Ухвала суду № 94502272, 27.01.2021, Деснянський районний суд міста Києва

6/754/84/21

Справа № 2603/5200/12

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Таран Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Куценко Ю.В.,

без участі сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Парадайз Фінанс» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача на його правонаступника, заінтересовані особи: стягувач - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», боржник - ОСОБА_1 , третя особа - Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

В С Т А Н О В И В:

До Деснянського районного суду м. Києва надійшла вищевказана заява, яку представник ТОВ «ФК «Парадайз Фінанс» обґрунтував тим, що Товариство набуло статусу Нового кредитора за Кредитним договором №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 року, що укладений між АТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 . З цих підстав заявник просить суд здійснити заміну сторони, а саме стягувача ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Парадайз Фінанс».

У судове засідання сторони по справі не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 443 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 06.11.2012 року по цивільній справі №2-3546/12 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено позовні вимоги позивача. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 року, що укладений між АТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 у розмірі 3914477,89 грн. та судові витрати по справі у розмірі 3219,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.06.2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вищевказаного заочного рішення відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.10.2013 року заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06.11.2012 року змінено, зменшено суму заборгованості за кредитним договором №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 року, яка підлягала стягненню із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» з 3914477,89 грн. до 2826404,73 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 12.02.2014 року рішення апеляційного суду м. Києва від 23.10.2013 року залишено без змін.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.02.2015 року задоволено заяву ПАТ «Родовід Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Поновлено ПАТ «Родовід Банк» строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів від 09.02.2015 року у цивільній справі №2-3546/12 (2-п/754/106/13) за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.04.2015 року ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18.02.2014 року залишено без змін.

Вбачається, що станом на теперішній час, рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.10.2013 року, яким заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06.11.2012 року змінено та зменшено суму заборгованості за кредитним договором №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 року, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» з 3914477,89 грн. до 2826404,73 грн. у вказаній справі не виконано, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа триває.

Матеріалами справи підтверджено, що 09.10.2020 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «ФК«Парадайз Фінанс» укладено договір № 29 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК«Парадайз Фінанс» набуло право вимоги заборгованості, зокрема, за договором кредиту №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 року, що підтверджується Додатком № 1 до договору № 29.

Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з ч. 2 ст. 442 ЦПК України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частина 1 пункту 1 статті 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.12.2020 у справі № 0910/2-103/2011 (провадження № 61-13311св20) викладено наступну правову позицію:

«Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Результат аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 344/14408/15-ц (провадження № 61-1777св20).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.

Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Ураховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (стаття 204 ЦК України)».

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявником на виконання вказаних вимог процесуального закону надано докази, зокрема, копію договору відступлення права вимоги від 09.10.2020 року № 29 з додатком до нього, що підтверджують обставини, які описані вище, та яким засвідчено перехід права вимоги за договором кредиту №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 року (стягнення за яким здійснюється у виконавчому провадженні по цивільній справі № 2-3546/12) до ТОВ «ФК «Парадайз Фінанс».

Отже, аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача на його правонаступника, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76-81, 259-261, 352-355, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Парадайз Фінанс» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача на його правонаступника, заінтересовані особи: стягувач - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», боржник - ОСОБА_1 , третя особа - Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14349442) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Парадайз Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508383, місцезнаходження: вул. Генерала Алмазова, буд.18/7, сектор Ж, офіс 2, м. Київ, 01133) по цивільній справі №2-3546/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №77.1/ІЖ-030.08.1 від 15.02.2008 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.Г. Таран