Вирок № 94487909, 25.01.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/928/2020

Справа № 428/10995/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Бавикіної А.С.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370001783 від 11.11.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-07.05.2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. (штраф сплачено згідно квитанції № 11 від 07.05.2020 року),

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2020 року, у денний час доби, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_2 , прийшов до своєї знайомої ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , після чого разом з ОСОБА_4 та іншими особами, у тому числі ОСОБА_1 , в кімнаті кухні стали розпивати алкогольні напої та спілкуватись між собою. Через деякий час ОСОБА_1 сп`янів та пішов спати до іншої кімнати, залишивши на столі в кухні свій мобільний телефон «Xiaomi» модель Redmi 8 3/32 GB в копусі кольору «Sapphire Blue». Після цього, ОСОБА_2 , зайшовши до кухні побачив на столі вказаний мобільний телефон. В цей час у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення вищевказаного мобільного телефону. Реалізуючі свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , діючи повторно, умисно, протиправно, усвідомлюючи противоправний характер своїх злочинних дій, керуючись корисливим мотивом, переконавшись у тому, що інші особи у кухні відсутні та за його діями ніхто не спостерігає і не може йому перешкодити, таємно, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон модель «Xiaomi» модель Redmi 8 3/32 GB в копусі кольору «Sapphire Blue», який належить ОСОБА_1 .

Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду, згідно висновку судово – товарознавчої експертизи, на суму 2884 гривні 90 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

24.12.2020 року під час досудового розслідування між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 , на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України було укладено угоду про примирення.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та остаточно примирився з представником потерпілого, сторони досягли відповідних домовленостей: обвинувачений ОСОБА_2 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, погоджуючись на призначенні покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про примирення, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про примирення укладена ним з потерпілим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Потерпілий ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченим ОСОБА_2 визначені у ст. 473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду наполягав на її затвердженні судом. Крім того, потерпілий зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з підозрюваним добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши пояснення обвинуваченого та потерпілого, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з`ясувавши у представника потерпілого розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з`ясовано, що представник потерпілого цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 24.12.2020 року між потерпілим та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 469, ст. 471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим та потерпілим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченого ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого – щире каяття та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходило, а тому підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 24.12.2020 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370001783 від 11.11.2020 року, відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-1360е від 30.11.2020 року, які згідно довідки складають 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп. в дохід держави. ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження)

Речові докази: мобільний телефон модель «Xiaomi» модель Redmi 8 3/32 GB в копусі кольору «Sapphire Blue», який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_1 – залишити у власності останнього.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова