
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
25 січня 2021 р. Справа № 120/6601/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач), в якому, просить суд:
- визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо відмови у проведенні виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк», за договором банківського рахунку №18-23039 від 09 липня 2015 року, у розмірі 198400 гривень, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк» за договором банківського рахунку №18- 23039 від 09 липня 2015 року, у розмірі 198400 гривень.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно якого має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлено судовими рішеннями, водночас, відповідач своїми діями порушує її право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів.
Ухвалою від 13.11.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку, визначеному ст. 262 КАС України). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав та не повідомив суд про причини його неподання.
З метою економії державних коштів та, враховуючи запровадження системи електронний суд, а також, карантинних заходів на території України, судова кореспонденція направлялась сторонам електронною поштою.
Відповідно до довідка від 16.11.2020 року складеної секретарем судового засідання Литвином Денисом Сергійовичем, відповідно приписів статей 129, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачу у справі №120/6601/20-а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на електронну адресу: fgvfo@fg.gov.ua, направлено копію ухвали суду від 13.11.2020 року.
Враховуючи вищезазначене, і те, що процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився, суд ухвалює рішення у справі за наявними доказами у відповідності до положень ч.6 ст.162 КАС України.
Судом встановлено, що 09.07.2015 року між позивачем ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) (вкладник) та ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" укладено Договір строкового банківського вкладу №18-23039 "Депозитний календар", відповідно до умов якого банк приймає від вкладника строком на 10 днів по 19.07.2015 року включно вклад у розмірі 198400 грн. та зобов`язується повернути його і сплатити проценти за його користування за процентною ставкою 20 % річних. На виконання умов цього договору на депозитний рахунок банку позивачем було внесено грошові кошти в сумі 198400 грн, що підтверджується квитанцією №13251 від 09.07.2015 року.
Встановлено, що 09.07.2015 року постановою Правління Національного банку України № 452/БТ "Про віднесення ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" до категорії неплатоспроможних" Банк було віднесено до вказаної категорії. У подальшому, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.07.2015 року №130 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", яким з 10.07.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 09.11.2015 року №769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.11.2015 року № 203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку". Призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", визначені статтями 37, 38 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Савельєвій А.М. на два роки з 10.11.2015 року до 09.11.2017 року включно.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" листом за № 3870 від 19.11.2015 року повідомила ОСОБА_1 , що відповідно до положень ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" з позивачем, а саме трансакція ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу "Внесення коштів на депозитний рахунок за договором №18-23039 від 09.07.2015" на суму 198400,00 грн, дата вчинення трансакції 09.07.2015 року, час вчинення трансакції 15:51.
Рішення прийняте уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвою А.М. про визнання нікчемним трансакцій та правочинів у частині визнання договору банківського вкладу №18-23039 від 09.07.2015 року оформлено наказом "Про визнання правочинів нікчемними" №204 від 09.11.2015 року.
Вважаючи, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб допущено бездіяльність щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду протиправними, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду.
Встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, у справі №802/48/16-а, за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії адміністративний позов задоволено частково.
28 серпня 2019 року представник Беляев М.С. , за дорученням ОСОБА_1, письмово звернувся до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» Савельєвої А.М., щодо виконання судового рішення по справі №802/48/16-а.
З наданої відповіді №565 від 23 вересня 2019 року видно, що уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» Савельєва А.М. у жовтні 2016 року передала до ФГВФО пакет документів, який містив у собі інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Радикал Банк» за рахунок ФГВФО.
Також, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 серпня 2016 року у справі №761/23777/16-к, в рамках кримінального провадження № 12016100000000504 було накладено арешт на грошові кошти, що зберігаються на рахунку ОСОБА_1 в ПАТ «Радикал Банк», що відповідно до ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перешкоджало виплаті гарантованої суми відшкодування.
Представник ОСОБА_1 - Бєляєв М.С. звернувся до прокуратури міста Києва з заявою про надання інформації стосовно процесуального руху справи.
27 грудня 2019 року Прокуратура міста Києва надала відповідь №17/2/4-38-17, відповідно до якої, 01 серпня 2019 року, було винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження та скасування всіх заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешту коштів на депозитному рахунку ОСОБА_1
20 січня 2020 року Бєляєв М.С. , за дорученням, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до ФГВФО з заявою, щодо, зокрема, проведення відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 у ПАТ «Радикал Банк» за рахунок ФГВФО, яку було отримано представником ФГВФО 22 січня 2020 року. До заяви були додані всі документи передбачені ст.9, 10 III розділу Положення, а також нотаріально засвідчена копія постанови Прокуратури міста Києва від 01 серпня 2019 року про закриття кримінального провадження та скасування всіх заходів забезпечення кримінального провадження.
На вказане звернення 27 березня 2020 року ФГВФО надав відповідь №02- 036-4491/20, відповідно до якої постановою слідчого відділу Києво - Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 25 листопада 2019 року у кримінальному провадженні №12015110200003105 від 20 серпня 2015 року кошти ОСОБА_1 , розміщенні на рахунках у ПАТ «Радикал Банк» визнані речовими доказами. Копія вказаної постанови слідчого була направлена до ФГВФО задля вжиття заходів збереження коштів. ФГВФО вказав, що рішення про виплату буде прийнято лише після остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні та надходження до ФГВФО всіх необхідних документів. Інших підстав для відмови у проведенні виплат ФГВФО не вказано.
Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у здійснені виплати гарантованої суми відшкодування за вкладом протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - «Фонд») визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI).
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №4452-VI, вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Згідно із положеннями ч. 4 ст. 26 Закону №4452-VI, Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду; 12) за вкладом, задоволення вимог за яким зупинено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, в тому числі, за договором про банківського рахунку, в межах 200000,00 грн. При цьому, відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону №4452-VI.
У відповідності до положень ч.ч. 1-3 ст. 27 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 4-1) перелік рахунків вкладників, фінансові операції за якими зупинено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб - сайті Фонду
Відповідно до приписів розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення) Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом (п. 3).
Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру (п. 5).
Під час дії тимчасової адміністрації до чергових частин Загального реєстру включаються ГСР (Гарантована сума за рахунком) тільки за тими договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, щодо яких знято обмеження здійснення неплатоспроможним банком операцій та строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (п. 5).
У даному ж випадку, як зазначається у відповіді № 565 від 23 вересня 2019 року видно, що уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» Савельєва А.М. у жовтні 2016 року передала до ФГВФО пакет документів, який містив у собі інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Радикал Банк» за рахунок ФГВФО.
Проте, вказано виплату призупинено, оскільки постановою слідчого відділу Києво - Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 25 листопада 2019 року у кримінальному провадженні №12015110200003105 від 20 серпня 2015 року кошти ОСОБА_1 , розміщенні на рахунках у ПАТ «Радикал Банк» визнані речовими доказами
За твердженнями відповідача, з метою уникнення негативних наслідків для посадових осіб Фонду та уповноважених осіб Фонду, пов`язаних із невиконання законних вимог та процесуальних рішень слідчих, з метою належного виконання зобов`язання щодо збереження речових доказів у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, призупинено виплати гарантованих сум відшкодувань вкладникам ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», в тому числі позивачу.
Разом із тим, суд акцентує увагу на тому, що приписи ч. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначають вичерпний перелік підстав, коли Фонд не відшкодовує кошти, однак, серед них відсутня така підстава, як наявність постанови про визнання коштів речовими доказами.
Окрім того, на момент розгляду даної справи в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація щодо наявності судових рішень про накладення арешту на рахунки фізичних осіб, відкритих у ПАТ «Радикал Банк», в тому числі і на рахунок, відкритий на ім`я позивача.
Натомість, право позивача на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Радикал Банк» гарантоване Законом №4452-VI, а також встановлене судовими рішеннями у справі №802/48/16-а.
Крім того, факт включення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «Радикал Банк», який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в межах гарантованої суми відповідачем не заперечується.
За таких обставин посилання відповідача про неможливість виплати гарантованої суми відшкодування, на переконання суду, є безпідставними.
Суд також зауважує, що Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини 2 статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одночасно, суд наголошує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
Суд звертає увагу, що кошти позивача за вкладом у банку є його власністю, право на яке гарантоване державою України відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, норми якої, згідно положень ст. 8 Конституції України та ст. 9 КАС України, є пріоритетними над нормами вітчизняного законодавства, в тому числі тими, які встановлюють певні обмеження щодо отримання відповідної компенсації втраченого майна.
Згідно ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року): "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів".
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 23 вересня 1982 року, серія А, №52, зазначено, що у випадку позбавлення власності, встановленні обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановленням контролю за її використанням і було надане відшкодування.
З урахуванням вище викладеного, суд робить висновок про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання протиправними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у проведені виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк", за договором банківського рахунку №18-23039 від 09 липня 2015 року в розмірі 198400 грн.
У той же час, надаючи оцінку вимогам позивача щодо стягнення відповідних коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то суд зазначає, що Закон №4452-VI, а також Положення №14, визначають процедуру та певний порядок дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якої (го) відповідач має дотримуватись при виплаті особі гарантованої суми відшкодування за договорами банківського вкладу (рахунку), а задоволення відповідної вимоги позивача у такий спосіб призведе до порушення визначеної законодавцем процедури.
Разом із тим, враховуючи те, що в межах розгляду даної справи судом встановлено необґрунтованість відмови відповідача у виплаті позивачу відшкодування в межах гарантованої суми коштів, а тому суд приходить до висновку, що з метою належного відновлення порушених прав позивача, наявні підстави для зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату позивачу гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 в ПАТ «Радикал Банк» в розмірі 198400,00 грн.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Як слідує із матеріалів справи, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 2824,80 грн.
При цьому, оскільки позов містив декілька вимог (дві) майнового і немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи не з кількості, а розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 2824,80 грн.
Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у проведені виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк", за договором банківського рахунку № 18-23039 від 09 липня 2015 року в розмірі 198400 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк", за договором банківського рахунку №18-23039 від 09 липня 2015 року в розмірі 198400 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.
У решті позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2824 (дві тисячі вісімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , Адреса для листування: АДРЕСА_2 , Моб. тел. представника: НОМЕР_2 )
Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (Код за ЄДРПОУ-21708016, вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053, Тел.:+38(044)333-35-56)
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар
Судове рішення № 94503281, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 25.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/6601/20-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: