Рішення № 94495984, 29.01.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/378/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року м.Львів

Залізничний районний суд міста Львова у складі:

головуючого-судді Кирилюк А.І.,

при секретарі Бондаренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором, покликаючись на те, що відповідно до укладеного договору №Е/V 3161 від 31 серпня 2007 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 70000,00 доларів США строком до 31 серпня 2012 року. У порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв`язку із порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 14 грудня 2015 року має заборгованість 47355,93 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено договір поруки між банком та ОСОБА_2 , відповідно до якого він на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язаннях відповідача ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору. Просить стягнути солідарно з відповідачів борг за кредитним договором №Е/V 3161 від 31 серпня 2007 року в сумі 47355,93 доларів США та судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, наслідки неявки, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити, а тому згідно ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належно були повідомлені про час та місце слухання справи, наслідки неявки, а тому згідно ст. 169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що 31 серпня 2007 року, ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 , згідно укладеного кредитного договору №Е/V 3161 від 31 серпня 2007 року, надано кредит у сумі 70000,00 доларів США на строк до 31 серпня 2012 року, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 15,00% річних, у випадку порушення зобов`язань по поверненню кредиту 32,00% річних. Погашення заборгованості здійснюється «20» числа кожного місяця у сумі 1665,00 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із суми траншу кредиту, відсотків, сальдо та винагороди. /а.с. 16-18/

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У встановлені договором строки відповідач ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору №Е/V 3161 від 31 серпня 2007 року щодо повернення заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п.п. 6.1., 6.2. кредитного договору №Е/V 3161 від 31 серпня 2007 року при порушенні позичальником будь-якого зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди і комісії, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 00,20% від суми простроченного платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійнох облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня. А також при порушенні позичальником зобов`язань позичальник сплачує банку штраф у розмірі 02,00% від суими кредиту. /а.с. 17/

У відповідності до п. 6.6. кредитного договору №Е/V 3161 від 31 серпня 2007 року при порушенні позичальником будь-якого зобов`язання, передбаченого угодою, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 250,00 грн.+05,00% від суми позову. /а.с. 17/

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно статтями 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно вимог статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет № 15-93), Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет № 15-93), Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Декретом № 15-93 встановлено режим здійснення валютних операцій на території України, визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов`язки суб`єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

У частині четвертій статті 5 Декрету № 15-93 наведено вичерпний перелік обставин, за яких особа, яка здійснює валютну операцію, має отримати на її здійснення індивідуальну ліцензію. Декретом № 15-93 не передбачено обов`язку в отриманні індивідуальної ліцензії на передачу/отримання між фізичними особами - резидентами/нерезидентами, які перебувають в Україні, іноземної валюти в позику.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18.

Згідно із частиною першою статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Таким чином, максимальний розмір пені пов`язаний із розміром облікової ставки Національного банку України оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.

Станом на 14 грудня 2015 року, внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 зазначених умов закону та договору, заборгованість за кредитним договором №Е/V 3161 від 31 серпня 2007 року становить – 30671,91 доларів США – заборгованість за кредитом, 9690,01 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом, 4728,99 доларів США – пеня за насвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 2265,03 доларів США – штрафу, а всього – 42 626,94 доларів США заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом, штрафу, а також 133.121,07 грн. /що станом на 29.01.2021 року згідно офіційного курсу НБУ 28,15 грн. становить 4728,99 доларів США/ пені що стверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №Е/V 3161 від 31 серпня 2007 року. /а.с. 7-10/. Іншого розміру заборгованості, та її розрахунку суду надано не надавалось. Призначена, за клопотанням сторони відповідача, судово-економічна експертиза, не виконана з вини її ініціатора (неоплати).

На забезпечення виконання кредитного договору №Е/V 3161 від 31 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_2 31 серпня 2007 року було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі. /а.с. 20/

Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи наведене суд вважає, що заборгованість за кредитним договором №Е/V 3161 від 31 серпня 2007 року, слід стягнути також і з відповідача ОСОБА_2 , як з поручителя.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об`єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Судовий збір у справі підлягає стягненню з відповідачів у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»: 42.626,94 /сорок дві тисячі шістсот двадцять шість/ долар США 94 центів, заборгованості за кредитним договором №Е/V 3161 від 31 серпня 2007 року, а також 133.121,07 грн. пені.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 16948 /шістнадцять тисяч дев`ятсот сорок вісім/ гривень 69 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя (підпис). З оригіналом згідно.

Суддя