Рішення № 94494952, 19.01.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/45/2021

Справа № 335/2074/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю : секретаря Постарнак М.М.,

представників :

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за позовом Комунального підприємства « Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_5 , треті особи – ОСОБА_4 , Концерн « Міські теплові мережі», Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради , про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

19.02.2019 р. комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (далі – КП « Запоріжремсервіс») звернулось до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_5 , треті особи – ОСОБА_4 , Концерн «Міські теплові мережі» ( далі Концерн «МТМ»), комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради ( далі – КП « Наше місто») , про зобов`язання відповідача: надати безперешкодний доступ до приміщення квартири АДРЕСА_1 для проведення обстеження інженерних мереж центрального опалення ; привести систему центрального опалення у квартирі АДРЕСА_1 в первісний стан відповідно до Державних будівельних норм, а також державних стандартів, норм і правил діючих у сфері управління, утримання та експлуатації внутрішньо будинкових мереж (комунікацій).

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2019 року справу за вказаним позовом передано на розгляд за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ( а.с.34, т.1).

26 квітня 2019 року справа надійшла до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя і відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2019 року передана в провадження судді Скользнєвої Н.Г.( а.с.39,т.1).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2019 року позов залишено без руху, з наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви ( а.с.40-41,т.1).

17 травня 2019 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, із змісту якої вбачається, що КП « Запоріжремсервіс», не змінюючи коло осіб – учасників процесу, остаточно просить :

?зобов`язати відповідача надати безперешкодний доступ до приміщення квартири АДРЕСА_1 , системі центрального опалення у квартирі для проведення обстеження інженерних мереж центрального опалення ;

?зобов`язати відповідача привести систему центрального опалення у квартирі АДРЕСА_1 у придатний для повноцінної та безпечної експлуатації стан згідно з Державними будівельними нормами ( ДБН), а також Державними стандартами, нормами і правилами діючих у сфері заміни, ремонту, утримання та експлуатації внутрішньо будинкових мереж ( комунікацій).

В обгрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що він є управителем багатоквартирних житлових будинків, зокрема, будинку АДРЕСА_2 . Починаючи з опалювального періоду 2016-2018 років, у квартирі АДРЕСА_2 спостерігається невідповідність температури в опалювальних приміщеннях квартири нормативам. По факту невідповідної якості опалення мешканець квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_4 та її родина неодноразово звертались до відповідальних служб з надання послуг централізованого опалення з приводу неналежної їх якості. Посилаючись на листи Концерну «МТМ» та акти КП «Наше Місто» вважає, що саме через втручання відповідача у систему опалення квартири/будинку суттєво знизилась якість подачі теплоносія в квартиру АДРЕСА_4 . Позивач за період надання послуг з управління багатоквартирним будинком неодноразово звертався до мешканців квартири АДРЕСА_1 з проханням надати доступ до системи центрального опалення для обстеження. Також мешканцям квартири АДРЕСА_1 надавались приписи для усунення переобладнання системи центрального обладнання в квартирі. Відповідачем на вказані прохання було відмовлено, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.

Як на правові підстави заявлених вимог позивач посилається на статті 3, 15, 16, 322, 360, 1192 ЦК України, ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 7, 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

15 червня 2019 року від відповідача по справі в особі представника – адвоката Загрії Н.Ю. до суду надійшов відзив на позов ( а.с.90-94, т.1), з якого вбачається, що відповідачка проти позовних вимог заперечує, просить у їх задоволенні відмовити з таких підстав.

По-перше, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він є належним.

По-друге, відповідач вважає вимогу про надання доступу до квартири не підтвердженою матеріалами справи, оскільки він жодним чином не перешкоджає доступу до квартири.

По-третє, відносно вимоги про надання доступу до системи центрального опалення у квартирі для проведення обстеження інженерних мереж центрального опалення зазначає, що позивачем ця вимога викладена не коректно, тобто не зазначено, яким саме чином відповідач має надати такий доступ, оскільки система опалення квартири, яка належить відповідачу, неодноразово обстежувалась представниками Концерну « МТМ» та КП « Наше місто».

По-четверте, вимога про приведення системи центрального опалення у квартирі АДРЕСА_1 у придатний для повноцінної та безпечної експлуатації стан згідно з Державними будівельними нормами ( ДБН), а також Державними стандартами, нормами і правилами діючих у сфері заміни, ремонту, утримання та експлуатації внутрішньо будинкових мереж ( комунікацій) є необґрунтованою та не доведеною ( детальні обґрунтування такої позиції викладені у тексті відзиву на позов ( а.с.92-93,т.1).

15 липня 2019 року від відповідача по справі в особі представника – адвоката Загрії Н.Ю. до суду надійшли письмові пояснення ( в порядку ст. 43 ЦПК України). (а.с.171-174, т.1),

19 червня 2019 року від третьої особи – КП « Наше місто» до суду надійшли письмові пояснення на позов, з яких вбачається, що з 01.11.2017 року житловий будинок АДРЕСА_2 обслуговує КП « Запоріжремсервіс» ЗМР. Виходячи з фактичних обставин справи, як зазначає вказана третя особа, даний позов не зачіпає її інтересів , у зв`язку з чим просить при вирішенні справи опиратися на власний розсуд, з урахуванням наданої інформації до матеріалів справи ( а.с.126-128,т.1).

20 червня 2019 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надійшли письмові пояснення на позов, з яких вбачається, що вона підтримує позовні вимоги позивача у повному обсязі ( а.с.134-135,т.1) ; 11 липня 2019 року – пояснення на відзив ( а.с.159-166, т.1); 18 липня 2019 року - письмові пояснення ( в порядку ст. 43 ЦПК України) ( а.с.189-191, т.1).

20 червня 2019 року від третьої особи – Концерну «МТМ» до суду надійшли письмові пояснення на позов, з яких вбачається, що він підтримує позовні вимоги позивача у повному обсязі. Як на його думку, позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наданими суду доказами,а саме : листом Концерну « МТМ» від 30.12.2016 р. № 58/39 ( лист адресовано КП « Наше місто»), листом Концерну « МТМ» від 05.01.2017 р. № 169 ( лист адресовано ОСОБА_4 ), листом Концерну» МТМ» від 17.01.2018 року № 7/39 ( лист адресовано КП « Запоріжремсервіс»), актом обстеження технічного стану системи опалення від 01.09.2017 р. Вказані докази свідчать про те, що саме через втручання відповідачки у систему опалення квартири суттєво знизилась якість подачі теплоносія у квартиру АДРЕСА_4 .

Обгрунтованість вимог позивача базується на такій нормативно- правовій базі : Законі України « Про житлово- комунальні послуги ( статті 8,29), Постанові КМУ від 21 липня 2005 р. № 630 « Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Наказі № 173 від 11.07.2018 р. « Про затвердження Методики обстеження інженерних систем будівлі».

Заяви, клопотання учасників процесу.

14.06.2019 року від представника третьої особи – Концерну « МТМ» до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи ( а.с.120, т.1)

20. 06.2019 року, 21.01.2020 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надходили заяви про ознайомлення з матеріалами справи ( а.с.157, т.1, а.с.32,т.2).

20.06.2019 року від представника відповідача – адвоката Загрії Н.Ю. до суду надійшла заява про виклик свідків ( а.с.222-223,т.1), яку 18.07.2019 р. уточнила ( а.с.224-225,т.1).

08.07.2019 р., 23.09.2019 р., 30.03.2020 р., 27.04.2020 р., 24.11.2020 р. від представника позивача - КП « Запоріжремсервіс» до суду надходили заяви про відкладення розгляду справи ( а.с.158, 214, т.1, а.с.70, 78, 185, т.2).

12.07. 2019 року від представника позивача – адвоката Загрії Н.Ю. до суду надійшла заява про намір стягнення витрат на правничу допомогу ( а.с.175-176,т.1).

18.07.2019 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надійшла заява про виклик свідків ( а.с.219-220,т.1), яку 23.09.2019 року уточнила ( а.с.221,т.1).

9.09.2019 року, 16.01.2020 року від представника позивача – адвоката Загрії Н.Ю. до суду надходили заяви про ознайомлення з матеріалами справи ( а.с.226, т.1, а.с.29,т.2).)

23.09.2019 р., 26.02.2020 року, 28.09.2020 року від представника третьої особи – Концерну « МТМ» до суду надходили заяви про відкладення розгляду справи ( а.с.216,т.1, а.с.45,166 , т.2).

30.10.2019 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів ( а.с.2-3,т.2).

28.11.2019 року від позивача до суду надійшло клопотання про продовження строку подання доказів та долучення їх до матеріалів справи ( а.с.10-11,т.1).

10.12.2019 року від представника позивача до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи ( а.с.12,т.2).

11.12.2019 року від представника відповідача – адвоката Загрії Н.Ю. до суду надійшли письмові пояснення ( в порядку ст. 43 ЦПК України) ( а.с.13-14,т.2).

27.03.2020 року, 24.04.2020 року, 08.07.2020 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надходили заяви про відкладення розгляду справи ( а.с.69, 82, 101 т.2).

25.06.2020 року, 07.07.2020 року, 15.07.2020 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надходили заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції ( а.с.85, 90,91, 106 т.2).

11.08.2020 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надійшли письмові пояснення ( а.с.113,т.2).

4.09.2020 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надійшли : заява про видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання ( а.с.133,т.2), та заява про внесення даних РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи ( а.с.135,т.2).

15.09.2020 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надійшли : заява про поновлення процесуального строку ( а.с.152-153 т.2), клопотання про долучення доказів до матеріалів справи ( а.с.154-155,т.2).

17.09.2020 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням ( а.с.137-138,т.2).

23.09.2020 року від представника третьої особи – КП « Наше місто» до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, із проханням прийняти законне та справедливе рішення, із врахуванням всіх обставин справи ( а.с.162,т.2).

2.03.2020 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи фото таблиць ( а.с.195-196,т.2).

6.07.2020 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надійшла заява про доручення до матеріалів справи фото таблиць та відео ( а.с.197-198,т.2).

28.09.2020 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надійшли заяви про : поновлення процесуального строку, забезпечення доказів, виклик свідків, повторний допит свідка ( а.с. 199-202, 203-205, 207,208, т.2).

19.01.2021 року від третьої особи – ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи промови в судових дебатах ( а.с.209-210, 211-221,т.2).

Процесуальні дії суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду ( далі – суд) від 20 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по зазначеній справі ; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження ; справу призначено до розгляду у підготовче судове засідання ( а.с.73-74, т.1)

Ухвалою суду від 18 липня 2019 року підготовче судове засідання відкладено на підставі заяви представника позивача, у зв`язку з чим строк проведення підготовчого провадження у цій справі було продовжено до 23 вересня 2019 року (з урахуванням строку перебування судді у щорічній відпустці) ( а.с.201-202, т.1).

Ухвалою суду від 23 вересня 2019 року підготовче провадження по зазначеній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті ( а.с.229-230, т.1).

Ухвалою суду від 3 липня 2020 року клопотання третьої особи – ОСОБА_4 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції повернуто заявнику ( а.с.86-87,т.2).

Ухвалою судді від 30 липня 2020 року у задоволенні заяви третьої особи – ОСОБА_6 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено ( а.с.107-108,т.2).

В суді представник позивача позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав, викладених по тексту позову.

Представник відповідача в суді проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи.

Треті особи – ОСОБА_4 , представник Концерну « МТМ» в суді, кожен в окремості, виступили на стороні позивача, просять позов задовольнити і прийняти до уваги надані ними письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи.

Представник третьої особи – КП « Наше місто» надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, із проханням прийняти законне та справедливе рішення, із врахуванням всіх обставин справи ( а.с.162,т.2).

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до такого.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року за реєстр. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що відповідно до статей 55,124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Правилами статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В суді встановлено, що за результатами проведеного конкурсу, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 р. № 520 « Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя» КП « Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради визнано управителем багатоквартирних житлових будинків, зокрема, будинку АДРЕСА_2 ( а.с.58-60,т.1).

06 вересня 2017 року між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 в особі Заступника голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай Олексієм Миколайовичем укладено Договір № 1192-УБ про надання послуг з управління багатоквартирним будинком ( а.с.61-63,т.1).

Відповідно до умов Договору № 1192-УБ від 06.09.2017 року управитель – позивач зобов`язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень, у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.

Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», іншими нормативно-правовими актами.

Відповідачка ОСОБА_5 з 7 березня 2002 року є власницею квартири АДРЕСА_1 ( а.с.98-102, т.1).

Третя особа – ОСОБА_4 є співвласницею квартири АДРЕСА_3 ( а.с.136, т.1).

В опалювальний період 2016-2018 років у квартирі АДРЕСА_4 спостерігалася невідповідність температури в опалювальних приміщеннях квартири нормативам. По факту невідповідної якості опалення мешканець квартири АДРЕСА_3 - третя особа ОСОБА_4 та її родина неодноразово звертались до відповідальних служб з надання послуг централізованого опалення з приводу неналежної їх якості, що не спростовується іншими учасниками процесу та підтверджується матеріалами справи.

Листом № 522/01-09 від 12.02.2018 року КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради члена її родини ОСОБА_7 було повідомлено, що причиною незадовільного температурного режиму батарей опалення в квартирі третьої особи є втручання у систему централізованого опалення мешканцями квартири АДРЕСА_1 . До такого висновку КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради прийшов з інформації, яка була надана КП «Наше місто» та Концерну «МТМ» ( а.с.137,т.1).

Також Листом № 4492/01-09 від 20.11.2018 року члена родини третьої особи ОСОБА_7 повідомлено про те, що КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на адресу мешканців квартири АДРЕСА_1 направлено припис про надання доступу до радіаторів опалення у квартирі для проведення обстеження ( а.с.138,т.1).

З Акту обстеження технічного стану системи опалення по квартирі АДРЕСА_1 № б/н від 01.09.2017 року вбачається, що при візуальному огляді виявлено, що стоякові труби з квартири до відсікаючого крану замінені на пластикові діаметром 25 мм.

У розділи Акту «Висновки та рекомендації» вказано, що у квартирі АДРЕСА_1 самовільно виконана реконструкція системи центрального опалення, що можливо призвело до порушенню циркуляції теплоносія та недостатнього температурного режиму в квартирі АДРЕСА_3 . ( а.с.69,т.1).

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» у пунктах 6 та 7 розділу «Порядок надання послуг» визначено, що послуги з централізованого опалення повинні відповідати нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування. Перелік послуг, що надаються споживачеві, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку.

Разом з тим, вимоги щодо кількісних і якісних показників послуг визначені у Додатку до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 151 від 17.02.2010 року.

Так, згідно із вказаним Порядком якісний показник з централізованого опалення встановлено – температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам – 180С (у наріжних кімнатах – 200С). При цьому визначено допустимий строк відхилення від показників 12 годин на добу (один раз на місяць).

Акт-претензія з замірами температурного режиму в квартири АДРЕСА_4 в період, який заявлений позивачем, а саме : 2016 – 2019 р.р., відсутні, у зв`язку з чим не можливо прийти до обґрунтованого висновку про дійсну наявність низького температурного режиму у вказаній квартирі, яка належить третій особі ОСОБА_4 .

Відповідно до Акту-претензії про неналежне надання або ненадання послуг від 04.12.2018 року по кв. АДРЕСА_3 , відповідні заміри не виконувались, оскільки споживач використовує електронагрівальні пристрої ( а.с.167,т.1).

З листа КП «Запоріжремсерівс» ЗМР № Ф-160о.п. від 12.12.2018 року вбачається, що звернень на неякісне опалення від мешканців інших квартир будинку до КП «Запоріжремсерівс» ЗМР не надходило ( а.с.168,т.1).

При цьому, судом встановлено, що у 2006 році відповідачем у квартирі АДРЕСА_1 зроблено ремонт та перепланування, отримано відповідний технічний паспорт. В той же час було здійснено заміну системи опалення в квартири зі старої на нову ( а.с.101-102, т.1).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно до положень статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Більше того, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні ( частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 3 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, споживачі зобов`язані дотримуватись вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або ї частин, не допускати порушень законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

На виконання вказаних вимог закону відповідачем було отримано лист-узгодження на перепланування квартири ( а.с.103,т.1).

Відповідно до Висновку від 14.03.2006 року № 692/в Головне управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради узгодило архітектурно-планувальні зміни квартири відповідача - АДРЕСА_1 , з урахування узгоджень СЕС та міськгазу ( а.с.104,т.1).

Висновком № 13 від 17 березня 2006 року за результатами розгляду схемних та ескізних проєктів щодо перепланування кв. АДРЕСА_1 встановлено, що відступлень при цьому від діючих санітарних норм та вимог немає ( а.с.106,т.1).

Розпорядженням голови Орджонікідзевської районної адміністрації Запорозької міської ради № 451р від 12.04.2006 року зобов`язано, зокрема, КП «ВРЕЖО № 13» внести зміни до технічної характеристики квартири АДРЕСА_1 ( а.с.105,т.1)

20.12.2017 року Концерном «МТМ» складено Акт про обстеження системи теплопостачання квартири АДРЕСА_1 та Акт-претензія з приводу якості надання послуг з водо,- теплопостачання та водовідведення, яким зафіксовані температурні показники у квартирі Відповідача: торцева кімната +22 0С, кімната + 22 0С, кухня-їдальня + 23 0С ( а.с.108,т.1).

На підставі дослідженої в суді сукупності доказів встановлено, що відповідачем неодноразово, безперешкодно надавався доступ представників спеціалізованих установ до приміщення належної їй квартири з метою перевірки та проведення обстеження інженерних мереж центрального опалення.

Відносно вимоги про надання доступу до системи центрального опалення у квартирі для проведення обстеження інженерних мереж центрального опалення, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Заявляючи позовну вимогу про надання доступу до системи центрального опалення в квартирі АДРЕСА_1 позивачем обґрунтовує її тим, що відсутність доступу до системи центрального опалення обумовлена наявністю декоративного коробу з гіпсокартону, через який відсутня можливість оглянути трубу опалення. При цьому вимога про демонтаж цього коробу позивачем не заявляється, суд позбавлений можливості на власний розсуд вирішити питання про демонтаж цього декоративного коробу, тобто вийти за межі заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Крім того, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення. Обраний спосіб захисту має відповідати обсягу порушеного права. Тобто при вирішенні спору суд має керуватись, зокрема, принципом співмірності та дотримуватись справедливого балансу між об`ємом порушеного права та обраним способом його поновлення.

А отже, перша позовна вимога викладена позивачем не конкретно та не чітко, на що судом першої інстанції зверталася увага позивача в ухвалі судді від 26 квітня 2019 року ( а.с.40-41, т.1). Також, під час проведення підготовчого провадження у цій справі, суд неодноразово звертав увагу позивача на необхідність, виходячи із змісту обставин, викладених по тексту позову, внесення змін/уточнень/доповнень до вищевказаної позовної вимоги ; представнику позивача неодноразово роз`яснювались положення статті 13 ЦПК України, зокрема частини першої, якою передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проте, стороною позивача і вказана вимога суду, викладена в ухвалі від 26.04.2019 року, і роз`яснення головуючого по справі під час підготовчого провадження, були залишені поза увагою.

Виходячи з наведеного, встановлених в суді обставин, які представником позивача не заперечуються, не наданням жодного доказу на підтвердження заявленої першої вимоги, що міститься в уточненій позовній заяві, суд не вбачає законних підстав для її задоволення.

Слід також зазначити, що в суді представник позивача аргументував мету надання доступу до квартири відповідача встановленням причин низької температури в квартирі АДРЕСА_3 .

При цьому, клопотань про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення чи має місце невідповідність температури у квартирі АДРЕСА_3 санітарним нормам та чи є заміна системи опалення в квартирі АДРЕСА_1 , яка здійснена у 2006 році причиною зниження якості опалення в квартирі АДРЕСА_3 , починаючи з опалювального періоду 2016 – 2017 років ані позивачем, ані третіми особами, які виступали на стороні позивача, не заявлялось.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача привести систему центрального опалення в квартирі АДРЕСА_1 у придатний стан у відповідності до норм ДБН, а також Державним стандартам, нормам і правилам в сфері заміни, ремонту, утримання та експлуатації внутрішньобудинкових мереж (комунікацій) слід зазначити таке.

Як на думку суду, така вимога в рамках цієї справи є передчасно заявленою, оскільки під час розгляду справи позивачем та третіми особами не було надано суду переконливих доказів на підтвердження непридатності та невідповідності системи центрального опалення Державним будівельним нормам (ДБН), а також Державним стандартам, нормам і правилам в сфері заміни, ремонту, утримання та експлуатації внутрішньо будинкових мереж (комунікацій).

Крім того, такі установи, як районна адміністрація Орджонікідзевського району м. Запоріжжя Запорізької міської ради, Санітарна-епідеміологічна станція м. Запоріжжя, балансоутримувач будинку станом на час проведення перепланування та реконструкції квартири – КП «ВРЕЖО № 13» та Головне управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради були належним чином повідомлені про проведення перепланування ; жодних зауважень щодо нього від уповноважених органів на адресу відповідача не надходило, що підтверджується дослідженими в суді письмовими доказами.

Таким чином, за наявними між сторонами зобов`язаннями ще у 2006 році вже відбулось врегулювання правовідносин у спосіб, який не суперечив чинному законодавству.

Щодо письмових доказів, які були надані позивачем та третіми особами поза межами підготовчого провадження у справі, суд не приймає їх до уваги та зазначає таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» («AlimentariaSanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Так, частиною другою статті 83 ЦПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Однак разом з поданням позовної заяви та іншими заявами по суті справи ці докази не були додані.

Пунктом 4 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно частини четвертої статті 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В позовній заяві, а також в подальшому під час підготовчого провадження учасниками справи не зазначалось про наявність додаткових доказів та причини їх неможливості подання у встановлений для цього строк.

Відповідно до частини п`ятої статті 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Частиною восьмою статті 83 ЦПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як вбачається з матеріалів справи клопотання з посиланням на будь-які поважні причини неможливості подання доказів у встановлені строки, або зазначення обставин, які не залежали від учасників справи і перешкоджали поданню доказів відсутні.

Щодо показів свідків третьої особи ОСОБА_4 суду зазначає таке.

Суд критично ставиться та не бере до уваги показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки дані свідки є близькими родичами третьої особи ОСОБА_4 , проживають з нею в одному житловому приміщенні, мають зацікавленість у вирішенні справи на користь позивача. Крім того, вказані свідки повідомили суд про наявність в квартирі третьої особи ОСОБА_4 проблем з температурним режимом, тобто підтвердили обставину, яка, виходячи із змісту позову, не є предметом дослідження в цьому судовому засіданні.

Представником відповідача раніше заявлене клопотання про виклик свідків відкликано у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Аналізуючи зазначені норми матеріального права, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів, які є в матеріалах справи, враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі суд розподіляє у відповідності до вимог частини першої статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 10-13, 60,74,79, 84,88, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Комунального підприємства « Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (місцезнаходження : м. Запоріжжя, вул. Добролюбова,23-А, код ЄДРПОУ 22144952) до ОСОБА_5 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_5 , РНОКПП : НОМЕР_1 ), треті особи – ОСОБА_4 (місце проживання : АДРЕСА_6 ), Концерн « Міські теплові мережі» (місцезнаходження : м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458), Комунальне підприємство « Наше місто» Запорізької міської ради ( місцезнаходження : м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29А, код ЄДРПОУ 40545596) про зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 30-денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 29 січня 2021 року.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя : Н.Г.Скользнєва

19.01.2021