Ухвала суду № 94488084, 25.01.2021, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"25" січня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/891/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали

за позовом Державного навчального закладу «Ужгородський центр професійно-технічної освіти», м. Ужгород

до відповідача 1 Товариства з додатковою відповідальністю «Виробничо-торгове підприємство», м. Ужгород

до відповідача 2 Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про визнання недійсним та скасування рішення ради в частині та зобов`язання передати майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить частково визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 20.12.2000 року № 232 «Про оформлення права власності» та рішення від 20.07.2011 року № 266 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна та внесення змін до рішення» в частині видачі дозволу на отримання свідоцтва про право власності на складське приміщення, зазначене в плані будівлі під літерою Е, загальною площею 149,5 м.кв., що розміщене за адресою: м. Ужгород, вул. Бородіна, 14; визнати частково недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 190868 від 27.09.2011, видане виконкомом Ужгородської міської ради відповідачу 1 - Товариству з додатковою відповідальністю «Виробничо-торгове підприємство». Іншими вимогами є витребувати від відповідача 1 - Товариства з додатковою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство" державне майно – склад, зазначений в плані будівлі під літерою Е, загальною площею 149,5 м.кв., що розміщений за адресою: м. Ужгород, вул. Бородіна, l4 та зобов`язати передати його балансоутримувачу-Державному навчальному закладу «Ужгородський центр професійно-технічної освіти». Позов заявлено на підставі статті 41 Конституції України, ст. ст. 231, 326 Цивільного кодексу України.

Позовна заява № 739 від 22.12.2020 року підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Перед відкриттям провадження у справі суд перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підтвердження сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви позивачем додано платіжні доручення №166 від 18.12.2019 на суму 2102,00 грн, № 6 від 28.01.2020 на суму 5000,00 грн та № 21 від 28.01.2020 на суму 585,00 грн.

Судом встановлено, що за інформацією автоматизованої системи документообігу суду «Діловодство спеціалізованого суду» («контроль одинакових платіжок») позивачем вже подавались вказані платіжні доручення як доказ сплати судового збору в іншій господарській справі- №907/821/19. Така позовна заява залишена без розгляду на підставі ухвали суду від 19.11.2020, про що повідомив і сам позивач. Поряд з цим, жодних висновків щодо повернення судового збору така ухвала не містить.

За таких обставин, платіжні доручення №166 від 18.12.2019 на суму 2102,00 грн, № 6 від 28.01.2020 на суму 5000,00 грн та № 21 від 28.01.2020 на суму 585,00 грн не можуть підтверджувати сплату позивачем судового збору у встановленому порядку за подання до господарського суду даного позову від 22.12.2020 №739.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі – Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з пунктом 2 статті 4 Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях, - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Такий висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 № 907/9/17.

За таких обставин, оскільки позивачем заявлено три немайнові вимоги та одну майнову вимогу, належний до сплати розмір судового збору повинен складати 2102,00 грн*3 + (1,5% відсотки вартості майна, про витребування якого заявлено вимогу (4667,00 грн), але не менше 2102,00 грн та не більше 735700,00 грн) 2102,00 грн =8408,00 грн.

Навіть у випадку наявності підстав для врахування поданих платіжних доручень як доказів сплати за звернення до суду саме з цим позовом, такі не були б належними з точки зору дотримання вимог щодо належдного до сплати розміру судового збору.

Зважаючи на це, суд констатує, що при зверненні з цим позовом до суду позивач не дотримав вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Далі, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Всупереч наведеному, позивачем не подано жодних правовстановлюючих документів на підтвердження викладених у позові обставин. Стверджуючи про те, що оперативне управління спірним майном здійснюється Міністерством освіти і науки України, позивачем не подано доказів наведеного.

Суд також звертає увагу, що долучена позивачем копія листа з вихідним номером 86 взагалі нечитабельна.

За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Державного навчального закладу «Ужгородський центр професійно-технічної освіти», м. Ужгород № 739 від 22.12.2020 (Вх. № 02.3.1-06/937/20 від 23.12.2020) - залишити без руху.

2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області зазначених в мотивувальній частині даної ухвали доказів у строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що:

- в разі усунення недоліків позовної заяви в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу;

- в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Звернути увагу заявнику, що:

- заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України.

- у випадку подання доказів до суду у всіх учасників справи існує обов`язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (частина 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

- Главою 6 Господарського процесуального кодексу України врегульовано поняття, обчислення, зупинення процесуальних строків, наслідки їх пропуску, а також підстави та порядок їх поновлення чи продовження.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (29.01.2021) та оскарженню не підлягає.

Суддя Андрейчук Л.В.