Ухвала суду № 94483023, 09.09.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 179/2357/18

Провадження № 1-кп/202/165/2020

УХВАЛА

09 вересня 2020 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Волошина Є.В.

за участю секретаря Репіної А.С.,

прокурора Школи С.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Морозової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018040470000505 від 30 серпня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України–

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040470000505 від 30 серпня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2020 року обвинуваченій ОСОБА_1 продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 19 вересня 2020 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує,змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк,що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою,якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ч.2 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів.

Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлюються певні особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Зокрема цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути розглянуто головуючим.

Оскільки суддя Бєльченко Л.А. перебуває в плановій щорічній відпустці, а строк тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 19 вересня 2020 року, і відповідно неможливо за вказаних обставин розглянути колегією суддів питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої, суд, з урахуванням вищевказаних Перехідних положень КПК України, приходить до висновку про можливість розгляду питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому одноособово головуючим по справі.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченій строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених, п.п.1,3 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачена може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, не змінилися.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити обвинувачений запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час, та зазначили що за час перебування в СІЗО обвинувачена зробила для себе певні висновки, не мала жодних порушень та дорікань зі сторони співробітників слідчого ізолятору.

Суд, вислухавши думки учасників судового засідання приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 22 липня 2020 року обвинуваченій ОСОБА_1 продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 19 вересня 2020 року включно.

Суд зазначає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченої переховуватись від суду продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчинення особливо тяжкого злочину, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання останньої винуватою у інкримінованому злочині, ОСОБА_1 може переховуватися від суду.

Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, можливість незаконно впливати на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, котрі наразі в суді не допитані, продовжує існувати, оскільки, як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит потерпілого та заявлених свідків обвинувачення судом ще не розпочато.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, має місце у зв`язку з не проведенням у судовому засіданні допиту потерпілого та свідків.

У суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України та забезпечити її належну поведінку. З урахуванням вищезазначеного достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 у разі зміни їй запобіжного заходу, може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті.

Аналізуючи наведене, з метою захисту суспільного інтересу, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченої, суд вважає доцільним продовжити дію зазначеного запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 відповідно до ст.197 КПК України на 60 днів.

З урахуванням вищезазначеного, клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.178,197,331,372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Продовжити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 07 листопада 2020 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про зміну їй запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 року до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий: Волошин Є.В.