Ухвала суду № 94498134, 26.01.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2021 Справа №607/1383/21

провадження 1-кс/607/656/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., за участю секретаря судового засідання Крупи О.А., прокурора Рісної І.В. підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Бабій Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Савчук Л.В., яке погоджено прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Рісною І.В. у кримінальному провадженні №12021211040000011 від 19 січня 2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Савчук Л.В. за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Рісної І.В., звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження №12021211040000011 від 19 січня 2021 року, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021211040000011 від 19 січня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 11 січня 2021 року, близько 19:00 години, ОСОБА_1 , перебуваючи у підвальному приміщенні, що за адресою м. Тернопіль, вул. Карпенка, будинок №20, відкрито, повторно, без застосування насильства викрав золотий ланцюжок, « 585 » проби, вагою 11 грам, грошові кошти у сумі 200 гривень та 20 доларів США, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 11 000 гривень.

Так, 11 січня 2021 року, близько 19 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебував у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 , та розпивав спиртні напої разом із ОСОБА_2 .

Встановлено, що ОСОБА_1 , в ході спілкування із ОСОБА_2 , усвідомлюючи що останній знаходиться у стані алкогольного сп`яніння виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин, 11 січня 2021 року близько 19 год. 00 хв. години, перебуваючи в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 , підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та почав виймати із правої кишені штанів останнього гаманець із грошовими коштами. В цей час потерпілий не міг фізично чинити опір ОСОБА_1 , але розмовляв із ним та казав, щоб залишив його у спокої відштовхуючи руки останнього. Але ОСОБА_1 це не зупинило, та останній відкрито, повторно, без застосування насильства викрав грошові кошти у сумі 200 гривень, 20 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 565,60 гривень, а також зняв із шиї потерпілого ОСОБА_2 ланцюжок, проби «585», масою 11 грам, вартість якого становить 8 115,84 гривень.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 , що виразились у відкритому викраденні чужого майна, вчиненого повторно, без застосування насильства, заподіяно матеріальну шкоду ОСОБА_2 , у сумі 8 881,44 гривень.

З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №12021211040000011 від 19 січня 2021 року наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

26 січня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання ризикам передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_1 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, а також відсутність у нього соціальних зв`язків в суспільстві;

2) незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 , раніше судимий за вчинення корисливих майнових кримінальних правопорушень та маючи знайомства у «кримінальному світі», може впливати на вказаних учасників провадження, чинити відповідний тиск, шляхом погрози він може схиляти потерпілого та свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Крім цього, потерпілий, свідок та підозрювані проживають на близьких територіях один до одного, та чимало знайомі між собою;

3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 , раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, його протиправна поведінка є систематичною, про що свідчить довідка УІАЗ в Тернопільській області про судимість, офіційно ніде не працює та не має постійного джерела доходів. Від так, не маючи законних джерел отримання доходів, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та схильність до протиправної поведінки. Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на той факт, що 30 грудня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №12020210010002459, де він являється підозрюваним, йому обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, проте ОСОБА_1 не дотримався умов цілодобового домашнього решту, покинув своє місце проживання, та знову вчинив тяжкий умисний корисливий злочин під час запобіжного заходу. А тому перебуваючи в подальшому на волі продовжує свою злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену його суспільну небезпеку, як особи, що може продовжувати вчиняти й інші кримінальні правопорушення;

4) перешкоджати кримінальному провадженню може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування (п. 4 ч.1 ст.177 КПК України).

На думку слідчого, інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, що відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред`явленої йому підозри. До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, наявність вищеперелічених ризиків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання виникненню вищевказаних ризиків, а томі слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор Рісна І.В. клопотання підтримала з мотивів, у ньому наведених та просила його задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат Бабій Н.І. заперечив з приводу задоволення клопотання слідчого. Вважає, що пред`явлена підозра є не обґрунтованою, з огляду на наступне. Захисник зазначає, що подія, яка описана у клопотанні мала місце 11 січня 2021 року, однак потерпілий з незрозумілих причин до працівників правоохоронних органів звернувся лише 18 січня 2021 року, крім цього даючи покази потерпілого ОСОБА_2 не вказував на те, що саме ОСОБА_1 викрав у нього вказані у клопотанні речі, а оскільки в момент вчинення кримінального правопорушення окрім підозрюваного та потерпілого на місці події перебував, ще й ОСОБА_4 , відтак сторона захисту вважає, що слідчим та прокурором не доведено належними та достатніми доказами вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, і як наслідок наявність обґрунтованої підозри. Також захисник вказав, що ризики на які посилається сторона обвинувачення нічим не доведені та необґрунтовані. Заперечив з приводу посилання слідчого та прокурора на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, якою ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки до даного кримінального провадження вказана ухвала не має жодного відношення. З огляду на вищевикладене, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті,а саме:переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021211040000011 від 19 січня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 26 січня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 19 січня 2021 року;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із потерпілим ОСОБА_2 від 19.01.2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 20 січня 2021 року;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із свідком ОСОБА_4 від 20 січня 2021 року;

-протоколом огляду компакт - диску «Verbatim» DVD-R, 4,7 Gb, №ZE6384-DVDR-T47D, на якому міститься відеозапис з приміщення ломбарду «Заставно - Кредитний Дім» від 23 січня 2021 року;

-довідка з ломбарду № 268/01 від 25 січня 2021 року;

-повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 26 січня 2021 року;

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 26 січня 2021 року.

Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

Сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а посилання захисника підозрюваного на те, що потерпілий ОСОБА_2 , даючи покази не вказав, що саме ОСОБА_1 викрав у нього вказані у клопотанні речі, слідчий суддя до уваги не бере, оскільки як вбачається з протоколу допиту потерпілого ОСОБА_2 від 19 січня 2021 року, останній повідомив, що саме ОСОБА_1 вийняв із його кишені гаманець, з якого в подальшому забрав кошти у сумі 200 грн. та 20 доларів США, а також зняв з його шиї ланцюжок.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що виправдовує застосування до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років, що в силу вимог ст.12 КК України є тяжким злочином.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що усвідомлюючи суворість покарання, за вчинене ним кримінальне правопорушення підозрюваний ОСОБА_1 , може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

З приводу ризику незаконного впливу на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає наступне.

У кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування показання свідків отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на досудовому слідстві при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

З огляду на вищенаведене слідчий суддя приходить до переконання, що на даний час існує ризик незаконного впливу на свідка та потерпілого у даному кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань. Зокрема, підозрюваний, свідок та потерпілий проживають поблизу один від одного та знайомі між собою, що на думку слідчого судді, свідчить про можливий незаконний вплив на потерпілого та свідка, шляхом погроз підозрюваний може схиляти останніх до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Так само слідчий суддя вважає, доведеним ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , не працює та не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, які були вчиненні, з метою особистого збагачення.Крім того, 30 грудня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Боднару А.В. в межах кримінального провадження №12020210010002459, де він являється підозрюваним, обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, проте ОСОБА_1 не дотримався умов цілодобового домашнього решту, покинув своє місце проживання, та знову вчинив тяжкий умисний корисливий злочин під час запобіжного заходу. Відтак, за таких обставин слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний перебуваючи на волі продовжить свою злочинну діяльність, та може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Слід зазначити, що слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що останній має постійне місце проживання, а саме проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, стабільних доходів не отримує, не одружений, в 2011 році двічі перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР, з діагнозом розлади поведінки та емоцій дитячого віку, однак на даний час на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, скарг по місцю проживання не має, раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів. Вказані обставини не свідчать про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків.

Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя вважає безпідставним, оскільки характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги, що підозрюваний перебуваючи під домашнім арештом, вчинив інше тяжке, умисне, з корисливих мотивів кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України, та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_1 під вартою - відсутні.

Наведені обставині в цілому, свідчать про наявність вищезазначених ризиків та неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.

Встановлено, що строк досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12021211040000011 від 19 січня 2021 року закінчується 26 березня 2021 року.

У зв`язку із наведеним, клопотання слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Савчук Л.В., яке погоджено прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Рісною І.В. про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років, що в силу вимог ст.12 КК України є тяжким злочином.

Згідно із п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, його молодий вік, майновий стан, позитивну характеристику з місця проживання, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Бабій Н.І., яке підтримане підозрюваним ОСОБА_1 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Савчук Л.В., яке погоджено прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Рісною І.В. про застосування щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши підозрюваного ОСОБА_1 під варту негайно у залі суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12021211040000011 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2021 року.

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

-носити електронний засіб контролю;

-з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати органу досудового розслідування на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

-утриматися від спілкування із потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 25 березня 2021 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Савчук Л.В.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам судового провадження 29.01.2021 року о 15 год. 30 хв.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Н. Р. Кунець