Ухвала суду № 94468906, 28.01.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

28.01.2021

227/256/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хандурін В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Соріної А.О.

прокурора Філімановського М.А.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції Луніна Р.В., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Філімановським М.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, не одруженого, раніше неодноразово судимого: 21 серпня 2014 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі; 16 березня 2018 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 395 КК України до покарання у вигляді 2 місяців арешту; стосовно якого 27.04.2020 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області спрямований обвинувальний акт за обвинуваченням у скоєнні правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 185 ч. 2 КК України; а також 28.05.2020 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області спрямований обвинувальний акт за обвинуваченням у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області підполковник поліції Лунін Р.В. за погодженням з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Філімановським М.А. звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021050230000008 від 04.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в середині грудня 2020 року, точна дата слідством не встановлена, приблизно о 16:00 годині ОСОБА_1 , маючи намір на таємне викрадення чужого майна, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу пройшов на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке перебуває у власності ОСОБА_2 . Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу проник до літньої кухні, звідки таємно, повторно викрав плиту пічну глуху чавунну довжиною 49,9 см. вартістю 124,67 грн, плиту пічну глуху чавунну довжиною 49,7 см. - 93,33 грн, плиту пічну глуху чавунну довжиною 53,3 см. – 95,67 грн, дверцятко пічне чавунне топочне вартістю 114,00 грн. Заволодівши вказаним майном та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 427,67 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

25.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Окрім того, слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років. У зв`язку з цим, є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому від суду. Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що останній неодноразово судимий, на теперішній час стосовно нього триває розгляд справи в суді за скоєння аналогічних правопорушень. Окрім того, підозрюваний не має офіційних джерел доходів, а правопорушення, в якому від підозрюється, вчинялось ним з корисливих мотивів, тобто правопорушення є способом забезпечення підозрюваним свого побуту та життєвих потреб. Також ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, оскільки мешкає без реєстрації, не має власного житла, офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей та утриманців не має. Крім того, до підозрюваного вже було застосовано більш м`які запобіжні заходи, а саме особисте зобов`язання та домашній арешт.

Враховуючи викладені вище обставини, слідчий вважає, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, застава чи особисте зобов`язання не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання. Вказує на те, що менш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти заявленим ризикам та не зможе забезпечити відповідну процесуальну поведінку підозрюваного в майбутньому і буде недостатнім для запобігання зазначеним в клопотанні ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши документи, долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021050230000008 від 04.01.2021 року підтверджується перебування в Добропільському ВП на досудовому розслідуванні даного кримінального провадження.

У вказаному правопорушенні підозрюється ОСОБА_1 , якому 25.01.2021 року об 11:00 годині повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

25.01.2021 року о 17:00 годині ОСОБА_1 отримав клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які зазначені в частині першій вказаної статті.

Слідчим суддею було досліджено такі документи: витяг з ЄРДР № 12021050230000008 від 04.01.2021 року, протокол огляду місця події від 04.01.2021 року, протокол допиту потерпілого від 05.01.2021 року, протокол допиту свідка ОСОБА_3 ; протокол огляду від 05.01.2021 року; висновок експерта від 18.01.2021 року № СЕ-19/105-21/97-ТВ; побутова характеристика на ОСОБА_1 ; повідомлення про підозру від 25.01.2021 року; протокол допиту підозрюваного від 25.01.2021 року.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Сукупність вказаних доказів, а також пояснення підозрюваного, які ним були надані під час розгляду вказаного клопотання, відповідно до яких він визнає свою причетність до злочину, в якому його підозрюють, дають підстави вважати, що останній є причетним до вказаного злочину і на даний час обґрунтовано підозрюється у скоєнні правопорушення за ч. 3 ст.185 КК України.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого, погодженого прокурором, на предмет наявності ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вважаю, що в судовому засіданні прокурором доведено перед судом ризики, передбачені п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

На існування вказаних ризиків вказують такі обставини.

Так, підозрюваний є особою, яка не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, неповнолітніх дітей та утриманців не має, офіційно не працевлаштований, не має власного житла, окрім того, підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин, може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

Крім цього, слід зазначити, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до тяжкого злочину і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років.

Враховуючи вищенаведені обставини, вважаю, що вказане дає підстави слідчому судді вважати про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику продовження вчинення останнім кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи наведене, особу підозрюваного, обставини, за яких було вчинено злочин, в якому ОСОБА_1 підозрюють, існування ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, вважаю, що в судовому засіданні прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти на вказаній стадії досудового розслідування вищезазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, тому згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави відносно ОСОБА_1 повинен визначатися в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, а також майновий стан ОСОБА_1 , вважаю, що підозрюваному слід визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який слугуватиме вагомою противагою для припинення протиправних дій та належної процесуальної поведінки підозрюваного у випадку сплати застави.

Керуючись ст.ст. 177,178,183,196,197 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції Луніна Р.В., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Філімановським М.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження № 12021050230000008 від 04.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з утриманням останнього в Державній установі «Бахмутська УВП (№ 6)», починаючи з 28 січня 2021 року до 28 березня 2021 року включно.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400,00 грн, які необхідно внести на рахунок отримувача: UА828201720355259003000011792, ТУ ДСА України в Донецькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26288796, банк отримувача ДКСУ м.Київ, код класифікації доходів бюджету - 22030200, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ця ухвала діє до 28 березня 2021 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)» та негайно вручити підозрюваному.

На ухвалу може бути подана скарга до Донецького апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя В.В.Хандурін