
Дата документу 28.01.2021
Справа № 334/5596/20
Провадження № 1-кп/334/493/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Косаренко А.І.,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора Маневського М.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника - адвоката Немальцевої Є.Ф.,-
встановив:
Судом здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні № 1-кп/334/493/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України.
У судовому засідання прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Обґрунтовує клопотання тим, що не перестали існувати ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не працює, не має постійного джерела доходів, раніше неодноразово судимий. Ішні, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник - адвокат Немальцева Є.Ф. та обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою строком на 60 діб підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
08.12.2020 ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя обвинуваченому ОСОБА_1 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 05 лютого 2021 року.
Так, підставами продовження запобіжного заходу було те, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки він офіційно не працює. Крім того, обвинувачений неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а отже перебуваючи на свободі зможе знову вчинити інший злочин.
Суд встановив, що обставини, які були підставами для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у теперішній час не перестали існувати.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є нетяжкими злочинами, і за які передбачене покарання до 5 років позбавлення волі, офіційно не працює, що дає суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».
ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, три злочини вчинив під час судового провадження щодо нього, яке здійснювалось Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, не має постійного джерела доходів, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування зазначених ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість ризику щодо переховування від суду та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винним у інкримінованому правопорушенні, застосування більш м`яких запобіжних заходів на теперішній час є неможливим.
Оскільки на даний час по справі триває судовий розгляд, який зважаючи на категорію складності справи, потребує значного проміжку часу для його закінчення, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого строком на 60 діб.
Керуючись ст. 183, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
Термін дії ухвали закінчується 28 березня 2021 року о 12.00 годині.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 94470890, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 28.01.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/5596/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: