Ухвала суду № 94483759, 28.01.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/545/21

Номер провадження 1-кс/404/210/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган О.В., при секретарі Туровській О.Л., за участю слідчого Дорожінської Я.Л., прокурора Дегтярьова В.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Комишана С.В., розглянувши у судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12021120020000297 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білоусівка, Вознесеньского району, Миколаївської області, українця, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, одруженого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 16.07.2015 року Кіровським районним судом м. Кіровограда ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнився 06.08.2018 року,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції Дорожінська Я.Л.звернулася до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , яке погоджено з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури Дегтярьовим В.І.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що нею здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 26.01.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26 січня 2021 року близько 13 години 40 хвилин, ОСОБА_1 вчинив дії кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 3 ст. 186 КК України. Матеріальна шкода завдана злочином у якому він підозрюється складає 10 700 грн.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 27.01.2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, в тому числі цілодобовий.

Щодо себе вказав, що проживає в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю, дружиною та тіткою, син (34 роки) проживає окремо, співвласниками цієї квартири є він та мати, дружина працює офіційно у сфері торгівлі на ринку, він їй допомагає не офіційно. Сукупний дохід із дружиною становить біля 10 тис грн., проте всіма грошима розпоряджається дружина, вона має накопичення, розмір яких йому не відомий. Має ряд хронічних захворювань, в тому числі Гепатит «С». З місць позбавлення волі звільнився майже три роки тому. Необхідність домашнього арешту обґрунтував необхідністю доглядати за мамою та тіткою, які є особами похилого віку.

Вину категорично заперечив, проте вказав, що буде з`являтись за першою вимогою до слідчого, за необхідності, навіть, на кілька днів може винаймати житло у м. Кропивницькому.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, зазначаючи, що тяжкість інкримінованого злочину, наявність судимостей, проживання в іншому місті, в жодному разі не є підставою для задоволення клопотання, в розумінні вимог КПК України. Доводи слідчого, щодо відсутності сталих соціальних зв`язків спростовується тим, що ОСОБА_1 є співвласником квартири в якій проживає, одружений, має дорослого сина, на життя заробляє, тим що допомагає дружині, сталість соціальних зв`язків є очевидною.

В решті підтримав позицію підзахисного. Вказував, що недоведені прокурором ризики визначені ст. 177 КПК України, доказів, що підозрюваний буде перешкоджати слідству або його уникати слідчому судді не надано.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із матеріалів клопотання вбачається, що у старшого слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції Дорожінської Я.Л.перебуває кримінальне провадження №12021120020000297, внесене до ЄРДР 26.01.2021 року за ч. 3 ст. 186 КК України. Загальний розмір матеріальної шкоди завданої злочином складає 10 700 грн.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, про що 27.01.2021 року йому повідомлено про підозру.

Обґрунтованість підозри підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення або таке, що готується, протоколом огляду місця події, протоколами допиту потерпілих, протоколом допиту свідка, протоколами пред`явлення особи для впізнання, протоколом особистого обшуку підозрбваного.

Згідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 26.01.2021 року підозрюваного ОСОБА_1 фактично затримано 26.01.2021 року о 16-00 год. Підозрюваний підтвердив дату затримання, щодо часу затримання вказав, що фактично воно відбулось після 14-00 год., коли на нього надягли кайданки працівники поліції.

Так, ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Згідно з вимогами ст. ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти власності, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за вчинення злочинів проти власності, відбував покарання, звільнився з місць позбавлення волі у 2018 році, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового злочину, маючи в установленому порядку не зняту та не погашену судимість, вказане свідчить про те, що він на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, відтак схильний до вчинення кримінальних правопорушень проти власності, не зважаючи на сімейний стан, наявність на утриманні осіб похилого віку.

Сталість доходу підозрюваного, його сімейний стан, наявність на утриманні матері та тітки, якими зі слів - підозрюваного він опікується, не стало стримуючим фактором від вчинення нового кримінального правопорушення, що вказує на тягу особи до вчинення злочинів. Вказане свідчить, що отримуваних коштів не вистачає для належного утримання власних потреб та потреб сім`ї, як наслідок перебуваючи на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність.

Злочин був вчинений у денну пору доби, тобто робота на наявність якої посилався підозрюваний не перешкодила вчинити злочин, тому трудова діяльність підозрюваного є сумнівною, не цілодобовий домашній арешт не унеможливить вчинення нових злочинів підозрюваним, неофіційна робота не стала стримуючим фактором для нього.

На підставі вищенаведеного, не зважаючи на сталість соціальних зв`язків, перебування під домашнім арештом, в тому числі під цілодобовим не гарантує унеможливлення вчинення ОСОБА_1 нових злочинів.

Таким чином, вище перелічені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 враховуючи, що санкція інкримінованої йому статті передбачає позбавлення волі строком до восьми років, то у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може продовжити злочинну діяльність, оскільки є матеріально не забезпечений та особою схильною до вчинення злочинів проти власності. Злочин вчинив усвідомлюючи, що вчиняє його під час не знятої та не погашеної судимості.

З вищенаведеного не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким, а даний запобіжний захід є найбільш м`яким.

Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, не може бути застосована, так як в ході розслідування даного провадження встановлено, що осіб які б могли взяти ОСОБА_1 на поруки не встановлено.

Оскільки підозрюваний не вказав на можливість внесення застави, зазначаючи про відсутність накопичень, застава, як самостійний вид запобіжного заходу не може бути застосована.

Таким чином, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_1 .

Щодо твердження підозрюваного про його не згоду з пред`явленою підозрою, то у розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий, поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Матеріали клопотання, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують детальної перевірки та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду цього клопотання.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З аналізу показів потерпілого та протоколів пред`явлення особи для впізнання, потерпілі вказали на ОСОБА_1 , як на одну з осіб, яка вчинила кримінальне правопорушеннявідносно них.

Таким чином, на даному етапі досудового слідства підозра щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину є обґрунтованою.

Тобто для об`єктивного спостерігача на даному етапі досудового слідства доказів причетності підозрюваного до інкримінованого злочину має бути достатньо.

Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 14 год. 35 хв. 26.01.2021 року.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадження щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, проте це право, а не обов`язок слідчого судді.

Відповідно до положення ч. 5 ст. 182, ч. ч. 3-4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , його особу, матеріальний стан, враховуючи розмір матеріальної шкоди, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 79450 гривень, що відповідає 35 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки визначені цією нормою права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового слідства.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_1 , визначити до 14 год. 35 хв. 26.03.2021 року.

Визначити розмір застави в сумі 79450 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 .

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 до 26.03.2021 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях.

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Галаган