Вирок № 94485515, 28.01.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження 1-кп/932/701/20

Справа 932/8998/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

при секретарі Кошевой Л.І.

прокурора Зінченко О.С.

захисника адвоката Гусєва І.І.

за участю:

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020040640001571, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-24.07.2013 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 190 КК України до п`яти років позбавлення волі. Звільненого з місць позбавлення волі 18.12.2017 року по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22.07.2020 року близько 13.25 год. ОСОБА_2 , знаходячись у під`їзді № 3 буд. АДРЕСА_2 , де побачив раніше незнайомого ОСОБА_1 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, відкрито, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, усвідомлюючи, що його дії є очевидними для потерпілого ОСОБА_1 відкрито заволодів мобільним телефоном «Xiaomi Redmi 8 Sapphire Blue 64» вартістю 3650 грн., який належить потерпілому ОСОБА_1 .

Після чого ОСОБА_2 з вищезазначеним викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинені повторно, кваліфіковані за ч. 2 ст.186 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 провину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 22.07.2020 року у денний час він знаходився біля одного з під`їздів буд. № 15 на ж/м Тополя-1 у м. Дніпро, де побачив раніше незнайомого ОСОБА_1 , з яким він почав спілкуватися, і коли хтось виходив з під`їзду, який облаштований домофоном він разом з ним зайшов до під`їзду. Як він зрозумів, ОСОБА_1 працював монтажником «Київстар» і знаходячись у під`їзді, останній щось лагодив. Під час розмови з ОСОБА_1 він попросив у останнього мобільний телефон, щоб подзвонити знайомому і тримаючи при собі мобільний телефон марки «Xiaomi», який йому надав ОСОБА_1 , під час розмови по телефону почав спускатися вниз та вийшов з під`їзду. ОСОБА_1 під час налагодження обладнання стояв на чомусь, і коли він спускався вниз, він почув, як ОСОБА_1 стрибнув на підлогу і побачив через проліт, як той присів біля стіни. Він вийшов з під`їзду, розмовляючи по телефону, та коли дійшов до сусіднього будинку зрозумів, що пішов з телефоном потерпілого далеко і тому з метою повернути телефон потерпілому він повернувся до під`їзду, але зайти до нього не зміг, оскільки ніхто не виходив та не заходив у будинок, а потерпілого біля під`їзду не було. Тоді він, оскільки йому були потрібні гроші, направився до ломбарду, де заклав мобільний телефон. Коли він просив телефон у потерпілого у нього не було умислу його не повертати, він просив у потерпілого телефон саме з метою подзвонити.

Незважаючи на позицію обвинуваченого, суд вважає доведеним вищевикладене обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 , який у суді пояснив, що 22.07.2020 року близько 13.00 год. він, працюючи монтажником в ПАТ «Київстар», прибув на ж/м Тополя-1 у м. Дніпро за викликом для здійснення ремонту інтернетобладнання у буд.15. Шукаючи причину поламки він заходив у під`їзди буд. АДРЕСА_3 , щоб перевіряти інтернетобладнання. Для цього він чекав біля під`їзду № 3 коли хтось вийде з нього чи зайде, для того щоб потрапити до під`їзду. З під`їзду вийшла жінка і він зайшов. Коли він заходив у під`їзд № 3, з ним зайшов раніше незнайомий ОСОБА_2 і доки він на сходинковій площадці між першим та другим поверхом шукав неполадки в обладнані, використовуючи для цього мобільний телефон, він спілкувався з ОСОБА_2 , який про щось його питав. Під час розмови ОСОБА_2 попросив дати йому мобільний телефон з метою здійснити дзвінок. Він, стоячи на підвищенні, знаходячись біля сходинок, передав ОСОБА_2 належний йому мобільний телефон «Xiaomi» та слідкував за ним. Після чого, ОСОБА_2 , утримуючи його мобільний телефон, почав спускатися по сходинам і він, зрозумівши, що останній уходить з його мобільним телефоном, схопив ОСОБА_2 за комір одягу і сказав, щоб той зупинився, однак останній не зупинився і смикнув його на себе, від чого він по інерції став рухатися та сильно вдарився об кут стіни та відпустив комір одягу. Після того як він вдарився, він впав на підлогу і відключився на якийсь час. Коли він прийшов до тями, то виявив на обличчі кров, обвинуваченого з його мобільним телефоном не було в під`їзді. Він вибіг з під`їзду, однак і біля нього обвинуваченого не було. Цього ж дня він звернувся до лікарні за медичною допомогою та до поліції. Внаслідок скоєного у відношенні нього злочину у нього був викрадений мобільний телефон «Xiaomi Redmi 8» вартістю 3650 грн., який не повернутий та завдана злочином шкода йому не відшкодована.

Письмовими доказами по справі, а саме:

-протоколом огляду від 22.07.2020 року, згідно якого була оглянута площадка між першим та другим поверхами у під`їзді № 3 буд. АДРЕСА_2 та фототаблиця до нього з якої вбачається наявність плям рідини темного кольору, схожої на кров на площадці. ( т.1 а.с. 10-11);

-довідкою КП «Міська клінічна лікарня № 16» від 22.07.2020 року, згідно якої ОСОБА_1 звертався до лікарні з діагнозом: забійні гематоми голови, параорбітальна гематома зліва. ( т.1 а.с. 13);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2020 року за участю свідка ОСОБА_3 , згідно якого ОСОБА_3 , серед представлених для впізнання фотознімків, впевнено впізнав ОСОБА_2 , як особу, яка 22.07.2020 близько 13.30 -14.00 год. принесла до ломбарду «Онікс», розташованого по бульвару Платонова, 3-а у м. Дніпро та заклала мобільний телефон «Xiaomi Redmi 8». (т.1 а.с. 22-24);

-копією договору про надання фінансового кредиту під заставу № DP-17/91385/0 від 22.07.2020 року, укладеного між ПТ «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко» та ОСОБА_2 на суму 1600 грн. під заставу мобільного телефону «Xiaomi Redmi 8». ( т.1 а.с. 26);

-копією гарантійного талону на мобільний телефон «Xiaomi Redmi 8 Sapphire Blue 64», наданої потерпілим ОСОБА_1 ( т.1 а.с. 38);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 23.07.2020 року за участю потерпілого ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 , серед представлених для впізнання осіб, впевнено впізнав ОСОБА_2 як особу, яка 22.07.2020 року близько 13.25 год. у під`їзді № 3 буд. АДРЕСА_2 між першим та другим поверхами заволоділа належним йому мобільним телефоном. ( т.1 а.с. 29-34);

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 3100-20 від 23.07.2020 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону «Xiaomi Redmi 8 Sapphire Blue 64» станом на 22.07.2020 року складала 3650 грн. ( т.1 а.с. 43-47);

-висновком судово-медичної експертизи № 2044-е від 28.07.2020 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: одного синця в лівій параорбітальній області, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, можливо вказати, що воно спричинено від дії тупого твердого предмету чи удару об такий, індивідуальні особливості травмуючого предмета на характері тілесного ушкодження не відобразилися, в строк незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто в термін, на який вказав потерпілий та слідчий у постанові. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони не характерні для утворення при падінні з висоти власного зросту. ( т.1 а.с. 57-59);

-протоколом перегляду відеозапису від 30.07.2020 року за участю ОСОБА_2 , згідно якого під час перегляду DVD-R диску з відеозаписом з камери відеоспостереження ломбарду «Онікс» за 22.07.2020 року, ОСОБА_2 впізнав себе на відеозапису та підтвердив, що він дійсно закладав у ломбард викрадений ним мобільний телефон. ( т.1 а.с. 83-84);

-речовим доказом - DVD-R диском з відеозаписом з камери відеоспостереження ломбарду «Онікс» за 22.07.2020 року, під час перегляду якого в суді було встановлено, що ОСОБА_2 прийшов до ломбарду, розташованого по бульвару Платонова, 3-а у м. Дніпро о 13.40 годин 22.07.2020, де зняв з мобільного телефону «Xiaomi Redmi 8» чохол, який поклав до кішені, та надавши документи, заклав зазначений мобільний телефон та отримав грошові кошти. Обвинувачений ОСОБА_2 після перегляду зазначеного відеофайлу повідомив суд, що впізнає себе на відео. ( т.1 а.с. 86).

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого доведена повністю, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи.

Суд не може розцінювати як доказ невинуватості обвинуваченого його покази у суді стосовно обставин заволодіння ним мобільним телефоном потерпілого та причин його подальшого розпорядження ним та вважає, що вони дані обвинуваченим з метою уникнути покарання, оскільки його провина повністю підтверджується показами потерпілого ОСОБА_1 , який в суді надав показання про те, що він на прохання обвинуваченого передав останньому телефон для здійснення дзвінка і побачивши, що той почав спускатися по сходинкам, схопив обвинуваченого за комір одягу і попросив зупинитися, однак останній не зупинився, а смикнувся уперед, внаслідок чого потерпілий вдарився об стіну та отримав тілесні пошкодження. Зазначені покази потерпілого підтверджуються протоколом огляду місця події під час якого були виявлені плями речовини схожої на кров на підлозі, висновком судово-медичної експертизи № 2044-е від 28.07.2020 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: одного синця в лівій параорбітальній області, які не характерні для утворення при падінні з висоти власного зросту. Також провина обвинуваченого підтверджується відеозаписом з камери відеоспостереження ломбарду «Онікс» за 22.07.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 прийшов до ломбарду, розташованого по бульвару Платонова, 3-а у м. Дніпро, т.б. на значній відстані від б.15 на ж/ м Тополя-1, вже о 13.40 годин 22.07.2020.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений раніше з потерпілим ОСОБА_1 не був знайомий, між ними немає неприязних відносин, а тому у потерпілого немає підстав оговорювати останнього.

Твердження сторони захисту про наявність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ст.190 КК України та необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого судом, суд вважає необґрунтованим з наступних підстав. Відповідно до ст.190 КК України – об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном шляхом обману чи зловживання довірою потерпілого, а саме безпосередня участь потерпілого у передачі майна і добровільність його дій є обов`язковими, як і повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або недобросовісне використання довіри з боку потерпілого вже з прямим умислом особи на заволодіння майном з метою його присвоєння з корисливих мотивів. Обман чи зловживання довірою при шахрайстві застосовуються особою з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність або обов`язковість передачі йому майна, т.б. обов`язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою ознакою об`єктивної сторони шахрайства є використання його саме для заволодіння майном. Виходячи з версії обвинуваченого висловленої ним в суді, з якої вбачається, що він не мав умислу на заволодіння мобільним телефоном потерпілого, а попросив його саме для здійснення дзвінка і в подальшому розпорядився ним на власний розсуд тільки після того, як не зміг його повернути потерпілому, а також показань потерпілого ОСОБА_1 наданих в суді, з яких вбачається, що потерпілий після надання мобільного телефону обвинуваченому для здійснення дзвінка продовжував слідкувати за його діями і намагався повернути належне йому майно, зрозумівши, що останній бажає з ним покинути під`їзд, суд приходить до висновку про відкритість дій обвинуваченого по заволодінню майном потерпілого, направленість його умислу саме на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_1 і наявність в його діях складу злочину, передбаченого ст.186 КК України.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що версія обвинуваченого, яку він висловив у судовому засіданні є надуманою і його показам суд не довіряє та вважає їх заходом захисту обвинуваченого, оскільки його провина у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю та знайшла своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинені повторно, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.186 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, враховуючи тяжкість скоєного, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання, пов`язане з його ізоляцією від суспільства, у вигляді позбавлення волі у межах строку, визначеного санкцією статті Кримінального кодексу України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи по кримінальному провадженню, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого в повному обсязі

У відповідності до ст. 100 КПК України, речовий доказ по справі –DVD-R диск з відеозаписом з камери відеоспостереження ломбарду «Онікс» за 22.07.2020 року, суд вважає необхідним зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.368, 370, 371,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з 28 січня 2021 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк перебування ОСОБА_2 під вартою з 22.07.2020 року по 28.01.2021 року.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати ДНДІСЕ Міністерства юстиції України при проведенні судової товарознавчої експертизи у сумі 326 (триста двадцять шість) гривень 88 копійок.

Речовий доказ - DVD-R диск з відеозаписом з камери відеоспостереження ломбарду «Онікс» за 22.07.2020 року, який знаходиться на зберіганні у матеріалах кримінального провадження, - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Бабушкінського

районного суду м. Дніпропетровська Н.О. Карягіна