, зокрема до статті 200 ПК України.

Вказаним законом змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

За приписами п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, відповідно до підпункту "ґ" пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зокрема з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Крім того, зазначеним пунктом передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Також вказаною нормою визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

За змістом пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Пунктом 1.21 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що операційний день – частина робочого дня банку або іншої установи – учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою – учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Аналогічні за правовим регулюванням положення містить і Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (далі – Порядок № 26).

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з невнесенням заяви позивача про повернення суми бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у строки, встановлені ПК України.

Обґрунтовуючи правомірність своєї бездіяльності, відповідач зазначає, що за наслідком проведення документальної перевірки позивача прийнято податкові повідомлення-рішення за №№ 0002264906 та 0002274906 від 11.04.2019, правомірність яких перевіряється судом касаційної інстанції.

Однак, як видно з матеріалів справи, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 в адміністративній справі № 400/2232/19, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020, позов ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" задоволено, а вищевказані податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано.

Згідно з пунктом 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня, що настав за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

За змістом пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Окрім того, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Системний аналіз наведених норм податкового закону дає змогу зробити однозначний висновок про те, що визначене контролюючим органом грошове зобов`язання вважається неузгодженим саме до дня набрання судовим рішенням законної сили, у випадку судового оскарження платником податків такого рішення.

Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 у справі № 400/2232/19 набрала законної сили з дати її прийняття, що передбачено положеннями ч. 1 ст. 325 КАС України. З цієї ж дати набрало законної сили рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДПС від 11.03.2019 за №№ 0002264906 та 0002274906.

Як наслідок, в силу положень абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України відповідач був зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня, що настав за днем отримання відповідного рішення, внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача.

Отже, на момент звернення позивача до відповідача з відповідною заявою від 16.09.2020 та надання відповідачем відповіді від 02.10.2020, вказана у заяві сума бюджетного відшкодування вважалась узгодженою та підлягала внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Суд критично оцінює посилання відповідача на факт касаційного оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 у справі № 400/2232/19, оскільки, як встановлено судом, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.12.2020 дія рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій не зупинялась.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (абзац 2 пункту 7 Порядку № 26).

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Таким чином, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ передбачає його інформаційне наповнення, зокрема внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

Передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення податковим органом в Реєстрі інформації про її узгодження.

Відтак контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум в цілях перерахування на рахунки платника податку.

Отже, у разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру судового оскарження, обов`язок внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку виникає у податкового органу на наступний робочий день після отримання відповідного рішення суду.

А оскільки постанова рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі № 400/2232/19 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2019 набрало законної сили 27.08.2020, то відповідач був зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, однак не вчинив таких дій навіть після звернення до нього позивача з відповідною заявою 16.09.2020.

З огляду на викладене суд визнає протиправною бездіяльність податкового органу щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача по податковій декларації з ПДВ від 19.01.2019 із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 5009777,00 грн.

Як наслідок, відповідача належить зобов`язати вчинити передбачені податковим законодавством дії, а саме внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача у розмірі 5099777,00 грн за грудень 2018 року.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, встановлено, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява № 39766/05), "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06).

Крім того, суд зауважує, що предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу – втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" мас широке значення (рішення від 23.11.2000 у справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004).

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов є підставним та підлягає задоволенню.

Позивач також просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, у випадку задоволення позову.

В цій частині суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вирішується судом залежно від обставин кожної адміністративної справи та є його розсудом, а не обов`язком.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у статті 14 КАС України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відтак, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а обставини справи не вказують на необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення в зобов`язальній частині, суд не вбачає достатніх підстав для покладення на відповідача обов`язку подати звіт про виконання судового рішення у відповідності до вимог ст. 382 КАС України. При цьому додатково враховуються положення ст. 383 КАС України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в сумі 2102,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При цьому суд зауважує, що положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" не передбачена сплата судового збору за встановлення судового контролю.

Втім, відповідно до платіжного доручення № 7582 від 29.10.2020 позивач сплатив судовий збір в розмірі 630,60 грн з призначенням платежу "судовий збір за встановлення судового контролю".

Таким чином, позивач помилково вніс судовий збір у зазначеному розмірі, однак згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України переплачена сума судового збору може бути повернута за ухвалою суду тільки на підставі клопотання особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.01.2019 (реєстраційний № 9307840191), із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 5009777,00 грн.

Зобов`язати Офіс великих платників податків ДПС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" у розмірі 5099777,00 грн (п`ять мільйонів дев`ять тисяч сімсот сімдесят сім гривень нуль копійок) за грудень 2018 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" судовий збір в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 36328597, місцезнаходження: вул. Келецька, 105, м. Вінниця, 21030);

2) відповідач: Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119).

Повне судове рішення складено 29.01.2021 (у відповідності до положень ч. 3 ст. 243 КАС України, у випадку розгляду справи за правилами загального позовного провадження, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено, але не більш як на десять днів з дня закінчення розгляду справи).

Суддя Сало Павло Ігорович