Ухвала суду № 94491078, 25.01.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 2-2546/11

Провадження № 6/947/61/21

УХВАЛА

25.01.2021

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Луняченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» ( код ЄДРПОУ 36799749) про видачу дублікату виконавчого листа з виконання рішення суду у справі №2-2546/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та поновлення строку на його пред`явлення до виконання,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 05.01.2021 року звернулось ТОВ « Вердикт Капітал» із заявою про видачу дубліката виконавчого листа №2-2546/11 та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання з підстав того що рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.05.2011 року, в частині яка залишилась без змін рішенням Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2017 року, не виконане, а виконавчий лист виданий 15.08.2011 року втрачений.

Як встановлено судом 27.01.2011 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 12.09.2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 40/М-046-08-1, відповідно до умов якого ВАТ «Родовід Банк» видав ОСОБА_1 кредит у сумі 10 000 доларів США строком до 10.07.2009 року із сплатою комісії за надання траншу та сплатою процентів за користування кредитом, та згідно додаткової угоди № 1 від 12.09.2008 року, відповідно до якої кредит наданий зі сплатою 24% річних, комісія траншу складає 1 940,92 грн.(далі – Кредитний договір).

З метою забезпечення повернення кредиту 12.09.2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 бук укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 є поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_1 перед позивачем за вищевказаним Кредитним договором.

З метою забезпечення повернення кредиту 12.09.2008 р. між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 є поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_1 перед позивачем за вищевказаним Кредитним договором.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед позивачем по Кредитному договору не виконувала, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість у сумі 8 457 доларів 24 центів США, яка складається із кредиту та нарахованої пені.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник ПАТ «Родовід Банк» зменшила позовні вимоги, в частині стягнення суми пені, яку просила стягнути з відповідачів на користь позивача у розмірі 374 доларів 16 центів США.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.05.2011 року позов ПАТ «Родовід Банк» було задоволено.

15.08.2011 року на підставі вищезазначеного рішення АТ « Родовід Банк» отримав виконавчий лист про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ « Родовід Банк» заборгованість у розмірі 6598 доларів США 13 центів, що еквівалентно 52598 гривень 32 копійки, пеню у розмірі 374,16 доларів США що еквівалентно 2982 ,69 гривні, судові витрати у розмірі 675,81 грн. а всього 56256,82 гривні.

У період 2011, 2012,2014 та 2015 років виконавчий документ неодноразово було повернуто стягувачу у зв`язку із відмовою у відкритті.

На підставі даного виконавчого документа по заяві стягувача ПАТ «Родовід Банк» Київським відділом державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області 07.07.2016 року було відкрито виконавче провадження №51590052 про стягнення грошової суми у розмірі 56 256,82 грн. з ОСОБА_2 .

Постановою від 24.03.2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі того, що добровільно рішення суду не було виконано, державним виконавцем були вчинені дії передбачені чинним законодавством з метою встановлення майна боржника на яке можливо звернути стягнення з метою виконання рішення суду однак таке майно не було встановлено.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.02.2017 року у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення було відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 30.05.2017 року апеляційна скарга представника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , задоволена частково. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 травня 2011 року, в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_3 , скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, відмовити у повному обсязі. В решті рішення першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 03.05.2018 року рішення Апеляційного суду Одеської області від 30.05.2017 року залишено без змін.

24.07.2018 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду із скаргою на дії та рішення виконавчої служби стосовно повернення виконавчого документу постановою від 24.03.2017 року.

Ухвалою 04.12.2018 року Київським районним судом відмовлено у задоволені скарги.

04.07.2019 року між ПАТ « Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ « Вердикт Капітал» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за Договором кредиту №40/М-046-08-1.

Ухвалою від 21.10.2019 року Київським районним судом задоволена заява ТОВ « Вердикт капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №1512/2-2546/11 з стягувача ПАТ « Родовід Банк» на правонаступника ТОВ « Вердикт Капітал».

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

Згідно ст. 431 ЦПК виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

У відповідності до вимог ст. 433 ЦПК у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

За змістом п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа постановляється ухвала яка може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № VIII, який діяв на момент повернення виконавчого документа 24.03.2017 року, строк повторного пред`явлення виконавчого документу визначений у три роки.

Таким чином на момент укладення договору №23 про відступлення прав вимоги від 04.07.2019 року у правонаступника стягувача було достатньо часу для звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, якщо він був відсутній серед переданих згідно акту документів.

Однак правонаступник звернувся до суду для вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні лише 04.10.2020 року, коли строк на повторне пред`явлення виконавчого документа ( 24.03.2020 року ) вже сплинули.

При розгляді даного питання суд враховує баланс інтересів та прав між правом стягувача на отримання виконання зобов`язання боржника, яка захищається як Конституцією України в частині обов`язковості виконання рішення суду ( ст. 129-1) так і прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини ( ЄСПЛ) про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судових захист передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Так Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін ( справа «Шмалько проти України»), так і позицією ЄСПЛ про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строків. Так в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» Суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими. В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд.

Правонаступництво, у вигляді заміни кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги, тягне за собою не лише виникнення права у нового кредитора а і передбачені законодавством наслідки у вигляді обов`язковості до нового кредитора дій та бездіяльності минулого кредитора.

Згідно змісту скарги на бездіяльність державного виконавця поданого ПАТ « Родовід Банк» 24.07.2018 року стягувачем були отримані копія постанови про повернення виконавчого документу від 24.03.2017 року в якому було визначений строк повторного звернення із виконавчим документом та сам виконавчий документ.

Довготривалість процедури передання документації, виявлення відсутність або наявність оригіналів документів, яка зазначено заявником як причина пропуску строку, не може прийматись судом як поважна підстава.

Крім того судом приймається до уваги, що з моменту отримання виконавчого документа 15.08.2011 року із заявою про виконання рішення суду стягувач звернувся лише стосовно ОСОБА_2 , а тому строк звернення рішення суду відносно ОСОБА_1 було пропущено ще первинним стягувачем ПАТ « Родовід Банк».

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про те що з боку заявника не доведено поважність причин поновлення строку для видачі дублікату виконавчого документа по справі № 1512/2- 2546/11.

Також суд звертає увагу, що первинний виконавчий документ було видано судом на підставі рішення суду від 12.05.2011 рокупро стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ « Родовід Банк» загальної суми 56256,82 гривні, яке було змінено рішенням Апеляційного суду Одеської області від 30.05.2017 року, однак стягувач не звертався для видачі виконавчого документа з урахуванням рішення апеляційної інстанції, а тому дублікат виконавчого документа виданого 15.08.2011 року не буде відповідати змісту резолютивної частині рішення яке набрало законної сили та підлягає виконанню, а у суду відсутнє право з власної ініціативи визнавати виконавчий таким що не підлягає виконання в частині одного із зазначених боржників.

Керуючись ст.433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) про видачу дублікату виконавчого листа з виконання рішення суду у справі №2-2546/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та поновленні строку на пред`явлення його до виконання.

Повна ухвала суду буде виготовлена протягом п`яти днів.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повна ухвала виготовлена судом 29.01.2021 року.

Суддя Луняченко В. О.