Рішення № 94469357, 28.01.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/384/21

Справа №235/8328/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої - судді Величко О.В.,

при секретарі Алфьорової І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що з відповідачем по справі перебував у трудових відносинах з 21.08.2018 року. Наказом від 17.08.2020 року № 231 він був звільнений за ст. 38 КЗпП України. В день звільнення він не працював, і 22.10.2020 року направив на адресу відповідача вимогу про проведення з ним остаточного розрахунку. Оскільки станом на теперішній час заборгованість відповідач не виплатив йому всі належні суми при звільненні, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 30160,94 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення.

Представник відповідача ТОВ «Краснолиманська» надали відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач дійсно перебував з відповідачем по справі у трудових відносинах з 21.08.2018 р. по 17.08.2020 р., де працював машиністом підземних установок. Наказом № 231 к від 17.08.2020 р. позивач був звільнений за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. 17.08.2020 р. позивач в день звільнення не працював, з вимогою про проведення розрахунку при звільненні не звертався. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився, просив справу слухати без його участі ( а.с. 18).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність ( а. с. 30).

Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності представника сторони, що , в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі ТОВ «Краснолиманська» з 21.08.2018 року, де працював в якості машиніста підземних установок . Наказом № 231 к від 17.08.2020 року позивач був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням ( а. с. 3-4, 38).

Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» за № 434 від 22.01.2021 року сума заборгованості по заробітній платі у ТОВ «Краснолиманська» перед ОСОБА_1 становить 35933,35 грн. ( а. с. 33).

Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» за № 435 від 22.01.2021 року середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 600,19 грн. ( а.с. 32).

Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, підставою відповідальності власника відповідно до ст.. 117 КЗпП, на яку посилається позивач, обґрунтовував свої вимоги, є склад правопорушення, який включає два юридичних факта: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.

Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 27.01.2020 року в справі № 682/3060/169 дійшов висновку, що звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред`явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП ( якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст. 117 КЗпП наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача : отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання ( за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця ( власника або уповноважений ним орган).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач в день звільнення не працював, доказів на підтвердження отримання відповідачем вимоги позивача про розрахунок від 21.10.2020 року суду не надано. В матеріалах справи міститься довідка про повернення поштового відправлення на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання ( а. с. 10-11).

Позивач мав можливість вказати вимогу про розрахунок по заробітній платі в заяві про звільнення від 17.08.2020 року, проте таку вимогу не було зазначено.

В матеріалах справи міститься поштове повідомлення про підтвердження отримання відповідачем копії позовної заяви з додатками 19.01.2021 року ( а.с. 41).

За таких обставин, суд вважає, що період затримки розрахунку при звільненні слід вважати з дня отримання представником позивача копії позовної заяви- 19.01.2021 року по день ухвалення рішення суду, тобто 28.01.2021 року.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна

плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Середньоденна заробітна плата становить : 600,19 грн. ( а. с. 32) і не спростована позивачем.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить: 600,19 х 6 ( робочі дні) = 3601,14 грн.

Згідно із п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані ( виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору ( контракту), включаються до складу загального місячного ( річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що суми які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, унаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.

За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.

Оскільки сума заборгованості по заробітній платі в сумі 35933,35 грн. визначена після утримання податків і обов`язкових платежів, суд вважає за необхідним зазначити про це в резолютивній частині рішення.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 35933,35 грн. ( сума визначена після утримання обов`язкових платежів) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3601,14 грн. з подальшим відрахуванням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесений судовий збір у розмірі 123,01 грн. ( 840,80х14,63:100=123,01) , та на користь держави судовий збір в сумі 359,33 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 38, 115,116, 117 КЗпП , ст. ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю « Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 35933,35 грн. ( сума визначена вже після утримання податків і обов`язкових платежів), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3601,14 грн.

з утриманням в подальшому з цієї суми обов`язкових податків та зборів, судовий збір в сумі 123,01 грн.

Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю « Краснолиманське» на користь держави судовий збір в сумі 359,33 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач ТОВ «Краснолиманська», ЄДРПОУ 32281519, місцезнаходження: м. Родинське.

Суддя: