Рішення № 94489595, 28.01.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. Черкаси справа № 925/853/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянув справу за позовом Державного підприємства “Народицьке спеціалізоване лісове господарство” до Приватного підприємства “Вільхове” про стягнення 31437 грн. 97 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Державне підприємства “Народицьке спеціалізоване лісове господарство”, звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного підприємства “Вільхове” (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору № 7 від 01.03.2017 року про надання послуг, пов`язаних з лісництвом, договору підряду № 1/БУД від 04.05.2017 року про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва, договору підряду № 2/БУД від 26.06.2017 року про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва, 31437 грн. 97 коп. основного боргу та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований тим, що в порушення умов договору № 7 від 01.03.2017 року про надання послуг, пов`язаних з лісництвом, договору підряду № 1/БУД від 04.05.2017 року про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва, договору підряду № 2/БУД від 26.06.2017 року про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва, відповідач не повністю надав передбачені договорами послуги та роботи, у зв`язку з чим позивачем заявлено про повернення 31437 грн. 97 коп. сплачених коштів.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/853/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до судового розгляду по суті на 13.08.2020 року.

Ухвалою суду від 13.08.2020 року задоволено клопотання представника відповідача, продовжено строк на подання відзиву на позовну заяву, відкладено розгляд справи по суті на 23.09.2020 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 26.08.2020 року відзив на позовну заяву (вх. № 13043/20, а.с. 84-87), в якому заперечив позовні вимоги, просив відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки відповідачем надано всі послуги та виконано роботи за умовами договорів та повідомив, що до договору підряду № 1/БУД про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва від 04.05.2017 року сторонами додатково укладено доповнення № 1 щодо виконання робіт з поточного ремонту Заліського лісництва державного підприємства “Народицьке спеціалізоване лісове господарство” на суму 79818 грн., які виконані відповідачем та не оплачені позивачем.

Позивач в особі свого представника подав суду 21.09.2020 року відповідь на відзив (вх. № 14464/20, 107-109), в якому заперечив твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, просив задовольнити позовні вимоги. Позивач вказав, що відповідачем виконано роботи з поточного ремонту Заліського лісництва державного підприємства “Народицьке спеціалізоване лісове господарство” на суму 79818 грн., але на підставі укладеного сторонами договору підряду № 4/БУД від 01.08.202017 року, які позивачем повністю оплачені.

Ухвалою суду від 23.09.2020 року, за клопотанням представника відповідача, розгляд справи по суті відкладено на 02.10.2020 року.

Сторони явку представників у судове засідання 02.10.2020 року не забезпечили, причини неявки не повідомили, відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав, про місце, дату та час судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані сторонами заяви по суті справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

01.03.2017 року позивач - державне підприємства “Народицьке спеціалізоване лісове господарство”, як замовник та відповідач - приватне підприємство “Вільхове”, як виконавець, уклали договір № 7 про надання послуг, пов`язаних з лісництвом (далі – Договір-1, а.с. 21-24), за умовами п. 1.1. якого, виконавець зобов`язався на власний ризик, власними силами, найманими працівниками, засобами та матеріалами замовника надати послуги, пов`язані з лісництвом (коди 02.10, 02.40, 01.30 в ДК 2013) за завданням замовника, який в свою чергу має право та зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги згідно цього договору.

Сторони Договору-1 погодили усі істотні умови цього договору, зокрема, домовилися про наступне:

п. 1.2. – склад, види та обсяги послуг, що надаються за цим договором, а також строки надання послуг визначаються сторонами у доповненнях, які є невід`ємною частиною даного договору;

п. 1.3. – документальний супровід надання/прийняття сторонами послуг, здійснюється за встановленими формами, а саме:

технічне завдання (додаток № 1);

кошторис та послуги (додаток № 2);

протокол погодження вартості послуг (додаток № 3);

акт приймання-передачі виконаних робіт (додаток № 4);

п. 3.1. – загальна сума даного договору складається із загальної суми всіх підписаних сторонами доповнень до цього договору;

п. 3.3. – ціна на послуги може бути змінена за взаємною згодою сторін ;

п. 3.4. – вартість та перелік передбачених послуг визначається кошторисами, які затверджуються сторонами в процесі надання послуг;

п. 4.1. – розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після надання виконавцем рахунка на оплату наданих послуг на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт;

п. 4.2. – форма розрахунку за договором - безготівкова;

п. 4.3. – замовник проводить оплату наданих послуг протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт;

п.п. 5.2.2.-5.2.3. – виконавець зобов`язаний надати послуги згідно встановлених вимог у нарядах; розпочати надання послуг протягом 3-х днів з моменту отримання завдання;

п. 5.4.2. – замовник зобов`язаний оплатити надані виконавцем послуги, передбачені п.п.4.1.-4.3. цього договору в розмірах і в строки, встановлені цим договором;

п. 6.2. – про надані послуги виконавець щомісячно складає акт приймання-передачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін та затверджується керівниками підприємств;

п. 10.1. – договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але у будь-якому випадку до 31.12.2017 року включно.

Договір-1 підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

Сторонами укладено додаток № 2 до Договору-1 «Кошторис №1 погодження вартості робіт пов`язаними з лісництвом (садіння лісу, догляд за лісовими культурами. Доповнення та робота в розсадниках)» (а.с. 25-27).

Із локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 вбачається виконання будівельних робіт на суму 120000 грн. (а.с. 13-18).

На виконання Договору-1 позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням № 1470 від 07.07.2017 року 1511 грн. 20 коп. (а.с. 32), що підтверджено і випискою з рахунку позивача (а.с. 30-31).

04.05.2017 року позивач - державне підприємства “Народицьке спеціалізоване лісове господарство”, як замовник, та відповідач - приватне підприємство “Вільхове”, як підрядник, уклали договір підряду № 1/БУД про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва (далі – Договір-2, а.с. 6-7), за умовами п. 1.1. якого підрядник зобов`язався на свій ризик, своєю найманою робочою силою, надати послуги із завершення будівельних робіт (оздоблювальні, покрівельні, малярні та штукатурні роботи і т.д., що віднесені до ДК 2013 код 43.39), у відповідності до умов цього договору, а також кошторису та протоколу погодження цін, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги.

Сторони Договору-2погодили усі істотні умови цього договору, зокрема, домовилися про наступне:

п. 1.2. – місце виконання договору: Народицьке лісництво смт. Народичі вул Свято-Миколаївстька, 129, Житомирська обл.;

п. 2.1. – вартість послуг визначається кошторисом – додаток № 1 до договору та протоколом погодження цін – додаток № 2 до договору, а також по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах виконаних робіт;

п. 2.2. – ціна договору складає 200000 грн.;

п. 3.2. – ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін;

п. 2.3. – акти виконаних робіт складаються і підписуються сторонами за один місяць і подаються виконавцем на підпис до 05 числа наступного місяця;

п. 2.4. – замовник зобов`язаний оплатити за надані послуги виконавцю згідно акту виконаних робіт не пізніше 10 числа поточного місяця;

п. 3.1. – замовник проводить оплату на підставі нарядів та актів виконаних робіт встановленого зразка, що підтверджують виконання робіт, підписаних уповноваженими особами від замовника і виконавця;

п. 3.3. – замовник за згодою підрядника, може періодично проводити часткову оплату, по факту виконаних робіт (згідно з актом виконаних робіт);

п. 4.2.2. – підрядник зобов`язаний якісно і добросовісно виконувати роботу, передбачену цим договором та дотримуватись умов, зазначених цим договором;

п. 6.1. – договір набирає чинності із моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов`язань, за цим договором, але у будь-якому випадку не пізніше 31.12.2017 року. Будь-які зміни та доповнення до цього договору мають силу тільки у тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі і підписані обома сторонами.

Договір-2 підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

Сторонами укладено додаток № 1 до Договору-2 «Кошторис №1 на будівекльно-монтажні роботи та допоміжні роботи» (а.с. 8-12).

05.05.2017 року сторонами Договору-2 укладено доповнення № 1 (а.с. 87), в якому сторони зокрема п. 2.2. Договору-2 виклали в наступній редакції: «загальна сума договору складає 500000 грн.». Всі інші пункту Договору-2 залишились незмінними.

Із локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 вбачається виконання будівельних робіт на суму 120000 грн. (а.с. 13-18).

На виконання Договору-2 позивач перерахував відповідачу на підставі платіжного доручення № 1671 від 26.06.2017 року 6000 грн., (а.с. 34), що підтверджено і випискою з рахунку позивача (а.с. 33).

26.06.2017 року позивач - державне підприємства “Народицьке спеціалізоване лісове господарство”, як замовник та відповідач - приватне підприємство “Вільхове”, як підрядник, уклали договір підряду № 2/БУД про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва (далі – Договір-3, а.с. 19-20), за умовами п. 1.1. якого підрядник зобов`язався на свій ризик, своєю найманою робочою силою, надати послуги із завершення будівельних робіт (оздоблювальні, покрівельні, малярні та штукатурні роботи і т.д., що віднесені до ДК 2013 код 43.39), у відповідності до умов цього договору, а також кошторису та протоколу погодження цін, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги.

Сторони Договору-3 погодили усі істотні умови цього договору, зокрема, домовилися про наступне:

п. 1.2. – за даним договором сторони затверджують кошторис, який є основою для виконання даного договору; надані послуги будуть здійснюватись за адресою: Житомирська обл., смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївстька, 129;

п. 2.1. – вартість послуг визначається сторонами на суму 127000 грн., а також по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах виконаних робіт;

п. 2.2. – акти виконаних робіт складаються і підписуються сторонами за один місяць і подаються виконавцем на підпис до 05 числа наступного місяця по формі КБ-2в та довідкою по формі КБ-3;

п. 2.3. – замовник зобов`язаний оплатити за надані послуги виконавцю згідно акту виконаних робіт по формі КБ-2в не пізніше 10 числа поточного місяця, або 50 % передоплатою;

п. п.3.1. -3.2.– замовник приймає виконану роботу і оплачує її результат на умовах,викладених у договорі; замовник проводить оплату на підставі нарядів та актів виконаних робіт встановленого зразка, що підтверджують виконання робіт, підписаних уповноваженими особами від замовника і підрядника;

п. 3.3. – замовник за згодою підрядника, може періодично проводити часткову оплату, по факту виконаних робіт (згідно з актом виконаних робіт);

п. 4.2.2. – підрядник зобов`язаний якісно і добросовісно виконувати роботу, передбачену цим договором та дотримуватись умов, зазначених цим договором;

п. 6.1. – договір набирає чинності із моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов`язань, за цим договором, але у будь-якому випадку не пізніше 31.12.2017 року. Будь-які зміни та доповнення до цього договору мають силу тільки у тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі і підписані обома сторонами.

Договір-3 підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

Із акта приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року № 1 форми КБ-2в та акта приймання-передачі робіт та послуг № 1537 від 21.07.2017 року вбачається, що відповідач виконав передбачені Договором-3 роботи з ремонту контори на загальну суму 126073 грн. 23 коп., а позивач ці роботи прийняв в повному обсязі і без зауважень (а.с. 61-64, 60).

На виконання Договору-3 позивач перерахував відповідачу 150000 грн. на підставі платіжних доручень: № 747 від 04.07.2017 року 10000 грн., № 1758 від 05.07.2017 року - 5000 грн., № 1779 від 07.07.2017 року - 15000 грн., № 1815 від 11.07.2017 року 10000 грн., № 1866 від 14.07.2017 року - 20000 грн., № 1896 від 18.07.2017 року - 25000 грн., № 1949 від 24.07.2017 року – 30000 грн., № 2079 від 04.08.2017 року – 35000 грн., (а.с. 37, 40, 43, 47, 50, 53, 56, 59), що підтверджено і виписками по рахунку позивача (а.с. 35-36, 38-39, 41-42, 44-46, 48-49, 51-52, 54-55, 57-58).

Таким чином, позивач на виконання договору про надання послуг, пов`язаних з лісництвом № 7 від 01.03.2017 року, договору підряду № 1/БУД про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва від 04.05.2017 року, договору підряду № 2/БУД про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва від 26.06.2017 року перерахував відповідачу 157511 грн. 20 коп., разом з тим відповідач виконав роботи на суму 126073 грн. 23 коп. що підтверджують акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року № 1 форми КБ-2в та акт приймання-передачі робіт та послуг № 1537 від 21.07.2017 року на вказану суму.

Відповідач в повній мірі не надав позивачу послуги та не виконав роботи за Договором-1 та Договором -2, акти здавання виконаних робіт не складено та не передано позивачу, проте господарської потреби у виконанні вказаних робіт у позивача немає, у зв`язку з чим позивач просить повернути 31437 грн. 97 коп. попередньої оплати, яка підтверджена відповідачем у акті звіряння взаємних розрахунків за період з листопада 2018 року по жовтень 2019 року (а.с. 29).

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору про надання послуг, пов`язаних з лісництвом № 7 від 01.03.2017 року, договору підряду № 1/БУД про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва від 04.05.2017 року, договору підряду № 2/БУД про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва від 26.06.2017 року перерахував відповідачу 157511 грн. 20 коп., вимоги позивача витікають із прав та обов`язків сторін за цими договорами, за правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань послуг і підряду, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про підряд визначені параграфом 1 глави 61 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір – розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами статей 837, 853 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903, ч. 1 ст. 905 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором; строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.3. Договору-1 сторони обумовили, що замовник проводить оплату наданих послуг протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

У п.п. 2.4, 3.3 Договору-2 сторони погодили, що замовник зобов`язаний оплатити за надані послуги виконавцю згідно акту виконаних робіт не пізніше 10 числа поточного місяця та замовник за згодою підрядника, може періодично проводити часткову оплату, по факту виконаних робіт (згідно з актом виконаних робіт);

Відповідно у п.п. 2.3., 3.3 Договору-3 сторони погодили, що замовник зобов`язаний оплатити за надані послуги виконавцю згідно акту виконаних робіт по формі КБ-2в не пізніше 10 числа поточного місяця, або 50 % передоплатою та замовник за згодою підрядника, може періодично проводити часткову оплату, по факту виконаних робіт (згідно з актом виконаних робіт).

Відповідно до встановлених обставин справи, позивач виконав свій обов`язок за Договорами, перерахував на користь відповідача оплату за надані відповідачем послуги та виконані роботи на загальну суму 157511 грн. 20 коп., відповідач виконав роботи на суму 126073 грн. 23 коп., що підтверджують акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року № 1 форми КБ-2в та акт приймання-передачі робіт та послуг № 1537 від 21.07.2017 року, решта робіт та послуг за договорами не виконав, кошти попередньої оплати у розмірі 31437 грн. 97 коп. не повернув, тому вимогу позивача про їх примусове стягнення суд вважає обґрунтованою, доказаною та такою, що підлягає задоволенню в судовому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на наявність доповнення № 1 до Договору-2 на підставі якого відповідачем виконано роботи з поточного ремонту Заліського лісництва позивача на суму 79818 грн., що підтверджено: зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва з поточного ремонту контори Заліського лісництва державного підприємства “Народицького лісгоспу”, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2017 року, договірною ціною на поточний ремонт контори Заліського лісництва державного підприємства “Народицького лісгоспу”, що здається в 2017 році, актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року форми КВ2в, які позивачем не оплачені, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Разом з тим, позивачем до відповіді на відзив надано копію договору підряду № 4/БУД про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва від 01.08.2017 року, укладеного сторонами. Предметом даного договору є надання відповідачем послуг позивачу з поточного ремонту контори Заліського лісництва державного підприємства “Народицького лісгоспу” вартістю 79818 грн., які позивачем повністю оплачені відповідно до наданих доказів.

Таким чином, надані відповідачем докази наявності заборгованості позивача за Договором-2 у розмірі 79818 грн. є неналежними доказами та підтверджують виконання відповідачем договору підряду № 4/БУД про надання інших робіт (послуг) із завершення будівництва від 01.08.2017 року, який не є предметом спору у даній справі. Тому вказані доводи відповідача суд визнає безпідставними і відхиляє.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч.1ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВРКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) – на будь якій стадії судового процесу;

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим, доказаним і таким, що підлягає задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Вільхове”, код ЄДРПОУ 41067627, місцезнаходження: 19736, Черкаська обл., Золотоніський район, с. Вільхи, вул. Гагаріна, буд. 2 на користь Державного підприємства “Народицьке спеціалізоване лісове господарство”, код ЄДРПОУ 34283057, місцезнаходження: 11401, Житомирська обл., смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 129 – 31437 грн. 97 коп. боргу, 2102 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 28.01.2021 року.

Суддя В.М. Грачов