Рішення № 94488491, 28.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2021Справа № 923/789/20

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз"доАкціонерного товариства "Укрпошта"простягнення 27 325 грн 19 коп.Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.08.2020 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" з вимогами до Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення 27 325 грн 19 коп. заборгованості за договором від 26.03.2019 № 1-15В-РГ, в тому числі: 16 990 грн 66 коп. основної заборгованості, 770 грн 66 коп. 3 % річних, 1 303 грн 18 коп. інфляційних втрат, 7 071 грн 34 коп. пені та 1 189 грн 35 коп. штрафу.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.08.2020 відкрито провадження у справі № 923/789/20.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.10.2020 справу № 923/789/20 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 923/789/20 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 відкрито провадження у справі № 923/789/20 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

18.12.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

04.01.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (постачальник за договором) та Акціонерним товариством "Укрпошта" (споживач за договором) укладено договір постачання природного газу № 1-15В-РГ (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати природний газ за кодом згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»: 09120000-6-газове паливо; за кодом УКТ ЗЕД: 2711210000-газ природний, споживачу в необхідних 5050 метрів кубічних (п.1.3 додатку № 1) для споживача підтверджених об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 2.2. договору обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого споживач набуває право санкціоновано відбирати газ із газорозподільної системи та оператором ГТС договору на транспортування природного газу; наявності попередньої оплати 30 % запланованих місячних обсягів поставки.

За умовами пункту 2.4. договору відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем, Кодексом газосховищ.

Згідно із пунктами 3.1., 3.2. договору постачальник забезпечує постачання підтвердженого обсягу природного газу споживачу протягом визначеного у додатку № 1 до даного договору періоду постачання.

Споживач 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, не пізніше 17 год. 00 хв. постачальнику на електронну адресу постачальника належним чином оформлену заявку на планові використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Дані заявки є невід`ємною частиною договору.

У разі відсутності письмової заявки, підтвердженим обсягом газу є плановий обсяг, визначений у додатку №1 до Договору.

Пунктами 3.3. - 3.7. договору встановлено, що постачальник підтверджує планові обсяги поставки газу за цим договором оператору ГТС відповідно до умов даного договору та фактично отриманої оплати за газ на відповідний місяць поставки, а саме:

- у разі здійснення попередньої оплати в сумі 30 % вартості природного газу в обсязі, зазначеному в заявці/додатку № 1, постачальник підтверджує 100 % планових обсягів;

- у разі здійснення попередньої оплати в сумі менше 30 % вартості природного газу в обсязі, зазначеному заявці/додатку № 1, постачальник підтверджує плановий обсяг виключно в межах сплачених коштів.

Сторони мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи.

Коригування (перегляд) планових місячних обсягів газу на 15 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про здійснення планових обсягів газу не менше ніж за 6 (шість) робочих днів відповідно до 15 числа розрахункового місяця.

Коригування (перегляд) планових місячних обсягів газу на 25 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про планових обсягів газу не менше ніж за 6 (шість) робочих днів відповідно до 25 числа розрахункового місяця.

За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях.

Підтверджені обсяги природного газу визначаються за правилами, встановленими Кодексом газотранспортної системи, та доводяться споживачу на умовах цього договору.

Відповідно до пунктів 3.9., 3.10. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному місяці поставки оформлюється актом приймання-передачі газу.

За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператор ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу на розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання ата приймання-передачі природного газу. У випадку не повернення примірника акта приймання-передачі у вказаний строк, природний газ вважається прийнятим споживачем за обсягом та вартістю.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

Пунктами 4.1., 4.1.1. договору визначено, що постачання газу здійснюється за ціною, що вільно встановлюється між постачальником та споживачем.

На момент укладення договору та по 01 травня 2019 діють граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів в розмірі 7 124,10 грн. за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1 424,82 грн, всього з ПДВ - 8 548,92 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 19.10.2018 № 867.

В подальшому ціна на газ визначається на офіційному веб-сайті постачальника. У разі зміни ціни постачальником, така ціна є обов`язковою для сторін даного договору. Споживач підписанням цього договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни.

Вартість місячного договірного обсягу газу, відповідного місяця постачання, визначається як добуток ціни газу та планового обсягу газу, визначеного сторонами на відповідний місяць постачання (п 1.3 додатку № 1 або відповідної заявки).

Вартість фактично поставленого споживачу обсягу газу, протягом відповідного місяця постачання, визначається як добуток ціни газу та обсягу фактично поставленого споживачу газу, за відповідний місяць постачання, згідно актів приймання-передачі.

Загальна вартість договору складається з місячних сум вартості фактично поставлених обсягів газу споживачеві, згідно актів приймання-передачі, складених сторонами протягом строку дії договору та складає 35 972 грн 83 коп., крім того ПДВ 7 194 грн 57 коп., всього з ПДВ 43 167 грн 40 коп. згідно актів приймання-передачі, складених сторонами протягом строку дії договору.

Сума договору може бути зменшена в залежності від реального фінансування зазначених потреб споживача та виключно у межах кошторисних призначень.

Відповідно до пункту 4.3. договору у разі зміни ціни на офіційному веб-сайті постачальника цін на газ, з урахуванням п. 5.4.4. даного договору, вони є обов`язковими за цим договором з моменту введення їх в дію (з дати, зазначеної у відповідному прейскуранті). Споживач самостійно відслідковує інформацію щодо ціни на відповідний місяць поставки і вважається повідомленим про зміну ціни з дати розміщення інформації на веб-сайті постачальника.

У разі, якщо споживач не погоджується на відповідні зміни, він має право відмовитися від даного договору в порядку, визначеному п. 5.1.4.

За приписами пункту 4.4. договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 30 % поточної оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в п. 1.3 додатку № 1 або відповідною заявкою споживача до 10 числа місяця поставки.

Сума платежу попередньої оплати розраховується як добуток ціни, визначеної на наступний період передоплати, на плановий обсяг природного газу по кожному об`єкту споживача, заявленого на наступний період передоплати. У разі відсутності інформації про ціну на наступний період передоплати до дня здійснення попередньої оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати за фактично поставлений природний газ за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць та/або акту звіряння.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання, і діє в частині постачання газу до 31 грудня 2019 включно, в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов`язків. Постачання природнього газу здійснюється з 01.01.2019 (пункт 9.9. договору).

Відповідно до додатку № 1 до договору від 26.03.2019 № 1-15В-РГ періодом постачання газу споживачу є рік, по 31.12.2019. Договірний плановий обсяг постачання/споживання газу протягом періоду постачання (у тисячах метрів кубічних) - 5050 м. Планові місячні обсяги постачання газу у розрізі кожного окремого місяця: січень - 422 м3; лютий - 422 м3; березень - 422 м3; квітень - 422 м3; травень - 422 м3; червень - 422 м3; липень - 422 м3; серпень - 422 м3; вересень - 422 м3; жовтень - 422 м3; листопад - 422 м3; грудень - 422 м3.

26.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (постачальник за договором) та Акціонерним товариством "Укрпошта" (споживач за договором) укладено додаткову угоду № 1 (далі - додаткова угода) до договору постачання природного газу від 26.03.2019 № 1-15В-РГ.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди сторони домовилися продовжити термін дії даного договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на 2020 рік, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків ціни договору, визначено в пункті 4.1. договору, а саме до 31.01.2020.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди сума збільшення за договором складає 2997,783 грн, крім того ПДВ - 599,55 грн, всього з ПДВ - 3597,28 грн, що становить не більше 20 відсотків від ціни договору.

Пунктом 3 додаткової угоди встановлено, що загальна вартість договору складається з місячних сум вартості фактично поставлених обсягів газу споживачеві згідно атів приймання-передачі, складених сторонами протягом строку дії договору та складає 38 970,56 грн, крім того ПДВ 7794,12 грн, всього з ПДВ 46764,48 грн, згідно актів приймання-передачі, складених сторонами протягом строку дії договору.

Пунктом 4 додаткової угоди визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання, і діє в частині постачання газу до 31.01.2020 включно, в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов`язків. Постачання природнього газу здійснюється з 01.01.2019.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору постачання природного газу від 26.03.2019 № 1-15В-РГ позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ відповідно до наявних в матеріалах справи копій актів приймання-передачі природного газу за січень 2019 року від 31.01.2019 на суму 12 207 грн 85 коп.; за лютий 2019 року від 28.02.2019 на суму 12 207 грн 85 коп.; за березень 2019 року від 31.03.2019 на суму 3 590 грн 54 коп.; за квітень 2019 року від 30.04.2019 на суму 3 599 грн 10 коп.; за травень 2019 року від 31.05.2019 на суму 3 476 грн 16 коп.; за червень 2019 року від 30.06.2019 на суму 3 258 грн 60 коп.; за липень 2019 року від 31.07.2019 на суму 2 922 грн 94 коп.; за серпень 2019 року від 31.08.2019 на суму 2 792 грн 38 коп.; за вересень 2019 року від 30.09.2019 на суму 2 709 грн 58 коп.; за жовтень 2019 року від 31.10.2019 на суму 1 128 грн 08 коп.; за листопад 2019 року від 30.11.2019 на суму 1 151 грн 15 коп.; за грудень 2019 року від 31.12.2019 на суму 1 091 грн 95 коп.

Судом встановлено, що акти за січень 2019 року від 31.01.2019 на суму 12 207 грн 85 коп. та за лютий 2019 року від 28.02.2019 на суму 12 207 грн 85 коп. не містять підпису уповноваженої особи споживача.

Всі інші акти з березня по грудень 2019 року підписані споживачем.

Суд зазначає, що відповідно до умов договору оплата послуг не ставиться в залежність від підписання/не підписання актів.

Крім того, згідно з пунктом 3.10. договору за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператор ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу на розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання ата приймання-передачі природного газу. У випадку не повернення примірника акта приймання-передачі у вказаний строк, природний газ вважається прийнятим споживачем за обсягом та вартістю.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення пункту 3.10. договору не виконав взяті на себе зобов`язання в частині надання постачальнику копії відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператор ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем, з огляду на що плата за спожиту послугу нарахована на об`єм, який отримано позивачем на підставі даних оператора ГТС.

У підтвердження спожитого об`єму природного газу відповідачем в спірний період (січень та лютий) додано до позовної заяви копії витягів з реєстру реалізації природного газу споживачами по постачальнику ТОВ "Херсонрегіонгаз".

Крім того, відповідно до абзацу другого пункту 3.8. укладеного сторонами договору споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого об`єму обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.

До того ж, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем, всупереч домовленостям між сторонами, при визначені обсягу спожитого газу застосовано постанову КМУ від 22.03.2017 № 187 та постанову НКРЕКП від 15.12.2016 № 2259.

Вказані твердження відхиляються судом з огляду на те, що обсяг споживання визначається оператором ГРМ, на підставі якого позивач здійснює нарахування та виставляє рахунок.

Так, з 01.07.2015 функції розподілу на території Херсонської області здійснює газорозподільне підприємство АТ "Херсонгаз", а функції постачання - ТОВ "Херсонрегіонгаз" (постачальник).

АТ "Херсонгаз" є оператором газорозподільних систем, підприємство, яке виконує функцію розподілу газу, відповідає за належне утримання мереж та устаткування, забезпечення оптимального тиску у розподільних мережах, ведення обліку використаних обсягів газу, підключення та відключення споживачів, забезпечення приладами обліку природного газу (лічильники).

У свою чергу ТОВ "Херсонрегіонгаз" забезпечує постачання природного газу та провадить нарахування за спожитий природний газ на підставі даних об`ємів газу, наданих оператором ГРМ (АТ "Херсонгаз").

Твердження відповідача про те, що від оператора ГРМ не надходило пропозиції про встановлення лічильника газу відхиляються судом, оскільки позивач не є оператором ГРМ, а тому питання щодо встановлення лічильника газу не відноситься до його компетенції.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати коштів за договором постачання природного газу від 26.03.2019 № 1-15В-РГ, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем, з урахуванням часткових оплат, у розмірі 16 990 грн 66 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати на суму 16 990 грн 66 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повної та своєчасної оплати поставленого позивачем природного газу за договором постачання природного газу від 26.03.2019 № 1-15В-РГ, та факту наявності заборгованості у розмірі 16 990 грн 66 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, позивачем нараховано відповідачу 770 грн 66 коп. 3 % річних, 1 303 грн 18 коп. інфляційних втрат, 7 071 грн 34 коп. пені та 1 189 грн 35 коп. штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що у разі невиконання споживачем умов пункту 4.4. цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступню поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 4.4. цього договору він у безспірному порядку повинен сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пункту 6.2. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого позивачем природного газу за договором постачання природного газу від 26.03.2019 № 1-15В-РГ, вимоги позивача про стягнення з відповідача 770 грн 66 коп. 3 % річних, 1 303 грн 18 коп. інфляційних втрат, 7 071 грн 34 коп. пені та 1 189 грн 35 коп. штрафу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрпошта" (вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 21560045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (вул. Михайлівська, 18, м. Херсон, 73025, ідентифікаційний код 39500143) заборгованість у розмірі 16 990 (шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 66 коп. основної заборгованості, 770 (сімсот сімдесят) грн 66 коп. 3 % річних, 1 303 (одна тисяча триста три) грн 18 коп. інфляційних втрат, 7 071 (сім тисяч сімдесят одна) грн 34 коп. пені, 1 189 (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять) грн 35 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька