Ухвала суду № 94484541, 29.01.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/1079/21

Провадження № 2/643/2588/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2021 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т.М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищевказаною заявою.

Вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що остання не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Зі змісту позову встановлено, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості по аліментах в сумі 18117,40 грн.

Так, в порушення п.3 ч.2 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено ціни позову.

Згідно до ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України , позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, ч. 2 ст. 13 ЦПК України, передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Такий обов`язок, відповідно до ст.ст. 12 , 81 ЦПК України, лежить виключно на стороні, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також надати відповідні докази.

Доказами, згідно ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Позивач звернулась до суду з вимогою про стягнення заборгованості по аліментам, яка виникла з виконання рішення суду, проте порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Доказів наявності спору між сторонами про розмір заборгованості не надано, позивач не надає також доказів обізнаності відповідачем з розміром заборгованості, таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Також, позивачем до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: рішення суду про стягнення аліментів, довідки відділу державної виконавчої служби про виникнення заборгованості у відповідача, який зобов`язаний сплачувати аліменти за рішенням суду.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення ч.4 ст.177 ЦПК України, позивачем не надано документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Так, згідно підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру , яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються зокрема позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів /п.3/.

Отже, на вимогу позивача про стягнення заборгованості по аліментам, не розповсюджується дія п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З врахуванням викладеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00грн. на рахунок отримувача: UA568999980313171206000020657, отримувач: ГУК Харків обл/м.Харків/Московський, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків – п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.М.Довготько