Рішення № 94472655, 21.01.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5884/20

Провадження № 2/487/665/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гаврасієнка В.О., за участю секретаря судового засідання Полінкевич К.Г., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Шанель-сервіс», ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності В С Т А Н О В И В:

21.10.2020 року ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовною заявою до Миколаївської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Шанель-сервіс» Серкова Миколи Юрійовича про виділення в натурі частки із спільної часткової власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що згідно договору дарування від 29 липня 2005 року вона отримала у власність нежитлові приміщення загальною площею 42,8 м2, за адресою: АДРЕСА_1 . Угоди із іншими співвласниками про спосіб виділення в натурі її частки із сумісного спільного володіння не досягнуто. Частка, яку вона просить виділити є відокремленою, тому її виділ в натурі можливий. Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1400 від 27.12.2019 вирішено «Частіці нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (Літ,А-5 прим, 3 №1 по №7 заг. Площею 2,8 м2), яка належить ОСОБА_1 , надати нову адресу: АДРЕСА_2 ». В подальшому, 27.01.2020 КП ММВТІ виготовлено новий технічний паспорт вже із зазначенням нової адреси - АДРЕСА_2 . Відповідно до техпаспорту, нежитлове приміщення літера А- 5 складається з двох коридорів, двох вбиральнь, двох основних приміщень та кладової. Нежитлове приміщення літера А-5 має відокремлене електропостачання, водопровід, каналізацію, газопровід. Вказана частка ізольована від інших, має окремі виходи, окремі системи водопостачання, водовідведення, опалення. Оскільки, частки співвласників повинні бути ізольовані один від одного, мати окремі виходи, окремі системи водопостачання, водовідведення, опалення, тощо, вважає за можливе виділити їй в окрему власність нежитлове приміщення літера А-5, за адресою: АДРЕСА_2 . Посилаючись на викладене, позивач просила позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 16.10.2020 року прийнято справу до розгляду та відкрито провадження. Ухвалою судді від 03.11.2020 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Тулейбич А.А. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі позивача, за наявними матеріалами у справі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача Миколаївської міської радив судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просили розглядати справу без представника Миколаївської міської ради.

Представник відповідача ТОВ «Шанель-сервіс», відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце засідання були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 29.07.2005 року належать нежитлові приміщення Літ. А-5 загальною площею 42,8 кв.м, що складають 12/100 ідеальних часток у будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1400 від 27.12.2019 року частині нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , яка належить гр. ОСОБА_1 надано нову адресу: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки № 3-378, виданої КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 23.10.2019 року, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходяться частина 1 поверху багатоквартирного житлового будинку лі. А-5 нежитлові приміщення загальною площею 42,8 кв.м., об`єкти самочинного будівництва відсутні. Співвласниками станом на 28.12.2012 року ОСОБА_1 12/100 частки, Теритьоріальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради 64/100 частки, ТОВ «Шалгіс-Сервіс» 12/100 частки. 12/100 часткам нежитлових приміщень, що належать ОСОБА_2 надано нову адресу: АДРЕСА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.06.2006 року №1116.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За положеннями ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Так, відповідно до вимог ст. 356 ч. 1 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до вимог ст. 358 ч. ч. 1 - 3 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до вимог ст. 364 ч. ч. 1 та 3 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 367 ч. ч. 1 та 2 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно ч.1, ч. 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У справі № 6-12цс13, а саме в постанові від 03 квітня 2013 року, Верховний Суд України дійшов наступних висновків щодо виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності. Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Враховуючи те, що належні сторонам частини будинку фактично є окремими об`єктами нерухомості, а також відсутні будівлі і споруди, які б перебували у спільному користуванні, а тому є наявна технічна можливість для виділу позивачу частки будинку як окремого об`єкта права власності.

Стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 211, 265, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 355, 368, 370, 372 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 у власність частку спільного майна (літ. А-5 на плані) за адресою - будинок АДРЕСА_2 , а саме: кабінет - 1 площею 6,6 кв.м., вмивальня - 2 площею 0,9 кв.м., вбиральня - 3 площею 1,2 кв.м., кладова - 4 площею 1,2 кв.м., основне - 5 площею 7,8 кв.м., основне - 6 площею 21,7 кв.м., коридор - 7 площею 3,4 кв.м., згідно з технічним паспортом, виданим КП «ММБТІ» 27 січня 2020 року, загальною площею 42,8 кв.м,

Припинити право спільної часткової власності на нежитлове приміщення розташоване за адресою - будинок АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 29 липня 2005 року, посвідченого нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Шаталюк В.М.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі: Миколаївська міська рада, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ 26565573.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шанель-сервіс»: місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 53, ЄДРПОУ 23398471.

ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_3 .

Суддя: В.О. Гаврасієнко