Вирок № 94496276, 27.01.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4786/19

пр.№ 1-кп/464/205/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Борачка М.В.,

секретар судового засідання Гаврилишин О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019140070000878 від 06.04.2019 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, не військовозобов`язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Васьківа Б.Я.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представнкиа потеропілої юридичної особи Козака Р.В.,

захисника Сторонського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 таємно викрав чуже майно шляхом проникнення у приміщення.

Злочин вчинено за наступних обставин. Так, ОСОБА_1 09 серпня 2019 року приблизно об 19 год. 45 хв., перебуваючи на сходовій клітці під`їзду №7 будинку по АДРЕСА_2 , біля приміщення, де ОСББ «Кавалерідзе, 16» зберігає майно, усвідомлюючи, що доступ до нього обмежений встановленням металевих дверей, діючи умисно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив, не маючи дозволу законного володільця на вхід в дане приміщення, відчинив вхідні двері, тим самим незаконно проник в підсобне приміщення, яке знаходиться між дев`ятим поверхом та горищем, в під`їзді №7 будинку, що по АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав мотокосу «Forte БМК-1943», вартістю 1860 грн., що належала ОСББ «Кавалерідзе, 16». Після чого, ОСОБА_1 покинув вказане підсобне приміщення з викраденим майном та маючи реальну можливість розпорядитися ним, закінчив злочинний умисел, завдавши ОСББ «Кавалерідзе 16» матеріальної шкоди на суму 1860,06 грн.

В судовому засіданні обвинувачений вину у інкримінованих кримінальних правопорушеннях не визнав. Надав показання про те, що протягом травня - серпня 2019 року проживав у с.Шоломинь Пустомитівського району Львівської області та час від часу їздив до м.Львова купляти наркотики, продукти, засоби гігієни. 09.08.2019 приблизно об 16 год. до нього подзвонив знайомий ОСОБА_6 та запропонував купити мотокосу за 200грн., яка належить його братові, а також повідомив, що вона в неробочому стані, однак його брат може її відремонтувати. Близько 18 год він приїхав до м.Львова та зустрівся з ОСОБА_6 . Разом вони пішли до будинку на АДРЕСА_2 , де піднялись на 9-й поверх. На 9-му поверсі ОСОБА_6 зайшов в підсобне приміщення, на вході якого була металева решітка, але така була відчинена, взяв мотокосу і передав йому. В ліфті він дав ОСОБА_6 гроші за мотокосу. Вийшовши з будинку, він попрямував до маршрутного таксі, однак побачив, що за ним біжить мешканець будинку ОСОБА_10 , який погрожуючи фізичною розправою, наказував кинути мотокосу. Він злякався, кинув мотокосу і почав втікати. Перебігши дорогу та добігши до пі`їзду будинку він зупинився, його наздогнав мешканець будинку. Після чого, через 30 хв. приїхали працівники поліції і відвезли його в Сихівський ВП. Про те, що купив мотокосу у ОСОБА_6 він слідчому не повідомляв, оскільки у зв`язку з незадовільним станом здоров`я ОСОБА_6 , йому було шкода його. Під час огляду підсобного приміщення він не був присутній. Під час слідчого експерименту говорив неправду, оговорював себе під тиском оперативних працівників, які чинили моральний та фізичний вплив. Слідчий експеримент проводився у відсутності його захисника. Крім цього, заперечує свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень по епізодам щодо викрадення мобільних телефонів. Зазначив, що з свідком ОСОБА_12 знайомий, оскільки раніше вживав наркотики, а останній є наркозалежним, однак мобільних телефонів йому не продавав. Просить виправдати його за всіма епізодами пред`явленого йому обвинувачення.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, його винуватість у вчиненні злочину передбаченому ч.3 ст.185 КК України підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:

показаннями представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_13 , який зазначив, що проживає в будинку АДРЕСА_2 та працює на посаді голови ОСББ «Кавалерідзе, 16». В зв`язку з частими крадіжками ліфтового обладнання в сусідніх будинках, він періодично перевіряв чи закрите машинне відділення ліфта та підсобне приміщення ОСББ. В серпні 2019 року він побачив біля третього під`їзду будинку АДРЕСА_2 обвинуваченого, який тримав на плечі мотокосу та іншого чоловіка, який тримав жилку до мотокоси. Оскільки схожа мотокоса була у власності ОСББ, він запідозрив, що це може бути їхнє майно, а відтак крикнув до даних осіб, щоб ті зупинились. Однак, обвинувачений та невідомий чоловік почали втікати в різні сторони. Він побіг за обвинуваченим. Біля магазину стояв один із мешканців їхнього будинку - ОСОБА_10 , який теж почав переслідувати обвинуваченого. За деякий час вони наздогнали обвинуваченого та затримали його до приїзду працівників поліції. Зазначив, що мотокоса марки «Forte», яку викрав обвинувачений, належить ОСББ та зберігалась в підсобному приміщенні будинку між 9 і технічними поверхами. Дане підсобне приміщення зачинялось дверима з металевої решітки та навісним замком, ключі від якого були тільки в нього. Був присутній під час огляду місця події. На наступний день після крадіжки в мішках з будівельним сміттям, які стояли за решіткою, він виявив колодку (навісний замок) від підсобного приміщення, яку під час допиту надав слідчій;

показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що він проживає в будинку АДРЕСА_2 і літом 2019 року гуляючи з дитиною на дитячому майданчику поблизу даного будинку, побачив обвинуваченого, який біг тримаючи на плечі мотокосу. За деякий час вибіг директор ОСББ ОСОБА_14 і сказав, що викрали мотокосу. Відтак він почав переслідувати ОСОБА_1 . В цей час поряд з обвинуваченим був невідомий чоловік в темному одязі, який почав втікати в іншу сторону. ОСОБА_1 спіткнувся, впав на землю, залишив мотокосу і побіг дальше. За метрів 200 від місця, де обвинувачений залишив мотокосу він наздогнав його. За обвинуваченим також біг голова ОСББ, який викликав працівників поліції. Затримали обвинуваченого до приїзду працівників поліції;

показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що він є мешканцем будинку АДРЕСА_2 . В серпні 2019 року перебуваючи неподалік даного будинку, почув крик. Підійшовши ближче, побачив, що сусід затримав обвинуваченого, а збоку на землі знаходилась мотокоса. В подальшому дізнався, що дана мотокоса була викрадена в ОСББ. На його запитання обвинувачений ОСОБА_1 відповів, що саме він викрав мотокосу. Крім цього, бачив біля будинку чоловіка, який викинув у кущі предмет оранжевого кольору. На що він зробив йому зауваження, невідомий чоловік підняв цю річ та пішов;

даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.08.2019, відповідно до якого ОСОБА_13 подав заяву про те, що невідома особа 09.08.2019 близько 19 год. 30 хв. шляхом взлому навісного замка металевої решітки викрала із службового приміщення, яке знаходиться між 9-м поверхом і горищем будинку АДРЕСА_2 (7-й під`їзд) газонокосарку «Forte БМК-943» (т.2 а.с.159);

даними протоколу огляду місця події від 09.08.2019, відповідно до якого проведено огляд прибудинкової території, за адресою: АДРЕСА_3 . Навпроти будинку, що знаходиться за вищезазначеною адресою, знаходилась особа, яка стояла на траві, на відстані від будинку близько 40-50 м, яка представилася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поблизу даної особи на відстані близько 30-40 м. розміщена газонокосарка марки «Forte БМК-1943» та мобільний телефон марки «Samsung» без sim картки та батареї, пачка сигарет «Київ», запальничка, брелок ключів від домофону. Крім того, проведено огляд сходової клітки між 9 поверхом та горищем під`їзду №7 будинку АДРЕСА_2 та встановлено, що на рівні п`ятої сходинки розміщені металеві двері сірого кольору, ковані з навісним замком, котрий на момент огляду відсутній, двері відчинені (т.2 а.с.163-166);

даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.08.2019, відповідно до якого 09.08.2019 о 23 год. 05 хв. (фактичний час затримання 20 год. 15 хі.) по АДРЕСА_2, біля 7 під`їзду у м.Львові затримано ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину. Під час затримання у ОСОБА_1 заяв та зауважень не було (т.2 а.с.167-169);

даними протоколу огляду предметів від 10.08.2019 та фототаблиці до даного протоколу, відповідно до яких оглянуто мотокосу марки «Forte БМК-1943», потужність 1,8 кВт, металева, сіро-оранжевого кольору, на вигляд не пошкоджена, у робочому стані, без жилки для косіння (т.2 а.с.177, 179-181);

даними постанови про визнання речових доказів від 10.08.2019, відповідно до якої мотокосу марки «Forte БМК-1943», потужність 1,8 кВт, металеву, сіро-оранжевого кольору визнано та прилучено до кримінального провадження в якості речового доказу (т.2 а.с.178);

даними довідки №17 від 10.08.2019 виданої ОСББ «Кавалерідзе, 16», відповідно до якої вартість мотокоси марки «Forte БМК-1943» становить 1860,06 грн., мотокоса знаходиться на балансі та експлуатувалась для господарських потреб ОСББ «Кавалерідзе, 16» (т.2 а.с.183);

даними товарного чека № Кнк/L3-0209443 від 21.04.18 ТОВ «Епіцентр К», відповідно до якого вартість мотокоси марки «Forte БМК-1943», потужність 1,8 кВт становить 1860,06 грн. (т.2 а.с.184).

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України повністю доведена.

Суд не вбачає правових підстав для виправдання обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України; його доводи, як обвинуваченого, є надуманими, розцінюються, як обраний ним спосіб захисту, обумовлений метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене. Обвинувачений, заперечуючи свою вину у вчиненому злочині, намагається подати розвиток подій у власній інтерпретації, зазначає, що мотокосу йому запропонував купити знайомий ОСОБА_6 , який зайшов в підсобне приміщення, на вході якого була відчинена решітка, взяв мотокосу і передав йому. Дані показання суд оцінює критично, оскільки такі не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Крім того, ОСОБА_1 під час досудового розслідування не зазначав дані обставини, а його пояснення надані в судовому засіданні про те, що він не повідомляв слідчому про купівлю мотокоси у ОСОБА_6 , оскільки останній часто хворів і йому ( ОСОБА_1 ) було шкода ОСОБА_6 , суд оцінює як нелогічні та надумані, оскільки повідомлення стороні обвинувачення про вчинення цивільно-правового договору купівлі-продажу не може мати жодних негативних наслідків. Крім цього, показання обвинуваченого про те, що він почав втікати, оскільки злякався мешканця будинку ОСОБА_10 , який біг за ним, погрожуючи фізичною розправою, не заслуговують на увагу та повністю спростовуються показаннями представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_10 , з яких вбачається, що обвинувачений почав втікати саме після того як ОСОБА_13 , запідозривши, що ОСОБА_1 викрав мотокосу, наказав йому зупинитись, а вже згодом, - коли обвинувачений не виконавши вимогу ОСОБА_13 , втікав від останнього, до переслідування приєднався свідок ОСОБА_10 .

Покликання обвинуваченого на ту обставину, що під час досудового розслідування на нього чинився фізичний тиск працівниками поліції є голослівними, суд оцінює такі критично. Доказів про те, що ОСОБА_1 чи його захисник зверталися до правоохоронних органів з даного приводу стороною захисту не надано, та про що зазначив і сам обвинувачений під час судового розгляду.

Докази обвинувачення щодо вини ОСОБА_1 у вчиненому злочині передбаченому ч.3 ст.185 КК України є переконливими, об`єктиво відображають обставини справи та події; кожен доказ оцінений судом з точки зору належності, допустимості та достовірності.

Разом з тим, суд виключає із обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення даного злочину за попередньою змовою групою осіб, враховуючи наступне.

Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч.2 ст.28 КК України).

З показань представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_15 вбачається, що такі бачили неподалік будинку АДРЕСА_2, поряд з обвинуваченим ОСОБА_1 , невідомого чоловіка, який втікав в іншу від обвинуваченого сторону.

Разом з тим, дані показання свідчать лише про можливу причетність невідомої особи до вчинення даного злочину, однак не підтверджують спільне вчинення цього злочину двома суб`єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення, тобто дійшли згоди (узгодили об`єкт злочину, його характер, місце, час, спосіб вчинення, зміст виконуваних функцій тощо) щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони.

Інших доказів з даного приводу, стороною обвинувачення суду не надано. Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що докази того, що відносно невстановленої особи виділено матеріали кримінального провадження та внесені відомості до ЄРДР також відсутні.

З приводу клопотань сторони захисту про визнання неналежними та недопустимими доказами суд враховує наступне.

1. Щодо визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 09.08.2019, мотокоси марки Forte БМК-1943, протоколу огляду даної мотокоси та постанови про визнання її речовим доказом.

В клопотанні про визнання даних доказів недопустимими (т.2 а.с.24-33) захисник посилається на наступні обставини:

- дану слідчу дію фактично проводила не слідча Ярко Л.В., як зазначено в протоколі огляду місця події, а слідча Кобилецька М.І., що підтверджується повідомленням чергової частини Сихівського ВП ГУНП у Львівській області, згідно якого на місце події по АДРЕСА_2 в м.Львові, в складі СОГ виїжджала слідча Кобилецька М.І . Крім цього, дана обставина підтверджується також тим, що рукописний текст (почерк) слідчої в протоколі огляду місця події повністю відрізняється від подальшого рукописного тексту цієї ж слідчої в протоколі проведення слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_1 від 29.08.2019, а також інших взірців почерку цієї слідчої в процесуальних документах кримінального провадження;

- слідчий після проведення огляду місця події зобов`язаний був звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами, передбаченими для обшуку, який в свою чергу проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

- слідчий в порушення ч.10 ст.236 КПК України під час огляду місця події не фіксував дану слідчу дію за допомогою аудіо- та відеозапису.

Враховуючи наведене, захисник Сторонський І.О. просить визнати недопустимими доказами протокол огляду місця події від 09.08.2019, а також речові докази вилучені в ході його проведення (мотокоса Forte БМК-1943).

Відповідно до вимог ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд не вбачає підстав для визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 09.08.2019, а також вилучених під час проведення даної слідчої дії речових доказів (мотокоси Forte БМК-1943) враховуючи наступне.

В протоколі огляду місця події від 09.08.2019 (т.2 а.с. 163-166) зазначено, що дана слідча дія проведена слідчим СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області Ярко Л.В. та наявний підпис даної особи.

В листі Головного управління Національної поліції у Львівській області від 24.04.2020 №1102/01/12-20 (т.2 а.с.219-220) зазначено, що згідно бази даних системи ІПНП, 09.08.2019 старшим СОГ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області зазначений слідчий Кобилецька М.І.

Заява представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_13 про надання дозволу на проведення огляду місця адресована слідчій Кобилецькій М.І. (т.2 а.с.162).

Разом з тим, як вбачається з листів Сихівського ВП ГУНП у Львівській області від 25.08.2020 (т.2 а.с.210), від 23.04.2020 (т.3 а.с.16), від 18.08.20 (т.3 а.с. 17) та книги нарядів Сихівського ВП (т.2 а.с. 211), такими підтверджується факт перебування 09 серпня 2019 року слідчої Сихівського ВП ГУНП у Львівській області Ярко Л.В. у складі слідчо-оперативної групи.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що інших доказів, які б підтверджували факт неможливості виконання 09.08.2019 слідчою Ярко Л.В. службових обов`язків (перебування у відпустці, в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю) сторонами не надано, а нормами КПК України не заборонено перебування на місці події декількох слідчих, суд приходить до висновку, що твердження сторони захисту про проведення даної слідчої дії слідчою Кобилецькою М.І. не знайшло свого підтвердження. Разом з тим, суду не надано будь-яких доказів, що почерк слідчого згідно протоколу огляду місця події належить чи не належить Ярко Л.В. або Кобилецькій М.І. , такі в судовому засіданні судом не досліджувались, у зв`язку з чим твердження сторони захисту є голослівними. Крім цього, не долучено доказів про підробку протоколу огляду місця події, або звернення до правоохоронних органів з цих підстав.

Оскільки огляд місця події був проведений у відповідності до вимог ч.1 ст.233 КПК України зі згоди представника ОСББ «Кавалерідзе, 16» (т.2 а.с.162), то підстави для звернення слідчого з клопотанням до слідчого судді про проведення такого огляду - відсутні. Крім цього, відсутні також підстави для обов`язкової фіксації даної слідчої дії за допомогою аудіо- та відеозапису, оскільки ч.10 ст.236 та ч.1 ст.107 КПК України зобов`язує проводити таке фіксування у випадку проведення обшуку лише на підставі ухвали слідчого судді, а в інших випадках рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 09.08.2019, а також речового доказу вилученого в ході його проведення - мотокоси Forte БМК-1943, протоколу огляду даної мотокоси та постанови про визнання її речовим доказом.

2.Щодо визнання неналежними доказами навісного замка, ключа, протоколу огляду даних предметів від 10.08.2019 та постанови від 10.08.2019 про визнання даних предметів речовими доказами.

Так, відповідно до ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

В протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.08.2019 (т.2 а.с. 159) представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_13 зазначає про те, що невідома особа шляхом взлому навісного замка металевої решітки викрала із службового приміщення газонокосарку.

Разом з тим, під час проведення огляду місця події від 09.08.2019 слідчим не виявлено даного навісного замка.

Під час судового розгляду встановлено, що навісний замок представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_13 передав 10.08.2019, під час допиту слідчому у приміщенні Сихівського ВП ГУНП у Львівській області.

З огляду на це, навісний замок може бути доказом що прямо підтверджує доводи потерпілого зазначені у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення щодо його наявності на момент вчинення кримінального правопорушення, однак ці обставини підлягали доведенню органом досудового розслідування.

Беручи до уваги те, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не надано доказів про те, що навісний замок, який наданий потерпілим, є саме тим замком, який міг бути на решітці підсобного приміщення, даний доказ визнається судом неналежним.

При цьому, покази потерпілого про те, що саме на цей замок закривалася решітка не перевірені органом досудового розслідування та не підтверджені іншими доказами.

Таким чином, слід визнати також неналежними доказами ключ сріблястого кольору з написом з обох боків «APFQS», протокол огляду даних предметів від 10.08.2019 та постанови від 10.08.2019 про визнання даних предметів речовими доказами.

3.Щодо визнання недопустимим доказом протоколу проведення слідчого експерименту від 29.08.2019.

Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист (п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження дорученням Регіонального центру з надання БВПД №013-149939 №1995 від 09.08.2019 адвокатом Сторонським І.О. надається безоплатна правова допомога ОСОБА_1 , затриманому на підставі ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину , передбаченого ст.185 КК України (т.1, а.с. 28).

Слідчий експеримент проведений 29.08.2019 у відсутності захисника, що підтверджується відповідним протоколом (т.2 а.с. 191-194).

Таким чином, враховуючи участь у кримінальному провадженні захисника, дану слідчу дію слідчий провів за його відсутності, чим порушив вимоги процесуального закону.

Враховуючи вищенаведене, результати вказаної слідчої дії згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст.87 КПК України слід визнати недопустимими доказами, оскільки відповідний слідчий експеримент проведено без участі захисника.

4. Щодо клопотання захисника про недопущення усіх відомостей, що містіться в матеріалах кримінального провадження як доказів.

У клопотанні захисник покликається на те, що при ознайомленні стороною захисту з матеріалами кримінального провадження, у таких не було постанови про призначення групи прокурорів чи про внесення змін до групи прокурорів, де б повноваженнями прокурора у кримінальному провадженні наділявся прокурор Львівської місцевої прокуратури №1 Васьків Б.Я. Зазначає, що відсутні постанови, де б керівником прокуратури призначався прокурор Васьків Б.Я. у таких кримінальних провадженнях: №12019140070000878 від 06.04.2019, №12019140070001164 від 11.05.2019, №12019140070001302 від 27.05.2019, №12019140070001664 від 29.06.2019, №12019140070002015 від 05.08.2019, а також те, що постанови про призначення групи прокурорів по вказаних кримінальних провадженнях не містять підпису керівників.

Згідно ч.1 ст.37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Як вбачається з постанов про призначення групи прокурорів у кримінальних провадженнях внесених до ЄРДР за номерами: №12019140070000878 від 06.04.2019, №12019140070001164 від 11.05.2019, №12019140070001302 від 27.05.2019, №12019140070001664 від 29.06.2019, які долучені до матеріалів кримінального провадження, такі містять підписи заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 Дубаса В.В., а постанова про призначення групи прокурорів по кримінальному провадженні №12019140070002015 від 05.08.2019, містить підпис заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 Томашевського А.Г.

Жодних доказів, того, що вказані вище постанови про призначення групи прокурорів при відкритті матеріалів кримінального провадження не містили підписів керівників стороною захисту не надано.

Крім того, згідно постанови заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 Томашевського А.Г. про призначення групи прокурорів від 09.08.2019, призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №12019140070002068 від 09.08.2019 у складі: прокурорів Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Васьківа Б.Я. та Майнича М.В., прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 Леус Ю.П., заступника начальника Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Черневого В.Ю.

Згідно ч.1 ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Відповідно до вимог ч.5 ст.217 КПК України рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.

Як вбачається з постанови прокурора Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Васьківа Б.Я. від 29.08.2019, останнім об`єднано в одне кримінальне провадження матеріали кримінальних проваджень внесених до ЄРДР за наступними номерами: №12019140070000878 від 06.04.2019, №12019140070001164 від 11.05.2019, №12019140070001302 від 27.05.2019, №12019140070001664 від 29.06.2019, №12019140070002015 від 05.08.2019 та №12019140070002068 від 09.08.2019.

Таким чином, суд приходить до висновку, що повноваження прокурора Васьківа Б.Я. у об`єднаному кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12019140070000878 є належним чином підтвердженими, а тому підстави для задоволення даного клопотання - відсутні.

Не знайшов підтвердження під час розгляду справи в суді спосіб вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, зазначений стороною обвинувачення в обвинувальному акті, а саме: проникнення в підсобне приміщення шляхом злому навісного замка, оскільки навісний замок визнаний неналежним доказом, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б підтверджували, що такий замок є пошкоджений шляхом злому.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 також обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України за наступних обставин:

- 05.04.2019 близько 18 год. 40 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в маршрутному таксі №37, яке проїжджало поблизу ТЦ «Шувар», що по пр. Червоної Калини, 36 у м.Львові, шляхом вільного доступу, таємно викрав з кишені куртки потерпілого ОСОБА_19 мобільний телефон марки «Huawei smart», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , білого кольору, вартістю 8000грн, з наклеєним захисним склом вартістю 399 грн, силіконовим чохлом вартістю 300 грн. та сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_3 вартістю 30грн. Після чого, ОСОБА_1 викрадене майно заховав у кишеню своїх штанів та в подальшому вийшов на зупинці громадського транспорту, що по пр. Червоної Калини, 57 у м.Львові;

- 11.05.2019 близько 11 год. 45 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в маршрутному таксі №16, яке рухалось по вул. Угорській у м.Львові, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав з кишені штанів потерпілої ОСОБА_2 її мобільний телефон марки «iPhone 7», ІМЕІ: НОМЕР_4 , рожевого кольору, вартістю 15200грн, з наклеєним захисним склом вартістю 300 грн, силіконовим чохлом блідо рожевого кольору вартістю 300 грн. та сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_5 вартістю 30грн. Після чого, ОСОБА_1 викрадене майно заховав у кишеню своїх штанів та в подальшому вийшов на зупинці громадського транспорту, що по пр. Червоної Калини, 57 у м.Львові;

- 26.05.2019 близько 18 год., ОСОБА_1 перебуваючи в маршрутному таксі №32, яке проїжджало поблизу ТЦ «Шувар», що по пр. Червоної Калини, 36 у м.Львові, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав з кишені рюкзака потерпілої ОСОБА_3 її мобільний телефон марки «Motorola G4» моделі «SM4372AE7K7» чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_6 . IMEI2: НОМЕР_7 , вартістю 4586грн, з наклеєним захисним склом вартістю 300 грн, силіконовим чохлом прозорого кольору вартістю 300 грн. та сім картою мобільного оператора «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_8 вартістю 30грн. Після чого, ОСОБА_1 викрадене майно заховав у кишеню своїх штанів та в подальшому вийшов на зупинці громадського транспорту, що по пр. Червоної Калини, 57 у м.Львові;

- 28.06.2019 близько 20 год. 40 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в маршрутному таксі №32, яке рухалось по вул. Хуторівка у м.Львові, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав з сумки потерпілої ОСОБА_4 її мобільний телефон марки «Samsung S8», чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_9 , вартістю 20000грн, з наклеєним захисним склом вартістю 300 грн, силіконовим чохлом рожевого кольору вартістю 300 грн. та сім картою мобільного оператора «МТС» з номером мобільного телефону НОМЕР_10 вартістю 30грн. Після чого, ОСОБА_1 викрадене майно заховав у кишеню своїх штанів та в подальшому вийшов на зупинці громадського транспорту поблизу ТЦ «Нижній Шувар», що по вул. Хуторівка, 4Б у м.Львові;

- 27.07.2019 близько 20 год., ОСОБА_1 перебуваючи в маршрутному таксі №16, яке рухалось по вул. Козельницька у м.Львові, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав з кишені куртки потерпілого ОСОБА_5 його мобільний телефон марки «Redmi 6A», чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_11 , ІМЕІ2: НОМЕР_12 , вартістю 2999грн, з наклеєним захисним склом вартістю 300 грн, пластмасовим чохлом чорного кольору вартістю 300 грн. та сім картами мобільного оператора «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_13 вартістю 30грн. та мобільного оператора «МТС» з номером мобільного телефону НОМЕР_14 вартістю 30 грн. Після чого, ОСОБА_1 викрадене майно заховав у кишеню своїх штанів та в подальшому вийшов на зупинці громадського транспорту.

На підтвердження вини ОСОБА_1 по даних епізодах сторона обвинувачення посилається на наступні докази: протоколи прийняття заяв про вчинення кримінального правопорушення, показання потерпілих: ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_20 .

Так, протоколи прийняття заяв про вчинення кримінального правопорушення від потерпілих ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (т.2 а.с.138, 140, 142, 155, 157) містять лише дані про факт викрадення у потерпілих мобільних телефонів, однак не містять жодних даних, які б вказували на конкретну особу чи осіб, які причетні до вчинення даних кримінальних правопорушень.

Крім того, допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтвердили лише факт викрадення належних їм мобільних телефонів та зазначили, що ОСОБА_1 вони раніше не бачили. Таким чином, покази потерпілих не містять жодних фактичних даних, які б свідчили про причетність ОСОБА_1 до вчинення даних кримінальних правопорушень.

Крім того, від потерпілого ОСОБА_19 надійшла заява від 25.05.2020, в якій він зазначив, що не має будь-яких претензій до обвинуваченого, не знає чи саме обвинувачений викрав його мобільний телефон, оскільки він не бачив хто саме вчинив крадіжку телефону.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні надав показання про те, що він непрацевлаштований, є наркозалежним та з 2009 року перебуває на обліку в наркологічному диспансері, раніше судимий за ст.309 КК України, а також за ст.185 КК України. З 2018 року займається перепродажем мобільних телефонів. З обвинуваченим знайомий більше 10 років. Літом 2019 року він купив в ОСОБА_1 три мобільних телефони, два з яких - марки «Samsung», а марку третього телефону не пригадує, як і не пригадує моделі, кольору та інші ознаки куплених телефонів. Дані телефони були без аксесуарів та сім-карток, їх походження він не з`ясовував. Телефони в подальшому здав в ломбард. В один із днів 2019 року до нього додому прийшли працівники поліції на ім`я ОСОБА_21 та ОСОБА_22 та забрали його у відділ поліції, де здійснювали допит. Під час допиту працівники поліції застосовували до нього фізичну силу, зокрема один із працівників поліції вдарив його в груди. Після цього, він надав показання про те, що купляв мобільні телефони у ОСОБА_1 . Крім того, працівники поліції вказували йому анкетні дані ОСОБА_1 , оскільки він таких не знав. Зазначив, що покази, які він давав у відділ поліції є неправдивими в частині зазначення дати купівлі-продажу у ОСОБА_1 мобільних телефонів.

Згідно ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Разом з тим, покази надані свідком ОСОБА_20 під час судового розгляду не доводять причетність ОСОБА_1 до вчинення останнім крадіжок мобільних телефонів. Так, свідок стверджував, що придбав у обвинуваченого три мобільних телефони, два з яких - марки «Samsung». Однак органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у крадіжці лише одного мобільного телефону марки «Samsung». Крім цього, свідок ОСОБА_20 не зміг пояснити ні походження даних мобільних телефонів, ні назвати їхні характеристики (модель, колір, ІМЕІ, тощо), що в свою чергу позбавляє можливості суд з`ясувати чи належали дані мобільні телефони потерпілим по даному кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід виправдати по епізодах викрадення мобільних телефонів потерпілих ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в зв`язку з недоведеністю, що дані кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 .

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Ці дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , з врахуванням вимог ст.ст.65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме вчинення тяжкого умисного злочину, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який не одружений, не працює, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні немає, щодо якого скарг по місцю проживання не надходило, не перебуває на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

З врахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який згідно ст.89 КК України раніше не судимий, дані досудової доповіді про середній ризик повторного правопорушення, а також те, що згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без реального відбування покарання. Тому призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі за скоєний злочин передбачений ч.3 ст.185 КК України, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки, який буде для нього оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту не продовжувався.

Судових витрат по справі немає, цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, при ухваленні судового рішення, необхідно скасувати арешт майна.

Питання про речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, с у д , -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк - три роки шість місяців.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 09.08.2019 по 30.04.2020 включно.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

ОСОБА_1 визнати невинуватим та виправдати у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 визнати невинуватим та виправдати у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.185 КК України.

Арешт мобільного телефону марки «Samsung GT-S5230» ІМЕІ: НОМЕР_15 чорного кольору та ключа до домофонних дверей зеленого кольору на металевому брелку, накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 12.08.2019 - скасувати.

Речові докази: мотокосу марки «Forte БМК-1943», потужність 1,8 кВт, яку передано на зберігання голові ОСББ «Кавалерідзе, 16» ОСОБА_13 , - повернути ОСББ «Кавалерідзе, 16»; мобільний телефон марки «Samsung GT-S5230» ІМЕІ: НОМЕР_15 чорного кольору, ключ до домофонних дверей зеленого кольору на металевому брелку, які передані на зберігання в камеру речових доказів Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області, - повернути ОСОБА_1 ; компакт диск DVD-R, на якому знаходиться відеозапис, який зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Майно, яке під час досудового розслідування визнано речовими доказами, а саме: навісний замок, який знаходився на дверях підсобного приміщення, яке знаходиться між 9 поверхом і горищем в під`їзді №7 будинку АДРЕСА_2 та один ключ, які передані на зберігання в камеру речових доказів Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області, - повернути ОСББ «Кавалерідзе, 16».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий М.В. Борачок