Вирок № 94485417, 29.01.2021, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 159/4828/18

провадження № 1-кп/166/9/21

категорія: 11

ВИРОК

іменем України

29 січня 2021 року смт.Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі колегії суддів: головуючого - судді Свистун О.М., суддів - Лозицького С.О., Фазан О.З.,

за участю секретаря - Заєць Н.П.,

прокурора - Антонюк Н.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників - Коренги В.А., Тарашевського С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018030110001428 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано у АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, в порядку ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 30 червня 2018 року в період часу з 12 години 30 хвилин по 12 годину 52 хвилини, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись у коридорі квартири на АДРЕСА_1 , під час раптово виниклого на ґрунті особистих неприязних відносин конфлікту із співмешканцем матері ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час шарпанини шляхом умисного нанесення кухонним ножем одного сконцентрованого прямого проникаючого удару в передню поверхню грудної клітки зліва умисно вбив ОСОБА_3 .

Обвинувачений винуватість не визнав. Показав, що отримавши у телефонному режимі з 80-ї аеромобільної бригади, що у м.Львів, вимогу надати документи, виявивши їх відсутність за місцем проживання батька у смт.Турійськ, вирушив велосипедом у м.Ковель до матері. Близько півночі прибув до квартири АДРЕСА_1 , однак потрапити всередину не зміг через заміну замка. У квартирі було шумно, грала музика. На його стукіт до дверей підійшов якийсь чоловік й почав його нецензурно ображати й проганяти. Зрозумівши, що у квартиру не потрапить, вирішив почекати до ранку в цілодобовому кафе «Контрабас», де працює його знайома. Близько 07 год 30 хв наступного дня прийшов до квартири. На його стукіт до дверей підійшов ОСОБА_3 , нецензурно висловлювався в його адресу, принижував та проганяв його, пригрозивши викликати поліцію. Поліцію він викликав сам, повідомивши, що матір змінила замки у квартиру й він не може туди потрапити. Через погане самопочуття пішов у аптеку, перебуваючи у якій до нього зателефонували із поліції. Потрапивши у квартиру, поліцейські просили пред`явити документи, на що він відповів, що вони у матері. Матір пішла шукати документи, однак повернувшись, сказала, що не може їх знайти. На вимогу поліцейського він спустився на вулицю для документування події. Виходячи із квартири, прихопив із собою набір посуду, який залишив на сходовому майданчику між 4 і 5 поверхами. Після від`їзду поліцейських він повернувся назад за посудом, але його вже не було, бо забрала матір до квартири. Оскільки двері у квартиру були зачинені, він вирішив почекати у кафе, допоки матір знайде документи й зателефонує йому. Побачивши пропущений дзвінок від матері, зрозумів, що вона знайшла документи. Близько 12 години він піднявся у квартиру, вхідні двері у яку були відчинені. Його зустрів ОСОБА_3 із пропозицією пройти на кухню й пообідати. Він зняв футболку, маючи намір прийняти душ, однак у ванній знаходилося прання. На кухні матір накрила стіл, ОСОБА_3 дістав пляшку й запропонував випити за його (обвинуваченого) день народження та примирення, на що він відмовився. Оскільки ОСОБА_3 закурив, він зробив йому зауваження з цього приводу. Останній образився на нього, став кричати, звинувачуючи у неповазі. І ОСОБА_3 , і матір перебували у стані алкогольного сп`яніння, хоча коли він заходив у квартиру зранку останні були тверезі. Він пішов у зал, щоб забрати свої речі. Зігнувшись до коробки, відчув різкий біль поміж ніг в ділянці статевого органу, від чого впав на підлогу. ОСОБА_3 почав гамселити його ногами. На шум із сусідньої кімнати прибігла матір. ОСОБА_3 , знаходячись між дверима у спальню та зал, схопив матір обома руками за шию та штовхнув у бік вхідних дверей, від чого та впала обличчям донизу на підлозі біля дивану. Він піднявся, підійшов до матері, щоб допомогти їй піднятися, бо вона впала. Не помітив, куди зник ОСОБА_3 . Стоячи на коліні, почав піднімати матір й зненацька відчув різкий біль у правій частині грудної клітки. Показав, що упав на матір. Піднімаючись, відчув ще біль у бік. У цей час відчув, як ОСОБА_3 штовхнув його ногою в зад, від чого він знову впав на матір. Піднявшись, він повернувся до ОСОБА_3 . Матір, піднявшись на ноги, вибігла із квартири й побігла по сходах. Він помітив на собі кров із правого боку. Оскільки ОСОБА_3 стояв до нього обличчям, розмахуючи ножем у правій руці, вирішив захищатися. Схопив праву руку ОСОБА_3 з ножем своєю лівою рукою трохи вище зап`ястя, а правою - охопив кулак із ножем. Він намагався викрутити руку із ножем ліворуч назовні, щоб відібрати ніж. Однак ОСОБА_3 охопив своєю лівою рукою його праву руку, і в них почалась боротьба, під час якої ОСОБА_3 намагався силоміць то направити лезо йому в груди, то вивернути руку з ножем у свою сторону, щоб подолати його супротив. Вивертаючи руку ОСОБА_3 з ножем, його ліва рука чи то зісковзнула на лезо, чи він був змушений перехопити ніж за лезо (точно пригадати не може). Таким чином, він лівою рукою тримав за лезо біля рукояті ножа, яку ОСОБА_3 тримав правою рукою і вони продовжували боротьбу за ніж. Під час боротьби за ніж кожен з них дьоргав ніж від себе, до себе, вліво, вправо, намагаючись вирвати ніж з рук іншого. В якісь момент він відчув, що порізав пальці й через біль послабив руку, в якій тримав ніж. Через біль від порізу він послабив супротив, а ОСОБА_3 в цей час силоміць дьорнув ніж до себе. Ніж наполовину потрапив йому у груди, оскільки пів леза було у його лівій руці. У цей час права його рука охоплювала його правий кулак із ножем, а ліва рука ОСОБА_3 охоплювала зверху його кисть. У ту мить руки ОСОБА_3 ослабли і потягнувши за його праву руку, він витягнув ніж із його грудей. Руки ОСОБА_3 опустилися, а ніж залишився у його (обвинуваченого) лівій руці, якого він тримав за лезо біля рукояті. Вся боротьба за ніж тривала до пів хвилини. Перехопивши ніж у праву руку, не розуміючи що сталося, вибіг із квартири та побіг униз по сходах. ОСОБА_3 залишився стояти, обіпершись у стінку туалету. На сходах біля другого поверху стояла матір, яка побачивши його з ножем, вибігла на вулицю. Він до неї не підходив. По дорозі назад у квартиру викинув ніж за сміттєпровід. У квартирі побачив нерухомого ОСОБА_3 , який лежав на животі. На кухні випив 50 грам горілки, яку ОСОБА_3 налив йому перед тим. Подзвонив у поліцію, просив викликати швидку потерпілому.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненні злочину, його винуватість доводиться наступними доказами.

Так, свідок ОСОБА_2 , матір обвинуваченого, показала, що проживає в квартирі АДРЕСА_2 . Разом із нею до дня смерті проживав її співмешканець ОСОБА_3 , який допомагав їй по господарству, у тому числі робив ремонт, облаштував кладовку в підвалі будинку, допомагав доглядати дочку. Періодично із інтернату вона забирала дочку ОСОБА_6 з інвалідністю. Має ще двох синів, серед них - обвинуваченого, який часто конфліктує із нею через квартиру, співвласником якої він є. Конфлікти із сином виникали у неї й раніше, в ході яких він завдавав їй тілесні ушкодження, однак вона, як мати, пробачала його. У день, коли сталася подія, у квартирі знаходилися вона, дочка ОСОБА_6 та співмешканець. Зранку до квартири прийшов її син ОСОБА_1 , став грюкати у двері, намагаючись їх відчинити. Замок у вхідних дверях вона замінила, оскільки обвинувачений часто приводив у квартиру своїх товаришів. ОСОБА_3 викликав поліцію. Через деякий час прибули поліцейські, підійшов і ОСОБА_1 з рюкзаком, сказав, що хоче взяти посуд. Забравши коробку з посудом, обвинувачений разом із поліцейськими вийшли із квартири. Через деякий час ОСОБА_1 знову повернувся у квартиру, зайшовши через відчинені двері. На кухні син разом із співмешканцем випивали горілку, із ними випила чарку спиртного і вона. Зазначила, що напередодні вживала пиво. Згодом вона з дочкою лежала на ліжку у спальній кімнаті, ОСОБА_3 перебував на балконі чи в коридорі. Обвинувачений з коридору став кричати на неї, звинувачуючи у тому, що, нібито, вона приписала ОСОБА_3 у квартирі. ОСОБА_1 підбіг до ліжка й став душити руками за шию, наносити удари в плечі, спину. ОСОБА_3 намагався припинити такі дії сина, перебуваючи у коридорі, просив ОСОБА_1 відійти від неї. Обвинувачений перемістився до ОСОБА_3 й між ними зав`язалася шарпанина, почали «цапатися». Бачила, як під час шарпанини ОСОБА_3 упав обличчям донизу, коли підвівся - помітила на лобі синець. Згодом ОСОБА_3 крикнув їй, щоб вона тікала з квартири, сказав, що обвинуваченому він сам «дасть ради». Коли і хто із них двох узяв ножа із кухні вона не бачила, як і не бачила того, хто кому наносив удар ножем. Коли вибігала із квартири, ОСОБА_3 стояв спиною до кухні, а обвинувачений боком до останнього й обличчям до туалетної кімнати. За нею у момент, коли вона бігла із криками про допомогу по сходах вниз, із ножем біг ОСОБА_1 . Одяг сина був закривавлений, чи був одягнутий зверху пояса не пам`ятає. Добігши до другого поверху, він повернувся назад, вона ж вибігла на вулицю. У квартиру піднялася разом із поліцейськими. У квартирі бачила мертвого ОСОБА_3 , який лежав на підлозі обличчям донизу.

Такі ж показання дала ОСОБА_2 , відтворивши обставини на місці події, у ході слідчого експерименту, про що свідчить протокол проведення слідчого експерименту від 04.07.2018.

На запитання суду та сторін провадження наявність крові обвинуваченого на своєму одязі пояснила тим, що у ході шарпанини між сином, який був у крові, та співмешканцем вона розбороняла їх, обвинувачений «цапнув» її руками. Категорично ствердила, що ОСОБА_3 її не вдаряв, вона у квартирі не падала, будь-яких порізів на руках у неї не було. Зазначила, що син про будь-які документи не говорив, у присутності поліцейського забрав якийсь посуд. Документи обвинуваченого були в його рюкзаку, з яким він прийшов, пізніше вона їх віддала його батькові ОСОБА_9 . Заперечила негативний вплив на свій психічний стан алкоголю. Показала, що ОСОБА_1 встановлював вхідні двері у квартиру, хоча самі двері й матеріали для їх встановлення купувала вона.

Потерпілий ОСОБА_10 , брат потерпілого, показав, що він періодично по вихідних спілкувався із братом по телефону. Подзвонивши 30 червня 2018 року до брата, почув від невідомої особи про його смерть. ОСОБА_10 спочатку жив у селі, потім казав, що живе у м.Ковель, однак з ким і де, не розповідав. Під час однієї із телефонних розмов навесні 2018 року брат казав, що працює по господарству, знаходиться у підвалі будинку, майструє якісь полички. Про свої особисті відносини із співмешканкою йому не розказував. Із ОСОБА_2 він не знайомий, вперше побачив у кабінеті слідчого, при цьому її мова була несистемна, беззв`язна.

Свідок ОСОБА_11 , поліцейський Ковельського ВП ГУПН, показав, що в один із днів між 07 і 08 годинами виїжджав за викликом за фактом конфлікту обвинуваченого із матір`ю. Двері квартири відкрила матір обвинуваченого, останнього в квартирі не було. Із телефонного дзвінка до ОСОБА_1 стало відомо, що той в аптеці. Прийшовши до квартири, ОСОБА_1 сказав, що хоче забрати особисті речі (каструлю, посуд), на що його матір жодних заперечень не висловила. Винісши коробку із посудом, ОСОБА_1 поставив її між 5 і 4 поверхами, пояснюючи тим, що через болі в спині спочатку знесе рюкзак на вулицю, а потім - коробку. У службовому автомобілі він відібрав у ОСОБА_1 пояснення. Останній був схвильований, нервовий, збуджений, повідомив, що уже не має потреби повертатися у квартиру.

Свідок ОСОБА_12 показав, що отримавши повідомлення від чергового про те, що матір обвинуваченого просить допомоги, виїхав на місце події. У під`їзді зустрів заявницю у крові, із ссадинами на шиї, обличчі, порізами на руках, яка повідомила, що її душив син. Піднявшись до квартири, стукали у вхідні двері хвилин 10-15, однак двері ніхто не відкривав. Згодом двері відкрив обвинувачений у шортах з голим торсом, став на коліно, сказав: «Я не хотів, це була самооборона». На обвинуваченого одягнули кайданки. У квартирі виявили труп чоловіка, викликали швидку допомогу. Обвинувачений пояснював, що виникла сутичка через матір, яку він захищав. З місця події обвинуваченого доставили до лікарні, де останній повідомив про місце знаходження ножа, яким заподіяно тілесні ушкодження, а саме за сміттєпроводом між поверхами.

Свідок ОСОБА_13 , лікар швидкої допомоги, показав, що на виклик поліції про ножове поранення прибув на АДРЕСА_3 . На сходах їх зустріла схвильована жінка зі словами «він вдарив вітчима ножем», працівник поліції та обвинувачений перебували на сходовому майданчику біля квартири. При огляді чоловіка у квартирі, котрий лежав у калюжі крові головою до входу на животі обличчям донизу, констатували його смерть. На руках, обличчі обвинуваченого знаходилася кров, на грудній клітці, китицях рук були наявні порізи. Про виявлені в обвинуваченого тілесні ушкодження повідомили поліцію. Обвинувачений перебував у спокійному стані. ОСОБА_1 працівникам поліції повідомив, що вітчим ображав його матір, заступившись за неї, він вирвав ножа і вдарив. На тілі ОСОБА_1 виявлено 2 чи більше поранень на грудній клітці, поранення на обох чи одній руці (точно не пам`ятає). Обвинувачений, переодягнувшись із закривавлених шортів у штани, у автомобілі швидкої допомоги проїхав у лікарню для отримання медичної допомоги

Свідок ОСОБА_14 , колишня дружина обвинуваченого, показала, що ОСОБА_1 зловживав спиртними напоями, безпричинно бив свою матір. Довго із обвинуваченим жити не могла, бо останній ображав її, бив, у догляді за дитиною не допомагав. Про смерть ОСОБА_3 дізналася від ОСОБА_2 , яка сказала, що « ОСОБА_1 порізав дядька і за мною біг».

Свідок ОСОБА_15 , яка проживає у одному будинку із ОСОБА_2 , показала, що часто бачила останню із дочкою-інвалідом на вулиці. Дочка завжди була охайно одягнута, матір дбайливо ставилася до дитини. Самого обвинуваченого зустрічала рідко (приблизно 1 раз в 1-2 місяці).

Свідок ОСОБА_16 , житель однієї із квартир на АДРЕСА_4 , показав, що матір обвинуваченого ОСОБА_2 знає давно, оскільки раніше працював з нею на одному заводі. Знає її як нормальну, порядну жінку. Часто бачив її з дочкою, до якої остання ставилася дбайливо. Обвинуваченого також бачив за вказаною адресою. Близько півтора-два роки тому ОСОБА_2 із співмешканцем привезли до будинку будівельні матеріали для ремонтних робіт, й ОСОБА_2 просила його допомогти занести мішок у квартиру на п`ятий поверх. Одного разу просила його поремонтувати розетку.

Свідок ОСОБА_19 , батько обвинуваченого, показав, що у шлюбі з ОСОБА_2 народилося 3 дітей: два сини, у тому числі обвинувачений, і дочка. На даний час з ОСОБА_2 розлучений. За станом здоров`я ОСОБА_2 не дбала про дітей, тому сини проживали із ним та його новою сім`єю, а дочка у зв`язку із психічним захворюванням була поміщена в інтернат. ОСОБА_2 ще з дитинства ОСОБА_1 обіцяла подарувати йому квартиру. Через квартиру в обвинуваченого з матір`ю часто виникали конфлікти.

Зазначив, що ОСОБА_2 періодично їздила в Республіку Польща на заробітки, за отримані кошти зробила ремонт у квартирі на АДРЕСА_4 . Дружина має складний характер, дуже емоційна.

Свідок ОСОБА_20 , мачуха обвинуваченого, показала, що з 2006 року разом із ОСОБА_19 , його сином - обвинуваченим, проживали у смт.Турійськ. Андрієві не вистачало уваги матері, тому вона намагалася бути йому другом. Чоловік самостійно утримував і виховував синів, дочка-інвалід спочатку проживала з матір`ю, згодом - в інтернаті. Після одруження обвинувачений проживав у батьків дружини, пізніше - у м.Ковелі, часто приїжджав на вихідні в смт.Турійськ. Життя із дружиною в ОСОБА_1 не склалося, остання не дозволяла йому бачитися із дочкою. ОСОБА_1 матеріально допомагав дружині утримувати дочку. Вона особисто тричі від його імені перераховувала кошти для дитини, однак ОСОБА_1 дружина була проти такої допомоги, мотивуючи неотриманням у зв`язку з цим матеріальної допомоги від держави. Вона особисто з ОСОБА_2 не спілкується, оскільки остання є дуже емоційною людиною із складним характером.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 30.06.2018 (т.1 а.с.51-60), яким є приміщення квартири АДРЕСА_2 , у коридорі, який веде на кухню, на підлозі виявлено труп особи чоловічої статі, який лежить на спині, головою до виходу, ногами - в напрямку кухонної кімнати. На лицевій стороні одягнутої на трупі футболці зеленого кольору на відстані 13,5 см від краю зрізу коміру виявлено отвір з нерівними краями та загостреними кінцями на боках, зверху та знизу навколо якого плями бурого кольору, від якої відходить пляма донизу, а також до лівого плеча. На сорочці на відстані 20 см від краю коміру та 3,5 см від бокового зрізу ліворуч виявлено отвір трикутної форми, краї якого забруднені речовиною бурого кольору, зверху та донизу отвору виявлено плями бурого кольору. В ділянці лоба померлого зліва наявне садно, в ділянці грудної клітки зліва по білягрудинній лінії в другому міжребер`ї - горизонтальна рана. На підлозі в коридорі ліворуч від трупа виявлено дві плями бурого кольору. На підлозі коридору, яка облаштована керамічною плиткою, при вході за 90 см від порогу виявлено сліди бурого кольору, схожі на кров. У кухні на підлозі біля краю першої від входу тумби виявлено згорток туалетного паперу, забруднений речовиною бурого кольору. У верхній другій по рахунку тумбі на першій полиці знизу - стакан із залишком рідини прозорого кольору із різким запахом алкоголю. На кишені фартуха зелено-білого кольору, що на стільці у кухні, виявлено пляму бурого кольору. На сходинковій площадці між 2 і 3 поверхом, в туалетній кімнаті квартири на дальній стіні навпроти входу виявлено плями бурого кольору. Між 4 і 5 поверхами за сміттєпроводом виявлено кухонний ніж, на клинку якого - плями речовини бурого кольору.

Із протоколу огляду місця події від 30.06.18 (т.1 а.с.70-71) вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 вилучено чоловічі шорти білого кольору із квітковим малюнком. На шортах наявні численні плями речовини бурого кольору, схожої на кров, переважно з правого боку зверху донизу.

Згідно з висновком експерта №138 від 17.08.18 (т.1 а.с.92) за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 на тілі трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва з пошкодженням висхідного відділу аорти та тампонади навколосерцевої сумки та гематомою середостіння, що утворилися від дії плаского колюче-ріжучого предмета, типу клинка ножа з лезом і обушком, не виключається можливість від удару кухонним ножем; а також синця грудної клітки справа по передній поверхні та садна лоба зліва, що утворилися від дії тупого твердого предмета, можливо від ударів руками людини в час, вказаний в постанові; за ступенем тяжкості стосовно живої особи проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва з пошкодженням висхідного відділу аорти та тампонадою навколосерцевої сумки і гематомою середостіння відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; синець грудної клітки справа та садно лоба зліва - легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_3 настала від проникаючого колото-різаного пошкодження грудної клітки зліва з пошкодженням висхідного відділу аорти та з розвитком тампонади серця кров`ю. По тілу ОСОБА_3 було нанесено колото-ріжучим предметом один прямий удар під кутом 90 градусів, тупим предметом - не менше двох ударів. У крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в кількості 3,02 проміле, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння.

Відповідно до висновку експерта №138 від 13.08.18 (т.1. а.с.102) за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді обширного синця обличчя зліва з переходом на ліву бокову поверхню шиї, множинних саден лівого крила носа та лівої щоки, синця правої щоки, множинних синців правої верхньої кінцівки, синця лівого плеча та синців в ділянці лівої та правої лопаток, що утворилися від дії тупого твердого предмета (предметів), не виключається можливість від здушування руками людини за шию та ударів руками людини по обличчю, кінцівках та тулубу в час, вказаний в ухвалі суду. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до категорії легких та легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. По тілу ОСОБА_2 було нанесено не менше восьми ударів.

Із довідки травматологічного пункту Ковельської ЦРЛ №4359 від 30.06.18 (т.1 а.с.167) вбачається, що ОСОБА_2 поступила о 17 год 15 хв в стані алкогольного сп`яніння із діагнозом: забій м`яких тканин, підшкірна гематома обличчя.

Згідно з висновком експерта №148 від 24.07.18 (т.1 а.с.105) за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення передньої поверхні грудної клітки справа, різаних ран 3-го пальця лівої кисті, що утворилися від дії предмета, що має колюче-ріжучі властивості, можливо внаслідок ударів ножем в час, вказаний в ухвалі слідчого судді та в медичній документації, і за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. По тілу ОСОБА_1 було нанесено не менше трьох ударів. За даними медичної документації на тілі ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, пов`язаних із ударом ногою в пах, не виявлено. За даними медичної карти №7272-1403 стаціонарного хворого ОСОБА_1 на момент поступлення останнього на стаціонарне лікування 30.06.18 о 14 год 02 хв в крові виявлено 0,7 проміллє етилового спирту, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння. Не виключається можливість отримання вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_1 внаслідок завдання ударів ножем самому собі.

Відповідно до висновку експерта №101/351 від 16.08.18 (т.1 а.с.117) за результатами проведеної судової комплексної імунологічної та дактилоскопічної експертизи на наданому на дослідження ножі, вилученому 30 червня 2018 року під час проведення огляду місця події в АДРЕСА_1 між 4 і 5 поверхами під`їзду поруч із сміттєпроводом, виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_3 . Походження даної крові від ОСОБА_1 виключається. На поверхні ножа слідів пальців та долонних поверхонь рук не виявлено.

На підставі висновку експерта №100 від 15.08.18 (т.1 а.с.133) за результатами проведеної судової імунологічної експертизи установлено, що кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВ0, кров потерпілого ОСОБА_3 - до групи В (III) з ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0. При цьому, на наданих експерту об`єктах, вилучених 30 червня 2018 року в ході огляду місця події, а саме згортку паперу світло-сірого кольору, футболці та сорочці ОСОБА_3 , фартусі (згідно ухвали - передник), покривалі (згідно ухвали - килим-покривало), фрагменті зі шпалер із санвузла, фрагменті марлевої серветки зі змивом з підлоги площадки між 2 і 3 поверхами та зішкрібі із підлоги у коридорі виявлено кров. На фрагментах марлевої серветки зі змивами з правої та з лівої руки ОСОБА_3 крові не виявлено.

Виявлена кров на згортку паперу світло-сірого кольору, сорочці у клітинки ОСОБА_3 , фартусі, покривалі, фрагменті шпалер із санвузла, фрагменті марлевої серветки зі змивом з підлоги площадки між 2 і 3 поверхами та зішкрібі із підлоги у коридорі, на шортах ОСОБА_1 , сорочці та шортах ОСОБА_2 може походити від ОСОБА_1 . Походження даної крові від ОСОБА_3 виключається.

Виявлена кров на футболці зеленого кольору ОСОБА_3 , сорочці у клітинки ОСОБА_3 , покривалі може походити від ОСОБА_3 . Походження даної крові від ОСОБА_1 виключається.

Відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського (т.1 а.с.80), протоколу огляду диска із вказаним записом установлено, що запис здійснюється із нагрудної камери поліцейського 30 червня 2018 року о 12 год 50 хв 40 с. Попереду йде босоніж ОСОБА_2 , одягнена у світлого кольору сорочку та шорти, що з передньої верхньої правої сторони забруднені у речовину червоного кольору. Вхідні двері квартири, до якої підійшла жінка, зачинені. Поліцейські стукають у вхідні двері квартири із проханням відчинити, однак ніхто не відчиняє. На іншому, розміщеному на даному диску файлі, що датований 30.06.2018 о 12 год 55 хв 03 с, зафіксована ОСОБА_2 на сходовому майданчику перед вхідними дверими у квартиру. У розмові з поліцейськими вона повідомила, що хтось її душив і бив. При цьому, один із поліцейських продовжує гримати у вхідні двері квартири, проте ніхто не відчиняє. На іншому файлі, датованому 30.06.2018 13 год 01 хв 19 с, зображено ОСОБА_1 , одягнутого у шорти червоно-білого кольору зі слідами речовини бурого кольору Шкіряний покрив його грудної клітки справа та правої руки від зап`ястя до ліктьового суглоба забруднений у речовину бурого кольору. При цьому, ОСОБА_1 повідомляє, що це був самозахист.

Згідно із протоколом огляду речі від 30.07.2018 (т.1 а.с.83), відповідно до запису аудіоінформації (т.1 а.с.82) з системи запису та прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які надходять до ГУНП у Волинській області за телефоном «102» засобами програмного забезпечення CallWay Contact, вбачається, що 30 червня 2018 року о 12 год 36 хв зафіксовано виклик на лінію 102 ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 . Того ж дня о 12 год 52 хв зафіксовано виклик на лінію 102 ОСОБА_1 , в якому останній повідомив про завдання йому співмешканцем матері ножового поранення у груди ножем при сімейних обставинах та просив викликати швидку допомогу. При цьому, обвинувачений зазначив, що до квартири уже під`їхали працівники поліції, однак він боїться відчинити двері зі страху за своє життя. На запитання оператора категорично заперечив факт нанесення ним потерпілому тілесних ушкоджень, зазначивши, що він, можливо, втратив свідомість чи притворяється. Крім цього, на питання оператора про те, чи він вдарив потерпілого, ОСОБА_1 зазначив: (пряма мова) «Ні, я вибігав якраз, я ж Вам говорю, і мама вибігла, бо він на мене накинувся з ножем. Мама злякалася, побігла до сусідів. Я побіг за мамою, а він мені ножа встромив та… у груди». Вказав, що не може впустити матір у квартиру, бо у неї хворе серце.

Згідно із протоколом огляду речі від 04.07.18 (а.с.163) , а саме належного ОСОБА_3 мобільного телефона марки «Нокіа», ІМЕІ НОМЕР_1 , під час перегляду історії телефонних дзвінків виявлено, що з даного засобу зв`язку 30 червня 2018 року о 12 год 35 хв здійснено дзвінок на лінію 102.

Судом на підставі досліджених доказів установлено, що конфлікт між обвинуваченим та потерпілим виник через заподіяння ОСОБА_1 своїй матері ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, чому намагався перешкодити ОСОБА_3 . В свою чергу конфлікт між обвинуваченим та його матір`ю 30 червня 2018 року виник з приводу квартири, яка, як вбачається із свідоцтва про право власності на житло від 19.11.1993, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та її двом синам, у тому числі обвинуваченому. Про наявність такого конфлікту свідчать незмінювані у ході судового допиту та під час проведення слідчого експерименту на досудовому розслідуванні показання самої ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 звинувачував її у тому, що остання зареєструвала у квартирі свого співмешканця. Батько обвинуваченого показав, що через квартиру між сином ОСОБА_1 та його матір`ю виникали конфлікти, остання з дитинства обіцяла подарувати квартиру ОСОБА_1 . Відтак показання обвинуваченого про те, що він не знав про належну йому частку в квартирі та відсутність спору з цього приводу із матір`ю суд вважає неправдивими.

Недостовірними на погляд суду є показання обвинуваченого про постійне проживання у квартирі АДРЕСА_2 та проведення ним ремонтних робіт. Так, із показань сусіда ОСОБА_16 вбачається, що ОСОБА_2 із співмешканцем привозили до будинку будівельні матеріали для ремонтних робіт, й на прохання ОСОБА_2 він допомагав занести мішок у квартиру. На її ж прохання одного разу ремонтував розетки у квартирі. Батько обвинуваченого показав, що ОСОБА_2 зробила ремонт у квартирі за отримані нею від сезонних заробітків у Республіці Польща кошти. Крім цього, із протоколу огляду місця події вбачається, що у квартирі, окрім двохспального ліжка у спальні, відсутні будь-які меблі, придатні для спання.

Твердження обвинуваченого про те, що 30 червня 2018 року вперше зранку, так і вдруге в передобідню пору до квартири приходив за документами спростовуються показаннями його матері про виявлення документів у рюкзаку сина, з яким він прийшов у квартиру, й які вона після затримання останнього віддала його батькові. Крім цього, із показань свідка - поліцейського ОСОБА_11 вбачається, що обвинувачений повідомив його про знаходження належного йому паспорта у м.Володимир-Волинський. Цей же свідок показав, що обвинувачений після відібрання у нього письмового пояснення за його зверненням зранку того дня пояснив, що повертатися у квартиру не має потреби.

Неправдивими, на думку суду, є показання обвинуваченого про те, що саме потерпілий заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження на шиї, коли штовхнув її в коридорі, внаслідок чого остання упала обличчям донизу.

Так, ОСОБА_2 у судовому засіданні та у ході слідчого експерименту однозначно стверджувала, що її руками за шию душив саме ОСОБА_1 , руками завдав біля десяти ударів у голову, обличчя, руки, коли вона лежала на ліжку в спальні. При цьому, заподіяння їй потерпілим будь-яких тілесних ушкоджень та своє падіння у квартирі категорично заперечила. Про відсутність тілесних ушкоджень на потерпілій до вказаної події ствердив свідок - поліцейський ОСОБА_11 , який прибув до квартири за викликом обвинуваченого та потерпілого, а також сам обвинувачений. Такі показання ОСОБА_2 об`єктивно узгоджуються із висновком експерта №138 від 13.08.2018 (т.1 а.с.103), яким констатовано наявність на тілі ОСОБА_2 синців на обличчі справа та зліва з переходом на ліву бокову поверхню шиї, в ділянці лівого плеча, лівої та правої лопаток, правої верхньої кінцівки. Такі сукупність тілесних ушкоджень, на думку суду, не могла виникнути від одномоментного падіння з висоти власного зросту, як про це припускає обвинувачений.

Про те, що потерпілий не заподіював і не мав наміру заподіювати тілесні ушкодження ОСОБА_2 , а навпаки - намагався вберегти від протиправних дій сина свідчать, зокрема, його адресовані останній висловлювання «Ти тікай, я раду дам».

Про невідповідність показань обвинуваченого в частині забруднення його кров`ю одягу ОСОБА_2 саме у той момент, коли він внаслідок завданих, на його думку, ОСОБА_3 ударів ножем в праву частину грудей двічі падав на матір, яка лежала обличчям донизу на підлозі в коридорі біля дивану, свідчить висновок експерта №100 від 15.08.2018, відеозапис із бодікамери поліцейського, відповідно до яких по всій поверхні сорочки та лівій половині шортів бежевого кольору спостерігаються численні плями та помарки бурого кольору. Вказані докази узгоджуються із показаннями ОСОБА_2 про те, що кров на її одязі опинилася від того, що вона розбороняла потерпілого й обвинуваченого, при цьому, останній хапав її забрудненими у кров руками.

Ця ж обставина свідчить про те, що ОСОБА_2 була присутня в квартирі під час бійки чоловіків із застосуванням ножа. На це також вказує той факт, що ОСОБА_2 о 12 год 36 хв із телефона ОСОБА_3 здійснила дзвінок на лінію 102 із проханням про допомогу, який закінчився криками «Ох, ааа...» із натисканням тричі на кнопки телефону та зривом дзвінка. При цьому, у ході дзвінка на задньому фоні було чути окремі вигуки.

Доводи сторони захисту про недостовірність показань ОСОБА_2 у зв`язку із її недієздатністю спростовуються рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 09.09.2015 №455/1822/14-ц (т.1 а.с.166), відповідно до якого остання визнана опікуном недієздатною дочки ОСОБА_24 . Крім цього, її колишній чоловік батько обвинуваченого показав, що ОСОБА_2 останнім часом періодично виїжджала на заробітки, зробила ремонт у квартирі. Про адекватність поведінки матері обвинуваченого показали свідки - сусіди ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які, крім іншого, охарактеризували її як дбайливу матір своєї дочки з інвалідністю. Повідомлені обвинуваченим, його батьком та мачухою такі характерні ОСОБА_2 ознаки як надмірна емоційність, агресивність, неадекватність, не свідчать про те, що остання не могла об`єктивно сприймати реальність.

Показання обвинуваченого про механізм заподіяння потерпілому смертельного тілесного ушкодження не узгоджується із об`єктивно встановленими характеристиками рани на тілі ОСОБА_3 .

Так, із висновку експерта №138 від 17.08.2018 (т.1 а.с.94) та протоколу огляду місця події від 30.06.2018 (т.1 а.с.57) вбачається, що на передній поверхні грудної клітки зліва наявна рана з лівим заокругленим кінцем та правим загостреним кінцем, що свідчить про те, що лезо клинка ножа було направлено направо відносно трупа.

Згідно із показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 тримав ніж у правій руці лезом доверху, яку він схопив своєю лівою рукою трохи вище зап`ястя, а правою - охопив кулак потерпілого із ножем. В свою чергу ОСОБА_3 охопив своєю лівою рукою його праву руку. У ході боротьби за ніж ліва рука обвинуваченого опинилася на лезі клинка біля руків`я ножа, яке ОСОБА_3 тримав правою рукою. У такому ж положенні рук лезо ножа потрапило у груди потерпілого. Таким чином, обвинувачений категорично постійно стверджував, що лезо ножа він тримав у лівій руці, внаслідок чого отримав порізи на пальцях.

Проте за будь-якого розташування лівої руки обвинуваченого на лезі (долонею доверху чи долонею донизу), враховуючи об`єктивно установлений саме правий (відносно трупа, а лівий - відносно обвинуваченого, який стояв навпроти) загострений кінець рани на тілі потерпілого, беручи до уваги показання ОСОБА_1 про те, що він лівою рукою повністю охоплював лезо ножа, однозначно існують підстави для висновку, що рани від леза на лівій руці ОСОБА_1 за таких умов могли б утворитися виключно на внутрішній долонній поверхні лівої руки, а не на середній фаланзі третього пальця цієї руки, як це встановлено експертом у висновку №148 від 27.07.18. За таких обставин пальці лівої руки ОСОБА_1 контактували із обушком клинка ножа, а не його лезом.

За повідомленого обвинуваченим механізму заподіяння смертельного тілесного ушкодження потерпілому, з огляду на вище встановлені обставини, загострений кінець рани мав би бути спрямований вліво відносно трупа, однак об`єктивно судово-медичним експертом установлено протилежне.

Твердження обвинуваченого про те, що ОСОБА_3 завдав йому удар ногою в статевий орган, завдаючи тим самим нестерпного болю, від якого той впав, а також про те, що потерпілий наніс йому 3 чи 4 удари ногою по ногах та в голову, спростовуються висновком експерта №148 від 24.07.2018, в якому таких тілесних ушкоджень не зафіксовано.

Не узгоджуються із вказаним висновком експерта показання обвинуваченого про те, що потерпілий завдав йому два удари в грудну клітку справа. У висновку експерта констатовано факт наявності в ділянці передньої поверхні грудної клітки справа однієї рани, яка закінчується на рівні ребра, розміром 1х0,2 см.

Незважаючи на те, що руків`я ножа - знаряддя злочину виготовлено із полімерного матеріалу (висновок №101/351 від 16.08.2018), а з показань обвинуваченого потерпілий силою утримував ніж у правій руці, яку до того ж обвинувачений охоплював зверху своєю правою рукою, більш того - із показань ОСОБА_1 він лівою рукою безпосередньо контактував із лезом ножа, ближче до його руків`я, експертом на ножі ні слідів пальців рук, ні долонних поверхонь не виявлено.

Не виявлено на ножі й крові ОСОБА_1 , хоча за твердженням обвинуваченого у ході боротьби за ніж він лезом порізав пальці лівої руки. При цьому, за лезо він утримував в ділянці біля руків`я, що в тіло потерпілого не заходило.

Показання обвинуваченого про те, що одразу після виникнення у нього внаслідок поранення грудної клітки масивної кровотечі, яку він тоді ж руками намагався зупинити, виникла боротьба за ніж, в ході якої його руки та руки ОСОБА_3 перебували у безпосередньому контакті, суперечать висновку експерта №100 від 15.08.18 (т.1 а.с.133), згідно з яким на фрагментах марлевої серветки зі змивами з правої та з лівої руки ОСОБА_3 крові не виявлено.

Судом установлено, що обвинувачений до приїзду поліції умисно, а не через, на його думку, випадковість внаслідок протягу, не відкривав вхідні двері. Так, згідно із рапортом (т.1 а.с.49) поліцейський ОСОБА_12 у день події прибув за викликом до квартири АДРЕСА_2 о 12 год 48 хв. Із відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що 12 год 50 хв двері у квартиру були зачинені й на тривалий стукіт ніхто не відкривав. У здійсненому після приїзду працівників поліції, а саме о 12 год 56 хв, телефонному виклику на лінію 102 (т.1 а.с.83) ОСОБА_1 повідомив, що боїться відкривати вхідні двері працівникам поліції, які прибули до квартири, через страх бути убитим. При цьому, зважаючи на обвинуваченого та його матері показання про те, що він у квартиру в передобідню пору того дня потрапив через незачинені на замок двері, тому безпідставними є його твердження про автоматичний механізм закриття дверей, у тому числі через протяг. Більш того, оскільки обвинувачений самостійно вмонтовував вхідні двері, відтак він достеменно був обізнаний про механізм їх закриття.

Протягом досудового розслідування та у ході судового розгляду обвинувачений неоднозначно висловлювався про свою причетність до вчинення злочину. Так, першопочатково під час телефонного дзвінка на лінію «102» о 12 год 52 хв (т.1 а.с.83 (зворот) ОСОБА_1 на запитання оператора категорично заперечив свою причетність до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , повідомивши, що той лежить непритомний, він не знає, чи той втратив свідомість, чи притворяється. Пізніше після відкриття дверей на вимогу поліцейського повідомив, що не хотів цього робити, це була самооборона. Із показань лікаря швидкої допомоги ОСОБА_13 , який прибув на виклик поліції про ножове поранення, вбачається, що обвинувачений повідомляв про те, що він, заступаючись за матір, вирвав ножа у потерпілого і вдарив. У судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що ножове поранення було спричинене потерпілим собі самим, він лише утримував ніж за лезо у ході боротьби за ніж.

Обвинувачений достеменно не пояснив, чому він біг за матір`ю із п`ятого до другого поверху із ножем в руці.

Загалом установлені судом обставини з урахуванням фізичного розвитку 64-річного потерпілого у стані сильного алкогольного сп`яніння (3,02 проміле) та фізичного розвитку вдвічі молодшого обвинуваченого у стані легкого алкогольного сп`яніння (0,7 проміле), сконцентрованість удару в життєво важливий орган свідчать про умисність дій ОСОБА_1 , направлених на позбавлення життя ОСОБА_3 .

Таким чином, непослідовні та суперечливі показання обвинувачення про перебіг конфлікту із ОСОБА_3 , в ході якого було спричинено смерть останнього, а також посткримінальна поведінка обвинуваченого свідчать про намагання останнім уникнути кримінальної відповідальності, вибудувати власну версію події задля переконання суду про непричетність до вчинення злочину.

Оцінюючи доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 перебував у стані необхідної оборони, не перевищуючи меж необхідної оборони, суд доходить таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається … від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Частиною 2 статті 36 КК передбачено, що кожен має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади для захисту від суспільно небезпечного посягання.

Як прямо зазначено у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону», щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини. Якщо суд визнає, що в діях особи є перевищення меж необхідної оборони, у вироку слід зазначити, в чому саме воно полягає.

Водночас вирішення питання, чи перебував засуджений у стані необхідної оборони, залежить від сукупності обставин, установлених під час розгляду справи. Зокрема, на підставі всієї сукупності обставин має бути встановлено, чи зазнала особа посягання та чи були її дії зумовлені захистом від такого посягання. Особа, що завдала шкоду, не може посилатися на стан необхідної оборони, якщо саме насильство було спровоковано нею ж самою, тобто було передбачуваним наслідком її власної поведінки. Окремим випадком такого спровокованого насильства є бійка, під час якої учасники застосовують один до одного насильство певного ступеня. Таке спровоковане насильство не можна вважати «посяганням» у тому значенні, яке цьому терміну надається статтею 36 КК.

Це не виключає можливості, що особа, яка спровокувала насильство, опиниться в ситуації необхідної оборони, якщо ступінь спровокованого насильства очевидно перевищить той, який особа могла передбачити, наприклад, якщо в ситуації обопільної бійки один з учасників застосує або виявить намір застосувати значно вищий ступінь насильства, зброю або до його насильницьких дій приєднаються інші особи. У таких випадках насильство може перетворитися в «посягання», що дає право на необхідну оборону.

Судом із досліджених доказів установлено, що смертельного удару ножем, завданим обвинуваченим потерпілому, передував конфлікт, спровокований ним самим, в результаті чого зав`язалася бійка, яку розпочав саме обвинувачений, відтак у діях останнього відсутній стан необхідної оборони.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, і кваліфікує такі його дії як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує в сукупності характер вчиненого ним злочину, який є закінченим особливо тяжким злочином, дані про особу винного, котрий суспільно корисною працею не займається, за місцем проживання характеризується незадовільно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочин проти здоров`я особи.

Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання, є вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, передбаченої ч.1 ст.115 КК України. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченого й попередження вчинення ним нових злочинів.

До набрання вироком законної сили суд залишає обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки передбачених ч.3 ст.377 КПК підстав для зміни запобіжного заходу не вбачає.

Суд зараховує у строк відбування покарання строк перебування обвинуваченого від вартою, який згідно із протоколом затримання (т.1 а.с.172) тривав, починаючи із 30 червня 2018 року до ухвалення судом даного вироку, із передбаченого ч.5 ст.72 КК України співвідношення: одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

До стягнення з обвинуваченого підлягають витрати на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 10211,87 грн (3538,32 грн (а.с.129) + 6673,55 грн (а.с.159)

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Арешт на майно, накладений згідно із ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 03.07.18 (т.1 а.с.89), належить скасувати.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд

ухвалив :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з дня ухвалення вироку.

Запобіжний захід на час вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Зарахувати у строк покарання строк тримання ОСОБА_1 під вартою з 30 червня 2018 року по 28 січня 2021 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 10211 (десять тисяч двісті одинадцять) гривень 87 коп процесуальних витрат.

Речові докази:

1.зішкріб речовини бурого кольору в коридорі квартири, змиви речовини бурого кольору, виявлені між 2 і 3 поверхом під`їзду, згорток паперу зі слідами речовини бурого кольору, кухонний ніж зі слідами речовини темно-бурого кольору, зовні схожими на кров; змиви з обох рук трупа ОСОБА_3 , футболку та сорочку ОСОБА_3 , 6 липких стрічок зі слідами рук, передник (фартух) зі слідами речовини бурого кольору, частину шпалер з санвузла (туалет) зі слідами речовини бурого кольору, які знаходяться у камері схову речових доказів Ковельського ВП ГУНП у Волинській області, - знищити,

2.килим - покривало сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, який зберігається у камері схову речових доказів Ковельського ВП ГУНП у Волинські області, - повернути ОСОБА_2 ,

3.кольорові шорти зі слідами речовини бурого кольору, які зберігається у камері схову речових доказів Ковельського ВП ГУНП у Волинські області, - повернути ОСОБА_9 ,

4.компакт-диск, на якому збережено 4 відеофайли за 30.06.18, надані Управлінням патрульної поліції у Волинській області ДПП НП України (т.1 а.с.80), компакт-диск, на якому збережено два аудіозаписи від 30.06.18, надані Управлінням організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у Волинській області - залишити в матеріалах кримінального провадження,

5.мобільний телефон марки «Нокіа» ІМЕІ НОМЕР_2 , абонентський номер НОМЕР_3 , належний ОСОБА_3 , який зберігається у камері схову речових доказів Ковельського ВП ГУНП у Волинські області, - повернути потерпілому ОСОБА_10 .

Арешт, накладений на майно згідно із ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 03.07.18, - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Волинським апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - з дня отримання копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий О.М.Свистун

Судді С.О.Лозицький

О.З.Фазан