Рішення № 94477242, 25.01.2021, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1902/19

Номер провадження 2/289/14/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2021 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Потіївської сільської ради Радомишльського району, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовною заявою про визнання поважними причини пропуску ними строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їх батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог від 15.11.2019 (т.1 а.с.45-51) просять суд визначити їм додатковий строк для прийняття спадщини та визнати за кожним позивачем право власності на 1/3 частину спадщини, що відкрилася після смерті їх батька, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 . В обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що після смерті батька позивачів ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, але звернутися своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивачі не могли, так як на момент відкриття спадщини вони проживали окремо від спадкодавця, при цьому ОСОБА_1 знаходився за межами України, внаслідок чого не мав можливості вчасно подати заяву про вступ у спадщину, а ОСОБА_2 в силу юридичної необізнаності не міг прийняти спадщину у встановлений законом шестимісячний термін та подати заяву до нотаріальної контори.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 спадщину прийняла дружина останнього, вона ж мати позивачів ОСОБА_5 , однак не оформила спадкових прав, а після смерті останньої спадщину за заповітом, до складу якої входить і житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , прийняла сестра позивачів ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_2 сестра позивачів ОСОБА_6 померла, після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі і на зазначений вище будинок. Чоловік спадкодавці ОСОБА_3 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивачі вважають поважними причинами пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті їх батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому звернулися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою від 02.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 24.12.2019. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивачів та витребувано від приватного нотаріуса Камінської Л.В. копії спадкових справ після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Копії ухвали направлено сторонам, а відповідачеві, крім того, направлено копії позовної заяви та додані документи на 37 арк. та встановлено строк для подачі до суду відзиву (т.1 а.с.63-64).

Ухвалою суду від 24.12.2019 по вказаній цивільній справі судом залучено в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та зобов`язано позивачів направити ОСОБА_3 копію позовної заяви з додатками, встановлено останньому строк для подання письмових пояснень, підготовче засідання відкладено на 13.01.2020 (т.1 а.с.84), проведення якого за клопотанням ОСОБА_3 неодноразово відкладалося (т.1 а.с.97,103,107).

13.03.2020 від третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких останній просить суд відмовити в задоволенні заявлених вимог повністю посилаючись на те, що позивачі свідомо пропустили шестимісячний строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, звернувшись до суду через 17 років після смерті їх батька не зазначивши поважних причин пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та не надавши докази на підтвердження заявлених вимог (т.1 а.с.125-131).

Ухвалою суду від 17.03.2020 повернуто позовну заяву третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , подану до суду 16.03.2020, в зв`язку із пропущенням встановленого процесуальним законом строку для вчинення відповідної процесуальної дії (т.1 а.с.148).

Ухвалою суду від 01.04.2020 повернуто заяву ОСОБА_7 про відвід судді Сіренко Н.С. (т.1 а.с.167-168), а ухвалою суду від 19.06.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 про відвід судді (т.1 а.с.198-199).

Ухвалою від 22.06.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду на 08.07.2020 (т.1 а.с.206), проведення якого неодноразово відкладалося.

В судове засідання належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення, учасники справи не з`явилися.

Від позивача ОСОБА_2 та представника позивача ОСОБА_1 адвоката Присенко О.О. надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримують та просять суд задовольнити посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві (т.2 а.с.158,159).

Відповідач Потіївська сільська рада Радомишльського району Житомирської області свого представника в судове засідання не направив, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за відсутності його представника, проти задоволення позову не заперечує (т.2 а.с.144).

Від третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 25.01.2021 надійшли письмові пояснення, в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що відсутні поважні причини на пропуск позивачами строку для прийняття спадщини, вони обидва були присутніми на похованні їх батька ОСОБА_4 , а тому мали можливість звернутися до нотаріуса своєчасно із заявою про прийняття спадщини, позивачі були обізнані про прийняття спадщини їх матір`ю ОСОБА_5 , а після смерті останньої спадщину прийняла дочка спадкодавиці ОСОБА_6 за заповітом, однак 09.05.2019 остання померла, спадщину після її смерті отримує як спадкоємець першої черги її чоловік - ОСОБА_3 , він своєчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак позивачі не зазначили його належним відповідачем у справі, з клопотанням до суду про заміну неналежного відповідача не зверталися, не довели порушення своїх прав на час звернення до суду та не надали доказів на їх підтвердження. Вважає заявлені вимоги про визнання за позивачами права власності на 1/3 частину кожному спірного будинку безпідставними та просить відмовити в позові в повному обсязі (т.2 а.с.164-170).

Крім того, від третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 25.01.2021 та його представника адвоката Бойка В.В. надійшли заяви про перенесення судового розгляду на іншу дату, бажано на кінець лютого 2021 (т.2 а.с.175-176), в судовому засіданні протокольно відмовлено в задоволенні вказаних заяв про перенесення судового засідання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з копіями свідоцтв про народження позивачів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.15,16).

Із виписки погосподарських книг, виданої виконавчим комітетом Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, вбачається, що в АДРЕСА_1 головою домогосподарства за період з 1961 по 2001 роки є ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ); за період з 2006 по 2011 роки - головою двору рахується його дружина ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ); відповідно до запису по господарських книг з 2006 року в даному домогосподарстві проживають ОСОБА_6 - дочка голови двору та ОСОБА_3 - зять голови двору; відповідно до запису по господарської книги № 5 за 2016-2020 роки головою домогосподарства рахується ОСОБА_6 (а.с.20-23).

Батько позивачів - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Радомишль Житомирської області, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а.с.17).

Згідно інформації, наданої 04.12.2019 Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області, ніхто із спадкоємців із заявою про прийняття спадщини, заявами про відмову від прийняття спадщини або заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Радомишльської державної нотаріальної контори не звертався. Спадкова справа щодо майна ОСОБА_4 не заводилась (а.с.72).

Мати позивачів - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Волгоград, Росія, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть НОМЕР_2 (а.с.18).

Після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , заведено спадкову справу № 39/2011, в матеріалах якої знаходиться дублікат, що має силу оригіналу Заповіту від 04.03.2004, за яким ОСОБА_5 заповіла все своє майно своїй дочці ОСОБА_6 . Згідно наявної в справі довідки виконкому Облітківськоїсільської ради Радомишльського району Житомирської області № 266 від 11.07.2013, за померлим ОСОБА_4 рахується жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживала на день смерті ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину після смерті чоловіка шляхом поховання, доглядала, обробляла земельну ділянку, сплачувала платежі. Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулася ІНФОРМАЦІЯ_6 дочка спадкодавиці ОСОБА_6 , яка згідно довідки виконкому Облітківськоїсільської ради Радомишльського району Житомирської області, була зареєстрована із своїм чоловіком ОСОБА_3 разом із спадкодавцем. Крім того, в матеріалах справи знаходяться наступні заяви:

- заява від 20.05.2011 сина спадкодавця - ОСОБА_9 , який відмовився від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 на користь її дочки ОСОБА_6 ;

- заява від 29.06.2011 сина спадкодавця - ОСОБА_2 , який зазначив, що спадщину після смерті матері ОСОБА_5 він приймає;

- заява від 07.11.2018 сина спадкодавця - ОСОБА_2 , який повідомив, що на час смерті матері він не мав групи інвалідності. Одночасно повідомив, що йому відомо про намір спадкоємиці за заповітом ОСОБА_6 оформити спадщину після смерті матері;

- заява від 23.04.2019 ОСОБА_6 про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, серед якого значиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цієї заяви 23.04.2019 дочці спадкодавиці ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_10 (згідно примітки закреслене « ОСОБА_10 » не читати, дописаному « ОСОБА_12 » вірити), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Також ОСОБА_6 23.04.2019 видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 щодо спадкової земельної ділянки, яка належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 220343 та щодо грошових вкладів, які належали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (файл а.с.75).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 164582849 від 23.04.2019, власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.04.2019 (а.с.24).

Згідно копії Свідоцтва про смерть від 14.05.2019 серії НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка являється рідною сестрою позивачів, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Облітки Радомишльського району Житомирської області (а.с.19).

Після смерті ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 заведено спадкову справу № 280/2019, з якої вбачається, що 04.11.2019 із заявою про прийняття спадщини після смерті дружини звернувся чоловік померлої - ОСОБА_3 . Відповідно до довідки Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області № 198 від 08.07.2019, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Крім померлої в цьому будинку разом з нею проживав та був зареєстрований на день смерті її чоловік ОСОБА_3 . В матеріалах спадкової справи знаходиться копія Свідоцтва про укладення шлюбу 10.08.1991 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , після укладення шлюбу чоловікові та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». 07.11.2019 до приватного нотаріуса Камінської Л.В. звернувся ОСОБА_2 із листом-повідомленням про відкладення видачі свідоцтва на спадщину ОСОБА_3 (файл а.с.74).

Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачі порушили у суді спір про визначеннядодаткового строку для прийняття спадщини та визнання за ними права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже до спірних правовідносин підлягає застосуванню чинне на той час законодавство, а саме, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" також вказано, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

При цьому суд звертає увагу, що положеннями ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено надання спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до узагальнення судової практики ВССУ від 01 березня 2013 року про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування, передбачений ст. 549 ЦК УРСР шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. У разі продовження зазначеного строку суд одночасно вирішує питання про визнання за позивачем права на належне йому майно, що збереглося в натурі, або на грошові суми, коли воно реалізоване. Така практика узгоджується із роз`ясненнями, що містяться в пунктах 3, 4 ППВСУ від 24 червня 1983 року № 4 "Про практику розгляду судами України справ про спадкування".

За змістом статті 524 ЦК Української РСР, який був чинним на час смерті ОСОБА_4 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно статей 529, 548, 549 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За таких обставин для прийняття спадщини позивачі мали звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, але не зробили цього вчасно, пропустивши строк подання заяви про прийняття спадщини.

Частиною першою ст. 550 ЦК УРСР 1963 року обумовлено, що строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 549 цього Кодексу, може бути подовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку й без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ст. 553 ЦК УРСР 1963 року вважається, що відмовився від спадщини спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 (п. 24) особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого засідання, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

Тобто, право обирати коло осіб, до яких може бути пред`явлено позов, належить лише позивачу і суд, в цьому випадку, має право прийняти рішення про залучення співвідповідача або заміну неналежного відповідача належним виключно за клопотанням позивача.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачі були обізнані про смерть спадкодавця і, як спадкоємці за законом, знали про відкриття спадщини, отже для прийняття спадщини мали подати нотаріусу відповідну заяву, однак цього протягом шестимісячного строку не зробили.

Водночас судом встановлено, що спадкове майно, на яке претендують позивачі, було успадковане їх матір`ю ОСОБА_5 , яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , а відтак прийнята спадщина на підставі ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР, при цьому ОСОБА_5 , в свою чергу, розпорядилася цим майном на власний розсуд, заповівши своїй дочці ОСОБА_6 , яка зареєструвала на своє ім`я право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.04.2019.

За приписами ч. 3 ст. 524 ЦК України 1963 року, якщо не було спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жодний з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходило державі.

У даному випадку за умов існування інших спадкоємців держава не доступається до спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , а тому Потіївську сільську раду Радомишльського району Житомирської області не можна вважати належним відповідачем у даній справі.

Належним відповідачем має бути ОСОБА_3 , який звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_6 , яка являється власником спірного майна.

У разі пред`явлення позову до неналежного відповідача суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. (ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК). Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Звернувшись з позовними вимогами до Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області як територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, позивачі не залучили до участі у справі іншого відповідача або ж співвідповідача, не зважаючи на те, що вони були обізнані про наявність іншого спадкоємця, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 39/2011. Крім того, позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_1 були присутні 13.01.2020 в підготовчому засіданні, де головуючим було роз`яснено права та обов`язки сторін визначені ЦПК України та ознайомлювалися із матеріалами справи, однак, не скористались своїм право на подачу до суду клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем або ж залучення до участі у справі співвідповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таким чином аналіз наведених норм права та встановлених в судовому засіданні обставин справи дає можливість зробити висновок про те, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача,а отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.10-13, 76-81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області (12225, Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Центральна, 31, Код ЄДРПОУ 04343903), третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_6 ) про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.01.2021.

Суддя Н. С. Сіренко