Ухвала суду № 94487879, 28.01.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" січня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/92/21

Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,

розглядаючи заяву про забезпечення позову у справі

за позовом: ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "НІРОЛ"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "НІРОЛ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Нірол".

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем та відповідачем 1 було укладено фіктивний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НІРОЛ" від 28.02.2019р., який укладався з метою забезпечення зобов`язань за договором позики, який мав укладатися в майбутньому.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна (що належить на праві власності ТОВ "НІРОЛ"): об`єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 3313309.

Також, просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, що складається з комплексу виробничих будівель загальною площею: 1327,1 кв.м. (складові частини: 1 - приміщення контори, котельні, майстерні для робітників, гаража А, А1, загальною площею 215,3кв.м.; 2 - будівля столярного цеху, Б загальна площа: 291,4 кв.м.; 3 - склад будівельних та сипучих матеріалів, В, В1 загальною площею:172,9 кв.м.; 4 - столярний цех, Г загальною площею 551,3 кв.м.; 5 - склад будівельних матеріалів, Д загальна площа: 96,2кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН: 3313309.

Заявник вказує, що чоловік ОСОБА_2 неодноразово вказував, що майно ТОВ "Нірол" буде продано після призначення у ТОВ "Нірол" нового керівника.

ОСОБА_1 зазначає, що в разі задоволення позову відповідач втратить контроль над ТОВ "НІРОЛ" і його майном, та відповідно право розпорядження, володіння та користування вищевказаним нерухомим майном, а тому незабезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява не може бути задоволена з таких підстав.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту, метою запровадження якого є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за умови існування очевидної небезпеки шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності з позовними вимогами.

Згідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

З огляду на предмет спору у даній справі, судове рішення, у разі задоволення якого, не вимагатиме примусового виконання, тому в даному випадку не підлягає з`ясуванню та дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а підлягає дослідженню та встановленню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Так, предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "НІРОЛ" від 28.02.2019р.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає позовним вимогам, оскільки позивач заявив вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, проте не заявлено жодних вимог стосовно нерухомого майна ТОВ "НІРОЛ", а отже, виконання можливого рішення суду за вказаними позовними вимогами не залежить від застосування судом заходів забезпечення позову та не призведе до захисту ймовірно порушених прав позивача.

У випадку прийняття судового рішення про визнання недійсним договору, який є предметом судового позову, саме у сторін договору виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та характеру вимог, позивач не ставив на розгляд суду жодної з вимог, яка б потребувала виконання судового рішення державною виконавчою службою та у разі задоволення позову, достатнім є лише судове рішення, що набрало законної сили, а видача наказу та примусове виконання рішення за заявленими позовними вимогами не буде провадитись.

Таким чином, заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони відчуження та проведення реєстраційних дій з нерухомим майном відповідача 2 не є адекватними заявленим вимогам, не перебувають у зв`язку з предметом позовних вимог, а тому підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині відсутні.

Крім того, слід зазначити, що факт належності відповідачу 1 частки у статутному капіталі ТОВ "НІРОЛ" не є тотожним поняттю наявності у цієї особи права розпорядження нерухомим майном вказаного товариства, на яке позивач просить накласти арешт та заборону відчуження.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Відповідно до ч.10 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

За вказаних вище обставин, з огляду на предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що захід забезпечення позову, про який заявив позивач, не відповідає принципам співмірності та адекватності із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2- позивачу (рек. з повід)