Постанова № 94496249, 22.01.2021, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/3741/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 січня 2021 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Пташинський І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ФГ «Загвойський В.Р.», проживаючого в АДРЕСА_1 ,

-за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Щодо ОСОБА_1 головним державним ревізором-інспектором ГУ ДПС у Львівській області Поворозником Р.С. складено протокол про адміністративне правопорушення від 7 грудня 2020 року № 326, серії ГУ ЛВ № 004432, згідно якого він, будучи директором ФГ «Загвойський В.Р.» вчинив правопорушення порядку провадження господарської діяльності, а саме: зберігання пального в значних обсягах без отриманої ліцензії на право зберігання пального, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (із змінами і доповненнями), тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене

ч. 1 ст. 164 КУпАП.

На підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення № 326 від 7 грудня 2020 року, серії ГУ ЛВ № 004432, ГУ ДПС у Львівській області долучено до матеріалів справи Акт фактичної перевірки ФГ «Загвойський В.Р.» від 6 листопада 2020 року за № 1034/10/РРО/34326949.

До суду 24 грудня 2020 року надійшло клопотання представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Медвідь В.О. про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 , який не визнав своє вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення, та його захисник адвокат Медвідь В.О. просили суд провадження у справі закрити.

Дослідивши докази у справі, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, приходжу до наступного висновку.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких виді господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Вказана норма є бланкетною, тобто такою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм, зокрема до Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», Податкового кодексу України та підзаконних актів.

Так, Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР встановлено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до статті 16 Закону № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно із Законом № 481/95-ВР, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Із вказаних вище положень законодавства випливає висновок, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей.

Зазначене вбачається як з визначення термінів «місце зберігання пального», «зберігання пального», так і з переліку документів, які слід надати для отримання ліцензії на право зберігання пального, адже надати такий перелік документів для пересувних ємностей та транспортних засобів неможливо, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Відповідно до підпункту 14.1.6. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад – це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом: а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії; б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої; ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 від 21 січня 2021 року вбачається, що фермерське господарство не здійснювало діяльності щодо зберігання палива, а все паливо яке було придбано в період серпня – жовтня 2020 року, при його поставці одразу ж заливалось у паливні баки безпосередньо у сільськогосподарську техніку, яка є у власності Фермерського господарства, для проведення осінньо-польових робіт та збору урожаю.

Із протоколу про адміністративне правопорушення № 326 від 7 грудня 2020 року, серії ГУ ЛВ № 004432, та із Акту перевірки від 6 листопада 2020 року за № 1034/10/РРО/34326949 не вбачається факту зберігання пального, а лише констатується факт придбання такого пального.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про те, за який період та в якій конкретно кількості ФГ «Загвойський В.Р.», а також де саме (точна адреса) та в чому (ємкість) здійснювало зберігання пального. Щодо якого саме конкретно пального інформація у протоколі про адміністративне правопорушення відсутня. Протокол не підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній запис про відмову від підписання протоколу, а також не роз`яснено права, передбачені статтею 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.

Головним державним ревізором-інспектором ГУ ДПС у Львівській області було допущено виправлення у протоколі після його складання, а саме у даті його складання із 8 на 7 грудня 2020 року, що суперечить вимогам ч. 5 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 2 липня 2016 року за № 566.

Із матеріалів справи вбачається те, що перевірка проводилися винятково по бухгалтерських документах, без з`ясування та встановлення наявності чи відсутності ємкості для зберігання пального, перевіркою не встановлено ні яке пальне, ні його кількість, ні де конкретно (точна адреса) та в чому (ємності) воно зберігалось, не проводився забір відповідних матеріалів, фото чи відеофіксація можливого порушення, тощо, пальне не вилучалось.

До протоколу не додано доказів, які б свідчили, що ФГ «Загвойський В.Р.» зберігало з серпня по жовтень 2020 року дизельне пальне в значних обсягах, оскільки поставка такої кількості пального не свідчить про його зберігання.

Основною діяльністю господарства, є вирощування зернових культур, олійних культур, придбане пальне, за час який вказано в акті перевірки, використовувалось підприємством для власних потреб.

У користуванні ФГ «Загвойський В.Р.» перебувають земельні ділянки загальною площею 499, 5565 га., а згідно звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (№ 4-сг) вбачається, що ФГ «Загвойський В.Р.» у 2020 році засіяло

499,39 га. Також у власності ФГ «Загвойський В.Р.» є 7 одиниць сільськогосподарської техніки (4 трактори та 3 комбайни), які використовуються у господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Із довідки щодо сплати єдиного податку четвертої групи від 10 березня 2020 року за № 11657/10/56.4-09 встановлено, що ФГ «Загвойський В.Р.» перебуває на податковому обліку в Самбірському управлінні ГУ ДПС у Львівській області та у 2020 році є платником єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, а відтак, в силу підпункту 14.1.6. пункту 14.1. статті 14 ПК України, придбання ФГ «Загвойський В.Р.» в період з серпня по жовтень 2020 року 25826 літрів дизельного палива, не перевищує 10000 кубічних метрів пального, які використовуються для власного споживання.

Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 як керівник ФГ «Загвойський В.Р.» систематично здійснює господарську діяльність, а саме зберігання пального в значних обсягах, що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1) ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не доведена, тому в його діях відсутні подія і склад вказаного адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження в справі за ч. 1 ст. 164 КУпАП слід закрити на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя