
Кримінальне провадження № 1-кп/428/929/2020
Справа № 428/11016/20
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2021 року м.Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Комплєктової Т.О.,
за участю секретаря Кожем`яки А.В.,
прокурора Івчук С.В.,
захисника Гавриленка О.І.,
обвинуваченої ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370000877 від 07.05.2020 року, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянки України, українки, з професійною технічною освітою, не заміжньої, інваліда ІІІ групи, яка має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В 2014-2015 році (більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим), ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого помешкання, а саме: АДРЕСА_1 , разом з військовослужбовцем батальйону «Айдар», анкетні дані якого вона не пам`ятає, на спір виграла у останнього 2 предмети зовні схожі на корпус гранати типу Ф-1 зеленого кольору, після чого у останньої раптово виник злочинний намір, спрямований на придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, реалізуючи який, усвідомлюючи, що ці предмети можуть вибухнути, ОСОБА_1 почала зберігати вищевказані гранати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
14.05.2020, під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено 2 предмети зовні схожі на корпус гранати типу Ф-1 зеленого кольору, предмет зовні схожий на підривач ручної гранати.
Згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи, надані на дослідження предмети є конструктивно – оформленими зарядами вибухової речовини – двома корпусами ручної осколкової гранати Ф-1 та засобом ініціювання вибуху – запалом УЗРГМ-2 для ручних гранат РГД-5, Ф-1, Рг-42.У конструктивному поєднанні один з корпусів ручної осколкової гранати Ф-1 з запалом УЗРГМ-2 будуть являтися бойовим припасом – ручною осколковою гранатою Ф-1. Два корпуси ручної осколкової гранати Ф-1, містять заряд бризантної вибухової речовини (тротил, запал УЗРГМ-2 містить заряд комбінованої вибухової речовини (ТНРС + азид свинцю, та ТЕН або гексоген). Надані на дослідження об`єкти придатні до вибуху.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України – придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
24.12.2020 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Івчук С.В., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_1 , за участю захисника Гавриленка О.І., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачена ОСОБА_1 під час судового розгляду повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі повідомленої їй 24.12.2020 року підозри, погоджуючись на призначенні покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, із звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винуватою себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялася. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз`яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Прокурор Івчук С.В. в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.
Захисник Гавриленко О.І. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисною та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваною вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Згідно до ст. 474 ч. 3 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Відповідно до ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України – придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 24 грудня 2020 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Івчук С.В. та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченою скарги не подавались.
Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої – щире каяття та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.
Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання. Також суд вважає необхідним покласти на обвинувачену ОСОБА_1 обов`язки у відповідності зі ст. 76 ч. 1 КК України.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України та долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 грудня 2020 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Івчук С.В. та підозрюваною ОСОБА_1 за участю захисника Гавриленка О.І. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370000877 від 07.05.2020 року відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової вибухотехнічної експертизи № 19/113/11-122д від 29.05.2020 року, що згідно довідки складає 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп. в дохід держави (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження)
Речові докази: сейф-пакети № 2739894, з важелем, кільцем з чекою, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області – знищити.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.
Суддя: Т. О. Комплєктова
Судове рішення № 94487887, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 22.01.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 428/11016/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: