Рішення № 94487566, 19.01.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5114/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-АЛЬ", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН-МОНОЛІТ", м. Дніпро

відповідача-2: Комунального підприємства "МІСЬКСВІТЛО" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про зобов`язання вчинення дій, стягнення 3% річних та інфляційних втрат

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Волювач М.В.

Представники:

від позивача: Терепіща Ю.В. ордер серія АЕ № 1040087 від 26.10.2020 адвокат

від відповідача-1: Іщенко В.Г. ордер серія ДП № 1710/000011 адвокат

від відповідача-2: Водоп`ян Г.О. дов. б/н від 21.07.2020 представник

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ-АЛЬ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН-МОНОЛІТ" та просило суд зобов`язати відповідача повернути йому прожектор з керамічним склом 200 Вт з кабелями у кількості 8 штук загальною вартістю 565 056,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 вирішено здійснювати розгляд справи з викликом сторін, призначено судове засідання на 04.11.2020.

22.10.2020 представник відповідача подав відзив на позов.

28.10.2020 представник позивача подав відповідь на відзив.

28.10.2020 позивач подав до суду клопотання, в якому просив суд залучити до участі у справі у якості співвідповідача - Комунальне підприємство "МІСЬКСВІТЛО" Дніпровської міської ради.

03.11.2020 представник відповідача-2 подав відзив на позов.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2020 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі відповідача-2: Комунальне підприємство "МІСЬКСВІТЛО" Дніпровської міської ради, призначено підготовче засідання на 01.12.2020.

16.11.2020 представник позивача подав відповідь на відзив.

18.11.2020 представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд:

- зобов`язати відповідача повернути йому прожектор з керамічним склом 200 Вт з кабелями у кількості 8 штук загальною вартістю 565 056 грн;

- стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 142 703,63 грн, з яких: 3% річних у розмірі 48 678,31 грн та інфляційні втрати у розмірі 94 025,32 грн.

Судом прийнята заява до розгляду.

Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 оголошено перерву до 22.12.2020.

16.12.2020 представник відповідача-1 подав заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог.

18.12.2020 представник відповідача-2 подав пояснення щодо заперечень.

22.12.2020 представник позивача подав додаткові пояснення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 13.01.2021.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2021 відкладено судове засідання на 19.01.2021, у зв`язку з тим, що 13.01.2021 судове засідання не відбулось, що підтверджується актом № 2/21, який міститься в матеріалах справи. Представники позивача та відповідачів-1,2, які з`явилися до суду були повідомлені про вищезазначені обставини.

19.01.2021 у судовому засіданні судом було поставлено питання позивачу щодо розміру витрат на правничу допомогу. Позивач вказав, що просить суд стягнути з відповідача лише суму судового збору, про стягнення витрат на правничу допомогу та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних позивач не заявляє.

У судовому засіданні 19.01.2021 було розглянуто справу по суті: заслухано виступи позивача, відповідача-1 та відповідача-2, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті, відповідачі-1,2 просили у задоволенні позову відмовити, з підстав, викладених у заявах по суті.

У судовому засіданні 19.01.2021 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 946 від 09.10.2017. Позивачем було поставлено товар відповідачу на суму 565 056,00 грн, який відповідач не оплатив. Позивач просить зобов`язати відповідачів-1,2 повернути поставлений товар на підставі статті 697 Цивільного кодексу України, оскільки уважає, що право власності на товар до відповідачів-1,2 не перейшло. Відповідач-1 не мав права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром. Оскільки відповідач-1 прострочив оплату товару, позивач має право вимагати від нього його повернення.

Позивач вказує, що відповідно до пункту 3.6 договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту повної оплати та фактичної передачі товару. Тобто, оскільки відповідачем товар не був оплачений, тому право власності від постачальника до продавця не перейшло.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем договору поставки нараховано 3% річних у розмірі 48 678,31 грн та інфляційні втрати у розмірі 94 025,32 грн.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 509, 525-526, 611-612, 626-629, 655, 697 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача-1, викладена у відзиві на позов

Відповідач-1 зазначає, що правовою підставою позовних вимог є положення частини 2 статті 697 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товар. Однак, зазначені вимоги суперечать положенням чинного законодавства та фактичним обставинам справи, оскільки умовами договору передбачено 100% передоплату та пунктом 3.6 встановлено, що моментом фактичної передачі товару є момент підписання видаткових накладних повноважними представниками покупця і постачальника. Позивачем товар був переданий відповідачу-1 у грудні 2017 без будь-яких заперечень.

Також, відповідач вказує, що ним прожектори з керамічним склом у кількості 8 штук придбавались не задля власного використання. Прожектори були встановлені відповідачем-1 на об`єкті будівництва "Реконструкція частини благоустрою майданчику з улаштуванням об`єкта монументального мистецтва (стели з державною символікою) на пр. Яворницького м. Дніпро" згідно договору укладеного з Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Згодом, введений в експлуатацію об`єкт реконструкції був переданий у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра на баланс комунальних підприємств. Тобто, прожектори з керамічним склом у кількості 8 шт не є у власності (користуванні, розпорядженні) відповідача-1.

Позиція відповідача-2, викладена у відзиві на позов

Відповідач-2 вказує, що рішенням Дніпровської міської ради №389-14/VII від 19.10.2018 року було передано введений в експлуатацію об`єкт "Реконструкція частини благоустрою майданчику з улаштуванням об`єкта монументального мистецтва (стели з державною символікою) на пр. Яворницького м. Дніпро" до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, за умови прийняття відповідного рішення Дніпровською міською радою. Рішенням Дніпровської міської ради №66/36 від 24.10.2018 року було надано згоду на прийняття зазначеного об`єкта з його передачею на баланс відповідача-2.

Відповідач-2 зазначає, що окремих прожекторів, зокрема зазначених в позовній заяві, на баланс підприємства не передавалось. Договірних відносин підприємство з позивачем чи відповідачем щодо постачання вказаних прожекторів не мало.

Введений в експлуатацію об`єкт це будинок, будівля, споруда, їх частина, лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури, при цьому законодавцем не передбачено відокремлення чи оцінка складових з яких побудовано об`єкт, об`єкт введено в експлуатацію та передано КП "Міськсвітло" в цілому, прожектори належні позивачу як окрема складова підприємству не передавались.

Відтак, для виставлення вимоги про повернення позивачу прожекторів, які за його твердженням використовувались при реконструкції об`єкта, він має довести, що на об`єкті встановлено саме поставлені ним прожектори, які мають індивідуальні ознаки, можуть бути відокремлені з будь-яких інших прожекторів аналогічних технічних характеристик.

Також позивачем має бути доведено, що всі особи, які задіяні в процедурах введення в експлуатацію і передачі об`єкта (Дніпропетровська обласна рада, Дніпровська міська рада, комунальне підприємство "Міськсвітло" Дніпровської міської ради) були обізнані (чи мали бути обізнані) про те, що окреме обладнання встановлене на об`єкті належить приватній юридичній особі.

Оскільки позивачем ані таких тверджень ані доказів на їх підтвердження не заявлялось, навіть якщо припустити що на об`єкті встановлювалось належне позивачу обладнання, таке обладнання не може бути вилучено в територіальної громади міста та як у належного та добросовісного набувача.

Крім того, відповідач-2 зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив відповідача-1

Позивач зазначає, що умовами договору передбачено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару, тобто відповідач-1 не мав законного права щодо розпорядження на свій власний розсуд товаром, право власності на яке не перейшло до нього.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив відповідача-2

Позивач зазначає, що згідно Рішення Дніпровської міської ради від 24.10.2018 № 66/36 міська рада вирішила надати згоду на передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області у комунальну власність територіальної громади міста на баланс комунальних підприємств введеного в експлуатацію об`єкта “Реконструкція частини благоустрою майданчику з улаштуванням об`єкта монументального мистецтва (стели з державною символікою) на пр. Яворницького м. Дніпро”, зокрема елемент “освітлення” передати на баланс Комунального підприємства “МІСЬКСВІТЛО” Дніпровської міської ради, згідно Додатку до рішення міської ради. Відтак, окремим пунктом в додатку до рішення міської ради від 24.10.2018 року № 66/36, який разом рішенням був долучений до позовної заяви, зазначено про передання окремим пунктом елементу благоустрою “Освітлення”.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

09.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІ-АЛЬ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН-МОНОЛІТ" (покупець) було укладено договір поставки № 946 (арк.с.8).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується на умовах, передбачених цим договором, поставити покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію згідно доданих до цього договору специфікацій. Повне найменування товару, його номенклатура, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість партії в цілому і інші параметри товару містяться в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно пункту 3.1 договору, строк постачання товару зазначається у відповідній специфікації. Товар поставляється тільки після підписання сторонами відповідної специфікації на кожну конкретну партію товару.

Сторонами було підписано специфікацію № 1 від 09.10.2017 (арк.с.10), в якій сторони договору дійшли згоди щодо найменування, кількість, вартості, умова поставки та оплати товару

Пунктом 3.6 договору встановлено, що право власності на товар, що поставляється, переходить від постачальника до покупця з моменту повної оплати та фактичної передачі товару. Моментом фактичної передачі товару є момент підписання видаткових накладних повноважними представниками покупця і постачальника.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що при здійсненні розрахунків по договору, покупець сплачує попередньо 100% від загальної вартості товару протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Оплата за поставлений товар здійснюється в порядку передбаченому у відповідній специфікації (пункт 5.4 договору).

Згідно пункту 3 специфікації, умови оплати: 100% передплата.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар “Прожектори з керамічним склом у кількості 8 штук” на загальну суму 565 056,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № СЛ-0000006 від 31.12.2017 (арк.с.11).

Позивачем на адресу відповідача була направлена досудова вимога № 090719-2 від 09.07.2019, в якій позивач просив оплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 565 056,00 грн (арк.с.18).

З матеріалів справи вбачається, що прожектори з керамічним склом у кількості 8 штук були встановлені відповідачем-1 на об`єкті будівництва "Реконструкція частини благоустрою майданчику з улаштуванням об`єкта монументального мистецтва (стели з державною символікою) на пр. Яворницького м. Дніпро" згідно договору укладеного з Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Рішенням Дніпровської міської ради від 24.10.2018 № 66/36 (арк.с.16, 96) міська рада вирішила надати згоду на передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області у комунальну власність територіальної громади міста на баланс комунальних підприємств введеного в експлуатацію об`єкта “Реконструкція частини благоустрою майданчику з улаштуванням об`єкта монументального мистецтва (стели з державною символікою) на пр. Яворницького м. Дніпро”, зокрема елемент “освітлення” передати на баланс Комунального підприємства “МІСЬКСВІТЛО” Дніпровської міської ради, згідно Додатку до рішення міської ради.

На час прийняття рішення, доказів оплати товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

Відтак, несплачена відповідачем-1 сума становить 565 056,00 грн. Позивач звернувся до суду із позовом про зобов`язання повернути поставлений товар, вказуючи про те, що право власності на нього залишилось за ним та до відповідача-1 не перейшло.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між позивачем та відповідачем-1 склались правовідносини поставки товару.

Щодо позовних вимог до відповідача-1 в частині зобов`язання повернути товар

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 5.3 договору та пункту 3 специфікації, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів сплати заборгованості у повному обсязі матеріали справи не містять. При цьому, позивач звернувся до суду із позовом про зобов`язання повернути поставлений товар на підставі статті 697 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 697 Цивільного кодексу України передбачено, що договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що право власності на товар, що поставляється, переходить від постачальника до покупця з моменту повної оплати та фактичної передачі товару. Моментом фактичної передачі товару є момент підписання видаткових накладних повноважними представниками покупця і постачальника.

Позивач тлумачить пунктом 3.6 договору як такий, що дає підстави для застосування статті 697 Цивільного кодексу України.

Обираючи спосіб захисту своїх порушених прав позивач уважає, що право власності на товар залишилось за ним, оскільки відповідач не сплатив за поставлений товар. Тому на думку позивача він має підстави для обрання такого способу захисту, як зобов`язання відповідачів повернути товар.

Суд не погоджується з такою позицією позивача та зазначає.

По-перше, договір не містить чіткої вказівки про те, що право власності на переданий товар зберігається за продавцем до його оплати.

По-друге, договір та специфікація передбачають умови оплати - 100% передплата.

Відтак, договором та специфікацією визначено порядок дій сторін: спочатку 100% передплата, а вже потім поставка товару (момент передачі товару засвідчується підписаними видатковими накладними).

Така умова договору (100% передплата) на думку суду виключає можливість застосування до правовідносин сторін статті 697 Цивільного кодексу України, оскільки ця стаття передбачає, що право власності на вже переданий товар зберігається за продавцем до його оплати. Тобто конструкція цієї статті передбачає, що оплата за товар відбувається після поставки товару, а не до такої поставки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар “Прожектори з керамічним склом у кількості 8 штук” на загальну суму 565 056,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № СЛ-0000006 від 31.12.2017.

Відтак, суд дійшов висновку, що право власності на товар перейшло від позивача до відповідача-1 в момент підписання сторонами договору видаткової накладної.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд уважає, що позивач в частині вимог про витребування товару обрав неналежний спосіб захисту.

Належним способом захисту відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України є стягнення заборгованості з відповідача-1 за поставлений та не оплачений товар.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача-1 3% річних у розмірі 48 678,31 грн за період з 31.12.2017 по 13.11.2020 та інфляційних втрат у розмірі 94 025,32 грн за період січень 2019 – жовтень 2020.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 48 678,31 грн та інфляційних втрат у розмірі 94 025,32 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до відповідача-2

Зважаючи на те, що судом встановлено, що позивач на час розгляду справи не має права власності на "Прожектори з керамічним склом у кількості 8 штук", його вимоги до відповідача-2 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд доходить висновку про те, що саме внаслідок неправильних дій відповідача-1 виник цей спір, тому, судовий збір у розмірі 2 140,56 грн слід покласти на відповідача-1.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН-МОНОЛІТ" (49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 22. кімн. 556; ідентифікаційний код 33275862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-АЛЬ" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, 1; ідентифікаційний код 21852167) 3% річних у розмірі 48 678,31 грн, інфляційні втрати у розмірі 94 025,32 грн та судовий збір у розмірі 2 140,56 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 29.01.2021

Суддя Я.С. Золотарьова