Рішення № 94471343, 21.01.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/1296/20

провадження № 2/336/163/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Петрова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ “ПриватБанк” звернулося 05.03.2020 р. до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За позовом, посилаючись на ст..ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України та умови договору б/н від 22.03.2018 р., просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 30272 грн. 60 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 21260,01 грн., де заборгованість за поточним тілом кредиту – 0,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту – 21260,01 грн.; заборгованість за простроченими відсотками – 1516,83 грн.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит – 5578,02 грн.; штраф (фіксована частина) – 500 грн.; штраф (процента складова) – 1417,74 грн.

Ухвалою від 17.03.2020 р. відкрито провадження і справа призначена до розгляду на 30.04.2020 р.

30.04.2020 р. розгляд справи відкладено на 11.06.2020 р. на підставі ч.4 ст.223 ЦПК України для повторного виклику відповідача.

11.06.2020 р. розгляд справи відкладено на 19.08.2020 р. через перебування судді у відпустці.

19.08.2020 р.розгляд справи було відкладено на 19.11.2020 р. за клопотанням представника відповідача на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України.

19.11.2020 р.розгляд справи було відкладено на 21.01.2020 р. за клопотанням представника відповідача на підставі п.4 ч.2 ст.223 ЦПК України.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в процесі розгляду справи було подано відзив на позов, за змістом якого відповідач просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.66-68).

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію представників сторін та відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 22 березня 2018 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір, що підтверджується Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, яка містить її анкетні дані та підпис (а.с.11).

Позивач посилається на те, що відповідач не виконує свої зобов`язання за договором та станом на 23 грудня 2019 року має заборгованість у загальному розмірі 30272 грн. 60 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 21260,01 грн., де заборгованість за поточним тілом кредиту – 0,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту – 21260,01 грн.; заборгованість за простроченими відсотками – 1516,83 грн.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит – 5578,02 грн.; штраф (фіксована частина) – 500 грн.; штраф (процента складова) – 1417,74 грн. (а.с.6-10).

На підтвердження погодження умов договору АТ КБ «Приватбанк» надано до позовної заяви копію анкети-заяви відповідача, копію паспорта відповідача, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи обслуговування карткових рахунків, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості (а.с.6-33).

Згідно з положеннями ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як зазначено в ч. 4 ст. 1056 ЦК України, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування.

Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

Положеннями ст. 9 цього Закону визначені вимоги до інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Так, кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Згідно зі ст. 12 цього Закону у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону.

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порядку визначеному положеннями ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8)

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України)

З наведених обставин справи вбачається, що між сторонами був укладений договір банківського обслуговування, який передбачає і послуги з споживчого кредитування.

Відповідач, як споживач послуг, для прийняття усвідомленого рішення, перед укладенням договору про споживчий кредит мала самостійно ознайомитися інформацією про умови кредитування. А отже підписавши анкету-заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування та паспорт споживчого кредитування відповідач здійснила волевиявлення і погодилась з визначеними умовами. Таким чином, між сторонами укладений договір споживчого кредитування, який відповідає вимогам спеціального Закону, сторонами не оспорювався, відповідно є чинним і правомірним.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був наданий відповідачеві кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, яким відповідач скористалась і здійснила часткове погашення заборгованості.

Враховуючи наведене суд не погоджується з доводами відповідача, що договір між сторонами не було укладено, оскільки паспорт споживчого кредитування, який підписаний ОСОБА_1 (а.с.12зв-14) містить домовленості сторін в письмовій формі про ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також про відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В редакції ч.2 ст.11 Закону № 1023-ХІІ, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зазначена стаття має виключно норму про застосування даного акту до відносин, що врегульовані положеннями Закону України «Про споживчий кредит». Тобто, сплата процентів є однією з відмінних (вирізняльних) ознак кредитного договору, яка прямо передбачається чинним законодавством. В паспорті споживчого кредитування сторонами погоджена процентна ставка 43,2% річних за межами пільгового періоду. Пільговий період за карткою Універсальна визначений 30 днів, протягом якого має бути здійснено погашення заборгованості. Враховуючи, що погашення заборгованості у визначений строк не відбулося, застосуванню підлягає ставка 43,2 % річних, що становить 3,6 % на місяць, як визначено у розрахунку заборгованості.

Таким чином, позивачем здійснено нарахування процентів в порядку і на умовах визначених договором, а тому сума процентів в розмірі 1516,83 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо нарахування штрафів, то суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні даних позовних вимог. Відповідачем була фактично отримана сума коштів, яку вона своєчасно не повернула. Чинним законодавством, а також умовами кредитного договору від 22 березня 2018 року, укладеного сторонами, передбачається нарахування неустойки у вигляді штрафу за порушення термінів виконання договірних зобов`язань у вигляді фіксованої суми 500, 00 грн +5% від суми заборгованості.

Що ж стосується вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК в розмірі 5578,02 грн., то суд прийшов до висновку про неможливість їх задоволення. Згідно з даною нормою, нарахування трьох процентів річних можливе лише у випадках, коли інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки в паспорті споживчого кредиту міститься визначений розмір процентної ставки: 0,01% в межах та 43,2% поза межами пільгового періоду, то ст. 625 ЦК не підлягає застосуванню в даному випадку.

Таким чином, окрім основної заборгованості, що становить 21260,01 грн, також має місце і заборгованість відповідача за простроченими відсотками - 1516,83 грн; штраф 500,00 грн + процентна складова - 1417,74 грн., що разом складає 24694,58 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи відповідача, які викладені у відзиві на позов, не спростовують висновків суду з підстав, що наведені вище.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з урахуванням принципу пропорційності та наявності підстав для часткового задоволення позову, позивачу підлягають компенсації понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1714,60 грн. за рахунок відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (м.Київ, вул..Грушевського, б.1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором б/н від 22.03.2018 р. в сумі 24694 грн. 58 коп. (заборгованість за тілом кредиту – 21260,01 грн., де заборгованість за поточним тілом кредиту – 0,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту – 21260,01 грн.; заборгованість за простроченими відсотками – 1516,83 грн.; штраф (фіксована частина) – 500 грн.; штраф (процента складова) – 1417,74 грн.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” судовий збір в сумі 1714,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 26 січня 2021 року.

Суддя О.В.Дмитрюк