Вирок № 94496098, 28.01.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/77/21Справа №447/1849/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2021 Миколаївський районний суд Львівської області у складі головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Волківської-Любінської Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві Львівської області матеріали кримінального провадження №12020145250000237, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 14.06.2020 про обвинувачення

ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва. Львівської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого. інваліда ІІІ групи, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

прокурор Гнатів В.Й.,

потерпілий ОСОБА_2 ,

законний представник потерпілого ОСОБА_3

представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4

захисник Магарський М.З.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

практичний психолог ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 13.06.2020 близько 20 години перебуваючи на спортивному майданчику по вул. Д.Галицького, у м. Миколаїв, Львівської області, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, прикладаючи фізичну силу, схопив правою рукою за ліву руку малолітнього потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та завдав йому кулаком лівої руки удар по правій щоці, внаслідок чого потерпілий впав на землю.

Перебуваючи на землі ОСОБА_1 знову завдав потерпілому 4 удари правою ногою по тілу, чим спричинив малолітньому потерпілому закриту черепно мозкову травму у вигляді синця на голові, струсу головного мозку, садна на спині та на лівій кінцівці, котрі згідно висновку експерта №124/2020 від 22.06.2020 утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), могли виникнути 13 червня 2020 за обставин події, що мала місце 13.06.2020 та відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_1 заподіяв легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я малолітнього потерпілого ОСОБА_2 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєному визнав частково та дав показання про те, що дійсно між ним та неповнолітнім ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого він вдарив дитину кулаком по щоці, після чого поправив себе та наполягав, що бив долонею. Щодо того, що дитина впала на землю показав суду, що він його поклав на землю, бо внаслідок його удару дитина, яку він вдарив, почала вириватися у нього з рук та хотіла втекти і він хлопчика, щоб той не вдарився об землю поклав, тримаючи однією рукою за руку, після чого присів на коліно та запитував його про те, чи хлопчикові це було треба, також підтвердив покази свідка ОСОБА_6 про те, що вона на нього накричала і забрала малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , щоб той його більше не бив, про те, що копав непритомного хлопчика заперечив і те, що приводив до чуття дитину також заперечив.

Вимогу про відшкодування майнової шкоди визнав повністю, а щодо відшкодування моральної шкоди заперечував, зазначав, що він сам є потерпілим від малолітнього ОСОБА_7 , а тому просив відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Захисник обвинуваченого Магарський М.З. в судовому засіданні просив призначити покарання у виді мінімального штрафу.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим вини у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 125 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті, його винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , даними в судовому засіданні в присутності практичного психолога Миколаївської ЗОШ І-ІІІ, який показав суду, що 08.06.2020 близько 19-00 хлопчик, який доводиться внуком обвинуваченого ОСОБА_1 , махав палкою та вдарив його брата, він підійшов забрав в того хлопчика палку, після чого той почав плакати, а ОСОБА_1 підбіг до нього, і копнув. Це він зрозумів, бо відчув удар в праву сідницю, далі обвинувачений розвернув його до себе обличчям і тримаючи за ліву руку вдарив кулаком в обличчя. Від удару він впав та більше нічого не пам`ятає. Потім пригадує як ОСОБА_1 його відкачував, а саме: приклав йому дві руки до серця і натискав на грудну клітку. Згодом він підняв голову і свідок ОСОБА_8 , після того як він сказав їй де живе, відвела його додому. Коли вона його забирала від ОСОБА_1 той кричав, що він ( ОСОБА_9 ) з ним ще не закінчив. Додатково, неповнолітній свідок ОСОБА_2 зазначив, що його боліла права нога і щелепа, почував себе погано. Даний кофлікт він згадував 5-6 разів, він приймав таблетки від болю та коли спить, то періодично прокидається серед ночі, бо йому сниться як ОСОБА_1 його б`є. Після події він людей не почав боятись, йому виписали ліки, мама його заспокоювала, казала, що ОСОБА_1 його більше рухати не буде. Мама після події плакала, він це бачив кілька разів.

- показаннями законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , яка показала суду, що потерпілий є її неповнолітнім сином. До зазначеного інциденту у неї з обвинуваченим ОСОБА_1 були нормальні відносини. В той вечір, коли сталась подія, то прибігли діти і повідомили, що побили її сина, після того вона звернулась в лікарню так, як сина тошнило, його боліла голова, в нього був струс мозку, однак від госпіталізації відмовились. Жіночка, яка є свідком - ОСОБА_6 привела їй сина. Дитина була обпісяна, на руках - кров. Син розказав, що його побив старший чоловік. Обвинуваченого ОСОБА_1 та його жінку їй показали діти. Про подію їй розказали: сам син, діти та свідок ОСОБА_10 . Вони з обвинуваченим не примирились.

- показаннями практичного психолога Миколаївської ЗОШ І-ІІІ - ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні зробила висновок, що неповнолітній ОСОБА_2 говорить правду, дитина зазнала не тільки фізичних ушкоджень, але й моральних страждань, отримала психологічну травму, яка буде супроводжувати його все життя.

- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_11 , допитаного за участю законного представника ОСОБА_12 , який показав суду, що вони з хлопцями гуляли біля спортмайданчика і під час гуляння обвинувачений ОСОБА_1 побив ОСОБА_13 . Також зазначив, що йому відомо про те, що у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 був струс мозку і щось з пальцем. Коли вони ОСОБА_14 вели додому, то з пальця кров текла. Він бачив як ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 в щелепу і той впав на землю, ОСОБА_1 його копав, однак скільки разів не пригадує. Обвинувачений перестав бити, бо підійшли дорослі. Також зазначив, що він дуже злякався.

- показаннями свідка, яка є законним представником неповнолітнього свідка - ОСОБА_12 , яка показала, що про конфлікт їй відомо зі слів її сина, він розказав, як ОСОБА_2 старший дядько побив і копав. Син їй про це розповідав цілий день і на другий день також плакав, розказав, що ОСОБА_15 захистив свого брата, а дівчинка сказала, що б`ють внука ОСОБА_1 і той почав бити хлопця.

- показаннями свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні показала, що приїхавши під магазин побачила як ОСОБА_1 біжить за дитиною і почав її бити, вона, підбігши до дитини, обернула хлопчика до себе, він був дуже наляканий і обпісяний. Вона бачила подію, зокрема, зазначила, що по обличчю був один удар від якого дитина впала, обвинувачений ОСОБА_1 наніс 3-4 удари ногою і руками, коли дитина лежала. Побачивши це вона почала кричати і бігти, щоб врятувати дитину, вона кричала як так можна бити дитину, ОСОБА_1 казав, що хлопчику нічого не є і він може стояти, але хлопчик встати з землі не міг. ОСОБА_1 їй пояснив, що побив дитину, бо той образив його внука.

- протоколом огляду місця події від 09.07.2020, у відповідності до якого огляд проводився у світлу пору доби, ОСОБА_1 , повів учасників огляду на місце де були завдані тілесні ушкодження неповнолітньому ОСОБА_2

- фототаблицею, долученою до протоколу огляду місця події від 09.07.2020 на якій зафіксовано орієнтуючу фотозйомку місця, де ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження малолітньому ОСОБА_2

- висновком експерта №124/2020, з якого встановлено, що закрита черепно-мозкова травма у вигляді синця на голові, струсу головного мозку, садна спини, лівої в/кінцівки утворилися від дії тупого(тупих) предмету (предметів), могли виникнути 13 червня 2020 за вищевказаних обставин та відносяться: закрита черепно-мозкова травма у вигляді синця на голові, струсу головного мозку - до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, а садна спини, лівої в/кінцівки - до легкого тілесного ушкодження.

Наведені, досліджені в судовому засіданні докази є належними та допустимими. Показання неповнолітнього потерпілого та свідків є послідовними, логічними, узгоджуються між собою та з іншими доказами, відповідають дійсним обставинам кримінального провадження, підтверджують вину обвинуваченого та спростовують його твердження про те, що його дії не могли заподіяти потерпілому значної фізичної та моральної шкоди.

В судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: вимогу про відсутність судимостей; копію довідки №835962, у відповідності до якої ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи; довідки про не перебування на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога; характеристику з місця проживання обвинуваченого, згідно з якою ОСОБА_1 характеризується типово; довідку про склад сім`ї.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, неповнолітнього потерпілого, свідків, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується типово, є інвалідом ІІІ групи, його вік, сімейний стан, обставину, яка пом`якшує покарання – часткове сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення злочину щодо малолітньої дитини. Також суд враховує те, що злочин вчинено дорослою особою, яка мала б бути прикладом для дітей та захищати їх, однак своїми діями показав дітям, що були присутні на дитячому майданчику, - нестриманість, нехтування суспільними правилами і нормами та вказав на можливість вирішення питань силою, що є неприпустимим і може негативно вплинути на поведінку присутніх дітей, які були очевидцями події та пережили страх. За таких обставин, суд вважає, що покарання ОСОБА_1 слід обрати в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України за якою він обвинувачується у виді арешту так як тільки таке покарання зможе сприяти виправленню підсудного і буде запобіжником в майбутньому та надасть можливість обвинуваченому обдумати свою поведінку та не вчиняти в майбутньому нових правопорушень.

Крім цього, суд вважає за необхідне задоволити заявлений ОСОБА_3 цивільний позов виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України «Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» «... моральна шкода може полягати, зокрема- у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, ... у порушенні інших цивільних прав, ... у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків».

Згідно ч.2 ст.127 КПК України «Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні».

Враховуючи те, що потерпілий в результаті вчинення відносно нього кримінального правопорушення зазнав психологічної та фізичної травми, яка проявилася у тимчасовому порушенні нормальних життєвих зав`язків, переживанні, втраті сну, сорому пережитого під час побиття. Крім моральної шкоди батькам неповнолітнього потерпілого завдано майнової шкоди, яка полягає у витратах на лікування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням положень ст. ст. 1166, 1167 ЦК України позов підлягає до задоволення. З обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути 1845 (одну тисячу вісімсот сорок п`ять тисяч) грн. 70 коп. майнової шкоди та 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.127, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді двох місяців арешту.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_16 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , 1845 (одну тисячу вісімсот сорок п`ять) грн. 70 коп. майнової шкоди та 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Павлів В. Р.