Ухвала суду № 94473780, 27.01.2021, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/795/20

Провадження №1-кп/601/38/2021

У Х В А Л А

27 січня 2021 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в суді м. Кременець кримінальне провадження № 12020210120000089 від 26.02.2020 року, що об`єднане із кримінальними провадженнями № 12020210120000130 від 01.04.2020 року та № 12020215120000054 від 12.09.2020 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 185 КК України,

за участю: прокурора Василюк М.І., Околіт О.П.,

потерпілого ОСОБА_2

захисника Корфа П.К.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

В судове засідання прокурор подала клопотанням про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 185 КК України, які становлять суспільну небезпеку. Незважаючи на це, ОСОБА_1 продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, що свідчить про його злочинну діяльність, а тому перебуваючи на волі матиме змогу і надалі вчиняти інші кримінальні правопорушення. Згідно ст 89 КК України ОСОБА_1 раніше не судимий, але неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності Окрім того, розгляд кримінальних проваджень неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 до суду без повідомлення про причини своєї неявки, до останнього неодноразово застосовувався привід. Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого є забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти продовженню ним злочинної діяльності, його спробам переховуватися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор Василюк М.І. підтримала подане клопотання та просить його задовольнити з підстав, що викладені у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Корф П.К. в судовому засіданні заперечили проти вказаного клопотання, оскільки у клопотанні не зазначені ризики і відсутні обставини, для обрання вищевказаного запобіжного заходу. Тому просять обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні потерпілий не заперечує проти обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у втгляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті

Дослідивши клопотання та матеріали кримінальних провадженнь, заслухавши думку прокурора, яка під час судового розгляду клопотання, довела потребу застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки така міра запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні п"яти кримінальних правопорушень у період з 22 лютого 2020 року по 11 вересня 2020 року, а також те, що наявні ризики передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 , неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, систематично ухиляється від явки до суду, тому може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання, незаконно впливатиме на потерпілих, свідків, з метою зміни їх показів для уникнення від кримінальної відповідальності та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тому на думку суду, обрання більш м`якого запобіжного заходу чим тримання під вартою, в тому числі домашнього арешту, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи майновий стан обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави у розмірі ближчому до мінімального - 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 22 700 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 202, 331 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали - до 28 березня 2021 року.

Одночасно визначити розмір застави - 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Тернопільській області, код за ЄДРПОУ: 26198838, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, р/р UА358201720355219001000003454.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 28.01.2021 року.

Головуючий: