Рішення № 94483967, 29.01.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/3268/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря - Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою Військово-цивільної адміністрації міста Лисичанська Луганської області в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

Військово-цивільна адміністрація міста Лисичанська Луганської області в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулася до Лисичанського міського суду із позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_3 є матір`ю дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З вересня 2019 року родина перебуває на контролі в службі у справах дітей, та у комунальному закладі «Лисичанський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді» як сім`я, яка опинилася в складних життєвих обставинах.

27.09.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до комунального закладу «Лисичанський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» доставив інспектор з ювенальної превенції сектору превенції Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області пояснюючі, що мати зловживає алкогольними напоями, батько з сім`ю не мешкає. Батьки проблемами дітей не переймаються. Батьківський потенціал відсутній в обох батьків. Фактори сім`ї та середовища посилюють наявні проблеми, загрози для життя та здоров`я дітей. Проблеми сім`ї загострились до критичного стану.

Батьки не визнають існування проблеми, перекладають відповідальність та вину на інших, вважають певну негативну поведінку нормою, не бажають змінювати своє життя. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не виявляють до дітей батьківської турботи, вони самоухилилися від виховання дітей, не цікавляться їх здоров`ям, навчанням, подальшою долею. Неодноразово спеціалісти служби відвідували батьків за місцем мешкання, залишали повістки, але батьки до служби у справах дітей не прийшли.

Водночас, за час слухання справи батько дітей ОСОБА_5 докорінно змінив ставлення до виховання та утримання дітей, які з 01.09.2020 року навчаються в Новоайдарській обласній санаторній школі на неповному державному утриманні. Батько забирає дітей на вихідні дні та канікули додому, забезпечує їх одягом та взуттям, шкільним приладдям.

Відповідачка ОСОБА_3 жодного разу з 27.09.2019 року не відвідувала дітей в комунальному закладі «Лисичанський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» та в Новоайдарській обласній санаторній школі. ОСОБА_3 не проходила і не дзвонила до служби у справах дітей щоб дізнатись про долю своїх дітей.

На підставі викладеного та після зменшення позовних вимог просили суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відношенні її дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини всіх видів їх заробітку (доходу) на дітей, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дітей.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

04.06.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/3268/20 було відкрито провадження у цій цивільній справі.

19.11.2020 року позивачем надана заява про залучення у справі правонаступника, яка розглянута ухвалою суду від 10.12.2020 року.

10.12.2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

29.01.2021 року позивачем надано клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач вважає відповідача таким, що не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала та просила х задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення справи від неї не надходило.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені фактичні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого 17.03.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №05. Батьком дитини записаний ОСОБА_5 , матір`ю дитини записана ОСОБА_3 .

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17.03.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 04. Батьком дитини записаний ОСОБА_5 , матір`ю дитини записана ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою №13 від 17.03.2015 року, виданою Відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 04. Батьком дитини записаний ОСОБА_5 , матір`ю дитини записана ОСОБА_3 , відповідно до ст.. 126 Сімейного кодексу України та спільної заяви батьків про визнання батьківства за № 45 від 22.01.2015 року прізвище дитини залишається без змін.

Згідно з довідкою №14 від 17.03.2015 року, виданою Відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 05. Батьком дитини записаний ОСОБА_5 , матір`ю дитини записана ОСОБА_3 , відповідно до ст.. 126 Сімейного кодексу України та спільної заяви батьків про визнання батьківства за № 46 від 22.01.2015 року прізвище дитини залишається без змін.

Згідно з актом відвідування сім`ї, від 11.09.2019 року, в результаті перевірки матеріально-побутових умов ОСОБА_2 , встановлено, що матір, ОСОБА_3 зловживаю спиртними напоями, не займається вихованням та навчанням доньки, не приділяє їй уваги.

Згідно з повідомленням №4048-1/10-13 від 02.10.2019 року, наданого управлінням адміністративних послуг Лисичанської міської ради Луганської області, місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зареєстровано у містах Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля.

Згідно з довідкою №153 від 15.10.2019 року, виданою Комунальним закладом «Лисичанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 Лисичанської міської ради Луганської області», ОСОБА_1 навчається у 6-Б класі.

Згідно з характеристикою на сім`ю ОСОБА_1 , учня 6-Б класу Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 Лисичанської міської ради Луганської області», батько ОСОБА_5 працює на «Тошківська шахта», проживає окремо від родини, мати - ОСОБА_3 , безробітна, діти ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Достаток дуже низький, діти одягнені бідно, не можуть дозволити якісні речі та харчування, психологічна обстановка в сім`ї напружена, у навчальному процесі дітей батьки майже не беруть участі, батьківські збори не відвідують.

Згідно з довідкою №152 від 15.10.2019 року, виданою Комунальним закладом «Лисичанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 Лисичанської міської ради Луганської області», ОСОБА_2 навчається у 4-Б класі.

Згідно з характеристикою ОСОБА_2 , учениці 6-Б класу Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 Лисичанської міської ради Луганської області», ОСОБА_2 навчається у даній школі з 01.09.2016 року, батьки не цікавляться навчанням дитини, не приділяють уваги вихованню.

Згідно з інформацією щодо сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , №539 від 24.10.2019 року, наданою КЗ «Лисичанський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді», встановлено, що мати дітей, ОСОБА_3 , неналежно виконує батьківські обов`язки, зловживає спиртними напоями.

Згідно з повідомленням директора центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 94 від 31.01.2020 року, діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 27.09.2019 року знаходяться у центрі на повному державному забезпеченні, до центру їх доставив інспектор з ювенальної превенції сектору превенції Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області.

Згідно з висновком Органу опіки та піклування Лисичанської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 1715/01-16 від 15.05.2020 року, Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з клопотанням про зменшення позовних вимог № 103 від 29.01.2021 року, за час слухання справи батько дітей ОСОБА_5 докорінно змінив ставлення до виховання та утримання дітей, які з 01.09.2020 року навчаються в Новоайдарській обласній санаторній школі на неповному державному утриманні. Батько забирає дітей на вихідні дні та канікули додому, забезпечує їх одягом та взуттям, шкільним приладдям.

Відповідачка ОСОБА_3 жодного разу з 27.09.2019 року не відвідувала дітей в комунальному закладі «Лисичанський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» та в Новоайдарській обласній санаторній школі. ОСОБА_3 не проходила і не дзвонила до служби у справах дітей щоб дізнатись про долю своїх дітей.

На підставі викладеного просили суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відношенні її дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини всіх видів їх заробітку (доходу) на дітей, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дітей.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частині від доходу її матері, батька та (чи) в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка, заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 СК України, дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім`ї, має право: на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності; на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону; на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазначеному закладі.

Відповідно до ч. 2 ст. 248 СК України, влаштування дитини до закладу, зазначеного у частині першій цієї статті, не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

У зв`язку з цим необхідно звернутися до правових позицій Європейського суду з прав людини, а саме в розумінні пункту 1 ст. 8 Конвенції, яка гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її сімейного життя.

Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992 р., статус рішення - остаточне), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07.08.1996 р., статус рішення - остаточне).

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язанні виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_3 повністю ухилилась від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню своїх дітей, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню. Позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення аліментів не суперечать закону та відповідають інтересам дітей.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 14) ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 6 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи те, що позивачем заявлені вимоги немайнового (позбавлення батьківських прав) та майнового (стягнення аліментів) характеру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 2102 гривень 00 копійок.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 430 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992 р., статус рішення - остаточне), рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07.08.1996 р., статус рішення - остаточне, Декларацією прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991р., ст.ст. 150, 164-167, 180-183, 191, 193, 248 СК України, п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військово-цивільної адміністрації міста Лисичанська Луганської області в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відношенні її дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини всіх видів їх заробітку (доходу) на дітей, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривень 00

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України, копію рішення суду, після набрання законної сили, надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: - Військово-цивільна адміністрація міста Лисичанська Луганської області, місце знаходження за адресою: буд. 7, вул. ім. М.Грушевського, м. Лисичанськ, Луганська область, Україна, реєстраційний номер 04051951.

Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 реєстраційний номер невідомий.

Суддя Ю.О. Калмикова