Вирок № 94472189, 27.01.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1998/17

Провадження № 1-кп/456/91/2021

ВИРОК

іменем України

27 січня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Щупак Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Санкт-Петербург, Російська Федерація, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з базовою середньою загальною освітою, не одруженого, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 289 КК України,

за участю:

прокурора Кіїв М.Р.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_1. ,

законного представника ОСОБА_3

захисника Панилика М.В.,

представника служби у справах дітей

Стрийської РДА Боженко Л.І.,

представник ювенальної превенції поліції ОСОБА_1 Л.С., -

встановив:

ОСОБА_1 , в один із днів квітня 2015 року, в період з 16 по 21 год. біля господарства ОСОБА_4 , в с. Добряни по вул. Грушевського Стрийського району Львівської області, умисно, незаконно заволодів транспортним засобом, який був припаркований на узбіччі дороги - мотоциклом марки «Днепр 11 (МТ)», д.н.з. НОМЕР_1 , всупереч волі фактичного власника транспортного засобу ОСОБА_2 , який дозволу на розпорядження ним не давав. Так, за допомогою ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , яким про вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом не було відомо, перемістив мотоцикл (шляхом буксирування) від господарства ОСОБА_4 до господарства ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_1 , де, в подальшому розібрав цей мотоцикл на запчастини, частину яких віддав ОСОБА_8 , а решту залишив у приміщенні новобудови ОСОБА_7 , завдавши ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 4 419,66 грн.

Відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1 , передбачена частиною 1 статті 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом.

У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, суду пояснивши, що у квітні 2014 року навчався в коледжі і ходив на навчання. На сусідній вулиці в селі Добряни він бачив мотоцикл без коляски, колеса та номерних знаків з тріснутою фарою, який стояв там цілий тиждень. Одного вечора зустрів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_4 та попросив допомогти йому відкотити цей мотоцикл. ОСОБА_6 допомагав йому штовхати, а ОСОБА_5 їхав збоку на велосипеді. Доштовхавши мотоцикл до новобудови вони залишили його там. Через місяць побачив, що мотоцикл стояв в гаражі новобудови. Він з дому взяв викрутку і плоскогубці та зняв з мотоцикла вилку, мотор, підкрильник, які відніс ОСОБА_8 . Все інше залишив на місці і забув про це.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 289 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

показаннями потерпілого ОСОБА_2 , за змістом яких в квітні 2015 року в його мотоциклі «Дніпро-11» пошкодився акумулятор і він відкотив його спочатку до дому ОСОБА_14 в с. Добряни, однак після того, як мати накричала на ОСОБА_14 , він відкотив мотоцикл на сусідню вулицю біля магазину, на територію, яка освітлювалася, де його і залишив. На наступний день мотоцикл був на місці, а через день, коли він хотів його забрати, мотоцикла вже не було. Він почав сам шукати свій мотоцикл і виявив у його знайомого ОСОБА_15 запчастини від нього, а саме тягу від коляски з його мотоцикла. Той повідомив, що йому її приніс ОСОБА_1 , а ще приніс мотор і колеса. Мотор впізнав, бо він був замальований. Інші запчастини від мотоцикла (бак, руль, проводку, лапки, болотнік) було виявлено ним на новобудові, через город від ОСОБА_15 . Раму і коляску не знайшли. Мотоцикл йому дістався від його знайомого як оплата за ремонт автомобіля. Техпаспорт на мотоцикл знаходились у мотоциклі і був викрадений разом з ним. Вважає себе фактичним власником транспортного засобу, хоч не перереєстрував його на себе;

показаннями свідка ОСОБА_8 , за змістом яких йому подзвонив ОСОБА_1 і попросив дещо залишити, не уточнюючи що саме. Повернувшись додому, він виявив там мотор і колеса від мотоцикла. Коли це було він не пригадує;

показаннями свідка ОСОБА_17 , за змістом яких у нього був мотоцикл «Дніпро-11». Він не пригадує, у кого його придбав та кому його продав;

показаннями свідка ОСОБА_18 , за змістом яких їй відомо про купівлю сином мотоцикла у 2014 році у ОСОБА_19 Син його відремонтував і помалював. Потім повідомив, що мотоцикл вкрали;

показаннями свідка ОСОБА_14 , за змістом яких в квітні 2015 року у ОСОБА_2 був мотоцикл, на якому той їздив. Коли в мотоциклі розрядився акумулятор, він допоміг ОСОБА_2 його відіпхати в с. Добряни. Зі слів йому відомо, що мотоцикл ОСОБА_2 залишив на вулиці, який там був до тижня;

показаннями свідка ОСОБА_22 , за змістом яких транспортний засіб придбали батьки і подарували йому. Він надав генеральну довіреність на цей транспортний засіб і претензій до особи не має. Власником мотоцикла, на даний час, себе не вважає. Кошти від нового власника за мотоцикл отримав;

показаннями свідка ОСОБА_23 , за змістом яких мотоцикл він придбав через оголошення в газеті «Фортуна» в с. Ланівка в 2013 року. Потерпілий ОСОБА_2 проводив ремонт його автомобіля і він запропонував в рахунок оплати передати йому мотоцикл. Вони договорилися про ціну в сумі 300 доларів США. Він передав ОСОБА_2 справний мотоцикл і техпаспорт, в 2013-2014 р.р., ключів від нього він не мав;

заявою ОСОБА_2 (а.к.п.103), якою потерпілий повідомив про таємне викрадення його мотоцикла марки «МТ» в квітні 2015 р.;

заявою ОСОБА_8 (а.к.п.104), відповідно до якої він добровільно видав мотор до мотоцикла «МТ», два колеса, тягу від коляски, амортизатор;

протоколом огляду місця події (а.к.п.105-112), згідно яким оглянуто місце події - територію будинку в с. Добряни Стрийського району та зафіксовано вилучення мотору до мотоцикла «МТ», двох коліс, тяги, амортизатора;

протоколом огляду місця події (а.к.п.117-122), відповідно до якого оглянуто місце події - територію новобудови в с. Добряни Стрийського району та зафіксовано вилучення рульового керма, фари, болотника, бензинового бачка;

висновком експерта № 9/110 від 17.03.2017 (а.к.п.129-130), яким встановлено середню ринкову ціну мотоцикла марки «Днепр-11» у сумі 4 419,66 грн;

протоколом проведення слідчого експерименту (а.к.п.135-137), згідно з яким потерпілий ОСОБА_2 повідомив про обставини кримінального провадження;

фотографією, на якій зображено мотоцикл, темного кольору, датовану 14.05.2014.

Суд враховує витяг з ЄРДР про кримінальне правопорушення (Т.2 а.к.п.27)як доказ законності отриманих та досліджених у судовому засіданні доказів.

Оцінюючи здобуті у кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази суд зазначає, що вищевикладені докази встановлюють факти, які мають значення для кримінального провадження, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та отримані у порядку, встановленому КПК України.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 21.10.2011 року у справі «Коробова проти України», відповідно до якої, при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», який ґрунтується на достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновках.

Так, зазначені показання потерпілого є чіткими, послідовними та логічними, узгоджуються з іншими дослідженими судом вищевикладеними доказами. Дані показання отримані судом у судовому засіданні в присутності обвинуваченого та його захисника.

Досліджені вищевикладені документи та висновок експерта є процесуальними джерелами доказів відповідно до вимог частини 2 ст. 84 КПК України, отримані в порядку, передбаченому КПК України, а саме:

внаслідок проведення компетентною особою (слідчим) передбаченої КПК України слідчої дії - огляду місця події та огляду предмета відповідно до вимог ст. 237 КПК України;

висновок експерта отримано шляхом проведення відповідних експертних досліджень (експертиз) на підставі постанови компетентної особи - слідчого, що відповідає вимогам норм КПК України, дійсних на час ухвалення слідчим таких постанов.

Зазначені докази не викликають сумнівів у своїй достовірності, оскільки містять інформацію, яка відповідає дійсності. В своїй сукупності докази є достатніми та взаємопов`язаними між собою.

Вищенаведені докази суд визнає належними та допустимими, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мають значення для кримінального провадження та отримані у порядку, встановленому КПК України.

Крім цього судом допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_26 та ОСОБА_5. , які дали наступні покази:

свідк ОСОБА_6 , суду пояснив, що в квітні 2014 він і ОСОБА_5 допомогли ОСОБА_1 , на його прохання, відіпхати мотоцикл, залишивши його біля будови ОСОБА_7 . Раніше в його користуванні мотоцикла не бачив. Мотоцикл був темного кольору, без номерних знаків;

свідк ОСОБА_5 , пояснив, що в квітні 2014 року до них підійшов ОСОБА_1 і попросив допомогти відіпхати мотоцикл. Вони його відіпхали до новобудови, де і залишили. На слідстві йому говорили казати, що подія мала місце в 2015 році;

свідк ОСОБА_26 , пояснив, що весною 2014 року він бачив мотоцикл, який стояв на дорозі при трасі декілька днів. Будучи на будові у ОСОБА_7 бачив там запчастини від мотоцикла;

свідк ОСОБА_5 , пояснив, що весною 2014 року він біля будинку ОСОБА_4 бачив мотоцикл, який стояв там кілька днів. На новобудові він бачив розібраний мотоцикл;

Показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_26 та ОСОБА_5 , підтверджують факт незаконного заволодіння обвинуваченим транспортного засобу без відома та згоди його власника, що узгоджується із іншими дослідженими у судовому засіданні доказами. Однак покази вказаних свідків в частині часу вчинення правопорушення у 2014 році, не узгоджуються із іншими дослідженими судом доказами, тому суд такі покази до уваги не бере, враховуючи також їх непослідовність, оскільки вказані свідки на досудовому розслідування вказували, що подія мала місце у 2015р.

Аналізуючи елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 289 КК України, суд зважає на роз`яснення, викладені в постанові Пленум Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 289 КК України, полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Незаконне заволодіння транспортним засобом слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз (пункт 15 постанови Пленуму ВСУ).

Цей злочин визнають закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування, а якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу, - з моменту встановлення контролю над ним.

Встановлені судом обставини кримінального правопорушення переконливо свідчать, що обвинувачений ОСОБА_1 вилучив належний потерпілому транспортний засіб протиправно, всупереч його волі, тим самим заволодівши ним незаконно та шляхом буксирування перемістив у інше місце.

Суб`єктом злочину є особа, яка не має права на користування транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заволодіння. Кримінальній відповідальності за злочин, передбачений частиною 1 ст. 289 КК України, підлягають осудні особи, які досягли 14-річного віку. З огляду на встановлені судом вік обвинуваченого на час вчинення кримінального правопорушення та відсутність будь-яких даних, які б давали підстави сумніватися в його осудності (обмеженій осудності) як під час вчинення злочину, так і на час ухвалення вироку, суд вважає, що наявні всі підстави вважати обвинуваченого суб`єктом цього злочину.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину є мета. Змістом кримінально-правової заборони заволодіння транспортним засобом може бути як заволодіння ним з наміром ніколи не повертати його власникові (законному володільцю), так і з наміром використати його для проїзду у певний пункт або для прогулянки, а потім повернути власникові (законному володільцю) чи будь-де покинути. Встановлені та підтверджені дослідженими судом доказами обставини кримінального правопорушення свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши обставини, підтверджені доказами, що досліджені у процесі судового розгляду і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт незаконного заволодіння ОСОБА_1 транспортним засобом, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 289 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисний злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, є особою, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя та історію правопорушення, а також низький ризик скоєння правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи безпозбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до положень ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили закінчилися строки давності.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 106 КК України особа, яка вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

В судовому засіданні судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ст.49 та ст. 106 КК України та право на подання заяви про звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 289 КК України, однак обвинувачений, заперечив проти цього та просить його виправдати.

Враховуючи, що з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, минуло більше п`яти років, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 289 КК України на підставі положень ст. ст. 49, 106 КК України.

Потерпілий - позивач ОСОБА_2 заявив позовні вимоги до відповідача - обвинуваченого ОСОБА_1. і просить стягнути в його користь 7765,71 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 25000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ним було потрачено для придбання даного мотоцикла 300 доларів США, що становить 300 х 25, 8857 = 7765,71 гривень. Крім того, він провів капітальний ремонт даного мотоцикла, затратив кошти на заміну запчастин . На даний час мотоцикл у розібраному вигляді. Всіх запчастин із мотоцикла немає. Крім матеріальної шкоди, йому завдано і моральну шкоду. Він позбавлений права користуватись своїм майном, його ринкова ціна за період значно впала. Придбавши даний мотоцикл мав на меті його відремонтувати , покращити його технічний стан та згодом продати за вищу ціну.

Враховуючи вищенаведені обставини, та досліджені судом докази, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягаю до задоволення в межах заподіяної шкоди відповідно до висновку експерта в сумі 4 419,66 грн.

Також суд вважає, що вчиненим злочином, потерпілому завдано моральну шкоду.

При визначенні розміру відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд враховує вищенаведені обставини та роз`яснення, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення частково.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 289 КК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 49, 106 КК України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Речові докази, а саме: двигун від мотоцикла з маркуванням « НОМЕР_2 », два колеса до мотоцикла, металевий амортизатор темно зеленого кольору, металеву тягу, рульове кермо до мотоцикла темно зеленого кольору з тросиками, фару, болотник темно зеленого кольору та металевий паливний бачок синього кольору - повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 351 (триста п`ятдесят одну) грн. 84 коп.

Позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування за завдану матеріальну шкоду у розмірі 4 419 грн 66 коп, та моральну шкоду у розмірі 4 000 грн., а всього 8 419 (вісім тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн. 66 коп.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя В. М. Бораковський