Рішення № 94487748, 27.01.2021, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1793/20

Провадження № 2/419/12/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді – Мартинюка В. Б.,

за участю: секретаря – Московченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 03.09.2011 року ОСОБА_1 відкрив кредитний рахунок та останньому було встановлено кредитний ліміт, який було в подальшому збільшено до 300 грн. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. Станом на 31.07.2020 року за ним утворилась заборгованість в загальній сумі 213139,86 грн., яка складається з 299,32 грн. заборгованість за тілом кредиту, 207340,54 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 5500 грн. нарахована пеня, 0,00 грн. заборгованість за комісією. Позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість у загальній сумі 135155,55 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 299,32 грн. і заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 03.09.2011 року по 31.08.2019 у сумі 134856,23 грн., та витрати по оплаті судового збору в сумі 2102 грн.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» Кіріченко В.М. в судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не надав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки судне повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надсилання повістки про виклик до суду засобами поштового зв`язку та шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Новоайдарського районного суду Луганської області офіційного веб-порталу Судової влади України (а.с. 55), заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

27.01.2021 року Новоайдарським районним судом Луганської області було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з копією анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку №б/н, ОСОБА_1 виявив бажання отримати на своє ім`я платіжну картку. Разом з тим, у вказаній анкеті-заяві відсутні відомості щодо бажаної ОСОБА_1 типу картки, розмірів кредитного ліміту по платіжній картці і процентної ставки.

Суд дійшов такого висновку, виходячи з того, що навпроти записів «картка «Універсальна», «картка класу Gold», «пенсійна картка», «зарплатний пакет», «послуга накопичення «Скарбничка» не стоїть відповідна позначка, а в графі «бажаний кредитний ліміт по платіжній картці «Універсальна» / класу Gold» не вказано відповідного розміру у грн., а графа щодо розміру базової процентної ставки по кредитному ліміту відсутня.

При цьому в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку №б/н, підписаної відповідачем, дійсно зазначено, що вказана анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Водночас, у вказаній анкеті-заяві відсутня позначка навпроти графи «пам`ятку клієнту, що містить також Тарифи та основні умови обслуговування і кредитування, отримав(-ла) та ознайомився(-лась) з її змістом під підпис».

Згідно із витягом з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» зазначені умови кредитування з використанням кредиток «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract» і «Універсальна Gold» із відповідними базовими відсотковими ставками на місяць, пільговими періодами, обов`язковими щомісячними платежем, пенями за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штрафами.

Згідно з розрахунком заборгованості, зробленим позивачем, ОСОБА_1 станом на 31.07.2020 року має заборгованість в загальній сумі 213139,86 грн., яка складається з 299,32 грн. заборгованість за тілом кредиту, 207340,54 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 5500 грн. нарахована пеня, 0,00 грн. заборгованість за комісією. Позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість у загальній сумі 135155,55 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 299,32 грн. і заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 03.09.2011 року по 31.08.2019 у сумі 134856,23 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання були розроблені АТ КБ «Приватбанк», то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В анкеті-заяві ОСОБА_1 процентна ставка не зазначена у відповідному розмірі. Крім того, у цій анкеті-заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Довідка про умови кредитування з використанням кредитних карт «Універсальна» встановлює відсоткову ставку; строк погашення щомісячних платежів, розмір нарахування пені та штрафів. Проте, цей витяг не був підписаний обома сторонами.

Позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив стягнути тіло кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість, виходячи з розміру 30% річних, за користування кредитними коштами.

Зазначені позовні вимоги обґрунтовані тим, що їх розмір і порядок нарахування, крім тіла кредиту, визначені у витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті банку (https://privatbank.ua/terms/), і є невід`ємними частинами спірного договору.

Як вбачається з зазначеного розрахунку заборгованість за процентами за користування кредитом розрахована, виходячи з розміру 2,5% на місяць, про що зазначено в розрахунку, доданому до позовної заяви. При цьому у довідці з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», доданій до позовної заяви, базова відсоткова ставка на місяць зазначена в розмірі 2,5%, тобто 30% річних.

Зазначене свідчить про те, що розмір відсоткової ставки не був встановлений умовами договору і погоджений сторонами цього договору.

При цьому в судовому засіданні не було встановлено, що саме з доданими до позовної заяви Умовами та правилами надання банківських послуг ознайомився відповідач ОСОБА_1 і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Не було встановлено і того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили саме такі умови щодо порядку нарахування, сплати і розміру процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що надані позивачем витяг з Тарифів і Умови та правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору.

Суд вважає, що АТ КБ «Приватбанк» в порушення приписів ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» не повідомив ОСОБА_1 про умови кредитування і не узгодив їх з ним.

Таким чином, між сторонами був безпосередньо укладений кредитний договір від 03.09.2011 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, яка не містить строку повернення кредиту (користування ним), не встановлює розміру відсотків за користування кредитом та розмір штрафних санкцій.

Таким чином, нарахування позивачем відсотків за користування кредитом є безпідставним, а вимога про їх стягнення - необґрунтованою.

Доводи, викладені представником позивача у позовній заяві разом з доданими документами, не спростовують зазначених висновків суду, які в свою чергу, відповідають висновкам, зробленим Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17 за аналогічними правовідношеннями.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 05.09.2013 року по 31.07.2020 року ОСОБА_1 витратив кредитних коштів в загальній сумі 299,32 грн. (стовпчик №5 «Залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)»). При цьому за цей період ОСОБА_1 не сплатив на користь банку грошові кошти (стовпчик №17 «Сума погашення за наданим кредитом»).

Таким чином, вищенаведене свідчить, що відповідач грошові кошти не повернув банку тому, суд зазначає про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення в примусовому порядку з боржника отриманого ним та непогашеного тіла кредиту в розмірі 299,32 грн., а врешті вимог позову слід відмовити.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2102 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 135155,55 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 299, 32 грн., що становить 0,22 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4,62 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на р\р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором №б\н від 03.09.2011 року, у розмірі 299,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судовий збір в сумі 4,62 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , подану протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий В. Б. Мартинюк