Ухвала суду № 94494466, 25.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11362/20

1-кс/308/61/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., за участю секретаря судового засідання Просяник В.С., прокурора Трофіменкова О.В., підозрюваного – ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Суботи М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали скарги захисника підозрюваного - адвоката Суботи Михайла Івановича, про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 01.11.2020 року у кримінальному провадженні №1202070030002619, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Захисник Субота Михайло Іванович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою, у якій просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 01 листопада 2020 року у кримінальному провадженні №1202070030002619 від 30.10.2020 року.

В обґрунтування скарги посилається не те, що 31 жовтня 2020р. в 11 год 20 хв. ОСОБА_1 було затримано, керуючись п.2 ч.1 ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні крадіжки яка сталася 30 жовтня 2020р. близько 16 год. Вказує, що затримання проведено з грубим порушенням вимог КПК України, без ухвали слідчого судді, підстав, встановлених п.2 ч.1 ст.208 КПК України не було. Крім того, при обшуку підозрюваного не було забезпечено присутності адвоката, не роз`яснено підстав затримання. Згідно протоколу затримання особи, в ході обшуку будь-яких речей у ОСОБА_1 виявлено не було, проте в протоколі огляду місця події, при огляді затриманої особи, значиться про вилучення медіаплеєр марки I-Pod. Захисник зазначає, що вказаний пристрій не був у підозрюваного у володінні, а протиправно долучений особами, що проводили затримання. У зв`язку з протиправним затриманням та іншими порушеннями ОСОБА_1 подав заяву про злочин до ДБР.

Крім того, зазначає, що викладені в повідомленні про підозру відомості не відповідають дійсності. ОСОБА_1 одноособово приїхав приїхав на пл. Шандора Петефі, в подальшому нікого не очікував, а займався справами з ремонту даху. З протоколу допиту потерпілого вбачається, що він мав намір придбати котел тому возив з собою значну суму коштів. Проте, матеріали справи жодних доказів наявності коштів в автомобілі потерпілого не містять, а розмір викраденого впливає на правову кваліфікацію кримінального правопорушення. Також зазначив, що в якості свідків були допитані виключно оперативні працівники. Вказані свідки впізнали в ОСОБА_2 , ОСОБА_3 осіб, що попадали в поле зору правоохоронних органів, але жодним чином не запобігли та не припинили злочин, а тільки спостерігали за його вчиненням. В матеріалах відсутні докази того, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 охоплювались умислом ОСОБА_1 , тому його неможливо притягнути до кримінальної відповідальності за дії останніх, у разі вчинення ними кримінального правопорушення.

Також захисником зазначено, що на підставі ухвали слідчого судді отримав тимчасовий доступ до камер відеоспостереження з вуличних камер відеоспостереження, що розміщені на фасаді будівлі по вул. Ш.Петефі,17, в якій розташоване відділення AT КБ Приватбанк за період з 15:30 до 16:30 30.10.2020р. та за запитом отримав відематеріали з вуличних камер Ужгородської міської ради, що розміщені на площі Воззєднання у м. Ужгороді. Опрацювавши вказані матеріали, встановив наступні обставини: у період часу 15:24 год. 30.10.20 р. на площу Возз?єднання приїхав автомобіль марки Тойота моделі «Ленд крузер» білого кольору. О 15.28год з автомобіля вийшла водій. О 15.31год. приїхав ОСОБА_1 на автомобілі червоного кольору марки Рено. О 15.35год приїхав потерпілий на автомобілі марки «Шкода» моделі «Октавія». О 15.37 год водій Шкоди закрив автомобіль та пішов у напрямку центру. О 15.41.09 год. невідома особа чоловічої статі проникла до автомобіля потерпілого. На той час свідків ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 вуличною камерою не зафіксовано. О 15.23.46 невідома особа проникла до автомобіля Тойота моделі «Ленд крузер» та перебувала в цьому автомобілі до 15.44.30 год. Після цього, невідома особа пішла в напрямку центру. За час незаконного проникнення до автомобілів Шкода та Тойота, камерами відеоспостереження не зафіксовано вказаних свідків. Тому їх покази є неправдивими, а відтак підозра, яка ґрунтується на завідомо неправдивих свідченнях підлягає скасуванню.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Субота М.І. у судовому засіданні підтримав подану скаргу, обгрунтування навів аналогічні викладеним у ній. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 не причетний до вчинення даного кримінального правопорушення, що підтверджують долучені відеозаписи з камер відеоспостереження. Підозра ґрунтується на показаннях свідків, які на думку захисту є сумнівними. Зазначив, що на відеозаписі не зафіксовано, що його підзахисний проник до автомобіля марки «Шкода». Також не зафіксовано і оперативних працівників, які в подальшому були допитані як свідки, у зв`язку із чим їх покази неправдиві. Відтак, важає що підозра необґрунтована. До скарги долучив відеозапис, який просив дослідити в судовому засіданні. Щодо дотримання форми повідомлення про підозру, таке відповідає вимогам КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника, просив скаргу задовольнити та скасувати повідомлення про підозру.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, вважає таку надуманою. Зазначив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України є обґрунтованою, жодних процесуальних порушень органом досудового розслідування у кримінальному провадженні допущено не було, письмове повідомлення про підозру є законним та ґрунтується на достатніх доказах, зібраних під час досудового розслідування, оцінку яким з точки зору їх належності та допустимості має надати суд під час розгляду по суті. Щодо показань свідків, то вказав, що у протоколах допиту свідки не вказали свого точного місцезнаходження, тому відсутні підстави не довіряти їхнім показанням.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши скаргу та долучені матеріали, переглянувши відеозапис долучений захисником, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачено ч. 1 ст. 303 КПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Слідчим суддею встановлено, що Ужгородським відділом поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030002619 від 30.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030002619 слідує, що 30.10.2020 року до Ужгородської ВП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява від ОСОБА_9 про те, що невідома особа в період часу з 16 год. 00хв. по 16год. 30хв. 30 жовтня 2020 року проникла до автомобіля «Шкода Октавія» номерний знак Чеської республіки НОМЕР_1 , який був припаркований в м.Ужгород, пл. Шандора Петефі 25, з якого із сумки ноутбука, що знаходилась в багажному відділенні таємно викрала грошові кошти в розмірі 6 тис 700 Євро та 1 тис 800 доларів США, окуляри марки «Полароїд», музичний плеєр «Aple Ipod», посвідчення водія та банківські документи, тим самим заволоділи майном у великому розмірі.

01 листопада 2020 року заступником начальника слідчого відділу Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області Долешак Ю.Ю., в рамках кримінального провадження № 12020070030002619 від 30.10.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб та поєднаній з проникненням у сховище.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 30 жовтня 2020 року в обідній час, точна година досудовим розслідуванням не встановлена, діючи з прямим умислом — усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб а саме разом з громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таємно з корисливих спонукань вирішив таємно викрасти чуже мано у великому розмірі шляхом проникнення до автомобіля марки «Skoda Octavia» номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_2 , що був припаркований за адресою м. Ужгород, пл. Петефі 25, який належав ОСОБА_9 із застосування невстановленого технічного пристрою. Так, 30 жовтня 2020 року о 15 годині 50 хвилині ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний намір підійшов до автомобіля марки «Skoda Оctavia» номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_2 , який був зачиненим, за допомогою невстановленого радіотехнічного приладу відчинив автомобіль та з багажного відділення, із сумки для ноутбука, таємно, з корисливих спонукань, скориставшись відсутністю очевидців, таємно викрав чуже майно, а саме грошові кошти в розмірі 6700 (шість тисяч сімсот) євро, що згідно офіційного курсу НБУ на 30 жовтня 2020 року становить 226440 гривень (двісті двадцята шість тисяч чотириста сорок ), 1800 (одна тисяча вісімсот) доларів США, що згідно курсу НБУ за 30.10.2020 становить 51 174 (п`ятдесят одну тисячу сто сімдесят чотири) гривень, окулярами марки «Polaroid» та музичним плеєром марки «Аple Ipod». ОСОБА_3 в той час - перебуваючи в парковій зоні площі Петефі спостерігав за обстановкою на місці вчинення злочину та командами допомагав ОСОБА_10 залишитись непомітним, а потім в подальшому разом з ОСОБА_2 направився до автомобіля марки «Reno Kengo» днз НОМЕР_3 , в якому очікував ОСОБА_1 з метою забезпечення безперешкодного залишення, місця скоєння злочину. Після чого, дані особи поїхали з місця події. Своїми умисними діями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 , у розмірі 277614 (двісті сімдесят сім тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 00 копійок, що у 252,7 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян па момент вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за тлумаченням Європейського суду з прав людини вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року, скарга № 6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15 липня 1982 року, скарга № 8130/78) Європейський суд з прав людини констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію Європейський суд з прав людини у справі «Фоті та інші проти Італії» (рішення від 10 грудня 1982 року) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного». Такими підставами, які можуть спричинити серйозні наслідки, можуть бути видача ордеру на арешт, обшук приміщення чи особистий обшук.

З огляду на зазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе вчинення особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов`язане із наявністю підозрюваного.

Як закріплено в ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, аналіз змісту ч. 1 ст. 42 КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.

Таким чином, підставою оскарження повідомлення про підозру може бути порушення вищевказаних процесуальних норм.

Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Відповідно до положень ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи 31 жовтня 2020 року об 11 год. 20 хв. ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст.208 КПК України. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України здійснено в порядку передбаченому КПК України, оскільки складено 01.11.2020 року та вручено в цей же день о 09 год. 30 хв. підозрюваному ОСОБА_1 в присутності захисника Суботи М.І., також вручено пам?ятку про процесуальні права та обов`язки і права підозрюваного оголошено та роз`яснено, про що свідчить підпис підозрюваного та його захисника, що відповідає вимогам ст. 278 КПК України.

Відповідно до змісту ст. 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Контекстний аналіз наведених положень у зіставленні з п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.

Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватися слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.

Слідчий суддя при розгляді даної категорії скарг, повинен перевіряти дотримання органом досудового розслідування вимог ст. ст. 277, 278 КПК України при складанні, затвердженні та врученні повідомлення про підозру, а не вдаватися до оцінки фактичних обставин кримінального правопорушення, встановленню винуватості особи у його вчиненні, та наявності у діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, тобто до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду слідчого судді під час досудового розслідування. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Крім того, системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК України оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.

Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

Таким чином, повідомлення про підозру на підставі пункту 3 частини 1 статті 276 КПК передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Так, захисник у поданій скарзі та у судовому засіданні посилався на відсутність достатніх доказів для повідомлення про підозру, її необгрунтованість, незаконність затримання, завідомо неправдиві покази свідків під час допитів від 30.10.2020, яких не зафіксувала вулична камера спостереження, також на те, що матеріали досудового розслідування не містять жодних доказів наявності коштів в автомобілі, які за версією слідства були викрадені, та інше, що на думку захисника є підставою для скасування підозри. На підтвердження вказаного стороною захисту надано відеозапис з вуличної камери спостереження, який досліджено в судовому засіданні.

Відтак, усі доводи захисника стосуються питань доведеності вини, оцінки доказів та наявності складу кримінального правопорушення в діянні підозрюваного ОСОБА_1 , однак з`ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді даної скарги. При розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатність доказів» для цілей повідомлення про підозру.

Суд під час розгляду кримінального провадження по суті повинен оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а слідчий суддя на даному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати такі питання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Слідчий суддя також зазначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Як вбачається із системи документообігу в Ужгородському міськрайонному суді наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України була предметом розгляду при постановленні ухвали про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу та про продовження строку досудового розслідування, підтверджувалась дослідженими доказами та сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, була достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що зібрані в даному кримінальному проваджені, на момент повідомлення про підозру докази та їх сукупність відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК України, свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг учинити кримінальне правопорушення.

Переглянутий відеозапис не спростовує вказаних висновків слідчого судді.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що оцінка доказів, зібраних на стадії досудового розслідування щодо їх допустимості не проводиться, а здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Також, слід наголосити, що відповідно до ч.1-3 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, що передбачені КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

При цьому, як в матеріалах поданої скарги, так і в судовому засіданні, стороною захисту не наведено даних, які б викликали сумніви щодо законності повідомлення про підозру чи спростовували висновок сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, а доводи заявника є такими, що не тягнуть за собою скасування повідомлення про підозру. За таких обставин у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 24, 42, 277, 278, 303, 309, 368, 372 КПК України, слідчий судя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги захисника підозрюваного - адвоката Суботи Михайла Івановича, про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 01.11.2020 року у кримінальному провадженні №1202070030002619, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило