Рішення № 94478796, 18.01.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 374/180/17

2/368/23/21

Рішення

Іменем України

"18" січня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі: головуючого судді Кириченка В.І.,

при секретарі Марчук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з посади та поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати протиправним та скасувати розпорядження в.о. Ржищівського міського голови ОСОБА_2 від 21.07.2017 року №289 «Про оголошення догани директору комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати розпорядження в.о. Ржищівського міського голови, секретаря ради ОСОБА_2 від 18 жовтня 2017 року №429 «Про звільнення з посади директора комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» та поновити ОСОБА_1 на посаді.

Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року включно в розмірі 59 679,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 70000 грн. та кошти за сплачений судовий збір.

Мотивував заяву тим, що він відповідно до рішення Ржищівської міської ради від 13 лютого 2009 року № 1051-45-05 «Про призначення директора комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів» був призначений на посаду директора даного підприємства.

На підставі зазначеного вище рішення, у відповідності до п.п. 6.2 Статуту КП «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів» та положень ст. 21 КЗпП України, ст. 78 Господарського кодексу України, між позивачем та роботодавцем (власником підприємства) - Ржищівською міською радою, було укладено трудовий контракт від 18.02.2009 року.

Розпорядженням в.о. Ржищівського міського голови, секретаря ради ОСОБА_2 від 21.07.2017 року № 298 ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни (за неналежне виконання посадових обов`язків).

Підставою для оголошення цієї догани, як зазначено у вказаному вище розпорядженні, стали доповідна записка ОСОБА_2 та акт про відсутність пояснень позивача.

Зазначене вище розпорядження є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку

Отже, у силу статей 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Тобто, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни з наведенням конкретних фактів допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

При цьому, закон вимагає, аби факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Посадові обов`язки ОСОБА_1 визначені зазначеним вище трудовим контрактом, укладеним між ОСОБА_1 та Ржищівською міською радою - власником майна (роботодавцем), яка являється засновником очолюваного комунального підприємства.

Будь-яких порушень трудової дисципліни з боку ОСОБА_1 не було, а оголошення догани не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися секретарем Ржищівської міської ради, яка виконує обов`язки міського голови.

В доповідній записці ОСОБА_2 від 20.07.2017 року про порушення трудової дисципліни, адресованій ОСОБА_2 самій собі, йдеться про порушення виконання позивачем посадових обов`язків, передбачених контрактом та Статутом КП «ККП м. Ржищів».

Між тим, ні в цій доповідній записці, ні в описовій частині оскаржуваного розпорядження, не міститься визначення яке саме порушення трудової дисципліни (неналежне виконання посадових обов`язків) вчинив позивач з посиланням на конкретні пункти трудового контракту.

Позивач був позбавлений можливості надати письмові пояснення з приводу обставин, викладених в зазначеній вище доповідній записці, бо письмова вимога про надання пояснення була принесена працівником міськвиконкому в бухгалтерію підприємства о 13.05 год. 21.08.2017 року, а відповідь на нього позивач повинен був надати до 15.00 год. цього ж дня.

В цей день позивач передавав справи іншому працівникові у зв`язку з відбуттям позивача у відпустку з наступного робочого дня. Тому позивач та його правонаступник приблизно з 11.00 год. і, фактично, до кінця робочого дня, знаходилися на об`єктах підприємства за межами офісного приміщення.

До того ж, ОСОБА_2 не є власником майна підприємства, роботодавцем за трудовим контрактом, і не є уповноваженою особою щодо перевірки діяльності позивача , як керівника підприємства, та накладення на позивача дисциплінарних стягнень.

Неправомірні дії ОСОБА_2 суперечать пункту 2 зазначеного вище контракту, де чітко зазначено, що на підставі даного контракту виникають трудові відносини між керівником підприємства та власником майна, яким секретар ради не являється, навіть якщо він тимчасово виконує обов`язки міського голови.

Також ОСОБА_2 не наділена законом та цим контрактом повноваженнями вимагати від позивача пояснень з приводу діяльності підприємства, оскільки це належить до компетенції органу, який призначив позивача на дану посаду (власника майна). Дана норма закріплена в пунктах 2, 5, 9 трудового контракту, п.п. 6.3.1 Статуту КП «ККП м. Ржищів», ст. 78 Господарського кодексу України.

Тому, оголошення ОСОБА_1 догани секретарем Ржищівської міської ради, в.о. міського голови відбулося з перевищенням наданих їй законом повноважень та з порушенням вимог статтей 147- 149 КЗпП України.

18 жовтня 2017 року в.о. Ржищівського міського голови, секретар ради ОСОБА_2 видала власне розпорядження № 429 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП, яке є протиправним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Підставою для видачі спірного розпорядження стали раніше видане ОСОБА_2 розпорядження від 21.07.2017 року №298 про оголошення догани.

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

В п. 22, 23 Постанови Пленуму ВСУ N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Отже, у силу статей 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Тобто, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни з наведенням конкретних фактів допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

При цьому, закон вимагає, аби факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Посадові обов`язки ОСОБА_1 визначені зазначеним вище трудовим контрактом, укладеним між ним та Ржищівською міською радою - власником майна (роботодавцем), яка являється засновником очолюваного ним комунального підприємства.

Будь-яких порушень трудової дисципліни з боку ОСОБА_1 не було, а видача розпорядження про звільнення, як і попереднє оголошення догани не мають законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між секретарем Ржищівської міської ради, яка виконує обов`язки міського голови.

В доповідній записці ОСОБА_2 від 20.07.2017 року про порушення позивачем трудової дисципліни, адресованій ОСОБА_2 самій собі, йдеться про надумані ОСОБА_2 порушення виконання позивачем посадових обов`язків, передбачених контрактом та Статутом КП «ККП м. Ржищів», яких насправді не існує. Підприємство працює у звичайному робочому режимі, незважаючи на перепони, що постійно намагається чинити особисто ОСОБА_2 , на підставі виключно неприязних стосунків до позивача.

В порушення вимог ст. 149 КЗпП України, ОСОБА_2 не просила надати письмові пояснення з приводу ряду обставин, викладених в зазначеній вище доповідній записці, що стали підставою звільнення.

До того ж, ОСОБА_2 не є власником майна підприємства, роботодавцем за трудовим контрактом, і не є уповноваженою особою щодо накладення на позивача дисциплінарних стягнень.

Неправомірні дії ОСОБА_2 суперечать пункту 2 зазначеного вище контракту, де чітко зазначено, що на підставі даного контракту виникають трудові відносини між керівником підприємства та власником майна, яким дана посадова особа не являється.

Всі перераховані у спірному розпорядженні підстави мого звільнення носять суто декларативний характер, не мають жодного фактичного підтвердження та з яких не вбачається порушення позивачем трудової дисципліни, тим більше, систематичного невиконанням посадових обов`язків, передбачених укладеним із Ржищівською міською радою контрактом.

Окрім того, в день свого звільнення позивач перебував на лікарняному. Відповідно до ст. 40 КЗпП, п. 17 Постанови Пленуму ВСУ N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті).

Відповідно до вимог ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, і у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлений на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Останніми двома місяцями роботи, що передували моєму звільненню, є серпень і вересень 2018 року.

Відповідно до довідки, виданої КП «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів» № 111 від 30.05.2018 року, за період 2 місяці з серпня 2017 року по вересень 2017 року середня заробітна плата директора КП «ККП м. Ржищева» за 1 день становила 379,64 грн.

Розпорядженням в. о. Ржищівської міського голови від 16 січня 2018 року № 18 з 01 січня 2018 року встановлений новий посадовий оклад директору підприємства КП «ККП м.Ржищева» та збільшено середню заробітну плату директору на коефіцієнт 1,10 та працівникам даного підприємства згідно штатного розпису.

Згідно довідки КП «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів» № 112 від 30.05.2018 року 01 січня 2018 року по даний час середня заробітна плата директора КП «ККП м.Ржищева» за 1 день становить 417,60 грн. (379,64 грн. * 1,10).

За період часу з дати звільнення 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року кількість робочих днів, що підлягають врахуванню - 147, а саме: жовтень - 3 дні, листопад - 22 дні, грудень - 20 днів, січень - 21 день, лютий - 20 днів, березень - 21 день, квітень - 20 днів, травень - 20 днів.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу: 45 днів (жовтень, листопад, грудень 2017 року) * 379,64 грн. + 102 дні (січень - травень 2018 року) * 417,60 грн. = 59 679,00 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять грн. 00 коп).

Тому, у відповідності до зазначених вище норм закону та проведених розрахунків, з відповідача необхідно стягнути на мою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у зазначеному вище розмірі.

Крім того, порушення відповідачем законних трудових прав позивача призвели до душевних страждань у зв`язку із незаконним позбавленням позивача роботи та втратою заробітку. Після свого звільнення позивач втратив нормальні життєві зв`язки та перебуває у постійному стресі, пов`язаному з неможливістю належним чином утримувати та забезпечувати себе і свою родину, а також із неможливістю своєї самореалізації суспільно-корисною працею на підприємстві, яким позивач керував з дня його створення.

Душевні страждання пов`язані також з брехливими наклепами та незаслуженою дискредитацією позивача перед колективом підприємства та громадою міста Ржищів як керівника та депутата Ржищівської міської ради, якому громадяни міста довірили право представництва їх інтересів у раді.

Все це вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Виходячи з листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 року за №10-1389/0/4-12 та враховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин справи.

Враховуючи характер немайнових втрат, а також характер та обсяг моральних та душевних страждань, які тривають вже понад сім місяців з часу звільнення позивача , розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює в 70000,00 грн.(10000 грн. за кожен місяць).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позов підтримали повністю. Також ОСОБА_1 пояснив, що після звільнення працював фізичною особою - підприємцем і як депутат приймав участь в роботі Ржищівської міської ради.

Представник Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області в судовому засіданні не визнала позов і пояснила, що ОСОБА_2 мала повноваження на накладення дисциплінарних стягнень на позивач за допущені ним порушення трудової дисципліни і позивач не довів спричинення моральної шкоди. Їй невідомо чи до застосування дисциплінарного стягнення в.о. голови міста зажадала від позивача письмові пояснення.

Третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2 не з`явилась в судове засідання і розгляд справи проведено у її відсутність.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до рішення Ржищівської міської ради від 13 лютого 2009 року № 1051-45-05 «Про призначення директора комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів» був призначений на посаду директора даного підприємства.

На підставі зазначеного вище рішення, у відповідності до п.п. 6.2 Статуту КП «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів» та положень ст. 21 КЗпП України між позивачем та роботодавцем (власником підприємства) - Ржищівською міською радою, було укладено трудовий контракт від 18.02.2009 року на визначений строк з 18.02.2009 року по 18.02.2019 року , встановлений за погодженням сторін.

Розпорядженням в.о. Ржищівського міського голови, секретаря ради ОСОБА_2 від 21.07.2017 року № 298 позивачу було оголошено догану за порушення трудової дисципліни (за неналежне виконання посадових обов`язків) з обгрунтуванням, що відповідно до ст.ст.147-19 КЗпП України у зв`язку з неналежним виконанням директором комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів» посадових обов`язків , передбачених контрактом та Статутом вказаного підприємства і керуючись ст.42 ЗУ « Про місцеве самоврядування в Україні» за зазначенням підстави : 1 Доповідна записка в.о. міського голови від 20.07.2017 року ; 2. акт про відсутність пояснень ОСОБА_1 щодо порушень трудової дисципліни.

Відповідно до ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу ( обрання, затвердження і призначення на посаду ) даного працівника.

Відповідно до статті 139 КЗпП України, працівники повинні, працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

У відповідності зі статтею 147 ч.1 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до статті 148 ч.1 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно ст. 149 ч.3 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або повноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Розпорядженням в.о. Ржищівського міського голови, секретаря ради ОСОБА_2 від 21.07.2017 року № 298 не містить конкретних обставин про число і місяць вчинення проступку, не містить конкретних посадових обов`язків які неналежно виконував позивач та конкретних пунктів контракту і статуту яких не дотримався позивач , що є обов`язковим відповідно до ст.ст. 149 ч.3, 139 , 147 ч.1, 148 ч.1 КЗпП України. Вказання в розпорядженні на доповідну записка в.о. міського голови від 20.07.2017 року не є достатнім для виконанням вказаних норм права і позбавляє права позивача знати про конкретні підстави накладення дисциплінарного стягнення та позбавляє суд на засадах змагальності сторін відповідно до положень ст.12 ч.1 ЦПК України перевірити чи наявні конкретні обставини неналежного виконання посадових обов`язків для накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

Відповідно до ст.42 ч.4 п.10 ЗУ « Про місцеве самоврядування в Україні» станом на 21.07.2017 року, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

Відповідно до ст.25 ЗУ « Про місцеве самоврядування в Україні» станом на 13.02.2009 року - день рішення про призначення директора, якою керувалась Ржищівська міська рада, передбачалось, що міські раді правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст.512 ч.2 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Відбулась заміна кредитора у зобов`язанні по трудовому контракту від 18.02.2009 року, так як законом до компетенції міського голови віднесено призначення на посаду керівників комунальних підприємств, а тому відповідно до положень ст.147-1 КЗпП України в.о. голови міської ради мала повноваження по застосуванню дисциплінарного стягнення і тому обгрунтування позову в цій частині є помилковим.

Слід визнати протиправним та скасувати розпорядження виконуючої обов`язки Ржищівського міського голови від 21.07.2017 року №298 про оголошення догани директору комунального підприємства « Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» ОСОБА_1 так як порушено право позивача на працю.

Відповідно до ст.81 ч.1 ЦК України відповідач не довів, що позивач неналежно виконував посадові обов`язки так як не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин яким обґрунтовував заперечення. Розпорядженням в.о. Ржищівського міського голови, секретаря ради ОСОБА_2 від 18 жовтня 2017 року № 429 звільнено директора комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» ОСОБА_1 із займаної посади з 18.10.2017 року, згідно п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього Контрактом та Статутом КП «ККП м. Ржищева», що полягають у наступному: створення перешкод в обслуговуванні насосних станцій, каналізаційних (дренажних) насосних станцій м. Ржищів, порушення надання послуг пасажирських перевезень, порушення чинного законодавства України у сфері захисту довкілля, недотримання показників ефективності використання прибутку, що призвело до порушення виконання фінансових планів і недотримання фінансової дисципліни КП «ККП м. Ржищева», припинення надання послуг пасажирських перевезень, що у свою чергу призводить до фінансової дестабілізації та банкрутства підприємства.

Також з обгрунтуванням, що у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин директором коммунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст.6, 7, 11 Контракту від 18.02.2009 року та п.6.3.2, 6.3.3, 6.3.5, 2.1.1., 2.1.3, 2.3.8, 2.3.7 Статуту КП «ККП м. Ржищева» і беручи до уваги Розпорядження про оголошення догани від 21.07.2017 року №298; наявність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження №42016111190000060 за фактом порушення службовими особами КП «ККП м. Ржищева» встановлених правил використання надр (ч. 2 ст. 240 КК України) та вимог Претензії Державної екологічної інспекції у Київській області про відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок самовільного користування водами із підземних джерел КП «ККП м. Ржищева», що призвело до накладення на підприємство штрафу у розмірі 277 397,95 грн.; розробку та подання на затвердження Виконавчому комітету Ржищівської міської ради Київської області економічно необгрунтованих тарифів на послуги з центрального водопостачання, водовідведення, вивезення рідких ПВ, вивезення ТПВ та захоронения ТПВ, що призводить до фінансової дестабілізації підприємства, припинення надання послуг пасажирських перевезень та як результат можливого банкрутства такого підприємства.

Вказане розпорядження не містить : конкретних обставин про число і місяць вчинення проступків, про створення конкретних перешкод в обслуговуванні насосних станцій, каналізаційних (дренажних) насосних станцій м. Ржищів, про конкретні порушення надання послуг пасажирських перевезень, про конкретні порушення чинного законодавства України у сфері захисту довкілля, про недотримання конкретних показників ефективності використання прибутку, не містить викладу конкретних посадових обов`язків які не виконував позивач , що є обов`язковим відповідно до ст.ст. 149 ч.3, 139 , 147 ч.1, 148 ч.1 КЗпП України. Вказання в розпорядженні на доповідну записка в.о. міського голови від 17.10.2017 року, на наявність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження, на вимоги претензії Державної екологічної інспекції у Київській області про відшкодування збитків, на подання на затвердження Виконавчому комітету Ржищівської міської ради Київської області економічно необгрунтованих тарифів на послуги не є достатнім для виконанням вказаних норм права і позбавляє права позивача знати про конкретні підстави звільнення та позбавляє суд на засадах змагальності сторін відповідно до положень ст.12 ч.1 ЦПК України перевірити чи наявні конкретні обставини невиконання посадових обов`язків для накладення дисциплінарного стягнення на позивача. Копія доповідної записки від 18.10.2017 року , та копія акту ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів» за період з 16.01.2015 року по 30.09.2017 року не є належним та допустимим доказом невиконання посадових обов`язків позивачем у спорі про незаконність звільнення, так як розпорядження про звільнення не містить конкретних обставин на які суд вказав вище.

Відповідно до ст.512 ч.2 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Відбулась заміна кредитора у зобов`язанні по трудовому контракту від 18.02.2009 року, так як законом до компетенції міського голови віднесено призначення на посаду керівників комунальних підприємств, а тому відповідно до положень ст.147-1 КЗпП України в.о. голови міської ради мала повноваження по застосуванню дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади і тому обгрунтування позову в цій частині є помилковим.

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до ст.81 ч.1 відповідач не довів, що до позивача раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Також не довів , що було дотримано порядок застосування дисциплінарного стягнення відповідно до положень ст.149 ч.1 КЗпП України, так як не надав доказів, що до застосування дисциплінарного стягнення в.о. голови міста зажадала від позивача письмові пояснення.

Згідно зі ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за -час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно ст.36 КЗпП України передбачено, що одною з підстав припинення трудового договору є: 2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

Згідно ст.23 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

Згідно ст.235 КЗпП України передбачено слідуюче: У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Позивача звільнено без законної підстави і він не може бути поновлений судом на попередній роботі , так як було укладено трудовий контракт від 18.02.2009 року на визначений строк з 18.02.2009 року по 18.02.2019 року , встановлений за погодженням сторін і трудові відносини після 18.02.2019 року фактично не тривають та підстав для зміни вказаного строку у суда відсутні , так як передбачено свободу договору положеннями ст.627 ч.1 ЦК України і контрактом передбачено припинення дії контракту після закінчення терміну дії. Тому суд зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Тому визнати неправильним і таким, що не відповідає чинному законодавству формулювання причини звільнення директора комунального підприємства « Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» ОСОБА_1 із займаної посади з 18.10.2017 року , згідно п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього Контрактом та Статутом КП « КПП м. Ржищева», що зазначена в розпорядженні виконуючої обов`язки Ржищівського міського голови від 18.10.2017 року.

Змінити формулювання причин звільнення і вказати в рішенні причину звільнення директора комунального підприємства « Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» ОСОБА_1 із займаної посади з 19.02.2019 року , згідно п.2 ст.36 Кодексу законів про працю України - закінчення визначеного строку , встановленого за погодженням сторін в контракті від 18.02.2009 року, укладеним між Ржищівською міською радою і ОСОБА_1 .

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100 (далі - Порядок №100).

Нормами абз. 3 п. 2 Порядку №100 визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто що передують дню звільнення працівника з роботи.

В силу пункту 5 розділу ІV Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

За змістом абз. 2 п. 8 Порядку №100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи організації, встановленим з отриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку № Середньоденна зарплата позивача становить 379,64 грн. згідно довідки комунального підприємства « Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева». Середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді становить 22 ( у серпні ) + 21 дні ( у вересні ) = 21,5 . А 21.5Х 379,64 грн. = 8162,26 грн

Тому стягнути з Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області на користь позивача 58274,74 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18.10.2017 р. по 31.05.2018 р., з яких - за жовтень 2017 р.- 1138,92 грн.( пропорційно кількості від середньомісячного числа робочих днів у розрахунковий період ) , за листопад, грудень 2017 р. і січень, лютий, березень, квітень, травень 2018 року по 8162,26 грн. за кожен місяць;

Згідно ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї, близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено порушення відповідачем законних прав позивача на працю яке призвели до моральних страждань позивача , втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, так як позивач згідно контракту мав місце роботи з певними обов`язками і щомісячний дохід у виді заробітної плати та внаслідок незаконного звільнення затратив додаткові зусилля для організації свого життя і роботи фізичною особою - підприємцем. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру порушеного права, глибини душевних страждань позивача з урахуванням, що він після незаконного звільнення як депутат приймав участь в роботі Ржищівської міської ради, що в акті ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів» за період з 16.01.2015 року по 30.09.2017 року є дані про порушення допущені позивачем у вказаний період і позивач не спростовував їх обґрунтовуючи про заподіяння шкоди його діловій репутації та спричинення моральної шкоди. Тому розмір відшкодування моральної шкоди позивачу відповідачем суд оцінює в 1000 грн.

Стягнути з відповідача на користь позивача 650,08 грн. у відшкодування судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.141 ч.1 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 149 ч.3, 139 , 147 ч.1, 148 ч.1, 235 КЗпП України., ст.ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України,суд,-

вирішив:

Позов задоволити частково.

Визнати неправильним і таким, що не відповідає чинному законодавству формулювання причини звільнення директора комунального підприємства « Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» ОСОБА_1 із займаної посади з 18.10.2017 року , згідно п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього Контрактом та Статутом КП « КПП м. Ржищева», що зазначена в розпорядженні виконуючої обов`язки Ржищівського міського голови від 18.10.2017 року.

Змінити формулювання причин звільнення і вказати в рішенні причину звільнення директора комунального підприємства « Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» ОСОБА_1 із займаної посади з 19.02.2019 року , згідно п.2 ст.36 Кодексу законів про працю України - закінчення визначеного строку , встановленого за погодженням сторін в контракті від 18.02.2009 року, укладеним між Ржищівською міською радою і ОСОБА_1 .

Стягнути з Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області ( місцезнаходження :09230, Київська обл.., м. Ржищів, вул.. Соборна,22 Код ЄДРПОУ 35486602) на користь ОСОБА_1 ( прож. АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) : 58274,74 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18.10.2017 р. по 31.05.2018 р., з яких - за жовтень 2017 р.- 1138,92 грн., за листопад, грудень 2017 р. і січень, лютий, березень, квітень, травень 2018 року по 8162,26 грн. за кожен місяць; 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди ; 650,08 грн. у відшкодування судового збору.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження виконуючої обов`язки Ржищівського міського голови від 21.07.2017 року №298 про оголошення догани директору комунального підприємства « Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева» ОСОБА_1 .

У вимогах про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у більшому розмірі , стягнення моральної шкоди у більшому розмірі, стягнення судового збору у більшому розмірі - відмовити.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 28.01.2021 року.

Суддя В.І. Кириченко