Вирок № 94493524, 28.01.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/1948/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 рокум. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Саржевської І.В.,

за участю секретаря - Олійник С.М.,

прокурора - Ібрагімова О.Ч., Макаренка С.П.,

захисника - Савченка Є.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лиман Донецької області кримінальне провадження, внесене 14.03.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050420000187, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Жовтий Яр Біробіджанського району Хабаровського краю Російської федерації, росіянина, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, з середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 01.04.2013 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, 75 КК України до 1 року обмеження волі, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

2) 19.02.2015 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 277, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, 15.12.2015 звільнівся, відбув покарання;

3) 31.03.2016 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 309 КК України до 1 місяцю арешту;

4) 03.11.2016 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, 72 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, 03.11.2016 звільнився, відбув покарання;

5) 18.01.2018 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, покарання відбуває з 17.07.2020,

за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, раніше судимою за умисні корисливі злочини проти власності, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення при таких обставинах.

13.03.2020, в денний час доби, перебуваючи за місцем свого мешкання по АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна. З цією метою він взяв ножиці для прутів та ножівку по металу, раніше заховані на залізничній станції "Новаторська", та цілеспрямовано пішов до території СП "Лиманське локомотивне депо" РФ "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" в м. Лиман, Донецької області, який належить СП "Лиманське локомотивне депо" РФ "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця", зареєстрованого за адресою: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 28А, код ЄДРПОУ 40150216.

На території фракційних колій, по 40 колії побачив електровоз ДЕ1-018, інвентарний номер 7320501051001. Після чого, ОСОБА_1 підійшов до вказаного електровозу і вирішив реалізувати свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме з електровозу ДЕ1-018 секції А, інвентарний номер 7320501051001.

Так, впевнившись, що за діями ОСОБА_1 ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, спрямованих на таємне викрадення чужого майна, останній, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, заліз через вікно зачинених дверей, проник до машинного відділення секції "А"вищезазначеного електровозу, в середині якого, у високовольтній камері, ОСОБА_1 за допомогою ножиць для прутів перерізав, тим самим демонтував, фрагмент кабелю ППСРВМ 4000/150, розрізавши на 6 різних частин, загальною довжиною 9 м 70 см, спричинивши матеріальні шкоду СП "Лиманське локомотивне депо" на загальну суму 1461,35 грн.

Дані кабелі він хотів винести та таким чином викрасти їх, однак довести до кінці свій злочинний намір не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був на місці події помічений та затриманий працівниками Лиманського локомотивного депо та Лиманської стрілкової команди, які присікли його дії. Таким чином, ОСОБА_1 , не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Умисні дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

На початку судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 винним визнав себе частково, суду пояснив, що дійсно 13.03.2020, в денний час доби, вирішив скоїти крадіжку. Взявши ножиці для прутів та ножівку по металу, він пішов до території Лиманського локомотивного депо. На території фракційних колій, по 40 колії, побачив електровоз ДЕ1-018, з якого вистрибнув чоловік циганської національності. Він, через вікно зачинених дверей, проник до електровоза, після чого одразу був затриманий працівниками локомотивного депо. Особисто він не демонтував кабель, не різав його на частини.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 винним у скоєнні інкримінованого правопорушення визнав себе частково, його провина знайшла підтвердження сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не суперечать один одному.

Під час судового розгляду кримінального провадження свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , працівники Лиманської стрілкової команди та Локомотивного депо, підтвердили, що 13.03.2020, у другій половині дня, вони присікли правопорушення, яке скоював ОСОБА_1 . Вони були присутні при проведенні огляду місця події - 40 колії локомотивного депо, де стояв електровоз ДЕ1-018, всередині якого знаходився сам ОСОБА_1 . Останній мав при собі ножиці для прутів та ножівку по металу, неподалік від нього знаходився фрагмент кабелю ППСРВМ 4000/150, розрізаний на 6 різних частин, загальною довжиною 9 м 70 см. На місце події були викликані працівники поліції.

У судовому засіданні свідки пояснили, що в їх присутності до ОСОБА_1 працівниками поліції будь-які недозволені заходи фізичного, психологічного впливу не здійснювались. Обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив зазначені обставини.

Представники потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули. До суду надано заяву про здійснення розгляду справи без участі представника потерпілої юридичної особи, цивільний позов не заявлено, клопотань про необхідність відкладення розгляду справи не надходило. Враховуючи думку присутніх учасників судового провадження щодо можливості проведення судового розгляду без участі представника потерпілої юридичної особи, керуючись вимогами ст. 325 КПК України, суд здійснює розгляд справи без участі представника потерпілої юридичної особи.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування, досліджених у судовому засіданні письмових доказів:

витягом з ЄРДР № 12020050420000187 від 14.03.2020 щодо реєстрації кримінального правопорушення, правова кваліфікація якого ч.3 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України;

заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 13.03.2020;

протоколом огляду місця події від 13.03.2020 та фото таблицею до нього, а саме:території фракційних колій СП "Лиманське локомотивне депо" РФ "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця", 40 колії, де знаходився електровоз ДЕ1-018, інвентарний номер 7320501051001, де машинному відділення секції "А"вказаного електровозу, у високовольтній камері, знаходився ОСОБА_1 , біля нього ножиці для прутів, ножівка по металу, печатки, фрагменти кабелю ППСРВМ 4000/150 із 6 різних частин, загальною довжиною 9 м 70 см;

довідками керівництва Лиманського локомотивного депо щодо знаходженні на балансі силового кабелю, та його вартості;

постановою про визнання речовими доказами від 14.03.2020 - 6 фрагментів кабелів, ножиці для прутів, корпус від ножівки по металу, печатки. Розпискою і квитанцією про отримання речових доказів на збереження, представником потерпілої юридичної особи та Лиманським ВП Слов*янського ВП ГУНП в Донецькій області, відповідно;

ухвалою слідчого судді від 19.03.2020 про накладення арешту на речові докази: 6 фрагментів кабелів, ножиці для прутів, корпус від ножівки по металу, печатки;

протоколом огляду від 18.03.2020 та фото таблицею до нього, 6 фрагментів кабелів;

заявою представника потерпілої юридичної особи, відповідно до якої вбачається, що цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпіла сторона не заявляє;

протоколами пред*явлення особи для впізнання по фотознімкам від 18.03.2020 відповідно до яких свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 впізнають фото ОСОБА_1 , особу, яка знаходилась 13.03.2020 в електровоз ДЕ1-018;

протоколами проведення слідчих експериментів від 07.04.2021, 20.05.2020 та фото таблицями до них, за участю свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 , в ході яких вони розповіли про обставини події, яка відбувалася 13.03.2020;

висновком судово-товарознавчої експертизи № 2466 від 26.06.2020, відповідно до якого вартість майна які мають загальну довжину 9.7м, які є частиною обладнання електровозу ДЕ1-018 та тривалий час знаходились у використанні становлять 1461.35грн;

висновком судово-психіатричного експерта № 272 від 14.04.2020 Стосовно ОСОБА_1 .

Фактичні дані, які містяться в зазначених протоколах та експертних висновках, підтверджують показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які надали свої пояснення безпосередньо у судовому засіданні.

Суд приймає до уваги дані докази, які узгоджені із іншими доказами по справі, які не містять внутрішніх протиріч, та вважає їх належними та допустимими, оскільки вони отримані у передбаченому КПК України порядку.

В ході судового розгляду кримінального провадження, після допиту свідків, дослідження письмових доказів, 13.01.2021 обвинувачений ОСОБА_1 провину у скоєнні ним правопорушення визнав у повному обсязі, пояснив, що часткове визнання своєї провини використовував, як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення. Крім того надав пояснення, щодо обставин вчинення крадіжки 13.03.2020, яку не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.

14.01.2021 керівником Слов*янської місцевої прокуратури погоджено обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні зі зміненим обвинуваченням. 28.01.2021 обвинувачений ОСОБА_1 , у судовому засіданні, в присутності захисника, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2, ст. 15 ч.3 КК України визнав себе повністю, підтвердив, що дійсно вчинив злочин в період часу, місці та за обставин, зазначених у зміненому обвинувальному акті. ОСОБА_1 пояснив, що зазначена позиція не є наслідком будь-якого тиску на нього. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Суд, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за можливе прийняття обвинувального вироку у справі.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, допитавши обвинуваченого, дослідивши запропоновані докази, перевіривши доводи учасників процесу, суд прийшов до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 3 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено. Суд зазначає, що безумовно, визнання вини є правом обвинуваченого. ОСОБА_1 визнав свою вину лише після дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, а тому суд вважає, що таке каяття не можна визнати щирим.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

ОСОБА_1 провину визнав, не працевлаштований, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, раніше судимий, тяжких наслідків в результаті його протиправних дій не настало, матеріальна шкода, спричинена кримінальним правопорушенням, повністю відшкодована шляхом повернення викраденого майна потерпілій юридичній особі.

З урахуванням перерахованих вище обставин, причин та мотивів скоєння кримінального правопорушення, вартості викраденого майна, яка складає 1461,35 гривень, вимог ч.3 ст. 68 КК України, особи обвинуваченого, його віку та ставлення до вчиненого правопорушення і наслідків, які настали в результаті його вчинення, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових злочинів, неможливо без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України. Вказане покарання, за своїм видом, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні остаточного покарання, суд враховує таке.

Вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.01.2018 по справі № 243/11140/17 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, вирок набрав законної сили 20.02.2018; 17.07.2020 засуджений ОСОБА_1 був затриманий для відбування покарання за вказаним вироком (а.с. 74-79 т.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» маючи на увазі, що при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК України до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України 13.03.2020, тобто після ухвалення вироку Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 18.01.2018.

Запобіжний захід у данному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

На виконання вироку Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 18.01.2018 ОСОБА_1 було затримано 17.07.2020.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 30.07.2020 обвинуваченого ОСОБА_1 залишено у ДУ "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" на період судового розгляду данного кримінального провадження (а.с.82-83 т.1).

Тобто, ОСОБА_1 строк з 30.07.2020 по 28.01.2021 включно має бути зараховано у строк покарання як попереднє ув`язнення у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України. Початок строку відбуття покарання за даним вироком необхідно рахувати з моменту його ухвалення, тобто з 28.01.2021, відбуте покарання за попереднім вироком в строк відбуття покарання не повинно зараховуватись.

Таким чином, призначаючи остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю вироків, застосуванню підлягає ч. 1 ст. 71 КК України та ч. 5 ст. 72 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного данним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 18.01.2018, та визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді чотирьох років чотирьох місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання ОСОБА_1 зарахувати попереднє ув`язнення з 30.07.2020 по 28.01.2021 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 28.01.2021.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався, необхідності у його застосуванні у судовому провадженні не вбачається.

В ході досудового слідства по справі Донецьким НДІСЕ МЮ України проведено судово-товарознавча експертиза викраденого майна № 2466 від 26.03.2020. Витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження, в сумі 1634,40 гривень, на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі ст. 100 КПК України питання щодо речових доказів необхідно вирішити таким чином:

-6 різних частин фрагменту кабелю ППСРВМ 4000/150, загальною довжиною 9 м 70 см, які знаходяться на зберіганні у представника потерпілої юридичної особи Хандій С.М., після набрання вироком законної сили - залишити у власності потерпілої юридичної особи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України покарання у вигляді 1 ( одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного за данним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 18.01.2018, та визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 4 (чотирьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_1 зарахувати попереднє ув`язнення з 30.07.2020 по 28.01.2021 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 28.01.2021.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 2466 від 26.03.2020 в розмірі 1634,40 (одна тисяча шістсот тридцять чотири грн. 40 коп.) гривень.

Речові докази:

-6 різних частин фрагменту кабелю ППСРВМ 4000/150, загальною довжиною 9 м 70 см, які знаходяться на зберіганні у представника потерпілої юридичної особи Хандій С.М., після набрання вироком законної сили - залишити у власності потерпілої юридичної особи.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, прокурору, захиснику копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя: