Рішення № 94487839, 26.01.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/301/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання Стретович Н.К.

за участю представників учасників справи:

- від прокуратури: Вихристюк О.Л. - службове посвідчення № 058878 від 21.12.2020

- від позивача: не прибув

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (Житомирська область, Бердичівський район, с. Швайківка)

до Фізичної особи - підприємця Мкртчяна Артема Габріеловича (Житомирська область, м. Бердичів)

про розірвання договору оренди та повернення майна

У засіданні суду оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

Керівник Бердичівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до ФОП Мкртчяна А.Г. про стягнення 9129,64 грн. боргу по орендній платі, 4824,18 грн. пені, 912,96 грн. штрафу; розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади від 04.05.2017 № 1 та повернення окремого індивідуально визначеного майна, стягнення понесених судових витрат у розмірі 6306,00 грн.

В обґрунтування поданої позовної заяви вказано, зокрема, що відповідач, порушуючи умови договору, не виконує з січня 2019 року взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендних платежів; в порядку ст.ст. 291 ГК України, 651 ЦК України, ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" прокурор вважає, що спірний договір може бути розірваний за рішенням суду, оскільки орендарем не виконуються умови договору; за наслідками розірвання договору спірне майно підлягає поверненню шляхом підписання акту приймання - передачі.

Ухвалою від 07.04.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду (а. с. 89).

Відповідними ухвалами від 28.10.2020 господарський суд постановив:

- закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 9129,64 грн. боргу по орендній платі, 4824,18 грн. пені, 912,96 грн. штрафу у зв`язку з відсутністю предмету спору за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; вважати заявленим до розгляду спір про розірвання договору оренди №1 від 04.05.2017; зобов`язання відповідача повернути їдальню площею 96,7 кв. м. (Бердичівський район, с. Райки, вул. Центральна, 24) шляхом підписання акту приймання - передачі;

- повернути Житомирській обласній прокуратурі з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 2102,00 грн. (а. с. 201 - 203 у т. 1).

Ухвалою від 11.12.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.01.2021 о 10:30 (а. с. 17 у т. 2).

Швайківською сільською радою у клопотанні від 10.12.2020, вих. № 03.1-27/1364 повідомлено про вирішення справи мирним шляхом у зв`язку зі сплатою відповідачем заявлених до стягнення платежів, відсутність претензій до відповідача та про розгляд справи без участі повноважного представника (а. с. 19 у т. 2).

26.01.2021 до суду електронною поштою від представника відповідача надійшло клопотання від 26.01.2021 про проведення розгляду справи без його участі, врахування позиції Північно-західного апеляційного суду, викладену у постанові від 30.11.2021 у справі № 906/292/20, та залишення позову без розгляду (а. с. 22 у т. 2).

Присутня в засіданні суду прокурор підтримала позовні вимоги щодо розірвання договору оренди №1 від 04.05.2017; зобов`язання відповідача повернути спірне майно з підстав, викладених у заяві від 27.10.2020, вих. №31-94-5166вих-20 (а. с. 187, 188 у т.1; а. с. 5 - 7 у т. 2); надала клопотання від 26.01.2021 про долучення до справи копій листів Бердичівської місцевої прокуратури вих. №31-94-769 вих-20 від 07.02.2020 та Швайківської сільської ради вих. 147, від 13.02.2020 (а. с. 23-25 у т. 2).

Як вбачається з відзиву на позовну заяву від 04.09.2020 (а. с. 152 - 154 у т. 1), відповідач заперечив проти позовної заяви.

Судом долучено до матеріалів справи постанову Північно-західного апеляційного суду від 30.11.2021 у справі № 906/292/20, отриманої із електронної системи "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) (а. с. 26 - 30 у т. 2).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурора, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

04.05.2017 між Райківською сільською радою (правонаступник - Швайківська сільська рада) (далі - орендодавець, позивач) та ФОП Мкртчяном А.Г. (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди № 1 індивідуального (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади села Райки (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлового приміщення, а саме їдальня (далі - майно) площею 96,7 кв.м., розміщене за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Райки, вул. Центральна, буд. 24, що перебуває на балансі Райківської сільської ради (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з звітом про незалежну оцінку №18/04 на 04.04.2017 і становить за незалежною оцінкою 44792,00 грн. (без ПДВ).

Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою проведення підприємницької діяльності, а саме: розміщення кафе.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передавання майна (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада села, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 3.1 договору орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За п. 3.7 договору орендна плата перераховується за нерухоме майно 100% орендної плати - орендодавцеві, щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця.

Згідно з п. 3.8 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та/або орендодавцю у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом, не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (п. 3.9 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору, його укладено строком на два роки та 360 днів, що діє з 04.05.2017 до 30.04.2019 включно.

За п. 10.3 договору зміни до умов договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору (п. 10.4 договору).

Про факт передачі об`єкту оренди свідчить акт приймання-передачі приміщень від 04.05.2017 (додаток № 2 до договору) (а. с. 20 у т. 1).

До договору укладено додаткову угоду № 2 від 21.01.2019 (а. с. 21 у т.1), оскільки згідно з рішенням Об`єднаної територіальної громади Швайківської сільської ради від 11.01.2019 № 14 "Про реорганізацію Мирославської, Райківської, та Слободищенської сільських рад шляхом приєднання до Швайківської сільської ради Житомирської області Бердичівського району" (а. с. 28,29 у т. 1) внесено зміни до п.п. 1.1 та 11 договору.

Так, п. 1.1 договору викладено у такій редакції: "Замінити назву Райківської сільської ради на нову: Швайківської сільської ради".

З приводу викладеної обставини, сторонами складено акт приймання-передачі приміщень від 21.01.2019 (а. с. 22 у т. 1).

У позовній заяві прокурором зазначено, що відповідач з січня 2019 року не виконує взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендних платежів.

Невиконання орендарем обов`язків за договором оренди щодо оплати орендних платежів стало підставою для звернення прокурора з позовом про стягнення боргу з орендної плати, розірвання договору оренди комунального майна і його повернення, так як систематична несплата орендної плати є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти, тобто є самостійною, достатньою та вичерпною підставою для розірвання договору.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано главою 53 ЦК України та главою 20 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Згідно з ч. ч. 2, 5 ст. 654 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

За ч. ч. 4, 5 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

3. Висновок господарського суду щодо обгрунтованості позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення окремого індивідуально визначеного майна шляхом підписання акту приймання-передачі.

За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою терміну "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладанні договору".

Таким чином, істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2018 у справі № 910/20219/17).

Іншим критерієм істотності порушення договору у законі зазначається термін "шкода", який слід тлумачити з урахуванням ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, а істотний негативний вплив на інтереси потерпілої сторони визначається, виходячи з розміру завданої порушенням шкоди, який не дозволяє цій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

Слід зауважити, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Однак правом ініціювати питання про розірвання договору в судовому порядку з огляду на положення ст. 651 ЦК України, наділені виключно сторони такого правочину. Отже, за загальним правилом, встановленим чинним земельним, господарським і цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

Зважаючи на сплату відповідачем в повному обсязі 9129,64 грн. боргу по орендній платі, 4824,18 грн. пені, 912,96 грн. штрафу, враховуючи відсутність претензій у Швайківської сільської ради як орендодавця до відповідача та відсутність вимоги щодо розірвання спірного договору оренди та повернення майна у комунальну власність територіальної громади, суд прийшов до висновку про відсутність обставин, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору (у розумінні положень ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Відповідач має намір продовжувати користуватися об`єктом оренди на підставі спірного договору, а Швайківська сільська рада проти цього не заперечує.

Крім того, в матеріалах справи є рішення Швайківської сільської ради Бердичівського району від 16.08.2019 № 314 "Про затвердження висновків про вартість об`єкта приватизації", яким надано дозвіл відповідачу на виготовлення документації на поліпшення орендованого приміщення (а. с. 180 у т. 1).

За таких обставин слід відмовити в задоволенні позовної вимоги в цій частині.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди, відсутні підстави для задоволення похідної позовні вимоги про зобов`язання ФОП Мкртчяна А.Г. повернути спірне окреме індивідуально визначене майно шляхом підписання акту приймання-передач, тому слід також відмовити в позові в цій частині.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

4. Щодо наявності процесуальних підстав для розгляду по суті позову прокурора та їх відсутності для залишення позову без розгляду за клопотанням представника відповідача від 26.01.2021.

Обґрунтовуючи процесуальні підстави представництва інтересів держави в особі Швайківської сільської ради, прокурором зазначено, що Швайківською сільською радою не вжито заходів для стягнення боргу з відповідача по сплаті орендної плати, який її не сплачував з січня 2019, посилаючись на ст. 131-1 Конституції України, ч.4 ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурором наголошено на бездіяльності Швайківської сільської ради, пов`язаною з невжиттям заходів до стягнення боргу з відповідача по орендній платі.

Так, з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру щодо дотримання Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Бердичівською місцевою прокуратурою направлено Швайківському сільському голові відповідний запит вих. № 31-94-769вих-20, від 07.02.2020 (а. с. 24 у т. 2).

У відповідь на вказаний запит Швайківським сільським головою Яригіним Т.П. листом вих. № 147, від 13.02.2020 направлено прокурору, зокрема, копію договору укладеного з ФОП Мкртчяном А.Г. з додатками та повідомлено про розміри заборгованості за оренду комунального майна, витрат на комунальні послуги (електроенергія) (а. с. 25 у т. 2).

В матеріалах справи також є лист Бердичівської місцевої прокуратури від 16.03.2020, вих. № 31-94-1645вих-20 (а. с. 38 - 41 у т. 1), яким у відповідності до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено про представництво інтересів сільської ради в суді.

Позовна заява керівником Бердичівської місцевої прокуратури датована та відправлена на адресу господарського суду 18.03.2020 (а. с.1, 43 у т.1).

23.03.2020 вказана позовна заява надійшла до Господарського суду Житомирської області, про що свідчить відбиток штемпеля господарського суду.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що прокурором була надана Швайківській сільській раді можливість у розумні строки (з 07.02.2020) відреагувати на імовірні порушення відповідача, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову, чи вчинення інших дій для вирішення ситуації або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність порушення, чого не було зроблено Швайківською сільською радою.

За наявності таких доводів, до позовної заяви прокурора не могли бути застосовані положення, передбачені ст. 174 ГПК України, виходячи з того, що згідно із ч. ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Судом встановлено, що Швайківською сільською радою не здійснювалися заходи щодо стягнення боргу по орендній платі з відповідача, що призвело до утворення заборгованості за період з січня 2019 року до січня 2020 року в сумі 9129,64 грн. станом да дату звернення із позовною заявою до господарського суду.

5. Щодо виявлених порушень, допущених Швайківською сільською радою.

Статтею 7 Конституції України закріплено, що в Україні визначається та ґарантується місцеве самоврядування.

Згідно з ст. 142 Конституції України матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон України) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і законів України, спільного майна територіальних громад, кожне порушення закону та неефективне використання комунального майна є порушенням законних інтересів територіальної громади міста, яка реалізує свої повноваження через відповідну міську раду, що в свою чергу, завдає суттєвої шкоди інтересам держави, спричиняє підрив основ фінансово-економічної діяльності міста та держави в цілому.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 60 Закону України органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Оскільки Швайківська сільська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, вона діє в інтересах територіальної громади, що виконує управлінські функції з надання у користування комунального майна та надходження коштів від його використання.

Відповідно до п. 8.1 договору оренди орендодавець має право контролювати виконання умов договору та використання майна, переданого в оренду за договором, і у разі необхідності вживати відповідних заходів реагування.

Відповідач, порушуючи умови укладеного договору оренди, не виконував взяті зобов`язання щодо сплати орендних платежів належним чином з січня 2019 року.

Швайківською сільською радою не вживались заходи щодо стягнення з ФОП Мкртчяна А.Г. орендної плати; не порушувалось питання щодо розірвання договору оренди у зв`язку з невиконанням його умов.

Слід зазначити, що у пунктах 37-40, 43-47 постанови Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

За ч. 1 ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

З огляду на викладене суд вважає, що у зв`язку з неналежним виконанням своїх повноважень Швайківською сільською радою щодо вжиття заходів цивільно -правового характеру стосовно стягнення з ФОП Мкртчян А.Г. заборгованості до місцевого бюджету, відбулося порушення майнових інтересів територіальної громади, які полягають у повному та своєчасному надходженні до місцевого бюджету коштів для задоволення потреб, забезпечення гарантованих державою прав, а також виконання цільових програм розвитку та соціального забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

Тому господарський суд визнав за необхідне направити окрему ухвалу Швайківській сільській раді в справі для її розгляду та відповідного реагування.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Разом з тим, ч. 9 ст. 129 ГПК України унормовано, що, зокрема, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати за договором, що стало підставою для звернення прокуратури до суду з позовною заявою, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 246 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в позові в частині вимог щодо розірвання договору оренди від 04.05.2017 № 1, укладеного між Швайківською сільською радою (Райківська сільська рада ) та Фізичною особою - підприємцем Мкртчяном Артемом Габріеловичем.

2. Відмовити в позові в частині вимог щодо зобов`язання Фізичної особи - підприємця Мкртчяна Артема Габріеловича повернути окреме індивідуально визначене майно, а саме: їдальню, площею 96,7 кв.м., яка розташована за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Райки, вул. Центральна, 24 шляхом підписання акту приймання-передачі.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Мкртчяна Артема Габріеловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950):

- 4204,00 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.01.21

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - прокуратурі Житомирської області

3 - Бердичівській місцевій прокуратурі на електронну адресу: bmpzpost@zhit.gp.gov.ua

4 - Швайківській сільській раді на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

5 - ФОП Мкртчяну А.Г., представнику на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2