Рішення № 94489584, 17.11.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Черкаси справа № 925/773/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участю представників сторін: позивача – Чернявського А.А. за довіреністю, відповідача – не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Черкаської міської ради до Приватного підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про стягнення 141079 грн. 62 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Черкаська міська рада, звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства “Інвестиційно-будівельна компанія “Будгарант” (далі – відповідач) про стягнення, на підставі договору оренди землі від 13.02.2006 року, 134024 грн. 55 коп. боргу з орендної плати за землю, 7055 грн. 07 коп. пені, що разом становить 141079 грн. 62 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за договором землі від 13.02.2006 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/773/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.08.2020 року (з урахуванням ухвали суду від 10.07.2020 року).

Відповідач в особі свого представника відзив на позов не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечив, подав суду 18.08.2020, 15.09.2020 року клопотання і заяву (вх. № 12612/20, 14197/20 а.с. 39, 48-49), в яких просив залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, як таку, що підписана особою, яка немає права її підписувати.

Ухвалою суду від 18.08.2020 року (в протоколі судового засідання) відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 12612/20 від 18.08.2020 року) та оголошено перерву в судовому засіданні до 17.09.2020 року.

Ухвалами суду від 17.09.2020 року, 13.10.2020 року. за клопотаннями відповідача, розгляд справи по суті відкладено на 17.11.2020 року.

У судовому засіданні 17.11.2020 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, відповідач явку представника повторно не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Рішенням дев`ятої сесії Черкаської міської ради від 31.01.2006 року № 9-86 «Про надання приватному підприємству «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» земельної ділянки в оренду в житловому районі «Перемога» між будинками по вул. Смілянській, 126 та по вул. 30-річчя Перемоги, 8» (а.с. 8):

затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» земельної ділянки в оренду в житловому районі «Перемога» між будинками по вул. Смілянській, 126 та по вул. 30-річчя Перемоги, 8 (п. 1);

надано приватному підприємству «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» земельну ділянку площею 8630 кв.м. в житловому районі «Перемога» між будинками по вул. Смілянській, 126 та по вул. 30-річчя Перемоги, 8 в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) під розташування та подальшу експлуатацію багатоповерхового житлового будинку за рахунок земель Черкаської міської ради. (п. 2);

зобов`язано приватне підприємство «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант»: замовити перенесення проекту відведення земельної ділянки в натуру (на місцевість) протягом двох місяців з дати прийняття рішення; укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснивши його державну реєстрацію та надати один примірник Черкаській міській раді (п. 3.1, п. 3.2.);

доручено управлінню земельних ресурсів та землеустрою Департаменту архітектури, будівництва та землеустрою протягом місяця з дати прийняття рішення видати заявнику чи особі, яка діє від його імені, рішення та проект договору оренди землі під підпис або направити листом з повідомленням (п. 4.1);

попереджено землекористувача про необхідність виконання своїх обов`язків відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України та про те, що право користування земельною ділянкою може бути припинено відповідно до вимог статей 141 та 143 Земельного кодексу України.

13.02.2006 року позивач - Черкаська міська рада, як орендодавець, та відповідач - приватне підприємство «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант», як орендар, уклали договір оренди землі (далі – Договір, а.с. 9-14), за умовами п.1.1 якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 31.01.2006 року № 9-86 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 8630 кв.м. в житловому районі «Перемога» між будинками по вул. Смілянській, 126 та по вул. 30-річчя Перемоги, 8 під розташування та подальшу експлуатацію багатоповерхового житлового будинку. За основним цільовим призначенням земельна ділянка відносить до земель житлової та громадської забудови.

Сторони погодили усі істотні умови договору, зокрема, такі:

п. 2.1. – в оренду (без права передачі в суборенду) передається земельна ділянка під розташування та подальшу експлуатацію багатоповерхового житлового будинку. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься:

- на період будівництва – до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (землі, що зайняті поточним будівництвом);

- після завершення будівництва – до категорії земель житлової забудови;

п. 2.4 – нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить:

- земель, що зайняті поточним будівництвом на нормативний термін будівництва, але не пізніше вводу об`єкта в експлуатацію – 519699 грн.;

- земель житлової забудови - 1039311 грн.;

п. 3.1. – договір укладено до 31.01.2055 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;

п. 4.1 - за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Розрахунок орендної плати:

- грошова оцінка земельної ділянки під розташування та подальшу експлуатацію багатоповерхового житлового будинку в житловому районі «Перемога» між будинками по вул. Смілянській, 126 та по вул. 30-річчя Перемоги, 8. Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Черкаси від 07.02.2006 року № 121-гр-2006 на час укладання цього договору становить:

- на нормативний термін будівництва, але не пізніше вводу об`єкта а експлуатацію – 519699 грн.;

- земель комерційного використання – 1039311 грн.;

- річна орендна плата за земельну ділянку під розташування та подальшу експлуатацію багатоповерхового житлового будинку в житловому районі «Перемога» між будинками по вул. Смілянській, 126 та по вул. 30-річчя Перемоги, 8 встановлюється в розмірі:

- 1% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 5197 грн. – за землі, що зайняті поточним будівництвом на нормативний термін будівництва, але не пізніше вводу в експлуатацію;

- 1% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 10393 грн. – за землі житлової забудови;

п. 4.2. – обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії;

п. 4.3. – орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним. Орендар бере на себе обов`язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях;

п. 4.5. – умови цього договору про розмір орендної плати можуть переглядатись також у випадках і з моменту:

зміни цільового призначення та (або) функціонального використання земельної ділянки або її частини;

зміни розміру земельного податку;

погіршення стану орендованої ділянки не з вини орендаря;

невиконання орендодавцем обов`язків щодо повідомлення орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, якщо це спричинило перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою;

будь-якої зміни розміру орендної плати, крім випадків передбачених п. 4.2. цього договору;

в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

В таких випадках у встановленому порядку вносяться зміни до цього договору;

п. 4.6. – за несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку;

п. 6.3. – передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі;

п. 14.1. – цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений їхніми печатками та зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» 18.02.2006 року за № 040677500081.

Як вбачається з акту приймання-передачі земельної ділянки від 13.02.2006 року, позивач на підставі рішення Черкаської міської ради від 31.01.2006 року № 9-86 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 8630 кв.м. в житловому районі «Перемога» між будинками по вул. Смілянській, 126 та по вул. 30-річчя Перемоги, 8 в оренду на 49 років під розташування та подальшу експлуатацію багатоповерхового житлового будинку (а.с. 18).

26.12.2006 року складено акт встановлення та погодження меж земельної ділянки приватному підприємству «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» площею 8630 кв.м. під розташування та подальшу експлуатацію багатоповерхового житлового будинку в житловому районі «Перемога» між будинками по вул. Смілянській, 126 та по вул. 30-річчя Перемоги, 8 (а.с. 19).

В порушення умов Договору відповідач сплатив орендну плату за землю не у повному обсязі та з порушенням строків її сплати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.08.2019 року у справі № 925/700/19 за позовом Черкаської міської ради до Приватного підприємства “Інвестиційно-будівельна компанія “Будгарант” про стягнення 321 764 грн. 16 коп. затверджено мирову угоду щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 13.02.2006 року у розмірі 321764 грн. 16 коп. за період з 01.08.2014 року по 31.03.2019 року, провадження у справі №925/700/19 з цієї підстави закрито.

Із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, видану Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкасах № 975/0/25-19 від 07.02.2019 року, грошова оцінка земельної ділянки площею 8630 кв.м. земель житлової та громадської забудови з кодом 02.03 (для будівництва і обслуговування багатоповерхового житлового будинку) становить 4873619 грн. 90 коп. (а.с. 25).

За розрахунком позивача, відповідачу нараховано орендну плату за період з 01.04.2019 року по 29.02.2020 року в сумі 134024 грн. 55 коп., яку відповідач не сплатив.

Крім того, за несвоєчасне внесення орендної плати на підставі п. 4.6. Договору позивач нарахував відповідачу до сплати 7055 грн. 07 коп. пені.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі від 13.02.2006 року. Вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до зобов`язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов`язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір – розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України «Про оренду землі», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такі способи захисту порушеного права особи як присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність і розмір спірної заборгованості з орендної плати за землю на підставі договору оренди землі від 13.02.2006 року за період з 01.08.2014 року по 31.03.2019 року відповідачем визнана шляхом погодження умов мирової угоди від 31.07.2019 року, яка затверджена ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.08.2019 року у справі № 925/700/19.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наявність і розмір спірної заборгованості відповідача з орендної плати за землю за період з 01.04.2019 року по 29.02.2020 року в сумі 134024 грн. 55 коп. позивачем доведено належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому вимога позивача про їх стягнення підлягає задоволенню у судовому порядку.

За порушення умов п.4.6. Договору щодо строку внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу до сплати 7055 грн. 07 коп. пені.

При вирішенні спору в частині стягнення спірної суми пені суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» N 14 від 17.12.2013 року.

Розрахунок пені позивача відповідає умовам п. 4.6. Договору та обставинам справи, є арифметично та методологічно правильним, тому пеня у заявленій сумі також підлягає до стягнення.

Твердження відповідача викладені у заявах про залишення позовної заяви без розгляду від 18.08.2020 року, 15.09.2020 року, щодо неналежності підпису секретаря міської ради Нищика Я.В. на позовній заяві від 05.06.2020 року суд відхилив, оскільки погоджена та підписана позовна заява 04.06.2020 року, а зареєстрована в канцелярії Черкаської міської ради лише 05.06.2020 року за № 2034-01-21 після чого її копія направлена до суду та відповідачу. Крім того, відповідач не надав суду заперечень щодо наявності боргу з орендної плати за договору оренди землі від 13.02.2006 року тому вказані доводи відповідача з наведених ним підстав суд визнає необґрунтованими і відхиляє, а позов задовольняє повністю.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч.1ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВРКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до умов Договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою, тому позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2116 грн. 19 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант», код ЄДРПОУ 33752870, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 242/1, офіс 803 на користь Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25212542, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36:

134024 грн. 55 коп. боргу з орендної плати, 7055 грн. 07 коп. пені для зарахування до міського бюджету м. Черкаси (рахунок: UA548999980334109812000023002; одержувач платежу: УК у м. Черкасах/Черкаси/18010600; код ЄДРПОУ: 38031150; Банк: Казначейство України (ЕАП); призначення платежу – орендна плата за землю з юридичних осіб);

2116 грн. 19 коп. судових витрат з зарахуванням на рахунок UA108201720344260002000083617, банк отримувача: УДКСУ у м. Черкасах, отримувач: Департамент фінансової політики Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 38764629.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.01.2021 року.

Суддя В.М. Грачов