Ухвала суду № 94493051, 22.01.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

241/31/18

1-кп/264/45/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2021 Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді-доповідача Пустовойт Т.В., судді Іванченко А.М., присяжних: Філонової С.А., Шкільняк З.О., Челпан Е.В., при секретарі судового засідання Родіної Н.В., за участю прокурора Сластіна М.С., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників Сєрікової К.С., Коновалової В.В., Сукач О.В., Оснач Л.О., Володарського О.В., потерпілих ОСОБА_5 , представників потерпілих Пишневської Н.І., Ходової Я.О., Резниченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі за засобом відеофіксації у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі в режимі відеоконференції клопотання щодо запобіжного заходу ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В :

В провадженні Іллічівського районного суду м.Маріуполя знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст.257, ч.3 ст.27, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.3 ст.289, ч.2 ст.262, ч.1 ст.410, ч.1 ст.263, ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289, ст.257, ч.4 ст.296, ч.4 ст.407 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч.4, 5 ст.27, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.ч.4, 5 ст.27, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ст.257 КК України.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 18.09.2021 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено до 16.11.2020 року включно.

Прокурор Сластін М.С. звернувся до суду клопотаннями про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 посилаючись на те, що останньому інкриміновані тяжкі та особливо тяжкі злочини, санкції статей яких передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. Крім того, тривалий період роботи та проживання ОСОБА_3 в смт.Мангуш свідчить про його тісні та міцні зв`язки з керівниками органів влади, правоохоронними органами, здійснення впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, порушення умов домашнього арешту та покладених на нього обов`язки а відтак є достатні підстави вважати, що ризики передбачені ст.177 КПК України наявні й застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить їх запобіганню.

Потерпіла ОСОБА_5 та представники потерпілих підтримали позицію прокурора відносно запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_3 , вказуючи, що останній постійно намагається здійснювати вплив на потерпілих через своїх родичів, потерпілу Ходову викликають на допити в органи поліції за заявою обвинуваченого, відносно потерпілої ОСОБА_5 родичі обвинуваченого звертаються до поліції з заявами, обумовлюючи її, та таким чином здійснюючи тиск на потерпілих. Отже, ризики наведені стороною обвинувачення продовжують існувати, обвинуваченим ОСОБА_3 неодноразово допускалися порушення покладених обов`язків, тиск на свідків, зловживання міцними зв`язками як з органами поліції так і з лікарськими установами.

Захисники Оснач Л.О. та Сукач О.В., яких підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вказуючи, що воно аналогічне попереднім та нічим не обумовлено. Наведені стороною обвинувачення ризики не підтверджені відповідними доказами, а тому підстав для його задоволення немає. Оскільки відсутні факти порушень ОСОБА_3 покладених на нього судом обов`язків, деякий час він взагалі перебував без запобіжного заходу, при цьому продовжував дотримуватись раніше встановлених на нього судом обмежень, з урахуванням наданих характеристик просили обрати підзахисному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, вважаючи, що на це є всі підстави.

Захисник Сєрікова К.С., яку підтримав обвинувачений ОСОБА_1 , виразила свою позицію щодо відмови у задоволенні клопотання прокурора, вважаючи наведені ним аргументи тільки припущенням, а позицію потерпілої та її представників щодо тиску нічим не підтвердженою.

Захисники Володарський О.В., Коновалова В.В. та їх підзахисні підтримали позицію захисників обвинуваченого ОСОБА_3 та у задоволенні клопотання прокурора просили відмовити.

Вислухавши учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

Вимогами ст.178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

При вирішенні даного питання суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та відповідно до процедури, встановленої законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

У кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Обвинувачений ОСОБА_3 позитивно характеризується, пенсійного віку, відсутні судимості, має сім`ю, дружину, яка також є пенсіонеркою та інвалідом, що свідчить про міцні соціальні зв`язки, постійне місця проживання, займається підприємницькою діяльністю, надає волонтерську допомогу в зоні АТО, що виражає його спосіб громадського життя, страждає на ряд захворювань серця. а також той факт, що обвинувачені понад півтора роки перебували під цілодобовим домашнім арештом, що за ступенем суворості межує з позбавленням волі, при цьому, відомостей, які б свідчили про порушення за цей час покладених на них процесуальних обов`язків суду не доведено.

По справі триває судове провадження, не допитані потерпілі та свідки обвинувачення, не досліджені матеріали справи.

За вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, і може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі.

Суд враховує наявність ризиків незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження іншим чином, оскільки тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, може негативно вплинути на хід подальшого судового розгляду, разом з тим наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, не може превалювати над правом особи на життя та здоров`я.

Оцінюючи сукупність вищевикладених обставин, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому у певний період доби залишати житло, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, що необхідно для належної поведінки останнього та його можливості здійснювати своє право на працю, отримувати необхідне лікування в спеціальних установах охорони здоров`я та утримувати сім,ю.

Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначений запобіжний захід як домашній арешт з певними обмеженнями забезпечить дотримання останнім процесуальних обов`язків під час судового розгляду кримінального провадження у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні решти клопотань щодо запобіжних заходів відносно ОСОБА_3 .

Скарги потерпілої ОСОБА_5 та її представника на тиск з боку обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає недоведеними, оскільки це конституційне право будь якої особи звертатися до правоохоронних органів за захистом своїх прав, які у свою чергу, виконують свій обов`язок щодо проведення відповідних процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194,199, ст.331 КПК України, Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, -

У Х В А Л И В :

Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 22-00 години до 06-00 години наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , наступні обов`язки: прибувати на виклик суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини – завчасно повідомляти про це суд; не відлучатись з смт.Мангуш Мангушського району Донецької області без дозволу суду, окрім випадків пов`язаних з виконанням обов`язків як директора ТОВ «Діметра А» у м.Маріуполі; повідомляти суд про зміну місця мешкання; утримуватися від спілкування із особами, визнаними потерпілими та свідками по даному кримінальному провадженню.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов`язків покладених судом строком до 11.03.2021 року.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем мешкання обвинуваченого, зокрема Мангушському ВП ГУНП в Донецькій області.

В задоволенні решти клопотань відмовити.

Повний текст ухвали суду оголошено о 13-15 годині 25 січня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Т. В. Пустовойт

Суддя: А.М. Іванченко

Присяжні: С.А. Філонова

З.О. Шкільняк

Е.В. Челпан