Ухвала суду № 94489591, 28.01.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28 січня 2021 року Справа № 925/599/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача – представник не з`явився,

від відповідача – Шульгін Є.Г. - представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРФЛОТ”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬФА-ЕТЕКС”,

м. Черкаси

про стягнення 304 389 грн. 38 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРФЛОТ” до товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬФА-ЕТЕКС” про стягнення з відповідача збитків у розмірі 304 389 грн. 38 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що ним на виконання умов договору №01/06/17 від 01 червня 2017 року була надана відповідачу сировина та відповідна тара для пакування виготовленої відповідачем продукції, проте відповідач використавши лише частину тари (банки алюмінієві та гофроящики), залишок позивачу не повернув, чим порушив умови договору сторін. У зв`язку з цим позивач просить відшкодувати йому вартість неповернутої відповідачем тари для продукції у вигляді збитків у розмірі 304 389 грн. 38 коп.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08 липня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬФА-ЕТЕКС” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРФЛОТ” 302 974 грн. 32 коп. боргу та 4 553 грн. 73 коп. витрат на сплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 24 січня 2020 року рішення Господарського суду Черкаської області від 08 липня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2019 року у справі №925/599/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Відповідно до ст.ст. 6, 32 ГПК України вищезазначену справу 11 березня 2020 року передано на розгляд судді Васяновичу А.В.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 березня 2020 року справу №925/599/19 прийнято до свого провадження суддею Васяновичем А.В. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 год. 30 хв. 28 квітня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 29 жовтня 2020 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 29 жовтня 2020 року було оголошено перерву до 14 год. 30 хв. 09 листопада 2020 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 09 листопада 2020 року було оголошено перерву до 12 год. 00 хв. 18 листопада 2020 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 18 листопада 2020 року було оголошено перерву до 14 год. 30 хв. 12 січня 2021 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 12 січня 2021 року відкладено розгляд справу на 14 год. 30 хв. 28 січня 2021 року.

Позивач в судові засідання 12 січня 2021 року та 28 січня 2021 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Положеннями ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Частиною 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

У вказаному висновку суд звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яку було викладено у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі №910/8816/19, а також враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені в постанові від 25 листопада 2020 року зі справи №910/15226/19.

Судом у даній справі встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, позивач у судове засідання вдруге не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не подавав.

За висновком Верховного Суду, викладеному в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13 вересня 2019 року у справі №916/3616/15, положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19 зазначила, що приписи частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням його явки обов`язковою та викликом до суду.

Крім того, норми статті 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду.

При цьому судом враховано висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені в постанові від 22 грудня 2020 року зі справи №925/337/19.

За таких обставин суд вважає за необхідне позов товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРФЛОТ” залишити без розгляду.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРФЛОТ” до товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬФА-ЕТЕКС” про 304 389 грн. 38 коп. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя А.В.Васянович