Ухвала суду № 94471092, 22.01.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11735/19 1-р/335/1/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., за участю секретаря судового засідання Єфремової О.В., засудженого ОСОБА_1 , прокурора Михайлової Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 про роз`яснення вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначено йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців; за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Засуджений ОСОБА_1 через адміністрацію слідчого ізолятора подав суду письмову заяву про роз`яснення вироку суду в частині вирішення питання про долю речових доказів, згідно з якою заявнику не зрозуміло, якій саме особі підлягає поверненню майно, яке на даний час перебуває у камерах зберігання речових доказів Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, у зв`язку з чим, просив суд роз`яснити вирок суду від 16.12.2020 року, зазначивши прізвище, ім`я та по батькові осіб, яким підлягає поверненню майно – речові докази у кримінальному провадженні.

Заявник ОСОБА_1 , який брав участь у судовому засіданні дистанційно у режимі відеоконференції з ДУ „Запорізький слідчий ізолятор”, заяву підтримав та наполягав на її задоволенні, посилаючись на те, що майно, визнане у кримінальному провадженні речовими доказами, було вилучено у нього та у іншої особи, засудженої даним вироком - ОСОБА_2 , а за відсутності даних про прізвища, ім`я та по батькові конкретної особи, якій майно підлягає поверненню за вироком суду, між ними можуть виникнути протиріччя щодо належності такого майна певній особі.

Прокурор у судовому засіданні вважала заяву необґрунтованою, оскільки, на її думку, вирок суду є зрозумілим та не містить двояких тлумачень.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

За змістом наведеної норми закону роз`ясненню підлягає лише не зрозуміле судове рішення у більш ясній та зрозумілій формі. У ході роз`яснення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Судом встановлено, що Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя під час ухвалення вироку від 16 грудня 2020 року у об`єднаному кримінальному провадженні за обвинувальними актами №12017080040002348 від 05.06.2017 року, №12017080060003944 від 08.11.2017 року, №12018080040000417 від 07.02.2018 року, №12018080070000775 від 28.04.2018 року, №12018080070001059 від 07.06.2018 року, №12019080020001035 від 26.06.2019 року, №12019080060001977 від 22.08.2019 року відносно ОСОБА_1 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України, було досліджено письмові докази, в тому числі щодо речових доказів, отриманих в ході досудового розслідування за кожним обвинувальним актом. Досліджені судом докази долучено до матеріалів кримінального провадження у повному обсязі та їх зміст в ході судового розгляду не викликав у суду сумнівів щодо можливого двоякого змісту відносно даних про осіб, у яких вилучено майно, яке визнано речовими доказами.

Вирішуючи питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд керувався положенням ст. 100 КПК України, за змістом якої, зокрема, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Встановивши наявність підстав для повернення речових доказів згідно з переліком у резолютивній частині вироку суду від 16.12.2020 року, суд дійшов висновку про наявність підстав про повернення їх власникам, відомості про яких містяться у матеріалах кримінального провадження, які були дослідженні судом в ході судового розгляду за участю учасників процесу.

За заявою про роз`яснення рішення суду, суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.

На переконання суду, вирок суду є чітким, гранично повно викладеним у послідовності, встановленій законом, і не містить двояких тлумачень.

У вироку від 16.12.2020 року судом викладено висновок про долю речових доказів у кримінальному провадженні, відповідно до положень КПК України, і суд вважає його повним і зрозумілим, та таким, що не обмежує права власників майна, визнаного речовими доказами, які підлягають поверненню, та вони, у свою чергу, не обмежені у праві на підтвердження свого права власності на належне їм майно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз`яснення вироку суду є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 372, 380, 392, 393, 395, 539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2020 року – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів після її оголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя В.В. Калюжна