Ухвала суду № 94491007, 28.01.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9520/18

Провадження № 6/947/22/21

УХВАЛА

про відмову у відстрочці виконання рішення суду

28.01.2021 року

Київський районний суд м. Одеси

Головуючий суддя – Куриленко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду по справі № 520/9520/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2019 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просив відстрочити виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2019 року по справі № 520/9520/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення строком до 01 квітня 2021 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 21 лютого 2019 року Київський районний суд міста Одеси розглянув справу № 520/9520/18 за зовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що діють в своїх інтересах та в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення. За результатами розгляду справи суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги у повному обсязі приписав усунути перешкоди у здійсненні права власності позивача шляхом виселення заявника, ОСОБА_3 та малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням суду по справі № 520/12362/15-ц від 10 травня 2016 року, яким скасовано право власності відповідача ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості та на підставі якого суд ухвалив рішення про виселення, встановлено відсутність вини відповідача ОСОБА_1 , адже, підставою для скасування правочину, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на об`єкт нерухомості на думку суду була помилка ОСОБА_2 стосовно правової природи правочину.

Заявник зазначає, що іншого житла немає, негайне виконання рішення суду відповідача з дружиною та дітьми зробить їх безхатченками.

Також стверджує, що за період володіння будинком з 2009 року по 2017 рік ОСОБА_1 зробив у будинку невід`ємні поліпшення, зокрема, побудував кухню, туалет (до ремонту туалет був лише на дворі), ванну кімнату та повністю замінив дах. Дані обставини, станом на період розгляду справи підтверджувалися Актом приймання виконаних будівельних робіт, а згодом, у даній справі № 520/15409/16-ц було проведено експертне дослідження № 18- 802/1905/6471-6475 від 21 лютого 2019 року.

За результатами дослідження справи 520/15409/16-ц рішенням суду встановлено суму витрат на будинок в розмірі 357577,00 грн. по реконструкції, новому будівництву, вибірковому капітальному ремонту, благоустрою території вищезазначеного домоволодіння.

Заявник зазначає, що вини подружжя ОСОБА_7 у ситуації, що призвела до позову у справі № 520/9520/18 немає, матеріальної можливості у подружжя забезпечити житлом себе та своїх дітей немає, все це відбувається під час пандемії в опалювальний сезон, що ускладнює виконання рішення по справі та призводить до несправедливого балансу інтересів, де позивач отримує додаткове благо у вигляді нерухомості, що збільшена у площі за рахунок відповідача, а відповідач отримає непропорційний тягар у вигляді негайного позбавлення житла без альтернатив.

Таким чином, заявник вважає, що є всі обставини для відстрочення виконання рішення, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною заявою.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Стягувач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування - Дмітрієва О.А. надала до суду заяву, в якої просила слухати справу за її відсутності.

Розглянувши подану заяву, суд приходить до висновку про те, що дана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № № 520/9520/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.02.2019 року позов ОСОБА_2 – задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_1 ) у здійсненні права власності шляхом виселення з будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНН НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 14.10.2008 р. Фрунзівським РВ УМВС України в Одеській області), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 12.05.2010 p.), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 30.03.2012 p.). Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 704, 80 гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного суду від 18.02.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2019 року було скасовано, у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою Одеського апеляційного суду, ОСОБА_2 оскаржила її в Верховному суді.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 рокукасаційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено. Постанову Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року скасовано, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2019 року залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ч.1,3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство України пов`язує відстрочення виконання рішення суду з наявністю виключних обставин.

Однак, вирішуючи дане питання суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, не є виключними в розумінні статті 435 ЦПК України і не є підставами для відстрочення виконання рішення, яке набрало законної сили.

Суд зазначає, що судові рішення які набрали законної сили є обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судове рішення (постанова, ухвала) – це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Враховуючи викладене, а також те, що рішення суду не виконувалось вже протягом 2 років! з дня його винесення, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, оскільки виключні обставини, визначені ст.435 ЦПК України, як підстави для відстрочення виконання рішення суду, у даній справі не встановлені, а правові підстави проживання відповідачів у спірному будинку відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.435 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду по справі № 520/9520/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси

Суддя Куриленко О. М.