Рішення № 94487520, 27.01.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 січня 2021 року Справа № 903/729/20

за позовом: Департаменту інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації, м.Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьккомунбуд”, с. Баїв, Луцький р-н.

про стягнення 109 999 грн. 89 коп.

Cуддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Легерко В.Б.

За участю представників сторін:

Позивач: Євсеєва Людмила Святославівна, представник

Відповідач: Пилипчук Ірина Леонтівна, представник

Встановив: 02.10.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Департаменту інфраструктури Волинської облдержадміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьккомунбуд” про стягнення 1 209 998 грн. 79 коп., з яких 1 099 998 грн. 90 коп. основного боргу та 109 999 грн. 89 коп. штрафу.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за договором підряду №59/19 від 10.10.2019.

Ухвалою суду від 05.10.2020 позовну заяву Департаменту інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації залишено без руху. Запропоновано позивачу не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, подати суду докази сплати судового збору в сумі 18 149 грн. 98 коп., докази на підтвердження повноважень начальника відділу з юридичної роботи та питань персоналу департаменту засвідчувати копії документів, долучених до позовної заяви.

Ухвалу суду позивач отримав 06.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301038988900.

Строк для усунення недоліків по 10.10.2020.

У заяві від 09.10.2020 (подана суду 09.10.2020) позивач просить долучити до матеріалів справи докази на підтвердження повноважень представника, платіжне доручення № 309 від 08.10.2020 про сплату судового збору в сумі 18 149 грн. 98 коп.

Ухвалою суду від 12.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено 18 листопада 2020 року на 10:30.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі надіслано сторонам 12.10.2020, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції Господарського суду Волинської області. Відповідач ухвалу отримав 23.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №43010389877784 (а.с 39). Строк для подання відзиву – по 09.11.2020.

Відповідач у відзиві №219/20 від 16.11.2020 (надісланий суду 17.11.2020), який з метою повного та всебічного розгляду справи долучений судом до матеріалів справи з продовженням строку на його подання, позов заперечує та просить відкласти підготовче засідання мотивуючи таким. Між позивачем та відповідачем 10.10.2019 укладений договір підряду №59/19 на виконання робіт “Нове будівництво житлового будинку для дитячого будинку сімейного типу по вулиці Дорошенка,5б в м. Рожище Волинської області”. Враховуючи, що тендер відбувся восени і попереду була зима, з метою дотримання усіх необхідних технологій, стандартів та якості роботи на вказаному об`єкті будівництва за погодженням з Замовником були зупинені до квітня 2020 року. При цьому зазначає, що до проектно-кошторисної документації вказаного об`єкту будівництва вносились неодноразово зміни, що також в свою чергу призупиняло як роботи, так і їх підтвердження через зміни. Навесні була перша хвиля спалаху всесвітньої пандемії СOVID-19 з її негативними наслідками, які не оминули і нашу державу та підрядника зокрема, а отже роботи не проводились через загальновідомі причини, які не потребують доведення. Додатковою угодою № 3 від 01.07.2020 внесено зміни в пункт 8.2.4. договору, яким було змінено дати освоєння авансу і зазначено вересень 2020 року. Однак саме в вересні поточного року в колективі ТОВ “Луцьккомунбуд” виявлено перші випадки захворювання на COVID-19, що спричинило невчасне виконання договірних зобов`язань в частині надання підтверджуючих документів по освоєнню авансових платежів, підрядником постійно направлялись листи на адресу позивача і щоразу повідомляли про усі фактори, які об`єктивно затримували надання документів позивачу. ТОВ “Луцьккомунбуд” проводяться роботи та вже перебувають на завершальній стадії. Так, зокрема, на адресу позивача 30.10.2020 року надані акти виконаних робіт і відповідач очікує підписання. Просить відкласти підготовче засідання для надання можливості позивачу вивчити отримані акти виконаних робіт, узгодити (перевірити) з власним головним інженером проекту ТОВ “Західкомунпроект”, підписати їх та повернути відповідачу.

Сторони у судове засідання 18.11.2020 не з`явились. Представник позивача звернувся із заявою від 18.11.2020 про розгляд справи за його відсутності.

Протокольною ухвалою від 18.11.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів. Ухвалою суду від 18.11.2020 повідомив учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 11.01.2021.

Відзив позивач отримав 18.11.2020, що підтверджується витягом щодо відстеження поштового пересилання за №4300300067970. Строк для подання відповіді на відзив – 23.11.2020.

28.12.2020 надійшла відповідь на відзив, який з врахуванням думки сторін, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи протокольною ухвалою від 11.01.2021 долучений до матеріалів справи. Позивач зазначає, що умовами укладеного договору підряду №59/19 від 10.10.2020 чітко визначений термін, на який підряднику надавався аванс. А саме, відповідно до п.8.2.4 договору (із змінами, внесеними згідно додаткової угоди №3 від 01.07.2020). Підрядник зобов`язаний використати аванс протягом дев`яти місяців з моменту одержання авансових платежів. По закінченню терміну освоєння авансових платежів, невикористані суми коштів повернути замовнику. Замовником 28 грудня 2019 року було надано підряднику авансовий платіж у сумі 1 099 998,90 гривень. Термін використання або ж повернення минув 28 вересня 2020 року. Разом з тим, конкретні та максимальні терміни, на які міг надаватись авансовий платіж, чітко передбачені чинним законодавством України, а саме Порядком державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 (із змінами) (надалі Порядок) та постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 (із змінами) „Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” (чинної на момент здійснення попередньої оплати). Окрім того, вищезазначеним Порядком та Постановою не передбачені будь-які відступи щодо строків освоєння авансових платежів. Законодавством та договором підряду визначені максимальні терміни (9-ть місяців з моменту одержання), на який можуть надаватись державні кошти, зокрема аванс. Продовження даного терміну понад 9 місяців законодавством не передбачено та є неможливим. У відзиві відповідач зазначає, що за погодженням із замовником роботи по договору було призупинено до квітня 2020 року. Спростовуючи дане твердження, зазначає, що Департамент не зупиняв роботи на об`єкті, будь-якого офіційного повідомлення про зупинення робіт Департаментом на адресу підрядника не подавалось. Також відповідач вказує, що призупинення робіт на об`єкті спричинене неодноразовим внесенням змін до проєктно-кошторисної документації по об`єкту, будь-які зміни до проєктно-кошторисної документації, відповідно до якої відбувається будівництво об`єкта, департаментом не вносились. На адресу Департаменту 30.10.2020 були надані акти виконаних робіт на загальну суму 1 051 298,93 гривень. В ході перевірки актів працівниками Департаменту було виявлено ряд недоліків та зауважень, що унеможливлює їх підписання та проведення оплати. Зокрема частина робіт, які підрядник вказав в актах, не передбачена проектною документацією, а частина робіт взагалі не виконана. Станом на 18 листопада 2020 року факт використання наданого підряднику авансу у сумі 1 099 998,90 гривень останнім не підтверджено. Авансовий платіж підрядником не освоєно. Кошти авансу в сумі 1 099 998,90 грн. підрядником не повернуті (а.с. 69-70).

Відповідь на відзив відповідач отримав 26.11.2020, що підтверджується витягом щодо відстеження поштового відправлення за №4302702307997. Строк для подання заперечень на відповідь на відзив – по 30.11.2020.

Заперечення на відповідь на відзив у встановлений судом строк суду не надходили.

У поясненнях №03/21 від 06.01.2021 відповідач зазначає, що станом на 06 січня 2021 року договір підряду від 10.10.2019 №59/19 на виконання робіт «Нове будівництво житлового будинку для дитячого будинку сімейного типу по вулиці Дорошенка,5б в м. Рожище Волинської області», що укладався між позивачем та відповідачем, виконаний в повному об`ємі та закінчив свою дію. Доказом фактичного виконання та завершення договірних відносин є Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) та Акти виконаних робіт від 30.12.2020 (КБ2-в), підписані позивачем. Невчасне подання відповідачем позивачу підтверджуючих документів по освоєнню авансу на суму 1 099 998,90 грн. зумовлене об`єктивними обставинами, які були викладені відповідачем у відзиві та долучені письмові докази з підтвердженням отримання усіх листів позивачем. Враховуючи, що всесвітня пандемія COVID-19 є об`єктивною обставиною відсутності вини позивача, у відповідності до ч.3 ст. 75 ГПК України не потребує доведення, оскільки є загальновідомою обставиною. Саме з цих підстав укладались додаткові угоди про продовження дії договору. Жодних збитків позивач не поніс (а.с. 75-94).

Позивач у заяві про уточнення позовних вимог від 06.01.2021 повідомив про часткове закриття авансового платежу, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 443 866 грн. 66 коп., з них 178 832 грн. 73 коп. основного боргу (сума не використаного авансу станом на 06.01.2020), 109 999 грн. 89 коп. 10% штрафу, 64 396 грн. 57 коп. 7% штрафу, 83 715 грн. 54 коп. 0,1% пені, 6 861 грн. 93 коп. річних (а.с. 95-101).

Суд, протокольною ухвалою від 11.01.2021 відхилив заяву про уточнення позовних вимог в частині нарахування пені, 7% штрафу та 3% річних оскільки, позовні вимоги, якими позивач доповнив позовну заяву шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, жодним чином не пов`язані ані з предметом, ані з підставами поданого позову в первісній редакції.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Відтак має місце нова ціна позову – 288 832 грн. 62 коп., в т. ч. 178 832 грн. 73 коп. основного боргу, 109 999 грн. 89 коп. 10% штрафу. Прокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті 20.01.2021 на 11.30 год.

Відповідач у судовому засіданні 20.01.2021 та у клопотанні №06/21 від 18.01.2021 повідомив, що між сторонами підписано довідку на суму 4 821 166 грн. 17 коп. Враховуючи, що економія по укладеному договору становить 178 832 грн. 73 коп., ці кошти повернуті позивачу, оскільки ця сума була передбачена на озеленення території, однак в зимовий період її робити недоцільно. Щодо стягнення штрафу в розмірі 109 999 грн. 89 коп. повідомив, що невчасне подання відповідачем позивачу підтверджуючих документів по освоєнню авансового платежу зумовлені захворюванням на COVID-19 працівників відповідача, у зв`язку з чим просить зменшити розмір штрафних санкцій (а.с. 107-114).

У судовому засіданні 20.01.2021 оголошено перерву до 27.01.2021 на 12.00 год. для з`ясування питання щодо надходження коштів.

Позивач у запереченнях від 25.01.2021 просить суд відмовити відповідачу у зменшенні штрафних санкцій, так як захворювання працівників на COVID-19 не є форс-мажорною обставиною. Крім того з 36 працівників відповідача хворіли лише 10 (а.с. 117-119).

Разом з тим у заяві від 25.01.2021 повідомив, що відповідно до п.8.2.4 договору (із змінами внесеними згідно додаткової угоди №3 від 01.07.2020р.) та згідно із абз. 18 п. 19 порядку, підрядник зобов`язаний використати одержаний аванс протягом дев`яти місяців з моменту одержання авансових платежів. По закінченню терміну освоєння авансових платежів, невикористані суми коштів повернути замовнику. Авансовий платіж підрядник одержав 28 грудня 2019 року, звідси термін, на який був наданий аванс, закінчився 28 вересня 2020 року. Протягом зазначеного терміну ТОВ «Луьккомунбуд» не надав документи (форми КБ-2в, КБ-3), що свідчили б про використання авансового платежу, чим порушив умови договору підряду та норми чинного законодавства, зокрема порядок, яким узгоджено механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету. З метою захисту порушених прав, що полягає у неналежному виконанні договору підряду (не освоєння авансу у встановлені терміни) департаментом 02 жовтня 2020 року до суду було подано позовну заяву про стягнення 1 209 998,79 гривень.

02.10.2020 року підрядником було надано замовнику форму КБ-3 на суму 1 215,22 гривні, що свідчить про часткове закриття авансового платежу. Також, 30.12.2020 року підрядником було надано форму КБ-3 на суму 919 950,95 гривень, що також свідчить про часткове закриття авансового платежу із порушенням термінів. Враховуючи, що підряднику було надано аванс в сумі - 1 099 998,90 грн. решта неосвоєного авансу складала -178 832,73 грн.

На адресу департаменту 19 січня 2021 року підрядником надано завірену копію платіжного доручення № 3194, згідно якого ТОВ „Луцьккомунбуд” повернуло на казначейський рахунок кошти не використаного авансу в сумі 178 832,73 гривень. Звідси вбачається, що із наданого підряднику авансу в сумі - 1 099 998,90 грн., останнім освоєно - 921166,17 грн. із порушенням термінів; повернуто - 178 832,73 грн у зв`язку із неможливістю їх належного використання. З огляду на вищезаначене, станом на 25.01.2021 вартість основного боргу, що був заявлений у позовній заяві від 02.10.2020р. № 1807/1.1.5, становить- 0,00 грн.

Наданий підряднику авансовий платіж, підрядником освоєно із порушенням встановлених договором та законодавством термінів, що надає департаменту право стягнути із підрядника штраф у розмірі 10% від суми простроченого зобов`язання. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором, підрядник сплачує штраф у розмірі десяти відсотків від вартості робіт, передбачених на рік, з суми невиконаних договірних зобов`язань та відшкодовує збитки у повному обсязі (п.9.2. Договору). Умови договору підрядником були порушені щодо встановлених термінів освоєння наданих коштів попередньої оплати, що дає право Замовнику нарахувати штраф у розмірі 10 % від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідача 109 999 грн. 89 коп. штрафу (а.с. 121-125).

Суд протокольною ухвалою від 27.01.2021 року заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийняв, у зв`язку з чим має місце нова ціна позову - 109 999 грн. 89 коп. штрафних санкцій.

При задоволенні заяви про зменшення позовних вимог суд виходив з передбаченого ст. 46 ГПК України права на подання такої заяви, можливість зменшення позовних вимог до нуля.

Аналогічного висновку дійшов ВГС України у постанові №9/162/2011/5003 від 07.12.2012, Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові №903/195/18 від 22.11.2018.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

10.10.2019 між Департаментом регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Волинської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луцьккомунбуд» (підрядник) укладено договір підряду №59/19 (а.с. 4-11), відповідно до п. 1.1 якого сторони беруть на себе зобов`язання по договору підряду (підрядик зобов`язався виконати роботу та поставку обладнання на об`єкт за завданням замовника, замовник – прийняти та оплатити виконану роботу та поставку обладнання) і несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору в порядку і у спосіб, перебачений чинним законодавством України та даним договором.

Відповідно до умов договору склад, обсяги робіт та перелік (специфікація) обладнання, що є предметом договору, визначаються на підставі проектно-кошторисної документації і тендерної пропозиції та за рішенням замовника, можуть бути зменшені відповідно до реального фінансування (п. 1.2). Характер робіт, що виконуються підрядником та назва об`єкта, на який здійснюється поставка обладнання: «Нове будівництво житлового будинку для дитячого будинку сімейного типу по вулиці Дорошенка, 56 в м. Рожище Волинської області» (п. 1.3). Розрахунки по договору здійснюються між замовником і підрядником чи субпідрядником на підставі Ф-КБ-2в, Ф-КБ-3 по мірі надходження коштів з джерел фінансування. У разі недофінансування, остаточні розрахунки по договору замовник здійснює за умови та після отримання бюджетних призначень на цю мету. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень у місячний термін підписує їх (п. 5.1). За умови наявності коштів замовник може здійснювати попередню оплату згідно виставленого рахунку відповідно до пункт 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 (із змінами) та постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року №117 (із змінами) «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (п. 5.7). Джерело фінансування - бюджетні кошти (п. 5.8). Замовник не несе відповідальності за ненадходження/несвоєчасне надходження коштів з джерел фінансування. У разі недофінансування замовника протягом бюджетного року замовник здійснює оплату виконаних робіт у наступних роках після затвердження йому фінансування та цільових кошторисних призначень. Замовник здійснює розрахунок з підрядником шляхом подання платіжного доручення для проведення розрахунку з підрядником до головного управління Державної казначейської служби в області. У разі не проведення платіжного доручення органами ДКСУ заборгованість переноситься на наступний бюджетний рік і погашається для отримання замовником бюджетних призначень (п. 5.9). Початок робіт - протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання авансових платежів, але не раніше отримання всіх дозвільних документів (п. 6.1). Завершення робіт - не пізніше 31.12.2019 за умови повного фінансування та оплати виконаних робіт, поставки обладнання у розмірах, передбачених п. 4.1. цього договору. Підрядником виконуються лише роботи, які фінансуються та погоджені замовником (п. 6.2). Підрядник виконує роботи в обсягах згідно орієнтованого плану фінансування (додаток №1 до договору) та згідно календарного графіка виконання робіт (додаток №2 до договору), також договірної ціни (додаток №3 до договору). Календарний графік виконання робіт складає підрядник та передає замовнику під час підписання договору (п. 6.3). Підрядник зобов`язується виконати роботи з використанням власних ресурсів та у встановлені строки відповідно до проектної та кошторисної документації та використати матеріальні ресурси для їх виконання відповідно до вимог нормативно - правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, затвердженої проектно - кошторисної документації та цього договору підряду з забезпеченням дотримання технології будівництва, охорони праці та якості робіт. Підрядник зобов`язаний одержати встановлені законом дозволи на виконання окремих видів робіт (п. 8.2.1). Зобов`язаний виконувати підрядні роботи та здійснювати поставку обладнання в межах коштів, що надійшли з джерел фінансування (п. 8.2.2). Зобов`язується використати одержаний аванс до 20 грудня 2019 року. По закінченню терміну освоєння авансових платежів, невикористані суми коштів повернути Замовнику. У разі не освоєння отриманих коштів згідно даного договору до кінця поточного бюджетного періоду (календарного) року підрядник також зобов`язується повернути їх (п. 8.2.4). Підрядні роботи виконуються з матеріалів підрядника і він відповідає за їх якість (п. 8.2.5). Акти виконаних підрядних робіт по Ф-КБ-2в і Ф-КБ-3 підрядник надає замовнику не пізніше 21 числа кожного місяця включно (п. 8.2.16). У випадку порушення строків, передбачених п.п. 6.2, 8.2.4 цього договору, підрядник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, передбачених на рік, за кожен день прострочення з суми невиконаних договірних зобов`язань, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості робіт, передбачених на рік, з суми невиконаних договірних зобов`язань (п. 9.1). За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором, підрядник сплачує штраф у розмірі десяти відсотків від вартості робіт, передбачених на рік, з суми невиконаних договірних зобов`язань та відшкодовує збитки в повному обсязі (п. 9.2). Договір набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 12.1).

Договір підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.

Згідно п. 1 додаткової угоди №1 від 21.11.2019 викладено п. 8.2.4 договору в редакції: Зобов`язується використати одержаний аванс до 01.07.2020 з моменту одержання авансових платежів (а.с. 16).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №2 від 30.06.2020 у зв`язку із зміною назви Департаменту преамбулу договору в позиції замовник викладено в редакції – Замовник: Департамент інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації. Продовжено строк виконання робіт по вересень 2020 року (а.с. 18).

Додатковою угодою №3 від 01.07.2020 сторони погодили викласти п. 8.2.4 договору у редакції: Зобов`язується використати аванс протягом 9 місяців з моменту одержання авансового платежу (а.с. 21).

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку судом встановлено, що укладений між сторонами договір № 59/19 від 10.10.2019 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

У відповідності до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (стаття 843 ЦК України).

Згідно статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

В той же час статтею 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, договір підряду складається із двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у ЦК України визначення договору підряду, зокрема будівельного, дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

27.12.2019 позивач перерахував на рахунок відповідача 1 099 998 грн. 80 коп. авансового платежу, що підтверджується платіжним дорученням №892 від 27.12.2019 з призначенням платежу: «Аванс на БМР по буд-ву ж/б сім. типу м.Рожище; зг. Рах. 7 від 27.12.19, дог. №59/19 від 10.10.19» (а.с. 22).

05.02.2020 відповідач звернувся до позивача з листом №162/20 про погодження коригування в проектно-кошторисній документації. Погодоження коригування представник позивача у судовому засіданні 27.01.2021 заперечив (а.с. 45).

Крім того відповідач у період з березня по вересень 2020 року надсилав позивачу повідомлення про необхідність призупинення виконання робіт у зв`язку із коронавірусом (хворобою та самоізоляцією працівників), неможливістю виконання деяких робіт у зимовий період для забезпечення їх якості, просив продовжити строк дії договору до завершення календарного року (а.с. 46-51, 108-114).

Департаментом на адресу підрядника було надіслано лист №1762/1.1.3 від 25.09.2020 з вимогою надати акт виконаних робіт КБ-2В на суму 1 099 998 грн. 90 коп. в термін до 27.09.2020 або повернути отриманий аванс (а.с. 23). Докази надіслання підрядником листа в матеріалах справи відсутні, проте відповідач його отримання не заперечив.

Згідно довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 за жовтень 2020 року відповідач зазначає вартість виконаних будівельних робіт та витрат 3901,21522 тис. грн з початку будівництва та року по звітний місяць включно, у тому числі 1,21522 тис. грн. за звітний місяць. Позивач 02.10.2020 погодив авансову плату, що виключається із підсумку – 1,21522 тис. грн. Щодо не погодження решти робіт представник позивача у судовому засіданні 27.01.2021 пояснив, що вони частково були виконані неякісно, частково не передбачені проектно-кошторисною документацією. Недоліки узгоджувались усно, письмових заперечень не надсилали.

У листі від 20.10.2020 №199/20 відповідач просить у зв`язку із захворюванням на коронавірус працівників товариства, необхідність самоізоляції адміністрації продовжити строк для підготовки та подання підтверджуючих документів щодо освоєння авансових платежів до 30.11.2020 (а.с. 52-53).

Супровідним листом від 30.10.2020 №208/20 відповідач повторно надіслав позивачу акти виконаних робіт (а.с. 54-55).

Додатковими угодами від 29.09.2020 №4, від 30.11.2020 №5 строк дії договору продовжувався до 30.11.2020, 30.12.2020 відповідно (а.с. 91, 92).

Представник позивача у судових засіданнях пояснила, що строк дії договору продовжувався для проведення фінансових операцій. Строк повернення авансу встановлений на законодавчому рівні і не залежить від волевиявлення сторін.

Кінцеві роботи прийняті позивачем у грудні 2020 року, що підтверджується довідкою КБ-3, актами ф. КБ-2в (а.с. 76-84).

Платіжним дорученням №3194 від 19.01.2021 повернуто позивачу 178 832 грн. 73 коп. не використаного авансу (а.с. 113).

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань щодо використаного авансу позивач просить стягнути 109 999 грн. 89 коп. штрафу, нарахованого відповідно до п. 9.2 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 9.2 договору сторонами погоджено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором, підрядник сплачує штраф у розмірі десяти відсотків від вартості робіт передбачених на рік з суми невиконаних договірних зобов`язань та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Разом з тим, відповідно до п. 9.1 договору у випадку порушення строків, передбачених п.п. 6.2, 8.2.4 договору, підрядник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, передбачених на рік, за кожний день прострочення з суми невиконаних договірних зобов`язань, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості робіт, передбачених на рік, з суми невиконаних договірних зобов`язань.

Суд вважає, що застосуванню підлягають положення п. 9.1 договору щодо стягнення 7% штрафу, оскільки спір виник через несвоєчасне повернення невикористаних коштів по закінченню освоєння авансових платежів відповідно до п. 8.2.4 договору. П. 9.1 сторони погодили відповідальність саме за таке порушення на відміну від п. 9.2., який містить загальні посилання на порушення договору. Відповідно до стягнення підлягає (1 099 998 грн. 90 коп. х 7%) = 76 999 грн. 92 коп. штрафу.

Відповідач у клопотанні №06/21 від 18.01.2021 та представник у судовому засіданні просить зменшити нарахування штрафних санкцій, оскільки об`єктивними причинами невчасного подання відповідачем позивачу підтверджуючих документів по освоєнню авансового платежу зумовлені захворюванням на COVID-19 працівників відповідача, що унеможливило вчасну підготовку та подачу позивачу документів.

Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2021 зменшення штрафних заперечує, оскільки захворювання на ковід не є форс-мажорною обставиною. Несвоєчасне повернення авансу було підставою для блокування всіх рахунків Департаменту Державною казначейською службою України і лише через звернення з позовною заявою вони уникнули такого блокування. Зазначила, що збитків Департамент у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору не поніс.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.03.2019 у справі №912/1703/18.

Відтак, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу на 50%, врахувавши інтереси обох сторін, повне виконання на день розгляду справи зобов`язання боржником та причини неналежного виконання зобов`язань, подання документів на використання авансу 02.10.2020, усунення недоліків виконаних робіт у період їх погодження, відсутність збитків позивача у зв`язку з порушення договірних зобов`язань відповідачем, введення карантинних заходів, захворювання працівників підприємства, цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін. Відповідно до стягнення з відповідача підлягає 38 499 грн. 96 коп. штрафу.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сума судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви в частині основного боргу становить 18 149 грн. 98 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині позовних вимог, які підлягали задоволенню без врахування зменшення (76 999 грн. 92 коп. х 1,5%) в сумі 1 155 грн. 00 коп. відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 13, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьккомунбуд» (вул. Перемоги, 1 , с. Баїв, Луцький р-н, Волинська обл., 45643, код ЄДРПОУ 380799098) на користь Департаменту інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації (вул. м-н, Київський, 9, м. Луцьк, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 42304390)

38 499 грн. 96 коп. штрафу, 1 155 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 39 654 грн. 96 коп. (тридцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири грн. 96 коп.).

3. В позові на суму 71 499 грн. 93 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено

29.01.2021

Суддя А. М. Кравчук