Рішення № 94495599, 28.01.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/7204/20

пр.№2/336/1042/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Жупанової І.Б., за участю секретаря судового засідання Палубінської К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, —

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, вказує що, з 10.01.2015 перебуває у шлюбі з відповідачем по справі, який зареєстрований Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №07. Від шлюбу подружжя має спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживають з матір`ю – ОСОБА_1 .

Подружні відносини між сторонами фактично припинені з причин різних поглядів на сімейне життя, суперечок, неможливості спільного вирішення побутових питань, відсутності взаємоповаги. Сторони не ведуть спільне господарство, мешкають окремо з 2018. Позивач зазначає, що подальше спільне подружнє життя з відповідачем неможливе через відсутність почуттів любові та взаємопорозуміння.

Після розірвання шлюбу, позивачка просить залишити за нею прізвище – ОСОБА_4 .

Позивач зазначає, що малолітня дитина проживають разом з нею та перебуває на її утриманні. Посилаючись на ті обставини, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання, щодо утримання малолітньої дитини, матеріальної допомоги на її утримання не надає, тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 26.11.2020.

Позивач надала в судове засідання заяву про розгляд справи за її відсутності наполягала на задоволенні позову.

Відповідач надав в судове засідання заяву про визнання позовних вимог. Крім того, долучив клопотання, згідно якого останній зазначив, що після фактичного припинення шлюбних відносин з позивачем, відповідач продовжував спілкування з дитиною, водив його у дитячій садочок, сплачував за дитячій садок, через карту своєї матері, оскільки власної банківської карти не має, займався його вихованням, лікуванням, купував речі, пересилав грошові кошти синові на карту бабусі позивача – ОСОБА_5 , про що надав копії платіжних доручені.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України.

За ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання відповідачем позову, яке не суперечить змісту закону та не порушує права сторін, тому ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 10.01.2015 між сторонами по справі укладено шлюб, який зареєстрований Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №07.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.03.2015, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є сторони по справі, який проживає з ОСОБА_1 , даний факт не оспорювався відповідачем.

Подружні стосунки та спільне господарство між сторонами припинені, з 2018 сторони мешкають окремо, дитина проживаює з позивачем.

На підставі ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.182 СК України при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

За ч.2 ст.182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Матеріали справи не містять відомостей про розмір доходу відповідача, стану його здоров`я чи перебуванні на його утриманні інших осіб, які б свідчили про необґрунтованість розміру позовних вимог чи необхідності часткового їх задоволення.

Водночас, обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений частиною 2 статті 51 Конституції України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч.1 ст.191 СК України).

Перевіривши матеріали справи, за наявності законних підстав, суд вважає, що заявлений позов ро розірвання шлюбу та стягнення аліментів підлягає задоволенню, оскільки сторони не підтримують шлюбні відносини та мають спільну малолітню дитину.

Збереження сім`ї при існуючих обставинах є недоцільним, адже суперечить інтересам та порушує права кожного з подружжя.

У відповідності до ст. 113 СК України, суд визнає за можливе залишити позивачці за її клопотання після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_4 ».

Згідно ч.7 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398–VІ від 01.07.2010 року, ч.2 ст. 118 СК України, копію рішення суду, яке набрало законної сили, необхідно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Вказане узгоджується з нормами ст. 142 ЦПК України.

Відповідно п. 3 ч. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, тож судовий збір належить стягнути з відповідача.

Враховуючи, що відповідачем подано письмову заяву про визнання позову, позивачу ОСОБА_1 підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, що складає 420,40 грн.

Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113, 118, 180-183, 191 СК України, ч.7 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398–VІ від 01.07.2010 року, ст.ст. 7,10,13,19, 89,206, 223, 247, 258-259,263-265, 272-274 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрований Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №07 від 10.01.2015.

Залишити позивачу після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.11.2020, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.)

Стягнути з Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , 50% сплаченого судового збору у сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.), сплачений згідно квитанції № 0.0.1893619014.1 від 04.11.2020, через АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок UA958999980313181206000008009, код одержувача 38025367, отримувач платежу – УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, код банку отримувача 899998, призначення платежу – *;101; НОМЕР_5 ;22030101; судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , 50% судового збору за вимогу про стягнення аліментів, від попередньої сплати якого позивач звільнена, на користь держави у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Оригінал квитанції знаходиться в матеріалах цивільної справи № 336/7204/20.

Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Шевченківського районного у м. Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Жупанова І.Б.