Ухвала суду № 94478575, 28.01.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10859/16-ц

2-з/296/14/21

УХВАЛА

Іменем України

"28" січня 2021 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й.., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Корольовський ВДВС м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Корольовський ВДВС м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

28.01.2020 року представник позивача – адвоката Андрійчук Л.І. подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на будівлі складу хлору та будівлі гаражу ОГЕ за адресою: АДРЕСА_1 , площею 217,6 кв.м.; будівлю тепловозного депо за адресою: АДРЕСА_1 , площею 103.0 кв.м.; будівлю артсвердловини за адресою: АДРЕСА_1 , площею 8,0 кв.м.; 5/100 частки нежитлової будівлі (приміщення контори), за адресою: АДРЕСА_1 , площею 68,4 кв.м. (колишня адреса: АДРЕСА_2 ).

Вимоги заяви мотивовано тим, проживаючи однією сім`єю у шлюбі, подружжя ОСОБА_6 , маючи спільний бюджет, ведучи спільне господарство і на спільні кошти, в тому числі, набули майно, а саме: будівлі складу хлору та будівлі гаражу ОГЕ, будівлю тепловозного депо, будівлю артсвердловини, 5/100 частки нежитлової будівлі (приміщення контори). Право власності на вказане майно зареєстровано на відповідача. Крім того, по виконавчому провадженню №514914133, яке перебувало у Корольовському відділі ДВС у місті Житомирі ЦЗМУ МЮ (м.Хмельницький) на усе нерухоме майно відповідача ОСОБА_3 було накладено арешт в межах суми 1 119 709,74 грн. в інтересах ОСОБА_4 . Вказане майно було заборонено відчужувати. В зв`язку з чим, ухвалою про забезпечення позову від 03.04.2017р. по даній цивільній справі: зупинено продаж арештованого майна на підставі виконавчого документу №296/2944/16- ц від 13.06.2016, про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики від 09.12.2011 (виконавче провадження №51491413) та заборонено вчиняти дії щодо передачі майна, придбаного ОСОБА_3 під час шлюбу у період з 17.11.2007 по 02.11.2016, у власність іншим особам, крім ОСОБА_2 . Проте, у відповідності до клопотання державного виконавця Корольовськбго відділу ДВС у місті Житомирі ЦЗМУ МЮ (м.Хмельницький) по даній справі, виконавче провадження №514914133 закрите. Дані обставини також підтверджуються даними з Реєстру виконавчих проваджень. Інформацією сформованою за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 28.01.2021р. за пошуком в Реєстрі речових прав права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження встановлено, що арешт станом на 28.01.2021р. на майно ОСОБА_3 не накладений. Будь- які відомості про заборону відчуження спірного майно в даному Реєстрі - відсутні. Зазначена обставина дає можливість відповідачу здійснити відчуження спірного майна самостійно.

Крім того представник позивача вказує, що відповідач вже намагався перешкодити позивачу у законному поділі майна шляхом переоформлення права власності на третю особу - ОСОБА_4 згідно мирової угоди від 30.06.2016. Однак суд відмовив в її затвердженні (т.1 а.с. 108-111).

Враховуючи, що суд згідно ч.2 ст. 150 ЦПК України може застосувати кілька видів забезпечення позову, позивач просить задовольнити заяву.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додані до неї документи, оцінивши наявні в матеріалах справи в контексті поданої заяви, приходжу до висновку про те, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч.ч. 1, 6, 7 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на 1/2 частину будівлі складу хлору літера Р та будівлі гаражу ОГЕ за адресою: АДРЕСА_1 , площею 217,6 кв.м. вартістю 194871,00 грн.; на 1/2 частину будівлю тепловозного депо літера Щ за адресою: АДРЕСА_1 , площею 103.0 кв.м. вартістю 146370,00 грн.; на 1/2 частину будівлі артсвердловини літера К-1 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 8,0 кв.м. вартістю 48129,00 грн.; на 1/2 частину 5/100 частки нежитлової будівлі (приміщення контори), за адресою: АДРЕСА_1 , площею 68,4 кв.м. вартістю 114426,00 грн.

Належність майна відповідачу ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також з доданого до заяви про забезпечення позову відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Зі змісту вказаної інформації вбачається, що за відповідачем зареєстровано право власності: на 5/100 частки нежитлових будівель, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване 30.09.2009 року на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.2009 року №1728; на будівлю складу хлору та будівлю гаражу ОГЕ за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване 15.12.2011 року на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2011 року №6040; на будівлю артсвердловини за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване 15.12.2011 року на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2011 року №6934; на будівлю тепловозного депо за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване 15.12.2011 року на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2011 року №6042.

Оскільки предметом спору є визнання права власності на вищезазначене майно, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту є саме тим заходом, який унеможливить ускладнення чи не виконання рішення суду, у разі задоволення позову, та забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними. В даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, може призвести до невиконання рішення суду у разі повного або часткового задоволення позовних вимог, якщо під час розгляду справи відбудеться наступне відчуженні спірного майна, оскільки відповідачем у справі є саме теперішній власник.

Приймаючи рішення про необхідність накладення арешту на майно, суд приймає також до уваги наявність в матеріалах справи доказів, які вказують на намагання переоформити право власності на спірне майно та враховує, що між сторонами у справі дійсно виник цивільно-правовий спір щодо майна набутого під час шлюбу, представником позивача були зазначені достатні доводи, які разом з матеріалами справи вказують на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 03.04.2017 року було заборонено вчиняти дії щодо передачі майна, придбаного ОСОБА_3 під час шлюбу у період з 17.11.2007 по 02.11.2016, у власність іншим особам, крім ОСОБА_2 .

Однак, виходячи з інформації сформованої 28.01.2021 року за допомогою додатка "Реєстр нерухомості" відомості про обтяження спірного майна, в т.ч. згідно ухвали від 03.04.2017, відсутні, зокрема відсутні відомості про заборону відчуження спірного майна

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд враховує, що ухвала від 03.04.2017 була постановлена у зв`язку з його можливою реалізацією в межах виконавчого провадження №5149141 з виконання виконавчого листа №296/294/16-ц. Однак на даний час виконавче провадження завершене, а зі змісту ухвали від 03.04.2017 не вбачається, що заборона стосується безпосередньо спірного нерухомого майна.

Разом з тим, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить зокрема визнати право власності на 1/2 частину 5/100 частки нежитлової будівлі (приміщення контори), за адресою: АДРЕСА_1 , площею 68,4 кв.м. вартістю 114426,00 грн . Однак відомості про реєстрацію права власності на такий об`єкт відсутні. У витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно відсутній такий об`єкт нерухомого майна. Під реєстраційним номером майна 10475382 вказано об`єкт нерухомого майна 5/100 частки нежитлових будівель, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване 30.09.2009 року на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.2009 року №1728.

Тому суд вважає недоведеною можливість арешту 5/100 частки нежитлової будівлі (приміщення контори) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 68,4 кв.м, а також те, що таке забезпечення є співмірним.

За таких обставин заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 353-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на будівлі складу хлору та будівлі гаражу ОГЕ , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 22001750.

Накласти арешт на будівлю тепловозного депо, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 23665362.

Накласти арешт на будівлю артсвердловини, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 24814390.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направляється до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (м. Житомир, вул. Лятошинського, 15б) для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О. Й. Адамович