Ухвала суду № 94472637, 26.01.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/401/21

Провадження № 2-а/487/35/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2021 року м. Миколаїв

Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Карташева Т.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 2 роти 4 батальйону м. Миколаєва лейтенанта поліції Мельника Андрія Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції 2 роти 4 батальйону м. Миколаєва лейтенанта поліції Мельника Андрія Миколайовича, в якому просить суд скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ЕАН №3588020 від 22.12.2020 як таку, що винесена з грубим порушенням норм КУпАП.

Суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши вказану позовну заяву, суддя приходить до висновку, що вона подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Так, за приписами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

В той же час, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 сформована правова позиція щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої чинне законодавство (Закон № 3674-VI) містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У зазначеній справі за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, однак не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а тому в даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір та додати документ, що підтверджує його сплату в сумі 454,00 грн.

Окрім того, звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказує відповідачем інспектора патрульної поліції УПП в Миколаївській області лейтенанта поліції Мельника А.М., що є недопустимим.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частина 4 Розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року визначає, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, працівники органів і підрозділів Національної поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені відповідного підрозділу Національної поліції України.

Отже, інспектор патрульної поліції УПП в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції не може виступати самостійним відповідачем у даній справі, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

За такого позивачу необхідно уточнити адміністративний позов, зазначивши належного відповідача – Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 171 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 2 роти 4 батальйону м. Миколаєва лейтенанта поліції Мельника Андрія Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху, зобов`язавши позивача: надати до суду оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі 454,00 грн. на рахунок: отримувач — Миколаїв. ГУК/Заводськ. р-н/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача (ГУДКСУ) — Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО ГУДКСУ) — 899998, рахунок отримувача — UA808999980313121206000014480, код класифікації доходів бюджету — 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету — судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); надати суду виправлену редакцію позовної заяви із зазначенням належного відповідача.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали та з урахуванням строків, визначених пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А.Карташева